Офісні будівлі в історичному середовищі
Информация - Строительство
Другие материалы по предмету Строительство
є протиправне будівництво фітнес-центру, розпочате під виглядом "археологічних розкопок", і що винні будуть покарані. Однак, очевидно, слова Омельченка були лише дипломатичним прийомом. Адже архітектор С.Бабушкін автор готелю й фітнес-центру на Софійській площі ще багато років після цього цілком затишно почувався у кріслі головного архітектора міста, шокуючи київських поціновувачів старовини своїми "шедеврами".
Кінець 1990-х початок 2000-х років: Михайлівська площа. Строгий образ памятки архітектури епохи класицизму, розташований з тильного боку скульптурного монумента св. Ольги, був зіпсований надбудовою еклектичного за формами напівповерху. З порушенням охоронної зони як цієї памятки, так і низки інших, зокрема й тих, які в ансамблі площі відігравали досі домінантну роль, тут зведена величезна висотна (36 м) готельна будівля у кітчевих псевдоісторичних формах. Це територія заповідника "Місто Володимира". Отже, у разі відтворення давньоруського Федорівського собору (фундаменти якого збереглися у тилу новобудови) неможливим буде вільний огляд собору і підїзд до нього (автор і цього монстра архітектор С.Бабушкін). Найцінніші археологічні знахідки, виявлені тут під час риття котловану, гідні були експонуватися відразу, як це відбувалося, скажімо, в Італії після виявлення помпейських артефактів.
Можна назвати справжнім злочином межі ХХХХІ століть знищення київської археологічної "Помпеї", що сталося внаслідок авральних темпів і методів укладання плит на товстий шар бетону на двох київських стародавніх площах Софійській та Михайлівській без проведення достатніх археологічних досліджень: археологи лише подекуди встигали перед ковшами екскаваторів і колісьми самоскидів вихопити то кісточку, то черепок, а то й срібну гривню.
Протиправні будівельні заходи, здійснені в охоронній зоні ансамблю споруд "Софія Київська" (1990-ті початок 2000-х рр.).
Михайлівський провулок, 24. Знищена памятка архітектури задля будівництва величезного, такого, що не вписується в історичне середовище, житлового комплексу.
Вул. Ірининська, 7. В історичне середовище введений величезний житловий будинок (для співробітників СБУ), що, перевищивши висоту куполів собору, спотворив історичну панораму міста.
По вул. Софійській, руйнуючи історичне середовище, вставлена "свічка" "Промінвестбанку" (архітектор С.Бабушкін). Порушена охоронна зона будинку-музею Т.Г.Шевченка. Непродумане місце для паркування транспортних засобів спричинило транспортні затори на вулиці.
По вул. Софійській, 12, 14, дощенту розібрані дві міцні, добре збережені памятки. Під тиском громадськості влада вирішила відтворити будинки. Однак при цьому на один-два поверхи була підвищена їх поверховість, а на фасадах не відтворені деякі деталі декору.
Вул. Володимирська, 12. Споруджена величезна офісна будівля у вигляді скляного циліндра, що брутально "увірвалася" у заповідне архітектурно-історичне середовище, перекривши візуальну вісь між Софійським собором і Андріївською церквою. У ЗМІ публікувалися обіцянки тодішнього мера (О.Омельченка) розібрати верхню частину будівлі, проте ці обіцянки виявилися порожніми. Більше того, на початку 2000-х років влада міста допустила, щоб розміщений на цій же осі (вул. Володимирська, 4) чотириповерховий будинок-памятка був надбудований ще трьома поверхами (архітектор Ю.Лосицький). Отже, у разі позитивного вирішення питання про відтворення Десятинної церкви (фундаменти якої розташовані на цій самій осі), храм навряд чи матиме монументальний вигляд.
Вул. Ярославів Вал, 16. Памятка архітектури з розкішним декором головного фасаду спотворена дисгармонійно надбудованими двома поверхами (архітектори В.Смирнов, Ю. Духовичний).
Вул. Михайлівська, 7. Зруйнована двоповерхова памятка архітектури (з багатим декором зверненого до вулиці головного фасаду). Новобуд, що виріс тут, своїми сучасними формами й матеріалами різко дисгармонує з історичним середовищем.
Пейзажна алея (над урочищами Гончарі-Кожумяки). Під час підготовки ділянки заповідника "Місто Володимира" до протиправної забудови найцінніший археологічний пласт без належних археологічних досліджень згрібався ковшем екскаватора і на самоскидах вивозився у невідомому напрямку.
Початок 2000-х років: Майдан Незалежності. Оскільки вул.Хрещатик і площі, прилеглі до неї, є комплексною памяткою містобудування (вулицею-памяткою), то в її архітектурно-охоронній зоні неприпустимі ніякі масштабні зміни. Приводом для реконструкції послужила політична ситуація: потрібно було видалити з площі антикучмівське наметове містечко. У результаті реконструкції була зрізана значна частина історичного ландшафту й зелених насаджень, характерних для Києва, і виконане "заскління" площі. Замість живих дерев і кущів вимощений плиткою простір площі прикрасили штучною зеленню та вазонами (архітектор А.Комаровський). Отож головну столичну площу перетворили на дах супермаркету, при цьому ліквідувавши "Музей Лядських воріт" із фрагментами фундаментів давньоруського часу. "Тріумфальна арка", побудована над землею "замість" підземних Лядських воріт, має надумані форми, непропорційну скульптуру Архангела над нею й, будучи поставленою під кутом до головної вісі площі, додає абсурду до різностильового "вінегрету", привнесеного на Майдан його реконструкцією.
Кінець 1990-х років: вул. Спаська, 30. Зведений велич?/p>