Основнi теорii мiжнародноi торгiвлi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
но вiдмовитись або яку треба офiрувати, щоб отримати певну кiлькiсть будь-якого даного продукту.
Переваги теорii порiвняльних переваг:
1. Вперше описала баланс сукупного попиту та сукупноi пропозицii. Хоча i передбачалось, що вартiсть товару визначаiться кiлькiстю працi, необхiдноi для його виробництва, теорiя порiвняльних переваг показала, що ця вартiсть насправдi залежить вiд спiввiдношення сукупного попиту та пропозицii на товар на внутрiшньому та на зовнiшньому ринках.
2. Довела iснування вигоди вiд спецiалiзацii та торгiвлi для усiх краiн-учасниць, а не тiльки для однiii краiни за рахунок того, що iншi зазнають втрат.
3. Даi змогу вести науково обТСрунтовану зовнiшньоекономiчну полiтику.
Недолiки теорii порiвняльних переваг випливають iз тих припущень, на яких вона базуiться. Тому, застосовуючи ii для аналiзу зовнiшньоекономiчних вiдносин, необхiдно брати до уваги, що вона:
1. Не враховуi транспортних витрат.2. РЖгноруi вплив зовнiшньоi торгiвлi на розподiл доходiв всерединi краiни, коливання цiн та заробiтноi плати, iнфляцiю та мiжнародний рух капiталу.3. ТРрунтуiться на припущеннi про iснування тiльки одного фактора виробництва - працi.4. РЖгноруi iснування таких важливих передумов мiжнародноi торгiвлi, як вiдмiнностi у забезпеченостi краiн факторами виробництва.5. Базуiться на передумовi повноi зайнятостi, яка означаi, що вивiльненi робiтники однiii галузi одразу можуть знайти собi роботу в iншiй, продуктивнiшiй. РЖншими словами, робиться припущення про постiйнi витрати i, отже, iгноруiться закон витрат, що зростають.6. Не пояснюi торгiвлю мiж приблизно однаковими за економiчним розвитком краiнами, жодна з яких не маi вiдносноi переваги перед iншою.
Теорiя розмiру краiни
Теорiя абсолютних переваг не враховуi вiдмiнностей краiн за iх виробничою спецiалiзацiiю. Сучаснi дослiдження, якi враховують фактор розмiру краiн, допомагають пояснити, у якому обсязi та якого типу продукцiя буде залучена у мiжнародну торгiвлю.
Теорiя розмiру краiни - через те, що краiни з бiльшою територiiю зазвичай мають рiзноманiтнiшi клiматичнi умови та природнi ресурси, вони загалом ближчi до економiчноi самодостатностi, нiж малi за розмiром краiни. Теорiя абсолютних переваг нехтуi транспортними витратами, хоча вони по-рiзному впливають на великi та малi краiни. Низькi транспортнi витрати у невеликих краiнах сприяють розвитку мiжнародноi торгiвлi, а значнi транспортнi витрати у великих краiнах - ii гальмують.
Якщо порiвнювати краiни за розмiром iх економiки, то краiни з розвиненою економiкою та високим доходом на душу населення швидше за все вироблятимуть товари, для яких застосовуються технологii, що вимагають бiльшоi тривалостi випуску продукцii, тому що цi краiни розвивають галузi, що обслуговують великi внутрiшнi ринки. Цi ж галузi намагаються досягти конкурентоспроможностi на експортних ринках.
Теорiя спiввiдношення факторiв виробництва (Хекшера-Олiна)
А. Смiт та Д. Рiкардо пояснювали мiжнародну торгiвлю iснуванням абсолютних та порiвняльних переваг у виробництвi товарiв, а головним фактором, що впливаi на виробництво товарiв, вони вважали працю. Цiна товару, на iхню думку, залежала тiльки вiд трудових витрат, тобто вони дотримувалися трудовоi теорii вартостi.
У серединi 20-х рр. шведськi економiсти-неокласики Елi Хекшер (1879-1952) та Бертiл Олiн (1899 - 1979) розробили теорiю спiввiдношення факторiв виробництва, яка отримала назву теорii Хекшера - Олiна. Не вiдмовляючись вiд трудовоi теорii вартостi, вони доповнили ii положенням, що у створеннi вартостi беруть участь, крiм працi, також й iншi фактори виробництва, такi як земля та капiтал.
Згодом положення теорii Хекшера - Олiна були математично пiдкрiпленi Полом Самуельсоном. Вiн визначив жорсткi передумови, з дотриманням яких твердження Хекшера - Олiна ставало повнiстю коректним. Самуельсон припускав, що:
1) iснують двi краiни, два товари та два фактори виробництва (звичайне спрощення 2x2x2);
2) пропозицiя факторiв у кожнiй краiнi фiксована та iх перемiщення можливе мiж секторами всерединi краiн, але не мiж краiнами;
3) краiни вiдрiзняються одна вiд одноi лише забезпеченiстю факторами виробництва;
4) в обох краiнах технологiя така, що забезпечуiться незмiнний ефект масштабу.
Змiст теорii Хекшера - Олiна такий: краiни експортують продукти iнтенсивного використання надлишкових факторiв та iмпортують продукти iнтенсивного використання дефiцитних для них факторiв.
Щоб довести правильнiсть цього твердження, необхiдно насамперед визначити, що розумiють пiд надлишком факторiв виробництва та iнтенсивнiстю iх використання.
Краiна вважаiться у надлишку надiленою робочою силою, якщо спiввiдношення мiж РЗРЗ кiлькiстю та рештою факторiв у неi бiльше, нiж у рештi краiн свiту.
Продукт вважаiться працемiстким, якщо частка затрат на робочу силу в його вартостi бiльша, нiж у вартостi iнших продуктiв.
Теорiя вирiвнювання цiн на фактори виробництва
У 1948 р. американський економiст Пол Самуельсон довiв теорему вирiвнювання цiн на фактори виробництва, яка отримала назву теореми Хекшера - Олiна - Самуельсона - мiжнародна торгiвля приводить до вирiвнювання абсолютних та вiдносних цiн на гомогеннi фактори виробництва у краiнах, що торгують.
Гомогенний капiтал - це капiтал, який маi однаковi продуктивнiсть та ризикованiсть; гомогенна праця - це праця з однаковим рiвнем пiдготовки, освiти та