Основнi функцii культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
птори, живопиii намагаються у своiй творчостi вiдродити традицii майстрiв античностi (звiдси i термiн Вiдродження чи Ренесанс).
Хронологiчнi рамки iталiйського Вiдродження охвачують перiод з другоi половини XIII по першу половину XVI столiття. Перiод Вiдродження подiляiться на декiлька етапiв: друга половина XII XIV ст. Проторенесанс i треченто; XV ст. раннi Вiдродження (кватреченте); кiнець XV перша третина XVI ст. Високий Ренесанс (чiнквiченто);
В 1527 роцi Рим був пограбований нiмецькими ландкнехтами, з 1530 р. Флоренцiя iз буржуазного мiста-держави, мiста-комуни стаi простим мiстом феодального герцогства. Розпочинаiться феодально-католицька реакцiя (контрреформацiя), i 1530 рiк можна вважати кiнцевою датою розвитку Вiдродження.
Картина розвитку iталiйськоi ренесансноi культури дуже рiзнобарвна, що зумовлено рiзним рiвнем економiчного i полiтичного розвитку рiзних мiст РЖталii, рiзним рiвнем могутностi i сили буржуазii цих мiст-держав, мiст-комун, iх рiзним рiвнем звязку з феодальними традицiями.
Ведучими художнiми школами в мистецтвi iталiйського Ренесансу були в XIV ст. сiiнська i флорентiйська, в XV ст. флорентiйська, умбрiйська, падуанська, в XVI ст. римська i венецiанська.
Високий Ренесанс у Середнiй РЖталii.
З кiнця XV ст. РЖталiя починаi вiдчувати усi наслiдки не вигiдноi для неi економiчного суперництва з Португалiiю, РЖспанiiю i Нiдерландами. Пiвнiчнi мiста РДвропи органiзують ряд воiнних походiв на розрiзнену РЖталiю, що втрачаi свою могутнiсть. У цей важкий для неi час i настаi недовгий Золотий вiк iталiйського Вiдродження Високий ренесанс.
Цей важкий перiод викликаi до життя iдею обiднання краiни, iдею, яка не могла хвилювати кращi уми РЖталii. Високий Ренесанс спiвпав таким чином з перiодом жорстокоi боротьби iталiйських мiст за свою незалежнiсть.
Мистецтво цього часу було осяяне iдеями гуманiзма, вiрою в творчi сили людини, в безмежнiсть ii можливостей, в розумний устрiй свiту, в торжество прогресу. В мистецтвi на перший на перший план висовуються проблеми громадянського обовязку високих моральних якостей, подвигу, образу прекрасноi, гармонiйно розвинутоi, сильноi духом i тiлом людини героя, що змiг пiднятися над рiвнем повсякденностi. Пошук такого iдеалу i призвiв мистецтво до синтезу, узагальнення, до розкриття загальних закономiрностей явищ, до виявлення ii логiчноi взаiмодii. Мистецтво Високого Ренесансу вiдмовляiться вiд частковостей, незначних подробиць в iмя узагальненого образу, в iмя вiдображення гармонiйного синтезу прекрасних сторiн життя.
Леонардо да Вiнчi (1452 1519) був першим художником, що наочно втiлив цi iдеi. Найвище вiдображення генiй Леонардо вiднайшов у портретному живописi. У своiх портретах художник досяг особливого враження емоцiйноi багатозначностi, змiстовноi невичерпностi, завдяки чому його образи безмежнi у пiзнаннi i вiдкривають глядачевi новi i новi сторони душi, розуму, внутрiшнього свiту людини.
Леонардо був найвидатнiшим художником свого часу, генiiм, який вiдкрив новi горизонти мистецтва. Вiн залишив пiсля себе небагато творiв, але кожне з них стало еталоном в iсторii культури. Леонардо вiдомий також як рiзностороннiй вчений. Його науковi вiдкриття i винаходи в галузi лiтальних апаратiв не втратили свого значення i на сьогоднiшнiй день. Тисячi сторiнок рукописiв Леонардо, охоплюють буквально усi галузi знань i свiдчать про унiверсальнiсть генiя.
Основнi твори живопису.
1. Автопортрет (бiля 1512-1515 pp.).
2. Мадонна Бенуа (1478 p.). (iл.32).
3. Дама з горностаiм (бiля 1485 p.).
4. Мадонна Лiтта (1490 р). (iл.ЗЗ).
5. Фреска Таiмна вечеря (1997-1998 рр).
6. Портрет Мони Лiзи Джоконди. (1503-1506 pp.) та iншi.
Однiiю iз найбiльш знаменитих картин у свiтi i портрет жiнки купця дель Джакондо Мони Лiзи. Про портрет написано сотнi сторiнок: як Леонардо влаштував сеанси запрошуючи музикантiв, щоб не згасла на обличчi моделi усмiшка, як довго (що характерно Леонардо) працював над портретом, як намагався досконало передати кожну рису цього живого обличчя. Портрет Мони Лiзи Джоконди це рiшучий крок на шляху розвитку ренесансного мистецтва. Вперше портретний жанр став в один рiвень з композицiями на релiгiйну i мiфологiчну тему.
У цьому портретi важкодоступне завдання яке поставив перед собою великий художник полягало у тому, щоб на картинi був вiдображений не один який-небудь момент стану людини, а складний i тривалiш процес ii душевного життя.
В портретi Мони Лiзи досягнутий той рiвень узагальнення, який зберiгаючи всю неповторнiсть зображеноi iндивiдуальностi, даi можливiсть розглядати образ як типовий для епохи Високого Ренесансу. Головна iдея цього узагальнення вiдчуття власноi значимостi, високе право на самостiйнiсть духовного життя. Таке узагальнення досягнуто цiлим рядом вiдповiдних формальних моментiв: плавним контуром фiгури i мяким моделюванням обличчя i рук, окутаних леонардiвським iумато. Це iумато створюi невловиме емоцiйне середовище i подiбно музицi викликаi у нас вiдчуття внутрiшнього багатства. Нiжна усмiшка Мони Лiзи в поiднаннi з вiдкритим поглядом розумних, ледь глузливих очей iумато розкривають протирiчливiсть, невиразнiсть i багатограннiсть ii натури. Саме ця невловимiсть прихованих вiдчуттiв заставляють багатьох критикiв вважати образ Мони Лiзи загадковiшим i таiмничiшим. . РЖдеi монументального мистецтва Вiдродження, у яких злились традицii античностi i дух християнства, вiднайшли найбiльш яскраве вi