Основні способи словотвору в сучасній українській мові
Методическое пособие - Иностранные языки
Другие методички по предмету Иностранные языки
ується суфіксацією.
Розподіліть абревіатури за словотвірними типами. Чи чи можна перевірити ці слова за морфемним словником? Яке призначення морфемного словника? Підготуйте повідомлення про одне із слів з морфемного словника.
Вуз, ВАК, дот, рагс, АПН України, США, начдив, ООН, завуч, універмаг, агітпункт, стінгазета, зарплата, райвно, військкомат, ХДУ.
У словнику Полюга Л.М. Словник українських морфем подано понад 45 000 слів з різних галузей знань, поділених на морфеми.
Описано майже всі відомі в українській мові префіксальні, суфіксальні та кореневі морфеми, наведено приклади слів, утворених нерегулярним способом, чергувань голосних і приголосних, компоненти складних слів.
Новотворами останніх років можна вважати такі слова, як євробанк, євробанкноти, євровалюта, євровізи, єврозона, євроімідж, євроінтеграція, євроклас, євроколія, єврократи, єврокубок, європарламент, європоцентризм, європростір, євросоюз, євротунель, євроуніверситет, євроодяг, єврокухня, євродискотека. У цю тематичну групу природно вписується неологізм євро як назва грошової одиниці.
Однак в окремих утвореннях не відчувається логіки. Про які слова в цьому випадку йдеться?
Тенденція до економії засобів мовного вираження - значний стимул до появи таких слів, як подані нижче. В яких функціональних стилях української мови вони вживаються? Що означають?
страхагент; політтехнолог, турагент, арт-дилер, автодилер; офіс-менеджер, креатив-менеджер, топ-менеджер, бренд-менеджер.
Складіть із цими словами речення, увівши також і такі сполуки: наше майбутнє, майбутній рік, учений, учений чоловік, прибулі з інших країн, сходив вздовж і впоперек, кінець місяця, кінець села, приїхав на вихідні, сидяча робота, цілий світ, певна мелодія, прибіг стрілою, народу сила.
Знайдіть у реченні слова, утворені морфолого-синтаксичним способом. Поясніть його різновиди.
Морфолого-синтаксичний спосіб має кілька різновидів:
1) субстантивація явище переходу слів з різних частин мови в іменники: майбутнє, чайна, бобові, вихідні;
2) адєктивація перехід у прикметники: учений, освічена людина, сидяча робота;
3) прономіналізація вживання в ролі займенників: цілий світ (у зн. весь), певна мелодія (у зн. якась);
4) адвербіалізація перехід у прислівники: часом, стрілою, йти не поспішаючи;
5) нумералізація перехід у числівники: тисяча, сила;
6) інтерєктивація перехід у вигуки: Боже, горенько, Матінко моя та інші різновиди.
“Цей спосіб називається морфолого-синтаксичним тому, що в процесі його реалізації новоутворене слово набуває нових морфологічних категорій і як таке виконує нові синтаксичні функції у реченні” (Іван Ковалик).
Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. За що болить душа в автора? Яка ваша думка стосовно українського радіомовлення? Які радіопередачі ви найчастіше слухаєте? Які радіопередачі присвячуються питанням мовної культури? Що цікавого ви для себе почули в таких передачах?
Знайдіть слова, утворені неморфологічними способами словотвору? Яке їх смислове навантаження? Яким способом утворилося підкреслені слова?
Виконайте морфемний і словотвірний аналіз виділених слів.
Громадське мовлення має відповідати інтересам всієї, у нашому випадку української, громади. Ми працюємо в Європейській мовній спілці і бачимо, скільки здійснюється різноманітних заходів щодо обміну програмами, європейськими цінностями. І цей програмний продукт, передусім, має саме національно-ідентичні особливості. Це наше майбутнє.
Змістовне наповнення українського ефіру одна з дуже серйозних загроз для нашого соціуму. Що я маю на увазі, говорячи про змістовне наповнення? Насамперед духовність, за духовністю ідеологія, за ідеологією світогляд, за світоглядом патріотизм, за патріотизмом розуміння інтересів своєї держави. Хто б тут не жив українці, татари чи росіяни, але всі ми маємо любити цю землю, цей край, його історію. Це зрозумілі речі, які не вимагають жодних дискусій.
Не можу тут не назвати бодай кілька наших знакових передач: Відверто і вголос!, Тиждень, циклові програми під загальною назвою Радіородина, історико-драматичний радіосеріал "Памятаймо!", радіожурнал "Слово", передачі "Золоті ворота", "Українські скрижалі", "Сторінки класики" тощо. Українське радіо здійснює найрізноманітніші акції мистецькі, просвітницькі. Серед них Загальноукраїнський радіодиктант національної єдності, спрямований саме на молодь. У ньому щороку беруть участь тисячі слухачів. Радіодиктант відбувся вже ввосьме, і ми сподіваємося, що рано чи пізно він по-справжньому обєднає українську націю довкола того, що робить націю нацією, довкола державної мови. Сподіваємося, що наш радіодиктант писатимуть усі державні діячі на чолі з президентом України і премєр-міністром, як це щороку відбувається в тій же Польщі (В. Набруско Національний інформаційний простір: виклики і перспективи).
Увага! Не можна плутати словотворчий аналіз з морфемним. При словотворчому аналізі не може бути елементів морфемного і навпаки. Ці два види аналізу переслідують різну мету, тому їх треба чітко розмежовувати.
Спосіб словотвору встановлюється на основі визначення того, як утворене похідне слово. Напр.: якщо слово утворене за допомог?/p>