Офісні будівлі в історичному середовищі

Информация - Строительство

Другие материалы по предмету Строительство

турної спадщини Львова", у якому взяли участь представники громадськості і місцевої влади, говорили також про передачу памяток архітектури у приватні руки. Призупинення приватизації памяток архітектури негативно позначається на їхньому стані. Ні держава, ні місто не можуть бути ефективними власниками, оскільки не мають коштів для їхнього утримання. На це зауваження заступник директора з маркетингу Львівської картинної галереї Микола Гайда зауважив: приватна власність на історичні будинки має позитивні і негативні аспекти. Приватизація дає надію, що приватний капітал вкладатиме свої гроші в їхнє відновлення. Але за нинішньої ситуації часто-густо це практично неможливо. У центральній частині міста колись великі особняки розділені на невеликі помешкання. Тепер ці квартири приватизуються, продаються, господарі розпоряджаються ними на власний розсуд. Не хочуть зважати на закон про охорону культурної спадщини не лише жителі особняків, але й великі інвестори. Домовившись із місцевою владою про оренду частини помешкань, вони не мають жодного інтересу рятувати памятки. Грошей знадобиться багато, а користі буде мало. Навряд чи люди, котрі живуть у цих будинках, зможуть чимось допомогти в ремонті. Що може стримати владу й інвесторів? Як вважає координатор Громадського форуму Львова Олег Мацех, багато будинків у місті руйнуються не через брак коштів, а через відсутність механізмів стримування від неправомірних дій місцевих чиновників і інвесторів. Концептуально інвестор має зберегти на обєктах не лише фасади, але й структуру перших поверхів і підвалів. Йдеться про проект регенерації памяток, відновлення їх у колишньому вигляді, а не про нове будівництво. Запропонований проект розрахований на повне знищення будинків. Реальні підтвердження сказаного може побачити кожний. Правила гри є, це закон. І чиновники мають відповідати за його дотримання. Управління охорони історичного середовища при Львівській міськраді має всі повноваження для наведення ладу у цій сфері, але займає конформістську позицію. Причина такої поведінки підконтрольність і підзвітність управління міському голові. Тому, перед тим, як шукати коштів для відновлення історичних памяток Львова, слід створити умови, за яких робота охоронних органів буде максимально незалежною від впливу органів місцевого самоврядування. Також необхідно створити структуру, яка стане на захист культурної спадщини. Приміром, у сусідній Польщі ці функції виконує спеціальний підрозділ на чолі з головним консерватором. Щоб остаточно не втратити історичну забудову, Львову необхідно терміново повертати державний заповідник, який існував донедавна. Інакше туристам справді нічого буде показувати.

Проекти будівництва в центральній частині Львова модерних будівель із скляними фасадами зявляються дедалі частіше. Прикро, що громадськість часто дізнається про втілення цих проектів постфактум, коли скляний архітектурний "шедевр" уже височіє у центрі міста.

Наразі одними із найбільш обговорюваних проектів будівництва в центральній частині Львова є три обєкти. Це потенційне спорудження модерного будинку на розі вулиць Вірменської-Краківської, створення центру "Брістоль Плаза" на проспекті Свободи і вулиці Гнатюка, а також розміщення будівлі офісних приміщень на розі вулиць Шухевича-Франка. Усі ці потенційні будівлі, відповідно до задуму архітекторів, мають "прикрашати" історичний місто своїми скляними фасадами та модерними формами. Реставратори і шанувальники памяток Львова бють на сполох: розміщення скляних обєктів серед суцільних памяток архітектури в центральній частині міста є прямим порушенням памяток охоронного законодавства, оскільки такі будівлі спотворюють історичне середовище.

Чим Львів приваблює туристів? Багато хто відповість: "Своєю архітектурою та збереженим історичним середовищем". Власне це приваблює не лише гостей міста, це також є гордістю і його мешканців. Натомість прихильники будівництва у центрі Львова модерних будівель, вважають позицію своїх опонентів свідченням їхньої дрібномістечковості. Власне, дрібномістечковим підходом назвав в одному із інтервю директор інституту "Укрзахідпроектреставрація" Володимир Швець страх львівських архітекторів і реставраторів будувати щось нове і модерне. На його переконання, в тих місцях у центральній частині Львова, де з памяткоохоронної та містобудівної точки зору можна побудувати будинок, його будувати необхідно. Що ж стосується помилок і недоліків у будівництві, то їх, за словами пана Швеця, не уникнути. "Архітектура українська тільки постає, державотворча ментальність тільки створюється, відповідальність за свої дії тільки зявляється", - зазначає він.

Водночас екс-начальник управління охорони історичного середовища міськради, а нині заступник директора палацу Потоцьких, Микола Гайда переконаний: щоб уникнути помилок у забудові центральної частини Львова, то треба це робити на конкурсних засадах. Крім цього необхідно розробити концепцію будівництва в історичній частині міста.

"Коли місто хоче належно виглядати і бути грамотно забудованим, то воно повинне взяти ініціативу і опрацювати засадничо-концептуальні проекти забудови центральної частини. Потім уже ці ідеї продавати, а радше реалізовувати. Тобто, мають бути рамки, в яких інвестор зможе працювати. Оскільки такі проекти не розроблені, інвестору віддають ділянку, а він намагається з цієї ділянки "викачувати" все, що може. Це прив