Основнi теорii мiжнародноi торгiвлi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
рацьованими, що додатковi знання вже не настiльки необхiднi для зниження витрат. Продукт стаi бiльш звичним та стандартизованим, тому його виробництво у краiнi з високим рiвнем технологii (ПРК) втрачаi змiст.
Виробництво товару перемiщаiться в iншi краiни, якi можуть використовувати стандартну вже технологiю, знижуючи собiвартiсть одиницi продукцii. Нижча собiвартiсть даi можливiсть збiльшувати збут у слаборозвинених краiнах (СРК).
Нарештi, на четвертому етапi (занепад) технологiя та обладнання настiльки вдосконалюються, що для виробництва товару вже не потрiбна особлива квалiфiкацiя, i тому воно перемiщаiться у СРК, якi мають надлишок дешевоi робочоi сили.
Переваги теорii мiжнародного життiвого циклу продукту полягають в тому, що вона пояснюi закономiрностi розвитку зовнiшньоi торгiвлi великою групою товарiв, зокрема синтетичних матерiалiв, консервiв (у Аргентинi та Бразилii), бавовняних тканин та виробiв (Пакистан, РЖндiя), шкiряних та гумотехнiчних виробiв, паперу, електронiки, технологiчно складних товарiв, нафтопродуктiв, конторського обладнання.
Недолiки цiii теорii:
1. РЖснуi багато видiв продукцii, якi не проходять усi стадii життiвого циклу (предмети розкошi)
2. Теорiя закрiплювала за США лiдерство, оскiльки вони його вже завоювали.
3. Теорiя не поширюiться на продукцiю ТНК.
Теорiя подiбностi краiн, або теорiя попиту, що перетинаiться
Значна частка мiжнародноi торгiвлi здiйснюiться мiж краiнами з подiбними характеристиками - мiж промислове розвиненими краiнами, якi мають населення з високим рiвнем освiти та розмiщенi у помiрному клiматi. Усi розглянутi традицiйнi теорii мiжнародноi торгiвлi базувалися не на подiбностi краiн, а навпаки, на iх вiдмiнностях.
Одну iз перших спроб пояснити особливостi сучасноi мiжнародноi торгiвлi зробив Стефан Б. Лiндер у 1961 р. Розглядаючи особливостi технологiчно нових товарiв (холодильники, телевiзори), з якими американськi фiрми вийшли на iвропейський ринок у 40-50-х рр., вiн звернув увагу на те, що основнi вiдкриття, покладенi в основу розроблення цих товарiв, були зробленi iвропейцями. Цi вiдкриття практично були втiленi в Америцi у виглядi технологiчно нових товарiв, якi потiм завоювали зовнiшнiй ринок в РДвропi. Багатий американський споживач виявився схильнiшим до споживання нових дорогих товарiв. Потiм зi зростанням життiвого рiвня iвропейцiв новi американськi товари знайшли шлях до РДвропи.
С. Лiндер зробив висновок про те, що технологiчно складнi вироби створюються фiрмою як реакцiя на потреби, що вже iснують, тобто передовсiм на потреби внутрiшнього ринку. РЖ тiльки пiсля розширення виробництва, пiсля насичення внутрiшнього ринку фiрма прагне захопити зовнiшнiй. Виходити на зовнiшнiй ринок фiрма буде на базi товару, пiдготовленого нею для нацiональних споживачiв, отже, структура споживання краiни-iмпортера маi бути (максимально подiбною до структури споживання краiни-експортера. Таким чином, всупереч теорii спiввiдношення факторiв виробництва, не тiльки вiдмiнностi, але й подiбнiсть мiж краiнами може бути передумовою для торгiвлi.
Теорiя подiбностi краiн стверджуi, що, розробивши нову продукцiю у вiдповiдь на знайдену ринкову потребу на внутрiшньому ринку, виробник потiм звертаiться до ринкiв, котрi найподiбнiшi до ринкiв його краiни. Ця теорiя - одна з небагатьох новiтнiх теорiй, яка пояснюi мiжнародну торгiвлю переважно з боку попиту, а не пропозицii.
Чим бiльше перетинаються структури попиту в краiнi-експортерi та iмпортерi, пiдкрiпленi високим рiвнем доходу, тим вищий рiвень торгiвлi мiж ними. Це i i феномен попиту, що перетинаiться, вiдкритий Стефаном Лiндером.
Недолiком теорii подiбностi краiн i те, що коли розрив у рiвнях доходiв рiзних груп населення дуже значний, застосування ii для пояснення мiжнародноi торгiвлi i дуже обмеженим. Наприклад, усi мешканцi краiни 1 мають мiнiмальний рiвень доходу А, i тiльки одна людина - максимальний С, а у краiнi 2, навпаки, одна особа маi мiнiмальний рiвень доходу В, а усi решта - максимальний О, то торгувати у такому випадку можуть тiльки двi особи, хоча перетин у якостi товарiв, що цiкавлять мешканцiв обох краiн, i суттiвим.
Переваги теорii полягають у тому, що вона пояснюi торгiвлю мiж подiбними краiнами.
Теорiя конкурентних переваг
Для того щоб зясувати, чому краiни досягають конкурентноi переваги у тих чи iнших галузях, а також зрозумiти вихiднi положення полiтики фiрм та нацiональноi економiки, професор Гарвардськоi школи бiзнесу, радник низки провiдних компанiй та член Президентськоi комiсii з промисловоi конкуренцii Майкл Портер наприкiнцi 80-х рр. здiйснив чотирирiчне дослiдження десяти краiн, якi займають важливе мiiе у свiтовiй торгiвлi: Великобританii, Нiмеччини, Данii, РЖталii, Кореi, Сiнгапуру, США, Швейцарii, Швецii та Японii.
У центр уваги проведеного дослiдження М. Портер поставив завоювання та збереження конкурентноi переваги у бiльш нiж 100 вiдносно складних галузях економiки та iндустрiальних сегментах. На його думку, саме вони i ключем до високоi та зростаючоi продуктивностi у краiнi й найменше можуть бути проаналiзованi з використанням традицiйних та новiтнiх теорiй мiжнародноi торгiвлi. Для дослiдження, як видно iз перелiку, були вiдiбранi краiни, якi вiдрiзняються за економiчним розвитком (ПРК та ПРЖК), розмiром, державною полiтикою щодо промисловостi, за суспiльною фiлософiiю, географiчни