Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації

Курсовой проект - Менеджмент

Другие курсовые по предмету Менеджмент

?ілити на діючі тільки в окремих елементах системи, на рівні працівника підприємства (принцип індивідуальної роботи); між елементами системи усередині підприємства (принцип корелятивного звязку субєкта і обєкту управління, принцип зворотного звязку); між системами (між підприємствами, галузями народного господарства).

На підставі представленої класифікації можна обєднати принципи організації в єдину систему, внаслідок чого визначається їх чітка ієрархічна структура: за призначенням, рівню, широті і масштабам використовування, а також характеру взаємообумовленості. Виникає єдиний ланцюг базових, доповнюючих, початкових і похідних принципів. Один базовий принцип звичайно повязаний з декількома доповнюючими, а від одного початкового принципу утворюється декількох похідних. Послідовність взаємообумовленості по типу початковий похідний шикується через всю систему принципів організації: найзагальніші принципи (універсальні) є початковою базою для приватних, ті, у свою чергу, є початковими для ще більш приватних і т.д. Підставу ієрархічної структури принципів організації утворюють універсальні принципи, що використовуються в масштабах природи і суспільства. Вони є початковими для формування специфічних і ситуаційних.

В рамках загальної системи принципів організації можна виділити окремі підсистеми по основних сферах їх функціонування, наприклад, природа, суспільство, які підрозділяються на підсистеми другого рівня. Ті, у свою чергу, на підсистеми третього рівня і т.д. Кожна підсистема, на якому б рівні загальної системи принципів вона не знаходилася, повинна функціонувати як єдине ціле, включати різні класифікаційні групи принципів і також вибудовувати ієрархічну структуру з своїми власними початковими і похідними, базовими і доповнюючими принципами.

До числа основних універсальних принципів організації, діючих в природі і суспільстві, дослідженому А.А. Богдановим, можна віднести принципи: ланцюгового звязку, інгресії, підбору (відбору), рухливої рівноваги, слабої ланки і ін. Всі ці принципи в тій чи іншій мірі відносяться до формуючих і регулюючих механізмів, що становлять суть процесів організації, або до механізмів підтримки стійкості і організованості форм цілісних утворень. Вказані принципи носять загальний характер, оскільки відносяться і до організуючої діяльності природи, і до організуючої діяльності людини. Між стихійною організуючою роботою природи і свідомо планомірній людей, немає принципової відмінності. Цей достатній доказ принципової однорідності організаційних функцій людини і природи: ідіот не може наслідувати творчості генія; риба красномовства оратора; рак польоту лебедя. Наслідування всюди обмежено рамками загальних властивостей, рамками однорідності. Не може бути наслідування там, де немає нічого загального. Але ще яскравіше і переконливіше виступає ця основна спільність там, де людина, не наслідуючи природі, виробляє такі ж організаційні пристосування, які потім знаходить в ній пізнання [3, кн. 1, с. 75]. Так, скелет рухового апарату людини представляє систему різноманітних важелів, але важелі застосовувалися людиною для переміщення тягарів за тисячоліття до зясування цього анатомами, а блоки за багато сотень років. Всмоктуючи і нагнітальні насоси з клапанами влаштовувалися задовго до розкриття цілком схожого з ними апарату серця. Так само і музичні інструменти з резонаторами і звучними перетинками винаходилися багато раніше, ніж була зясована будова і функції голосових органів тваринних [3, кн. 1, с. 75].

Розглянемо більш детально основні тектологічні принципи організації.

Принцип ланцюгового звязку свідчить, що всяке зєднання комплексів відбувається через загальні ланки, створюючи ланцюговий звязок. Сукупність загальних, співпадаючих елементів між комплексами, що входять в ланцюговий звязок, утворює звязок. Ланцюговий звязок може необмежено розгортатися по самих різних напрямах і з постійно змінними єднальними елементами. Крапля води нагадує про море, море про небо, небо про його світила, про астрологію, потім про смерть людей, про загибель Всесвіту, про закон ентропії і т.д., без кінця, з іншою для кожного випадку основою зчеплення образів. Аналогічно розгортається буденний звязок людей в суспільстві: А і В зєднують загальні смаки, В із C загальні задачі, C з D загальні нещастя і т.д.: ланцюг звивається, переплітається, сплутується з іншим ланцюгом, утворює клубок, охоплюючи мільйони людей, з яких величезну більшість не знають навіть про існування один одного [3, кн. 1, с. 153].

Але для ланцюгового зєднання двох комплексів потрібна така їх зміна, щоб в них вийшли загальні елементи, відповідні задачі, якій служить даний організаційний процес. Це досягається за рахунок так званих організуючих комплексів, які містять загальні елементи з організовуваними і входять між ними. Звідси і назва самого методу інгресія, тобто входження. Принцип інгресії якраз і полягає в тім, що утворення ланцюгового звязку здійснюється шляхом входження комплексів, що є посередником, між організовуваними.

Прикладом застосування принципів ланцюгового звязку і інгресії може служити складна система машин, організована в потокову лінію і працююча в єдиному ритмі. Потрібен довгий і складний ланцюг інгресії, щоб вода, що поступає на лопаті турбіни гідроелектростанції, виробляла електроенергію і приводила в рух верстати, електровози, освітлюва