Основні способи словотвору в сучасній українській мові
Методическое пособие - Иностранные языки
Другие методички по предмету Иностранные языки
?родукція Василя Грещука та його багатолітній досвід викладання в Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника.
Безперечно, що навчальні курси, які читає професор Грещук, не з простих, та для спраглих знань вони відкривають невичерпні джерела наукових пошуків і самореалізації. Тому й багато охочих продовжувати розпочату ним справу. …Багато хто з аспірантів зізнається, що лекції й семінарські заняття з курсів дериватології й загального мовознавства спричинили зміну пріоритетів.
Звичайно, навряд чи зумів би Василь Грещук досягти таких успіхів, якби доля не звела його свого часу з унікальною людиною й глибоко ерудованим вченим Іваном Коваликом, під науковим керівництвом якого захистив кандидатську дисертацію. Професор зацікавив його проблемами дериватології і навчив наукової етики. Повагу і вдячність до вчителя професор Грещук зберіг на все життя (Р.Піхманець, Н.Пославська Магічна сила словотвору).
Довідка
Цілком, виключно, відколи, всупереч, змалечку, назавжди, пліч-о-пліч, день за днем.
З якими значеннями використані словотворчі засоби в поданих словах? Від яких слів вони утворилися? З підкресленими словами складіть речення.
Володарка, скрипаль, нишком, беркутівець, красень, колотнеча, приватизатор, крадькома, зухвальство, узбіччя, мереживо, суглинок, ринковість, обмаль, інтернетник, компютеризація, мерс.
Серед афіксальних іменників переважають назви осіб, що постали внаслідок використання продуктивних суфіксів -ик, -ач, -ець, -ист/-іст, -атор, -к-, а також суфіксоїдів -ман, -фоб на означення діяча за професією, характером поведінки, поглядами, видом занять, за належністю чи прихильним ставленням до певного ідеологічного, суспільно-політичного напрямку, за процесуальною або внутрішньою ознакою. Наприклад: скрябінець, нобеліст, приватизатор, візажистка, погодоман, націєфоб.
Новою тенденцією в мові публіцистики є активізація суфіксального творення іменників-агентивів на основі власних назв, переважно прізвищ і назв організацій та абревіатур, здебільшого звукових і літерних. Наприклад: симоненківець, беркутівець, есендівець/СНДівець.
Помітно активізувалося творення іменників за допомогою суфіксів -ізацій-/-изацій- для номінування важливих опредметнених дій, процесів, станів сьогодення. Наприклад: суверенізація, маргіналізація, соборизація.
Інтенсифікувалася також деривація слів із загальним значенням абстрактної ознаки, яку передають такі суфікси, як -ість, -изм/-ізм, -щин-, -ств-/-цтв- тощо. Наприклад: ринковість, солідаризм, азійщина, європейство.
Помітно зросла кількість відприкметникових іменників, що утворені за допомогою нульової суфіксації. Наприклад: солдат або офіцер федеральних військ федерал, муніципальний працівник муніципал.
Новим явищем в українській мові кінця ХХ ст. є продукування розмовних субстантивів безпосередньо від іменних основ унаслідок усічення останніх. Наприклад: педуніверситет педунівер, машина марки “Мерседес” мерс, фестиваль фест.
Які значення надають словам наявні в них словотворчі елементи?
мегапроект, суперзірка, проурядовий, псевдоблагодійник, квазіеліта, пост чорнобильський, офіціоз, заідеологізованість, позаблоковість, спонсорство, бестселерство, кравчукізм, ваучеризація, клонування, роздержавлення, бомжик, бюджетник, супербагатій, наддержава.
Корисно знати
Які похідні можна утворити від англіцизму мітинг? Сучасна українська граматична норма значно суворіша до активних дієприкметників на уч(ий)/-юч(ий), що призвело до пасивізації, а то й вилучення з лексикону і їхніх форм-універбатів на позначення особи. Отже, слово мітингуючий, як і інші активні дієприкметники-субстантиви, вживані в розмовній практиці радянського часу, на зразок виступаючий, відпочиваючий, головуючий, завідуючий, керуючий, потопаючий, приїжджаючий тощо, неухильно поступаються або й уже поступилися місцем іменникам чи віддієслівним прикметникам-субстантивам на зразок мітингар, мітингувальник; промовець, доповідач, оратор; відпочивальник, відпочивалець; голова; завідувач; керівник; приїжджий, прибулець; потопельник та ін.
Отже, від слова мітинг можливі утворення мітингар, мітингувальник, цілком імовірні *мітингарство, мітингарський, мітингарськи, *по-мітингарськи (-ому) або *мітингувальництво, *мітингувальницький, *мітингувальницьки, *по-мітингувальницьки (-ому)
(Є. Карпіловська Тенденції розвитку сучасного українського лексикону).
Серед тенденцій сучасного українського словотворення відомий мовознавець Олександр Стишов називає тенденцію творення нових слів на базі питомих способів словотвору і словотворчих засобів, наголошує на відродженні значної кількості питомих мотиваційних основ держава, незалежність, тризуб, етнос, соборність, віра, Бог. Зокрема лінгвіст фіксує словотвірну парадигму слова держава державити, державництво, державознавець,державотворець, державотворчий.
Продовжіть цей ряд, прочитавши текст. Визначіть стильову приналежність тексту. Що вам відомо про Михайла Гушевського? На основі історичних матеріалів та Інтернет-ресурсів напишіть коротке повідомлення Михайло Гушевський державобудівник.
Визначте спосіб словотвору підкреслених слів, зясуйте особливості їх написання. Виконайте фонетичний, морфемний і словотвірний аналізи виділених слів.
Як історик-державник Михайло