Geum.ru


Пересопницьке СФвангелСЦСФ

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



?о тое гинять того ся не годить чинити всуботытАжтАЭ

ДеякСЦ речення в пересопницькому рукопису просто здаються уривками з живоi народноi мови, наприклад: тАЬдавно би в плахтъ (або в рядннъ) а на попель сьдячи показанСЦе чинилитАЭ; тАЬги нехай еще и тот рок. ах околаю еи и осыплю гноем, а чей пак уродит плод тАжтАЭ

ЦСЦкаве явище в рукопису - наявнСЦсть в ньому досить численних додаткових пояснень (у дужках) окремих слСЦв. Наприклад: тАЬБил ти ж там и колодязь СЦаковль (студня або криниця)тАЭ; (тогды она то жена оставивши вьдро свое (або глек, або збан) и пошла до мьстатАЭ; тАЬ и рекл так учиню. размечу житницу мою. (клуню або стодолу)тАЭ; тАЬ кто будет на кровь (на даху, або на стрьсь) а статки его в вдому, нехай не сходит взяти их тАжтАЭ

Поряд СЦз словами давньоруськими, спСЦльноруськими, словами церковнословянськими СЦ словами живоi народноi украiнськоi мови, в лексичному складСЦ рукопису помСЦтна СЦ деяка домСЦшка елементСЦв з польськоi СЦ чеськоi мов.

В окремих мСЦсцях Пересопницького СФвагелСЦя вСЦдчуваСФться свого роду тАЬосучаснення мовитАЭ. Так, грецькСЦ або церковнословянськСЦ слова тексту СЦнодСЦ передаються або пояснюються словами, що служили для означення специфСЦчних явищ тогочасного суцспСЦльного життя Литви СЦ ПольщСЦ, наприклад: тАЬВоини пак увели его внутрь двора которСЦй назСЦвается преторь - (дом радецкий або ратушь)тАЭ, тАЬкоторому то бСЦло имя Иосиф, съвьтником будучи. (або паном радним) а был тот члк добрымтАЭ.

У фонетицСЦ памятки слСЦд вСЦдзначити такСЦ найголовнСЦшСЦ явища:

  1. В рукопису ь найчастСЦше вживаСФться правильно, за традицСЦним церковнословянським письмом: тАЬИ разумьл то многим народ и за всьх мьст приходили к нему тАжтАЭ Але СЦнодСЦ за нормами бСЦлоруського письма, замСЦсть ь маСФмо е: при Августе, имел, разделися, часом замСЦсть ь знаходимо написання и, наприклад: тАЬ(ликарю) врачу изльчися самтАЭ; тАЬне ищьте и вы, што бы есте или, або што бы есте пилитАЭ.
  2. ДавнСЦ о СЦ е звичайно зберСЦгаються за писаною традицСЦСФю, СЦ тСЦльки в окремих випадках на мСЦсцСЦ iх знаходимо у (оу) або ю, наприклад:тАЭ по сюй и по туй стороньтАЭ; тАЬиже тот брат твуй умрл былтАЭ та СЦн.
  3. Рукопис вСЦдбиваСФ змСЦшування ы та и, наприклад: тАЬи крыкнулитАЭ; тАЬбыло от них тое слово закритотАЭ; тАЬкоторыи то плакали и ридалитАЭ.
  4. Яскраво виявлене повноголосся: тАЬкоторыи же то обологовалъся в перфиру и в виссонтАЭ; значно рСЦдше трапляються церковнословянськСЦ СЦ неповноголоснСЦ форми, наприклад: тАЬкласы (колосся) тАж выминаючитАЭ СЦ под.

