Пересопницьке СФвангелСЦСФ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
о письма на тАЬпросту мовутАЭ звичайно пояснюСФться впливом СЦдей церковноi реформацСЦi (бажанням оборонцСЦв православя спертися в боротьбСЦ проти агресСЦi католицизму на широкСЦ народнСЦ маси, для чого необхСЦдно було культовСЦ книги зробити для них доступними за допомогою тАЬпростоi мовитАЭ.
Пересопницьке СФвангелСЦСФ СФ наочним доказом щойно сказаного. РЖдея створення цього канонСЦчного церковно-служебного СФвангелСЦя в перекладСЦ на тАЬпросту мовутАЭ зародилося в середовищСЦ длизькоспорСЦднених магнатських сСЦмкй князСЦв Заславських, Гольшанських СЦ Чарторийських, якСЦ, як твердить П.Житецький, тАЬв XVI ст. Ще були вСЦдданСЦ руськСЦй справСЦ СЦ православютАЭ. (Можливо, що ця СЦдея була iм пСЦдказана архСЦмандритом ГригорСЦСФм або взагалСЦ духовенством Дворецького чи Пересопницького монастирСЦв). Як видно з приписки до СФвангелСЦя, матерСЦальнСЦ витрати по створенню СФвангелСЦя взяла на себе старша представниця згаданих князСЦвських родин АнастасСЦя (Параскева) Заславська. Саме тАЬнакладом благоверной и христолюьивой княгини Козминой Ивановича ЖеславськоготАЭ було здСЦйснен написання Пересопницького СФвангелСЦятАЭ.
Питання про долю Пересопницького СФвангелСЦя в наступнСЦ пСЦвтораста рокСЦв пСЦсля його написання, а також про мСЦсце й обставини знайдення його Мазепою СЦ досСЦ лишаються вСЦдкритими. ВСЦдкриття нових спискСЦв цього СФвангелСЦя, крСЦм уже вСЦдомих науцСЦ (Житомирське СФвангелСЦСФ 1571 р. та вставка в ЛСФткСЦвському СФвангелСЦi кСЦнця XVI ст.) може пролити свСЦтло й на долю iх оригСЦналу. Пошуками цих спискСЦв повиннСЦ зайнятися украiнськСЦ вченСЦ насамперед на ВолинСЦ СЦ в ГаличинСЦ.
З СЦнших принципово важливих для мовознавця питань, що стосуються вивчення мови Пересопницького СФвангелСЦя, слСЦд пСЦдкреслити питання про звязок його мови з мовою бСЦльш раннСЦх спроб перекладу священного письма на тАЬпросту мовутАЭ на УкраiнСЦ СЦ в БСЦлорусСЦi (Четья-мСЦнея 1489 р., тАЬРЖзмарагдтАЭ XV ст., БСЦблСЦя Ф.Скорини та СЦн.), а також з мовою Учительних СФвангелСЦй, писаних тАЬпростою мовоютАЭ СЦ дуже популярних на УкраiнСЦ в XVI, XVII, XVIII ст., про що свСЦдчить наявнСЦсть пСЦвсотнСЦ спискСЦв цих СФвангелСЦй, що дСЦйшли до нашого часу (не рахуючи двох друкованих видань).
