Пересопницьке СФвангелСЦСФ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
вання Перпесопницького СФвангелСЦя). Пересопницьке СФвангелСЦСФ являСФ собою наслСЦдок творчоi працСЦ - перекладу з СЦншомовного оригСЦналу на так звану тАЬпросту мовутАЭ, надзвичайно зближену з украiнською народною мовою середини XVI ст. РЖ зрозумСЦло, що переклад СФ процесом незрСЦвнянно тривалСЦшим, нСЦж механСЦчне копСЦювання.
СлСЦд зауважити, що хронологСЦчна беззаперечнСЦсть створення украiнського СФвангелСЦя звСЦльняСФ науковцСЦв вСЦд важких СЦ часто безплСЦдних спроб точного датування памятки, дуже важливого для дослСЦдника ii мови. Це тим цСЦннСЦше, що мова Пересопницького СФвангелСЦя цСЦкавить нас не тСЦльки сама по собСЦ, а й як новий, епохальний етап в загальному розвитку староi украiнськоi лСЦтературноi мови та як яскраве вСЦдображення живоi украiнськоi мови середини XVI ст.
Не менш важливо для вивчення всякоi памятки визначення ii територСЦального походження, особливо тодСЦ, коли мова ii маСФ помСЦтне дСЦалектне забарвлення, як у даному випадку. ТочнСЦсть визначення територСЦальноi принадлежностСЦ дуже важлива для вченого, що займаСФться СЦсторичною дСЦалектологСЦСФю певноi мови. Вона даСФ можливСЦсть судити про рСЦдну дСЦалектну стихСЦю автора памятки, якщо вСЦн СФ уродженцем тСЦСФi ж територСЦi, звСЦдки походить памятка, або територСЦi, близькоi до неi (такими й були якраз творцСЦ Пересопницького СФвангелСЦя - попович Михайло ВасильСФвич СЦ архСЦмандрит Пересопницького монастиря ГригорСЦй).
У своСФму тАЬОписании Пересопницкой рукописи XVI ст.тАЭ П. Житецький вважаСФ, що мСЦсцем написання памятки була Пересопниця - тАЬнинСЦ село в Луцькому повСЦтСЦ Волинськоi губернСЦiтАЭ. ПСЦзнСЦше О.С.Грузинський СЦ СЦншСЦ, вчитавшись у приписку до памятки, встановили, що створення ii було почато не в ПересопницСЦ, а в близькому вСЦд неi с. ДвСЦрцСЦ - маСФтку князСЦв Жеславських (Заславських), в мСЦсцевому Троiцькому моеастирСЦ. Але через деякий час з невдомоi причини праця над памяткою була перенесена в Пересопницький монастир, де вона й була закСЦнчена в 1561 р. тими ж особами, якСЦ почали ii за пять рокСЦв перед тим у с. ДвСЦрцСЦ. Коли саме написання памятки було перервано в ДвСЦрцСЦ СЦ перенесено в Пересопницю, як довго тривала неминуча при цьому перерва у працСЦ творцСЦв памятки - цього ми не знаСФмо. У звязку з сказаним цСЦкаво навести лише одне мСЦркування О.С. Грузинського. Маючи на увазСЦ обидвСЦ частини памятки (СЦ писану в ДвСЦрцСЦ, СЦ писану в ПересопницСЦ), вСЦн твердить, що тАЬперерва пСЦд час написання рукопису на перший погляд не дуже помСЦтно вСЦдбилася на характерСЦ почерку в обох частинах рукописутАЭ, хоч за його спостереженням, тАЬпочинаючи з 155-го аркуша, характер почерку в другСЦй частинСЦ Пересопницького рукопису вСЦдрСЦзняСФться бСЦльшою стислСЦстю СЦ висотоютАЭ. Загальний же висновок дослСЦдника полягаСФ в тому, що тАЬСФвангелСЦСФ писала одна й та ж рука тСЦльки в рСЦзний частАЭ.
Цей факт треба брати до уваги, розвязуючи питання про авторство перекладу СФвангельського тексту на тАЬпросту мовутАЭ в Пересопницькому СФвангелСЦi й питання про особу писця, що увСЦчнив цей переклад на пергаментСЦ власною рукою, тАЬчистим СЦ красивим письмомтАЭ, за вСЦдзивом П.Житецького. Безпосереднього вСЦдношення до мови памятки це питання не маСФ, але воно важливе з СЦсторико-культурного погляду, СЦ тут мовознавець, безперечно, може допомогти тим дослСЦдникам, якСЦ побажали б попрацювати над цим питанням спецСЦально.
О.С.Грузинський, не вагаючись, вважаСФ, що автором перекладу був архСЦмандрит ГригорСЦй, який володСЦв, на його думку, словянською, сучасною йому украiнською лСЦтературною, польською, чеською, СЦ, можливо, грецькою й нСЦмецькою мовами. ПСЦдставу для такого припущення даСФ нам свСЦдчення самого поповича ВасильСФвича, який твердить, що тАЬтыи книги чтыры эвангелистове суть устроены кротким, смиренным и боголюбивым иеромонахом ГригорСЦСФм, архимандритом пересопницкимтАЭ. Думка О.С.Грузинського про те, що архСЦмандрит ГригорСЦй знав багато мов, мабуть, не далека вСЦд СЦстини: тСЦльки високоосвСЦчений книжник, подСЦбний архСЦмандритовСЦ ГригорСЦю, мСЦг так блискуче здСЦйснити переклад СФвангельського тексту на тАЬпросту мовутАЭ (тексту, рясного багатством змСЦсту СЦ наявних у ньому думок та почуттСЦв). ЦСЦлком впевнено можна сказати при цьому, що архСЦмандрит ГригорСЦй не був переписувачем при створеннСЦ Пересопницького СФвангелСЦя, бо все воно, як уже зазначалося, написане однСЦСФю рукою, СЦ очевидно, рукою поповича ВасильСФвича, зважаючи на його власнСЦ приписки до СФвангелСЦя. Такий розподСЦл працСЦ здаСФться найСЦмовСЦрнСЦшим.
На пересопницькому рукопису вСЦдбився так званий пСЦвденно-словянський вплив, особливо вплив болгарського письма (змСЦшування юсСЦв; вживання а замСЦсть я; написання ъ (ь) з плавними пСЦсля плавних; вживання букви з крапкою по серединСЦ) СЦ сербського письма (вживання ь замСЦсть ъ дуже часто) СЦ вживання значка тАЬ над ы (ы), СЦнодСЦ над и (и).
На правописСЦ пересопницького рукопису позначився також вплив бСЦлоруського письма: вживання (хоч СЦ не часто) е на мСЦсцСЦ ь: тАЬто для лепшего виразумленятАЭ та СЦн.
ПорСЦвнюючи окремСЦ мСЦсця з пересопницького рукопису СЦ з чеськоi бСЦблСЦi, знаходимо прямий звязок його з чеською бСЦблСЦСФю 1506 р. СЦ в написах усСЦх глав СЦ в текстСЦ.
В лексичному складСЦ Пересопницького СФвангелСЦя, при великСЦй кСЦлькостСЦ у ньому елементСЦв спСЦльноруських СЦ досить значнСЦй церковнословянських, СФ багато елементСЦв специфСЦчно украiнських. Особливо рясно просочуСФться в рукописах украiнська лексика тодСЦ, коли мова йде не про суто церковно-релСЦгСЦйнСЦ предмети СЦ явища.
тАЬБыло пак всуботу второпръвую ишол через збожя (через пашню) и вытръгали ученицы его класы и шли выминаючи руками своими, и некоторыи з фарисеов мовили им. прош?/p>