В рукопису Пересопницького СФвангелСЦя багато виявлена морфологСЦя живоi народноi украiнськоi мови:

  1. ЗакСЦнчення 2 особи однини теперСЦшнього часу дСЦСФслСЦв на -ш (правописно частСЦше -шь);
  2. 1 особа множ. теперСЦшнього СЦ майбутнього часу переважно на -мо;
  3. 2 особа множ. наказового способу з закСЦнченням -ьте, а 1 особа -мо;
  4. давальний вСЦдмСЦнок однини СЦменникСЦв чол.роду часто закСЦнчення -ови (-еви) пастыреве, родичове;
  5. в називному вСЦдмСЦнку множини цих же СЦменникСЦв закСЦнчення -ове (-еве) СЦ в родовому вСЦдмСЦнку однини СЦменники чоловСЦчого роду часто на -у та СЦншСЦ.
  6. Вживання прислСЦвникСЦв на е типу поспьшне; в лексицСЦ це польськСЦ слова СЦ вирази на зразок барзо, южь, соукнСЦ, пань, але перемешкали, коу вечерови СЦ под.)

Заслуговують на увагу й деякСЦ синтаксичнСЦ явища памятки. З них найголовнСЦшСЦ такСЦ:

1.Поряд СЦз зворотами знахСЦдного вСЦдмСЦнку СЦменника (з прийменником) часто для означення часу вживаСФться конструкцСЦя родового вСЦдмСЦнка СЦменника без прийменника, наприклад: тАЬи сталося единого дня тАжтАЭ; тАЬбыло бо яко бы местной годинытАЭ та СЦншСЦ.

  1. ЗустрСЦчаСФться стара давньоруська конструкцСЦя (властива й народнСЦй мовСЦ) - подвСЦйний знахСЦдний вСЦдмСЦнок, наприклад: тАЬи в суботу еи здоровую учинилтАЭ; тАЬи уздрьл его СЦс засмученого и реклтАЭ.
  2. ЗвичайнСЦ для синтаксису памятки також конструкцСЦi СЦз знахСЦдним - називним вСЦдмСЦнком множини назв творин, наприклад: тАЬпослал его до села своего абы пасл свииnтАЭ.
  3. МайбутнСЦй час складений, поряд з утворенням його з формою СЦнфСЦнСЦтива, буваСФ СЦнодСЦ з формою минулого часу на л, наприклад: тАЬЗготовай ли што буду вечерялтАЭ; тАЬНе будут могли отповьститАЭ.

У Пеесопницькому СФвангелСЦi, незважаючи на його релСЦгСЦйний характер, дуже виразно виявивляються риси живоi народноi украiнськоi мови того часу, а також риси мови лСЦтературноi. Пересопницьке СФвангелСЦСФ, не пориваючи в багатьох випадках з традицСЦйною, давньоруською мовою СЦ з деякими елементами церковнословянськими, приймаСФ значну кСЦлькСЦсть елементСЦв живоi народноi мови - в лексицСЦ, фонетицСЦ, морфологСЦi, синтаксисСЦ.

Ще одне залишаСФться безсумнСЦвним: переписуавч СФвангелСЦСФ неодмСЦнно повинен був мати перед очима рукопис тексту перекладу. Тому переклад повинен був або цСЦлком передувати працСЦ переписувача, або принаймнСЦ передувати в якСЦйсь початковСЦй своiй частинСЦ, пСЦсля чого процес перекладання мСЦг продовжуватися паралельно писанню книги переписувачем.

Що ж являв собою рукопис цього перекладу (вСЦн належав, як випливаСФ з попереднього архСЦмандритовСЦ ГригорСЦю)? О.С.Грузинський висловив з цього приводу таке припущення: тАЬСамий рукопис, з якого списувалось Пересопницьке СФвангелСЦСФ, або, точнСЦше, авторський рукопис архСЦмандрита ГригорСЦя, був написаний, очевидно, сучасним украiнським скорописом. Цим можна пояснити деякСЦ помилки, пропуски й недолСЦки в Дворецько-Пересопницькому списку, прекрасно виконаному з зовнСЦшнього бокутАЭ. Як вСЦдомо, рукопис перекладу, приписуваний архСЦмандритовСЦ ГригорСЦю, до нас не дСЦйшов.

Як уже вСЦдзначалось, виникнення перекладСЦв священног