Переваги СЦ недолСЦки рСЦзних форм правлСЦння (в контекстСЦ парламентськоi реформи в УкраiнСЦ вСЦд 8 грудня 2004 р.)
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
84 ЗУ), а уряд призначати на посади та звСЦльняти з посад керСЦвникСЦв центральних органСЦв виконавчоi влади (крСЦм керСЦвникСЦв мСЦнСЦстерств). ВнаслСЦдок внесення змСЦн до КонституцСЦi вСЦдбулося ослаблення влади Президента Украiни.
У той же час, головного завдання врегулювання та розмежування компетенцСЦй центральних органСЦв влади конституцСЦйна реформа не досягла.
КрСЦм того, тСЦ положення Основного Закону, якСЦ потребували удосконалення, у ходСЦ конституцСЦйноi реформи переглянутСЦ так СЦ не були. Зокрема:
- системи адмСЦнСЦстративно-територСЦального подСЦлу та мСЦсцевого самоврядування (якСЦ не вСЦдповСЦдають стандартам РДвропейськоi хартСЦi мСЦсцевого самоврядування);
- системи судочинства (яка перешкоджаСФ ратифСЦкацСЦi Римського статуту МСЦжнародного кримСЦнального суду);
- запровадження СЦмперативного мандату, який СЦснуСФ лише в краiнах з авторитарною формою правлСЦння (Куба, Лаос, ВСФтнам тощо), а з-помСЦж вСЦдносно демократичних краiн лише в РЖндСЦi;
- у ходСЦ реалСЦзацСЦi конституцСЦйноi реформи також не було переглянуто обсяг депутатського СЦмунСЦтету, який в УкраiнСЦ маСФ абсолютний характер.
Перш нСЦж говорити про необхСЦднСЦсть подальшого конституцСЦйного реформування, слСЦд зазначити, що потенцСЦал Основного Закону 1996 року на сьогоднСЦ залишаСФться значною мСЦрою невикористаним, починаючи СЦз загальних принципСЦв СЦ закСЦнчуючи законами, прийняття яких або прямо передбачене КонституцСЦСФю, або випливаСФ з ii норм.
В нинСЦшнСЦй редакцСЦi Закон Украiни тАЮПро Рахункову палатутАЭ не може забезпечити ефективне виконання Палатою тих завдань, якСЦ визначено статтею 98 КонституцСЦi. Засади побудови системи центральних органСЦв виконавчоi влади, iх функцСЦi та повноваження, внутрСЦшня органСЦзацСЦя дСЦяльностСЦ визначаються пСЦдзаконними актами, що не вСЦдповСЦдаСФ частинСЦ другСЦй статтСЦ 19 КонституцСЦi. Закони тАЮПро судоустрСЦй УкраiнитАЭ та тАЮПро статус суддСЦвтАЭ в СЦснуючих редакцСЦях не в повнСЦй мСЦрСЦ забезпечують принцип незалежностСЦ суддСЦв, закрСЦплений у ст. 126, 129 Основного Закону. МСЦж тим, вСЦд гарантСЦй незалежностСЦ та ефективностСЦ судовоi гСЦлки влади значною мСЦрою залежить реалСЦзацСЦя загальних засад КонституцСЦi, зокрема принципСЦв подСЦлу влади, верховенства права СЦ т. СЦн. СуттСФвСЦ розбСЦжностСЦ мСЦж практикою та змСЦстом вСЦдповСЦдних конституцСЦйних положень (РоздСЦл РЖРЖ КонституцСЦi) СЦснують СЦ в сферСЦ забезпечення СЦ захисту конституцСЦйних прав людини (8).
Вже зараз очевидно, що КонституцСЦя Украiни потребуСФ змСЦн та доповнень, а вся конституцСЦйна система краiни новоi правовоi культури, заснованоi на принципах демократСЦi та верховенства права. Так, прСЦоритетами майбутнСЦх конституцСЦйних змСЦн мають бути:
- врегулювання та розподСЦл компетенцСЦй органСЦв влади для вдосконалення механСЦзму захисту КонституцСЦi;
- реформування адмСЦнСЦстративного подСЦлу, мСЦсцевого самоврядування та органСЦв виконавчоi влади на мСЦсцях;
- звуження обсягу депутатського СЦмунСЦтету;
- створення незалежноi вСЦд корупцСЦi та полСЦтичного впливу юстицСЦi.
Поглиблення конституцСЦйноi реформи потребуСФ не лише внесення змСЦн до КонституцСЦi Украiни, прийняття нових законСЦв, спрямованих на ii виконання, але СЦ заходСЦв, спрямованих на забезпечення виконання законСЦв, зокрема на пСЦдвищення рСЦвня правовоi культури СЦ освСЦти громадян, у тому числСЦ посадових осСЦб, якСЦ застосовують право. ТрансформацСЦя полСЦтичноi та правовоi культури, орСЦСФнтацСЦя освСЦти насамперед на СФвропейськСЦ стандарти СЦ цСЦнностСЦ СФ передумовою втСЦлення в життя основоположних конституцСЦйних засад принципСЦв демократСЦi, верховенства права, соцСЦальноi орСЦСФнтованостСЦ дСЦяльностСЦ держави.
Висновки
В результатСЦ проведеного дослСЦдження можна зробити висновок, що украiнському менталСЦтету вСЦдповСЦдаСФ парламентська республСЦка, але виходячи з обСФктивних умов, Украiна ще не готова до цСЦСФi форми правлСЦння.
УсСЦ полСЦтики посилаються на РДвропу, мовляв, там у бСЦльшостСЦ краiн парламентська форма правлСЦння. Але вони забувають, що краiни тоi згаданоi бСЦльшостСЦ у 3-4 рази меншСЦ за площею вСЦд Украiни. А це, в свою чергу, означаСФ, що в тих краiнах регСЦональнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ СЦ, вСЦдповСЦдно, протирСЦччя мСЦж регСЦонами СФ незначними. Краiнами вСЦдносно близькими за площею до Украiни СФ ФранцСЦя, Польща та РЖспанСЦя. У ФранцСЦi та ПольщСЦ, як вСЦдомо, президент маСФ досить широкСЦ повноваження. А щодо РЖспанСЦi, то хоча вона монархСЦя, але там король теж маСФ ширшСЦ повноваження, порСЦвняно СЦз СЦншими СФвропейськими монархСЦями. Тобто, виходячи чисто з географСЦчного чинника - площСЦ, в нашСЦй державСЦ все-таки повинна бути президентсько-парламентська республСЦка. Парламентську модель полiтичного устрою (так само як i президентську) не слiд вважати панацеСФю вiд соцiально-економiчноi стагнацii i полiтичнiй нестабiльностi. Парламентська система не гарантуСФ розправи з опонентами з боку агресивно-слухняноi бiльшостi. Вона не може стовiдсотково гарантувати нам того, що бiльшiсть автоматично перетвориться в гаранта закону, прав власностi, свободи слова. Так само не варто сподiватися, що обмеження повноважень Президента Украiни автоматично збiльшить ступiнь демократii в краiнi.
Значна частина нашого населення прагне до, так званоi, сильноi руки, до сильного президента. Хаос та безвладдя набридли, люди хочуть полСЦтичноi стабСЦльностСЦ СЦ сильноi влади, незалежно вСЦд того, як вона називатиметься.
А з СЦншого боку, у президента нашоi держави було надто багато повноважень. Адже для нормального управлСЦння краiною бСЦльше повноважень повиннСЦ мати саме премСФр-мСЦнСЦс