Полісемія іспанських слів як економічний засіб відтворення реального світу у мові

Курсовой проект - Иностранные языки

Другие курсовые по предмету Иностранные языки

  • Образ-схема, або схематичний образ (дозволяє виявляти значення слова та структура його багатозначності );
  • Серед принципів когнітивного підходу до багатозначності треба зазначити наступні концепції явища багатозначність:

    1. Всі мовні одиниці багатозначні;
    2. Для багатозначної одиниці не існує єдиного значення;
    3. Значення можна представити в формі схематичного образу;
    4. Похідні значення не можуть бути передбаченими головним значення, вони мотивовані головним значенням, трансформаціями метафоричних переносів.

    Рішення питання опису багатозначності стає у наш час одним з найважливіших. Як стверджує А.А. Залізняк словникове уявлення багатозначності слова не повинне намагатися виявити те, у якому вигляді інформація про багатозначність зберігається в свідомості мовця і те, як вона використовується [ 19, с. 33].

    При цьому реальне функціонування багатозначності мовної одиниці є результатом багатьох факторів. Щоб отримати адекватне уявлення про феномен треба мати в своєму розпорядженні декілька різних його значень та способів опису цих значень. Таких способів повинно бути якнайменше два:

    • Класичний словниковий - як список значень.
    • Осмислення цього списку уявлення про те, як ця система значень зберігається в свідомості мовця та як використовується ним.

    Розділ 3. Співвідношення лінгвістичних понять полісемія та омонімія

     

    Багато робіт присвячених проблемі виявлення різниці та схожості між двома лінгвістичними поняттями як омонімія та полісемія.

    Омоніми (від греч. honos однаковий, onyma імя); омонімія - це звуковий збіг двох або більше мовних одиниць. Існує : омонімія звукова, омонімія лексична, омонімія закінчень, омонімія фразеологізмів та т.д. [ 24, с. 51].

    Полісемія може розумітися як явище, в якому одне слово може мати два або більше різних значень, а омонімія як явище , де два або більше різних слів можуть бути ідентичними в звуковому аспекті [ 3, с. 226].

    Вирізняються такі типи омонімії : омоніми першого типу (лексичні омоніми), омоніми другого типу ( морфологічні омоніми), та особливо складний випадок це лексико-граматичні омоніми [ 24, с. 52].

    Так, омонімія - це слова однокові за звучанням, за формою, але значення цих слів не повязані один з одним, не мають загальних семантичних ознак. Омоніми - це окремі, самостійні слова, слова-двійники [5, с. 246].

    Складність відрізнення полісемія та омонімія полягає в тім, що в результаті розпаду полісемії утворюються лексичні омоніми. Але як стверджує М.М. Фалькович розпад полісемії та перехід полісемії в омонімію підтверджується утворенням самостійних словотворчих центрів, самостійних похідних рядів [ 29, с. 85].

    Зявлення омонімів в тих випадках, коли поділ значень слова супроводжує утворення нових словотворчих центрів, що не звязані між собою семантично. Головними шляхами утворення омонімів від багатозначних слів вважають семантичні та словотворчі шляхи [ 16, с. 86].

    У дослідженні про співвідношення омонімії та полісемії науковці застосовують як метод структурної лінгвістики, так і компонентний аналіз. Вітчизняна дослідниця Р.І. Болтянська зазначає, що: … вивчення значення за компонентним аналізом показало, що як би далеко не розійшлися значення багатозначного дієслова, вони не стають різними словами-омонімами, якщо у них є деякі спільні компоненти. Слід зауважити, - пише автор, - що для збереження тотожності є спільність індивідуальних компонентів [ 10, с. 7].

    Б. Трнка запропонував критерії вирізнення омоніма, що основується на факті відсутності звязку значення, так званої проміжної ланки. Згідно з цим якщо ланка між значеннями випадає, звязок мотивування порушується, тоді і виникають два омоніма, а якщо єдність проміжних зберігається перед нами полісемічне слово. Але ця теорія не витримує критики [10, с. 8].

    Хулія Міранда відмічає, що: …якщо із значень двох слів з ідентичною зовнішньою формою не може бути виведене інваріантне значення, то це нове слово омонім. Омонімія та полісемія майже однакові явища. Їх різниця полягає у різних поглядах - синхронічному та діахронічному поглядах. Омонімія присутня в словах vaca y baca, також слово baca є словом полісемічним [3, с. 332].

    Тож в підсумках можна стверджувати, що обэктивним критерієм диференціації омонімів і багатозначних слів може бути тільки синтаксичний критерій, коли однозвучні слова по-різному вступають в словосполучення, потребують різного керування та ін. Цей критерій прийнято за основний в дослідженні проблеми полісемії та омонімії.

    Всі автори приходять до таких висновків:

    1. Омонімами є слова , які належать до різних частин мови, хоч вони розвинулись з однієї лексеми і за лексичним значенням тісно звязані;
    2. Омонімами є однозначні слова, що належать до тієї ж частини мови;

    Як вважає Р.І. Болтанська при вставленні меж між омонімією і полісемією необхідно виходити не з історії виникнення одиниць, а з фактів їх співвідношення на даному етапі еволюції мови, тобто з факту наявності або відсутності між ними звязку значень [ 10, с. 6].

    Розділ 4. Вживання полісемії в різних аспектах мови

     

    1. Економічний засіб відтворення навколишнього світу шляхом полісемічних значень:

    ltimamente a gracias de los esfuerzos comunes obtuvieron xito en las relaciones internacionales desde los conflictos hasta el alivio. Tenemos que desarollar el proceso del alivio de la tirantez internacional.

    Слово alivio має тут значення помякшення (семантичне стягнення).

    2. Полісемія в різних частинах мови:

    1. Полісемія іменників: