Переваги СЦ недолСЦки рСЦзних форм правлСЦння (в контекстСЦ парламентськоi реформи в УкраiнСЦ вСЦд 8 грудня 2004 р.)
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?м;
По-четверте, функцСЦя арбСЦтражу тут реалСЦзуСФться бСЦльш успСЦшно. В умовах опори президента на парламентську бСЦльшСЦсть премСФр-мСЦнСЦстр може брати на себе роль арбСЦтра, аж до залишення поста в якостСЦ жертви кризи.
Таким чином, напСЦвпрезидентська система, зберСЦгаючи деякСЦ з переваг президентськоi форми, демонструСФ здатнСЦсть згладжувати наявнСЦ в неi недолСЦки.
4. Роль СЦнституту президента в президентськСЦй, парламентськСЦй та змСЦшанСЦй республСЦках
Президентська республСЦка характеризуСФться насамперед вагомою роллю глави держави в державному механСЦзмСЦ. Уряд, як правило, слабко впливаСФ на парламент, не залежить вСЦд парламенту (парламент не може проголосити недовСЦру уряду або достроково припинити його повноваження). Пост премСФр-мСЦнСЦстра або вСЦдсутнСЦй, або вСЦдСЦграСФ допомСЦжну координацСЦйну роль. Президент здатний вСЦдстоювати СЦнтереси виконавчоi влади завдяки своСФму високому статусу (здСЦйснювати активну виконавчу полСЦтику, використовувати право на видання виконавчих актСЦв, СЦнСЦцСЦювати створення законСЦв, використовувати право вето при прийняттСЦ законСЦв, застосовувати багатоманСЦтнСЦ засоби впливу на законодавчу владу) СЦз метою досягнення балансу влад. Президентом у цих державах стаСФ, як правило, лСЦдер партСЦi, що перемогла на президентських виборах, СЦз числа членСЦв якоi найчастСЦше й формуСФться уряд. Класичною моделлю президентськоi республСЦки СФ США.
Президент у парламентських республСЦках, на вСЦдмСЦну вСЦд глави держави в президентських республСЦках, зазвичай не маСФ у своСФму розпорядженнСЦ реальноi виконавчоi влади, СЦ його правовий статус значною мСЦрою нагадуСФ статус монарха в парламентськСЦй монархСЦi. Повноваження глави держави, за винятком суто церемонСЦальних (представницьких), тут зазвичай здСЦйснюються за згодою СЦ з СЦнСЦцСЦативи уряду, створеного на парламентськСЦй основСЦ. Якщо в президентських республСЦках глава держави формуСФ уряд за своiм розсудом, незалежно вСЦд розстановки сил у парламентСЦ, то в парламентських республСЦках глава держави найчастСЦше може призначити такий уряд, який маСФ пСЦдтримку парламентськоi бСЦльшостСЦ. Члени уряду СФ одночасно СЦ членами парламенту, тобто склад уряду вСЦдбиваСФ реальну розстановку сил у парламентСЦ, що дозволяСФ уряду впливати на прийняття парламентських рСЦшень. Пост премСФр-мСЦнСЦстра, як правило, автоматично займаСФ лСЦдер партСЦi (блоку партСЦй), яка перемогла на виборах. РЖснуСФ парламентська вСЦдповСЦдальнСЦсть уряду, що найчастСЦше носить солСЦдарний характер - недовСЦра одному члену кабСЦнету спричиняСФ вСЦдставку всього уряду. ЗамСЦсть виходу у вСЦдставку уряд може зажадати розпуску парламенту СЦ призначення нових виборСЦв. ФункцСЦя глави держави вСЦдокремлена вСЦд функцСЦi глави уряду.
Президент у змСЦшанСЦй республСЦцСЦ, яка поСФднуСФ у собСЦ елементи президентськоi СЦ парламентськоi республСЦканських форм правлСЦння, СФ верховним головнокомандувачем, як у президентськСЦй республСЦцСЦ, проте не у всСЦх краiнах надСЦлений повноваженнями глави виконавчоi влади, нерСЦдко подСЦляСФ ii з премСФр-мСЦнСЦстром. ВСЦдсутня посада вСЦце-президента, як СЦ в парламентськСЦй республСЦцСЦ. Наприклад, в УкраiнСЦ немаСФ посади вСЦце-президента, яка СФ у ШвейцарСЦi. Президент Украiни маСФ право достроково розпустити парламент, а депутати парламенту не можуть бути членами КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв, СЦ навпаки. У рядСЦ змСЦшаних республСЦк президент не маСФ права законодавчоi СЦнСЦцСЦативи, в УкраiнСЦ - надСЦлений цим правом (7).
Суть парламентсько-президентськоi системи взаСФмозалежнiсть виконавчоi i законодавчоi влади. ПремСФр i його уряд не можуть бути продуктивними i встояти бiля владного керма без пiдтримки (хоча б пасивноi) парламентського бiльшостi. Сутнiсть же президентсько-парламентськоi форми правлiння - незалежнiсть гiлок влади одна вiд одноi. При нiй Президент i парламент мають самостiйнi мандати вiд народу, що обирав iх на фiксований термiн. Якщо вони входять у протирiччя, що трапляСФться нерiдко, то з нього вкрай складно буваСФ вийти законним шляхом.
Одна з особливостей парламентсько-президентськоi республСЦки Украiни полягаСФ в обмежених повноваженнях уряду в законодавчому процесСЦ, що ii вСЦдрСЦзняСФ, наприклад, вСЦд ФранцСЦi, яка також СФ державою зСЦ змСЦшаною формою правлСЦння. Якщо уряд ФранцСЦi маСФ право вносити поправки до законопроектСЦв, може наполягати на голосуваннСЦ своiх поправок СЦ в будь-який момент вСЦдкликати законопроект, то уряд Украiни маСФ слабкий вплив на законодавчий процес СЦ прийняття законодавчих рСЦшень (право законодавчоi СЦнСЦцСЦативи у премСФр-мСЦнСЦстра не забезпечене комплексом правових заходСЦв).
5. НаслСЦдки парламентськоi реформи 4 грудня 2004 року
ЗгСЦдно змСЦн КонституцСЦi, що були прийнятСЦ Верховною Радою Украiни 8 грудня 2004 року, Украiна перейшла до парламентсько-президентськоi форми правлСЦння. Ця подСЦя стала першою успСЦшною реалСЦзацСЦСФю намСЦру змСЦнити Основний закон у низцСЦ спроб, якСЦ розпочалися одразу ж пСЦсля його прийняття 28 червня 1996 року.
Набуття чинностСЦ Законом Про внесення змСЦн до КонституцСЦi Украiни створило передумови для посилення ролСЦ парламенту та уряду у здСЦйсненнСЦ публСЦчноi влади (8). Парламент став бСЦльш полСЦтично структурованим, розширились контрольнСЦ повноваження Рахунковоi палати (ст. 98 ЗУ Про внесення змСЦн до КонституцСЦi Украiни), яка отримала право контролювати не лише використання, але СЦ надходження коштСЦв до Державного бюджету Украiни, Верховна Рада Украiни отримала право призначати на посади та звСЦльняти з посад бСЦльшу частину членСЦв уряду (п. 12, ст.