Планування економічних показників машинобудівного підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
іншій галузі, причому переважна більшість із них дрібні та середні. Серед великих підприємств виокремлюються заводи Крупна, які виробляють грандіозні комплексні установки для багатьох галузей промисловості; прокатні стани та ковальсько-пресове обладнання; важкі верстати; транспортні, підйомні та гірничо-транспортні пристрої; роторні екскаватори. У цілому ця галузь німецької промисловості добре оснащена, має велику гнучкість і технологічну ефективність.
України серед 30-ти найбільших виробників немає. З наших сусідів тут присутня Росія, яка опустилася на 22-е місце (після Індії) з обсягами виробництва у 131,0 млн. дол. США, що включає вартість 5672 верстатів і 1659 одиниць ковальсько-пресового устаткування, а також Румунія 25-е місце з обсягами в 52,8 млн. дол. США та Угорщина 29-е місце з обсягами виробництва в 9 млн. дол. США.
Висока частка експорту продукції вітчизняного машинобудування є незаперечним доказом його конкурентоспроможності. Зростає попит на цю українську продукцію насамперед на ринках Російської Федерації, Казахстану та деяких інших країн СНД. З урахуванням того, що у відповідних країнах основна увага приділяється паливно-енергетичним галузям, Україна поступово перетворюється на центр машинобудування на теренах СНД. За підсумками 2003р., питома вага цієї продукції в експорті в Росію досягла 30%, в Казахстан 42%. У відповідному напрямі йде майже 40% українського експорту механічного обладнання, машин та механізмів, транспортних засобів та приладів.
Імпорт машинобудівної продукції значно вищих технічних характеристик різко збільшується порівняно з вітчизняною продукцію. Така ситуація пояснюється підвищенням внутрішнього попиту й активізацією процесів модернізації обладнання в промисловості. Внутрішній ринок наповнюється імпортованими товарами. Це насамперед машини та устаткування (співвідношення імпорту до виробництва цих видів продукції коливається у 2002р. по кварталах від 84,9% до 259,3%), електричні машини (співвідношення імпорту до виробництва в 2002р.: 73,7% 86,9%) та засоби наземного, повітряного і водного транспорту (співвідношення імпорту до виробництва в 2002р.: 55,8% 74,1%).
Темпи зростання виробництва у 20002002 рр. менші, ніж темпи зростання імпорту. Багато імпортується тих видів продукції, яку могли б виробляти вітчизняні підприємства. Це стосується виробництва машин та устаткування, електричних машин і засобів наземного транспорту, крім залізничного.
Така ситуація є загрозливою для вітчизняної промисловості, адже проникнення імпорту в базових видах економічної діяльності машинобудування, що забезпечують виробництво середньо та високотехнологічних товарів, досить високе. Водночас, коефіцієнт експорту машин та устаткування (76,4%), електричних машин (59,4%) та засобів наземного транспорту, крім залізничного (60,3%), високий що свідчить про низьку конкурентоспроможність цієї продукції. Причому проникнення імпорту у виробництві машин та устаткування, електричних машинах та засобів наземного транспорту для розвинених країн у 27 разів менший, ніж в Україні, за великих обсягів експорту. Машинобудівний комплекс України намагається зберегти свої конкурентні переваги лише у виробництві літальних, космічних апаратів і частково суден, човнів та інших плавучих засобів.
Така ситуація свідчить про наявність значного потенціалу виробництва імпортозамінної продукції. Зазначена проблема при збільшенні пропозицій інвестиційного капіталу та реконструкції діючих підприємств відповідного профілю може бути досить швидко розвязана. Важливо враховувати, що проблема імпортозаміщення значною мірою повязана зі створенням сучасної мережі передпродажної підготовки, розвитком сервісних центрів, станцій технічного обслуговування тощо. Українські товаровиробники поступаються іноземним експортерам насамперед за цими показниками.
1.3 Перспективи розвитку важкого машинобудування
В умовах становлення в Україні ринкових відносин і подальшого розвитку підприємництва особливо важливе значення має формування самостійного високорозвиненого і конкурентоспроможного народногосподарського комплексу, який відповідав би вимогам сучасного ринкового середовища, соціальної переорієнтації економіки й інтеграції України в систему взаємовигідних і рівноправних світогосподарських звязків. Цей процес досить складно проходить в одному з провідних секторів національної економіки і найважливішій його складовій машинобудуванні.
Машинобудування є провідним підрозділом промисловості, фундаментом технічного прогресу господарства, основою інноваційного розвитку країни. Його продукція надходить до всіх галузей народного господарства. Практика розвинених країн свідчить, що саме цей сектор є одним з основних джерел формування доходної частини бюджетів усіх рівнів.
Економічна криза в Україні, яка торкнулася всіх галузей економіки, супроводжувалася падінням загального обсягу виробленої продукції в машинобудуванні. Призупинити це падіння можливо тільки за рахунок істотних структурних змін в організації виробництва на підприємствах, які були б адекватними умовам формування та розвитку ринкових відносин в економіці України, а також за рахунок здійснення структурних змін у напрямку пристосування виробництва до потреб розвитку внутрішнього ринку (з урахуванням його потенційного попиту). Тому структурні перетворення вітчизняного машинобудування є нагальною необхідністю.
Державний комітет ?/p>