Офісні будівлі в історичному середовищі
Информация - Строительство
Другие материалы по предмету Строительство
одить до того, що в місті зявляються речі несусвітні. Хтось собі щось проектує, потім виносить це на обговорення... Воно в багатьох випадках суперечить постулатам збереження історико-культурної спадщини центральної частини міста. А потім інвестор говорить, що гроші вже затрачені і так далі, і тому подібне", - розповідає Микола Гайда.
Натомість відомий львівський реставратор Кость Присяжний вважає, що врятувати місто від неграмотної модерної забудови допоможе запровадження мораторію на будівництво в центральній частині приблизно на 10 років. "Архітектори отримали свободу лише 15 років тому і тільки-тільки починають підходити до певного рівня архітектури. У центрі потрібно оголосити мораторій на будівництво нових будівель років на десять і дати місту спочити, поки архітектори вийдуть на відповідний рівень. В історичному середовищі міст недопустимі великі площини скла, застосування блискучих матеріалів, неонова реклама. Але на це ніхто не звертає уваги, бо це не закон, а всього лиш рекомендація. А там, де йдеться про гроші, забувають про смак, етику, культуру і все на світі", - зазначає Кость Присяжний.
Володимир Швець ідею впровадження мораторію на будівництво в центральній частині Львова вважає нереальною. "Чомусь дуже багато людей, які є палкими прихильниками правильного збереження Львова, керуються тоталітарним забороняючим мисленням. Їм здається, що досить вдало заборонити, "скрутити руки архітектору". Але існує обєктивний процес. Ми маємо пережити цей перехідний період, і наша задача зробити це з мінімальними втратами для Львова", - говорить він. На думку Володимира Швеця, теоретично вберегти Львів від агресивної архітектури можна, якщо на рівні міської ради прийняти рішення про заборону будь-якого будівництва в центральній частині міста. "Але цього рішення ніхто не приймає. Ті, хто очолює багато будівельних проектів, є одними із тих, хто вирішує долю Львова", - каже пан Швець.
Схожу думку висловили й учасники нещодавно проведеної дискусії "Новітня забудова в історичному середовищі Львова". На переконання фахівців, причиною того, що в центрі міста виростають архітектурні "монстри" є недолугість памяткоохоронного законодавства і відсутність ефективного регулювання будівництва нових обєктів на рівні міської влади.
"В інших державах є таке поняття, як припис консерватора. Тобто консерватор міста має давати свої побажання, мотивації, рекомендації щодо забудови тої чи іншої ділянки. У них він має вказати поверховість, збереження висоти до карниза, матеріал, з якого мають будувати будівлю. Чомусь у нас це не робиться, на жаль. Тому ми маємо проекти на зразок "Укрсоцбанку". І не завжди вони пасують до центральної частини міста", - зазначає Микола Гайда .
Натомість віце-президент Товариства Шанувальників Львова, історик Іван Сварник переконаний, що цікавість нашого міста для туристів полягає у присутності на його вулицях прикладів забудови різних епох та стилів. Однак достойного прикладу забудови ХХІ століття в центральній частині міста немає. "Було б добре, якби наш час вніс свої моменти в архітектурну забудову Львова", вважає пан Сварник.
Усе ж більшість експертів переконані, історичне середовище центральної частини Львова необхідно вберегти від недоречних втручань модерної скляної архітектури. Проектувати і будувати можна що завгодно. Важливо, щоб будівельні обєкти були розміщені у відповідних місцях, а самі будівлі не спотворювали довколишнього середовища архітектурних памяток. Недаремно наше місто внесено у список світової спадщини ЮНЕСКО, тобто його цінність визнано на міжнародному рівні. Як зазначає Микола Гайда: " Зараз просто мода пішла на скло, але завтра вона перейде".
Джерело
Василь Худицький, "Дзеркало тижня" № 3 (632) Субота, 27 Ciчня - 2 Лютого 2007 року