Офісні будівлі в історичному середовищі
Информация - Строительство
Другие материалы по предмету Строительство
вського, 9-а, біля костьолу на вулиці В.Васильківській та в інших місцях... Адже всі європейські держави, принаймні ті, що числять себе такими, не дозволяють собі так брутально поводитися зі спадщиною, залишеною видатними представниками свого народу. Згадаймо лишень, практично у кожній європейській столиці (і не лише столиці) співіснують так звані старі й нові міста: Стара Прага, Старий Відень, Старий Таллінн, Стара Рига, Стара Варшава, Старий Краків... та й загалом існує поняття Старе місто... Не можна перетворювати древнє місто-красень на експериментальний майданчик для архітекторів-невдах, які лише на "постаментах" видатних памяток минувшини, руйнуючи їх, паплюжачи імена визнаних Зодчих і Архітекторів, можуть творити власні "шедеври". Історія вже не раз довела згубність такої практики.
Історично-культурна спадщина України є істотною частиною загальносвітової культурної скарбниці. І якщо ми хочемо на рівні вступити у співтовариство передових європейських країн, то повинні неухильно дотримуватись умов ратифікованих урядом нашої країни міжнародних угод зі збереження спадщини. Є безліч обєктів спадщини, які досі перебувають під загрозою знищення, але ще можуть бути врятовані.
Київський досвід підміни історичних будівель новою забудовою дедалі більше розгортається у Львові. Цілком можливо, що через кілька десятиліть від історико-архітектурної спадщини минулого тут залишаться їхні акуратні образи, до яких нікому не буде діла. Тим більше туристам.
За свідченням різних джерел, тільки в центральній частині Львова зареєстровано понад дві тисячі памяток архітектури загальнодержавного значення, здебільшого житлових, культових і адміністративних будинків. Крім цих обєктів, місто також зберегло безліч памяток місцевого значення, які створюють історичне середовище. Тепер над цим багатством нависла загроза. Після багатьох років прохолодного ставлення до памяток архітектури їхній стан дуже погіршився. Чимало будинків потребує не просто косметичного ремонту, а серйозних реставраційних робіт. Але грошей у міста на це немає. За таких умов державні і місцеві чиновники усе частіше передають памятки архітектури окремим комерційним підприємствам, які обіцяють відновити будинки. Проте от лихо: після втручання так званих інвесторів від памяток мало що залишається. Будівельні ж компанії не тільки з лихвою повертають свої витрати, а й навіть непогано заробляють. А оскільки більшість історичних будівель перебувають у жахливому стані, то охочих взяти участь у грі за назвою "Інвестори рятують памятки" аж надто. Задоволені можуть бути і чиновники: не вклавши у ремонт жодної копійки коштів із бюджету, вони по-своєму розвязують проблему.
За останнє десятиліття у Львові до дрібниць відпрацьовано механізм, який дозволяє зрівняти памятки архітектури із землею і спорудити на їхньому місці сучасні торговельні або офісні будинки. Прикладів хоч греблю гати: площа Міцкевича, 9 і 10, вул. Валова, 15, проспект Свободи, 45. Дивним є те, що самі неіснуючі будинки при цьому ще й значаться в реєстрі "національного надбання"! Пошуки винних рідко завершуються успіхом.
Особливо швидкими темпами руйнуються зразки архітектури XVIIIXIX століть. На думку фахівців, якщо так триватиме й надалі, то туристам невдовзі не буде на що дивитися. Архітектурні памятки необхідно виводити з аварійного стану, а не доводити до нього, вважає історик, віце-президент Товариства шанувальників Львова Іван Сварник. Чи зацікавлений інвестор у збереженні памяток? А тим часом сумна доля очікує чергові памятки житлові будинки класицистичного стилю на пл. Соборній, 14 і 15. На їхньому місці інвестори вже проектують нові торговельні обєкти. Частина нежилих помешкань будинку на пл. Соборній, 15, орендувало ЗАТ "Технопарк ЛЗТА", який не збирався зберегти обєкт для нащадків. Тепер чиновники і представники інвестора намагаються переконати громадськість, що памятка не надто цінна, до того ж вона практично зруйнована, врятувати її неможливо. Тому вихід один збудувати на її місці новий обєкт.
На думку начальника управління охорони історичного середовища Львівської міськради, жахливий стан памяток наслідок катастрофічного браку коштів. Більшість із них житлові будинки, ремонт яких у минулі десятиліття фінансувався з бюджету за залишковим принципом. За розрахунками А.Левика, тільки на один історичний будинок на пл. Ринок у середньому необхідно від 5 до 10 млн. грн. Оскільки тут розташовано 45 памяток архітектури XIVXIX ст., то навіть мінімальні потреби реставраційних робіт могли б становити близько 4050 млн. грн. на рік. Як вважає заступник глави Львівського відділення Спілки архітекторів України Михайло Ягольник, коли витрачати в середньому по 10 млн. грн. на кожну памятку архітектури, то необхідно близько 20 млрд. грн., що дорівнює 40 бюджетам обласного центру. Якщо реально оцінювати ситуацію, то місту з цією проблемою не впоратися і за багато десятиліть.
Вихід із ситуації генеральний директор фірми "Ренесанс", голова ради Центру вивчення і збереження памяті українського народу Олександр Криськів бачить у тому, щоб місто навчилося управляти історичним центром. Для цього треба розробити відповідну комплексну програму, у якій посіли б своє місце туризм, екологія, реставрація памяток та інше, словом усе від піару до підготовки фахівців. Це дозволить не лише знайти необхідні кошти на утримання памяток, але й своєчасно проводити всі ремонтні роботи. На круглому столі "Збереження історико-архітек