Підстави припинення діяльності суб'єктів господарювання: загально-правова характеристика
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
подарювання до останнього переходять усі майнові права та обовязки приєднаних субєктів господарювання. У разі поділу субєкта господарювання всі його майнові права і обовязки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових субєктів господарювання, утворених внаслідок поділу. У разі виокремлення одного або кількох нових субєктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обовязки реорганізованого субєкта. У разі перетворення одного субєкта господарювання на інший до новоутвореного субєкта господарювання переходять усі майнові права і обовязки попереднього субєкта господарювання. Субєкт господарювання ліквідується:
- з ініціативи осіб;
- у звязку із спливом строку, на який він створювався, або в разі досягнення мети його створення;
- у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;
- у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Скасування державної реєстрації позбавляє субєкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Субєкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог ГКУВідповідно до ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, виокремлення, перетворення або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення її до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи у процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. У ст. 106 ЦКУ регламентовано, що злиття, приєднання, поділ, виокремлення та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а в передбачених законом випадках за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання. Відповідно ст. 107 ЦКУ кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобовязання. Після спливу строку для предявлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання чи перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які повинні містити положення про правонаступництво щодо всіх зобовязань юридичної особи, що припиняються, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобовязання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення. Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються до органу, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також до органу, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника. Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обовязків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. У ст. 108 ЦК передбачається перетворення юридичної особи як зміна її організаційно-правової форми і в результаті цього перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи
Однією з форм припинення діяльності субєктів господарювання, як зазначено вище, є реорганізація. Реорганізація це таке припинення діяльності підприємства, при якому його права, обовязки і майно переходять до інших діючих чи знову створюваних підприємств, які приймають на себе виконання функцій і завдань реорганізованого чи реорганізованих підприємств, що припинили свою діяльність. При реорганізації має місце правонаступництво, так би мовити, заміна у правовідносинах, які виникли раніше, одних субєктів господарювання на інших з переходом до них усіх прав та обовязків перших (до правонаступника переходять весь пасив і актив майна, борги, права і обовязки за угодами і т. д.) [15, с.68].
Реорганізація підприємства, яке зловживає своїм монопольним положенням на ринку, може здійснюватися шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства, яка може викликати екологічні, демографічні та інші негативні наслідки, що торкаються інтересів населення території, повинна узгоджуватися з місцевим органом самоврядування.
Як правило, реорганізація використовується для створення такого підприємства, яке обєднало б у собі позитивні якості різних бізнес-структур і створило б нову, досконалішу, конкурентноспроможну підприємницьку структуру. Як за порядком здійснення, так і за юридичними наслідками способи реорганізації мають свої особливості [16, с.77].
При злитті створюється новий субєк