Підстави припинення діяльності суб'єктів господарювання: загально-правова характеристика
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
приєднання, поділ та перетворення [34, с.141].
Злиття має місце тоді, коли дві або декілька юридичних осіб припиняють своє існування, а всі майнові права й обовязки кожного з них стають правами й обовязками нового (єдиного) субєкта, який виник на майновій базі утворених внаслідок злиття субєктів. Організаційно-правова форма новоутвореного субєкта може відрізнятися від колишніх форм субєктів господарювання, які злилися.
Приєднання характеризується тим, що одне підприємство приєднується до іншого із втратою юридичної самостійності і стає частиною іншого підприємства, до якого переходять права та обовязки реорганізованої юридичної особи. Тобто основною відмінністю від злиття є те, що всі майнові права й обовязки стають правами й обовязками не нового субєкта господарювання, а того, який раніше вже існував і продовжує функціонувати в колишній організаційно-правовій формі як правонаступник субєктів, утворених внаслідок приєднання.
Слід наголосити також на тому, що майнова база правонаступників як при злитті, так і при приєднанні субєктів господарювання змінюється на розмір активів і пасивів правопопередників. Активи і пасиви юридичних осіб, які припинили своє існування в процесі реорганізації, переходять до правонаступників за передаточним балансом у порядку саме універсального правонаступництва. Законодавчо такий порядок підтверджується тим, що будь-які форми реорганізації субєктів господарювання (повязані з їх припиненням: злиття, приєднання, поділ, перетворення) супроводжуються переходом усіх майнових прав і обовязків. Звідси випливає, що правонаступник субєктів господарювання, який утворився внаслідок злиття або приєднання, вправі стягувати з усіх їх дебіторів заборгованість, вимагати виконання від контрагентів цих субєктів зобовязань за договорами або іншими угодами. З іншого боку, той же правонаступник зобовязаний цілком виконати всі зобовязання за угодами, укладеними правопопередниками, розплатитися у повному обсязі за їх боргами з третіми особами, незалежно від того, чи досить для цього майна, що перейшло до нього, чи воно не покриває усіх вимог кредиторів [35, с.84].
Щодо законодавчого врегулювання порядку проведення злиття і приєднання, то лише для акціонерних товариств діє Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затв. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 р. № 221, яким визначено порядок їх злиття та поділу. З урахуванням конкретних особливостей він може використовуватися (застосовуватись за аналогією) у випадках реорганізації шляхом злиття або припинення субєктів господарювання інших організаційно-правових форм. У той же час злиття, як і приєднання субєктів господарювання, є окремими випадками економічної концентрації, оскільки в результаті цього можуть збільшитися капітал, фінансова міць підприємства, можливе укрупнення субєкта підприємництва. У ринковій економіці "приєднання" може розцінюватися як одна із форм "поглинання конкурента". Тим самим не виключається вплив на монополізацію ринків конкретних товариств і послуг, територій, обмеження конкуренції [36, с.118].
Тому однією з умов здійснення злиття і приєднання субєктів господарювання є згода органів Антимонопольного комітету України (п. З ст. 20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
При поділі припиняється один субєкт господарювання та на його майновій базі утворюються два чи кілька нових субєктів з передачею кожному з них за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах усіх майнових прав і обовязків субєкта, що реорганізується. Незважаючи на те, що в нормі, яка коментується, буквально йдеться про перехід прав і обовязків поділеного субєкта до нових субєктів господарювання лише "у відповідних частинах", не слід думати, що тут передбачається обмежене, а не універсальне правонаступництво. Діє загальний принцип реорганізації: кожний новоутворений в результаті поділу субєкт господарювання несе відповідальність за виконання зобовязань, що перейшли до нього, у повному обсязі, а не в межах тієї частини активів, які перейшли до нього разом з частиною зобовязань. Обсяг прав та обовязків кожного з новоутворених в результаті поділу субєктів господарювання фіксується в розподільчому акті (балансі). При цьому зовсім не обовязково, що перехід обовязків має відбутися пропорційно переданому майну. Співвідношення переданих активів і пасивів законодавством не регламентується. Доцільність такого співвідношення визначається власником майна або іншою особою, уповноваженою до затвердження розподільчого акта (балансу).
Чинні в Україні законодавчі акти не регламентують послідовність дій при поділі субєктів господарювання. У даний час порядок поділу встановлено підзаконними нормативними актами лише для деяких видів субєктів: для державних підприємств і для підприємств, обєднань, господарських товариств, у статутному фонді яких частка держави складає 75 і більше відсотків, - Положення про порядок поділу підприємств і обєднань та відокремлення від них структурних підрозділів, затв. наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 р. № 43/79/5; для акціонерних товариств - Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств [37, с.66].