Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
?ні процеси. Застосування цих законів полягає в обліку тенденцій їх дії і створенні найсприятливіших умов для вияву на благо людей і навколишнього середовища.
Принципи організації це загальні правила (початкові положення) формування (самоформування) цілісних утворень в природі і суспільстві, витікаючи із законів організації. Якщо останні виступають у вигляді образу (позитивного знання), то принципи у вигляді певної вимоги (регулятивної норми).
Принципи організації можна розділити: на наукові і буденні; універсальні, специфічні і ситуаційні; реалізовані природою без якої-небудь участі людини, при взаємодії природи і людини і лише людиною; діючі в окремих складових системи, між її елементами, між цілісними системними утвореннями самого різного рівня.
Всі принципи організації можна обєднати в єдину систему, внаслідок чого визначається їх чітка ієрархічна структура: за призначенням, рівнем, широтою і масштабам використання, по характеру взаємообумовленості. Виникає єдиний ланцюг базових, доповнюючих, початкових і похідних принципів. В основі ієрархічної структури лежать універсальні принципи, що діють в масштабах природи і суспільства. До них належать принципи: ланцюгового звязку, інгресії, підбору (відбору), рухливої рівноваги, слабої ланки і ін. Всі вони відносяться до принципів, формуючих, регулюючих, підтримуючих стійкість різних форм цілісних утворень.
Стосовно організуючої діяльності людей принципи організації можна трактувати як загальні правила, що використовуються людиною при побудові і функціонуванні систем різного рівня і природи. Але оскільки сама організація може розглядатися як впорядкований стан цілого, тобто в статиці, у вигляді процесів по впорядкуванню в динаміці і в прогресивному розвитку, то принципи організації можна розділити на три групи: структуризації, процесуалізації і раціоналізації.
ЛІТЕРАТУРА
- Теория организации: Учебник для вузов / Минобразования РФ; под общ. ред. В. Г. Алиева. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЗАО “Издательство ”Экономика”, 2003.
- Хаген Г. Синергетика. М.: Мир, 1980.
- Богданов А.А. Тектология (Всеобщая организационная наука): В 2 кн. М.: Экономика, 1989.
- Ожегов С.И. Словарь русского языка. М., 1978.
- Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности. М.: Экономика. 1972.
- Алиев В.Г. НТП и подготовка производства. М.: Экономика, 1987.
- Виханский О.С. Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. 3-е изд. М.: Фирма Гардарика, 2002.
- Куликов В.И. Системный анализ управления: Учеб. пособие. Иваново: Ивановский государственный университет, 2000.
- Моисеев Н.Н. Универсум. Информация. Общество. М.: Устойчивый мир, 2001.
- Основы менеджмента: Учеб. пособие / Под ред. Л.А. Радушна. М.: Центр, 2000.
- Гинзбург Е.Г. Законы и методология организации производственных систем: Учеб. пособие. Иваново, 1988.
- Диалектика познания сложных систем/Под ред. В.С. Тюхтина. М., 1988.
- Мильнер Б.З. Теория организаций. М.: ИНФРА-М, 1998.
- Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973.
- Варфоломеев В.П. Биотехнология: развитие, организация, экономика. М., 1991.
- Пригожин А.И. Организация системы и люди. М.: Политиздат, 1983.
- Пригожин А.И. Социология организации. М.: Наука, 1980.
- Верлоки В.С. Управление организацией: современный аспект. К.: ОСНОВИ, 1999.
- Осовська І.Г. Сучасні підходи управління організацією. К.: Либідь, 2003.
- Уткин Э.И. Курс менеджмента. Учебник для вузов. М.: Издательство Зерцало, 2000.
- Кабушкин Н.И. Теория организаций. Мн.: 1999.
- Яковец Ю.В. Формирование постиндустриальной парадигнмы: Истоки и перспективы // Вопросы философии. 1988 №1.