У доповСЦдСЦ Ю.РЖ.Тихновського пСЦдкреслювалось: тАЬУчительним СФвангелСЦям належить перше мСЦсце серед украiнських СЦ захСЦдноруських перекладСЦв святого письма XVI-XVII ст. тАжУцСЦлСЦлСЦ рукописи (СЦ друкованСЦ видання) за текстом не СФ простСЦ копСЦi, а все новСЦ й новСЦ переробки й перекладитАЭ. На цСЦй пСЦдставСЦ Ю.РЖ.Тиховський зробив спробу вивести основний текст Пересопницького СФвангелСЦя з украiнських Учительних СФвангелСЦй. Якщо це мислиться в тому розумСЦннСЦ, що попович ВасильСФвич та архСЦмандрит ГригорСЦй мали попередникСЦв у справСЦ перекладу культових книг на тАЬпросту мовутАЭ СЦ творчо використали iх досвСЦд, то з цим можна погодитись. Якщо ж Ю.РЖ.Тиховський уявляв собСЦ текст Пересопницького СФвангелСЦя як суму текстСЦв окремих СФвангельських епСЦзодСЦв з Учительних СФвангелСЦй, якСЦ передували його появСЦ, то це не вСЦдповСЦдаСФ дСЦйсностСЦ, бо наша памятка являСФ собою не мозаiку, а монолСЦтний самостСЦйний переклад автора-перекладача. (Як уже зазначалось, цим перекладачем, напевно, був архСЦмандрит ГригорСЦй.) Таким чином, Ю.РЖ.Тиховському належить лише постановка питання про звязок Пересопницького СФвангелСЦя з украiнськими Учительними СФвангелСЦями. Сучасним же мовознавцям треба спецСЦально дослСЦдити мовний звязок мСЦж ними.
В загальному планСЦ вивчення мови Пересопницького СФвангелСЦя необхСЦднСЦ й такСЦ працСЦ, в яких були б порСЦвняльно зСЦставленСЦ в мовному вСЦдношеннСЦ такСЦ памятки, як Пересопницьке СФвангелСЦСФ, Житомирське СФвангелСЦСФ 1572 р., КрехСЦвський апостол початку 60-х рр. XVI ст., працСЦ про мову цих памяток (Перетца, Карпинського, Карського, "адимирова, Назаревського, ОгСЦСФнка СЦ СЦн.) Зараз таких праць ще нема.
Надзвичайно важливим питанням СФ питання про характер та склад мови Пересопницького СФвангелСЦя СЦ про звязок його з мовою украiнського дСЦлового письменства XIV-XVI ст.
Треба пСЦдкнеслити, що саме дСЦлова, актова мова вСЦдСЦграла надзвичайно важливу роль в СЦсторСЦi виникнення й розвитку тАЬпростоi мовитАЭ на УкраiнСЦ. Коли пСЦд впливом реформацСЦi стара СЦдея вживання в письменствСЦ лише культовоi мови втратила авторитет СЦ перемогла СЦдея живоi народноi мови як мови лСЦтератури, освСЦченСЦ украiнцСЦ звернулись до СФдиного тодСЦшнього джерела лСЦтературноi обробки живоi народноi мови - до дСЦлового письменства. ДСЦлова мова кладеться ними в основу загальноi лСЦтературноi мови, внаслСЦдок чого ми не спостерСЦгаСФмо великоi рСЦзницСЦ мСЦж актовою мовою XVI ст. СЦ мовою тодСЦшнСЦх перкладСЦв священного письма на тАЬпросту мовутАЭ. ПорСЦвняти, наприклад, з цього погляду загальний мовний колорит Пересопницького СФвангелСЦя, який позираСФ навСЦть у мСЦнСЦатюрних фрагментах на зразок таких: тАЬтАж а кто бы з вас хотел столп будовати (або вежу), то вперед сьдеши, розличит маетности свои, если будет имети спотребу ку збудованнютАжтАЭ; тАЬты ли еси оныи, который бы то прийти мълтАжтАЭ; тАЬтАжукажу, кого бысте ся бояти мълитАжтАЭ СЦ подСЦбне. От чому дослСЦдження мовного звязку Пересопницького СФвангелСЦя з сучасним йому украiнським дСЦловим письменством СФ дуже актуальним. Тим бСЦльше, що цей звязок у науковСЦй лСЦтературСЦ зовсСЦм не висвСЦтлений.
Одним з найважливСЦших проблемних питань у вивченнСЦ мови Пересопницького СФвангелСЦя СФ визначення джерел Пересопницького рукопису. Нам потрСЦбнСЦ новСЦ працСЦ, присвяченСЦ питанню оригСЦналу Пересопницького СФвангелСЦя, з якого вони перкладенСЦ на тАЬпросту мовутАЭ. Це велике спСЦльне завдання болгарських, сербських, чеських, польських СЦ украiнських мовознавцСЦв.
НарештСЦ, сама мова Пересоп