Основнi функцii культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
овуiться в будь-якому предметi, наздоганяi i вбиваi його. Пiсля перемоги над Змiiм iде дощ i очищаi землю вiд нечистоi сили. Не менш сильними i грiзними були Сварог - бог вогню; Стрибог - бог вiтрiв, який втiлюi стрiли i вiйну; Даждьбог - бог успiху, який ототожнювався з сонцем; Хорс - бог сонця (iнодi мiсяця); Симаргл - бог пiдземного свiту, як вiн здебiльшого трактуiться. Уявляли його в образi крилатого пса та iнш.
У пантеонi схiднословянських божеств, на вiдмiну вiд давньогрецького та давньоримського, було порiвняно мало богiв, якi безпосередньо втiлюють iнтереси i заняття людини. Можна назвати тiльки Велеса (Волоса) - бога багатства, худоби i торгiвлi, Мокош (Мокошу) - богиню дощу i води, яка в той же час протегувала ткацтву. а також Дану богиню рiчок (згадка про неi i у багатьох пiснях) та рiзнi берегинi.
Вiдмiтною рисою i i слабко виражений антропоморфiзм богiв: вони мало схожi на людину, нагадують переважно фантастичних iстот. Скульптурнi зображення божеств виконувалися частiше за все з дерева, рiдко з каменю. Унiкальним памятником культовоi скульптури i так званий Збручський iдол. Вченi досi сперечаються, кого ж саме вiн зображаi. Однi вважають, що це iдол Святовита - чотириликого божества. Украiнський фiлософ М.Попович доводить, що таке пояснення суперечить сутi язичницького багатобожжя. На його думку, це чотири рiзних божества.
РЖдоли богiв встановлювалися не в храмах, а в гаях, на берегах рiчок i т.д., такi мiiя називалися капищами. тАЬТакi тАж поганi мольбища iх: лiс, i камiння, i рiки, i болота, джерела, i гори, i горби, сонце i мiсяць, i зiрки, i озера. РЖ, простiше кажучи, всьому iснуючому поклонялися вони яко Богу, i шанували, i жертви приносилитАЭ, - осудливо писав пiзнiше один з церковникiв про прихильникiв народноi релiгii.
Культи божеств прийнятi ритуали жертвоприношень i звертань, священнi атрибути, слова молитов - вiдомi дуже мало. Шкоду, марноту, негативнi властивостi втiлювали в дохристиянських народних вiруваннях злi духи: лiсовик, бiс, водяний, русалки, полуденниця - дух лiтньоi полуденноi спеки, крикси - духи крику i плачу тощо. Злi духи вважалися безпечними для тих, хто дотримувався всiх обрядiв i заборон.
Свiтогляд схiдних словян формувався вiдповiдно до загальноiвропейських тенденцiй розвитку уявлень про свiт. Як i iншi народи, вони вiрили у пекло, небесну твердь, центр свiту ("свiтове дерево"), вирiй (мiiе на небi, куди вiдлiтають душi померлих праведникiв). Життя людини пiдлегле долi - "суду Божому". Правда, доля у схiдних словян не була, очевидно, такою ж невiдворотною, як фатум у древнiх грекiв, але головнi подii людського життя вважалися визначеними наперед. Недаремно майже кожне календарне свято включало обряди ворожби про майбутнi життя людини.
Релiгiя схiдних словян, як i iншi складники культури, якi формувалися на етапi родоплемiнних вiдносин, з виникненням i розвитком державностi неминуче повиннi були зазнати серйозних змiн. Якiсно новi культурнi процеси в Киiвськiй Русi вiдбулися вже пiсля прийняття християнства.
Протягом сторiч у схiдних словян нагромаджувався багатий досвiд архiтектури, склалася нацiональна традицiя мiстобудування. Довгий час як головний будiвельний матерiал використовувалася деревина, що була в достатку доступна. У центрi поселень знаходилися "гради", якi служили для захисту вiд ворогiв, проведення племiнних зборiв i культових обрядiв. Бiльшiсть споруд у словянських "градах" споруджувалася зi зрубiв - колод, укладених в чотирикутнi вiнцi. Зi зрубiв будувалися i простi хати, i 2-3-поверховi тереми, зруби закладалися в основу крiпосних валiв.
Вироби з дерева, металу, кiстки, каменю, глини не просто задовольняли потреби людей, але й прикрашали iх життя. Характерним для творiв прикладного мистецтва був рослинний орнамент, на вiдмiну вiд геометричного вiзантiйського.
Особливо вражають високою естетикою i технiкою виконання ювелiрнi вироби. Були вiдомi i застосовувалися чорнiння срiбла, лиття з дорогоцiнних металiв, карбування, iнкрустацiя, технiка сканi (узори з тонких металевих ниток) i зернi (прикраси з напаяних дрiбних металевих кульок).
3. Образотворче мистецтво РЖталiйського Вiдродження як вершина розвитку культури цiii доби
Вiдродження (з французькоi ренесанс, iталiйськоi ринашименто) цей термiн вперше був запроваджений Джорджо Вазарi, архiтектором, живопиiем i iсториком мистецтва XV ст. для визначення iсторичноi епохи, перехiдноi вiд середньовiчноi культури до культури Нового часу (в РЖталii 14-16 ст., в iнших краiнах РДвропи кiнець 15-16 ст.)
Виникнення Вiдродження повязано з руйнуванням феодальних i зародженням ранньокапiталiстичних вiдношень (так званий перiод початкового накопичення). У цей час отримала розвиток нова буржуазна iдеологiя, виник новий свiтогляд гуманiзм.
Представники гуманiзму iталiйського Вiдродження пiддали критицi всю систему феодального свiтогляду. Вони вiдкинули церковнi догми, виступили проти контролю церкви над дiяльнiстю людини, заперечували церковну проповiдь аскетизму, стверджували право людини на земне щастя. Саме в цей час було висунуте гасло Я людина, i нiщо людське менi не стороннi!
Художники i письменники намагаються правдиво зображувати природу i людину. Саме людину, обдаровану безмежними творчими можливостями, здатноi змiнити оточуючий свiт.
РЖ тому виникаi у цей час така гаряча зацiкавленiсть до античностi, ii культури i мистецтва. Архiтектори, скуль