Показники надійності сільськогосподарської техніки
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
Реферат на тему:
Показники надійності сільськогосподарської техніки
Зміст
- Показники надійності обєктів
- Ресурс
- ? процентний ресурс
- Закони розподілення ресурсу
- Нормальний закон розподілення ресурсу
- Розподілення ресурсу за законом Вейбулла
- Визначення закону розподілення ресурсу
- Визначення ресурсу лемеша (приклад)
- Напрацювання на відмову
- Визначення середньої кількості відмов певної складності (приклад)…
- Ймовірність безвідмовної роботи
- Ймовірність безвідмовної роботи машинно-тракторних агрегатів
- Інтенсивність і параметр потоку відмов
- Властивості ремонтопридатності
3 Показники збереженості
Література
- Показники надійності обєктів
Для промислових виробів, до яких відносяться машини і механізми сільськогосподарського виробництва, номенклатура і характеристика основних показників надійності встановлена ДСТУ 13377 75.
1.1 Ресурс
У відповідності з цим ДСТУ довговічність машин оцінюється ресурсом напрацюванням обєкту від початку експлуатації до граничного стану.
Враховуючи, що машини однієї марки завжди в якійсь мірі відрізняються за своїми вихідними характеристикам і умови використання машин різноманітні, ресурс якої-небудь машини не можна приймати за постійну величину.
Напрацювання конкретної машини до її граничного стану (до виникнення необхідності в капітальному ремонті чи до списання) передбачити неможливо.
Необхідність капітального ремонту машини або будь-яку її відмову в роботі внаслідок дії великої кількості факторів, які безперервно змінюються при експлуатації машини, можна розглянути як події випадкові.
Закономірності випадкових явищ описуються у спеціальному розділі математики теорії ймовірностей. З врахуванням випадковості появи відмов при експлуатації машин вивчення ряду питань в теорії надійності будується на основі положень теорії ймовірності.
Основною характеристикою випадкової події в теорії ймовірності є її ймовірність. При цьому прийнято рахувати, що ймовірність достовірної події (такої події, яка обовязково відбудеться) дорівнює одиниці. Ймовірність неможливої події дорівнює нулю. Таким чином, ймовірність будь-якої випадкової події є додатнє число, яке лежить між одиницею і нулем.
Оскільки для встановлення ймовірності випадкової події необхідно зробити нескінченно велику кількість дослідів, то практично ймовірність оцінюється за так званою статичною ймовірністю випадкової події.
Якщо в n дослідах подія, яка нас цікавить виникла m раз, то статична ймовірність цієї події дорівнює відношенню m до n. Вона тим ближче до достовірної величини, чим більше зроблено дослідів.
Приклад. Для оцінки ймовірності появи відмови машини при її роботі на протязі зміни взяли під нагляд 30 таких машин і проводили спостереження на протязі однієї зміни. Якщо при цьому шість машин вийшли з ладу, то шукану ймовірність отримаємо рівною 0,20 (6:30). Ймовірність протилежного випадку події (ймовірність того, що машина даної марки проробить зміну безвідмовно), виходячи з теорії ймовірності, в даному випадку буде дорівнювати
1 0,20=0,80.
Крім поняття про випадкову подію, в теорії ймовірності встановлено поняття про випадкову величину.
Випадковою величиною називається величина, яка в результаті досліду може прийняти те чи інше значення, раніш невідоме. Прикладом випадкової величини може бути ресурс обєкта.
Важливою характеристикою випадкової величини є закон її розподілення, тобто відношення, яке встановлює звязок між можливими значенням випадкової величини і відповідними їм ймовірностями.
З теорії ймовірності відомо, що сума ймовірностей усіх можливих значень випадкової величини дорівнює одиниці. Як ця сумарна ймовірність розподілена між окремими значеннями випадкової величини показує закон її розподілення. Відповідно, для того, щоб охарактеризувати ресурс якого-небудь обєкту, необхідно мати дані про закон його розподілення.
Закон розподілення може бути заданий у вигляді таблиць, у вигляді графіка, або у виді аналітичного виразу. Закон розподілення ресурсу обєктів, як правило, визначають на основі проведення спеціальних ресурсних випробувань. При цьому беруть для спостереження необхідну кількість обєктів і статистичною обробкою даних матеріалів випробувань знаходять ймовірність того, що при досягненні обєктом напрацювання Т, він потребує капітального ремонту чи списання.
В процесі випробувань контролюється технічний стан кожного обєкта. Якщо граничний стан обєкта настає, наприклад, при величині зносу базового елемента, яка дорівнює граничному значенню, то за результатами спостережень можна побудувати графік, що відображає процес спрацювання кожного обєкта в процесі його експлуатації (рис. 1,а).
Для кожного обєкта залежність зносу його елементів від експлуатаційного напрацювання Т представляє собою випадкову функцію. Отримати відомості про ресурс конкретного обєкта до проведення його випробувань практично неможливо. Результати завершених експлуатаційних випробувань партії однотипних обєктів дозволяють знайти закон ро?/p>