Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
вши цю енергію, демон тримає ситуацію під контролем: швидкі молекули в одній стороні, повільні в іншій. За рахунок цього демону вдається понизити ентропію системи. Так на що ж тратить цей діяльний демон отриману енергію? Виявляється, на організаторську діяльність, розплачуючись енергією за інформацію, за знання, куди яким молекулам йти.
Дуже близько до відкриття закону синергії підійшов А. Богданов. Він повторив виказану ще Арістотелем характеристику цілого: Ціле більше простої суми своїх частин. Така, наприклад, елементарна співпраця. Вже зєднання однакових робочих сил на будь-який механічній роботі може вести до зростання практичних результатів в більшій пропорції, ніж кількість цих робочих сил. Якщо справа йде, припустимо, про розчищання поля від каменів, чагарників і коріння і якщо одна людина розчищає в день 1 десятину, то два разом виконають за день не подвійну роботу, а більше. При 3, 4 працівниках відношення може виявитися ще більш сприятливим до відомої межі, зрозуміло. Але не виключена і та можливість, що 2, 3, 4 працівника спільно виконують менш ніж подвійну, потрійну, роботу. Обидва випадки цілком залежать від способу поєднання даних сил. В першому випадку цілком законне твердження, що ціле виявилося практично більше простої суми своїх частин, в другому що воно практично її менше. Перше і позначається як організованість, друге як дезорганізованість [3, кн. 1, с. 114].
Достатньо легко уявити, яким чином взаємодія людей може зменшити результати їх сумісної праці. Але яким чином люди можуть взаємодіяти так, щоб це збільшувало результат понад їх індивідуальні можливості, з нічого ж не виходить щось?
Насправді у представників різних наук достатньо легко знайдеться своє пояснення причини виникнення додаткового ефекту. Економіст вкаже на можливість отримання додаткового ефекту за рахунок розділення і кооперації праці. Психолог може пояснити це явище тим, що вже найзвичайніший контакт викликає змагання і діє на нервову систему працівника оживляючим, підбадьорюючим чином і тим підвищує інтенсивність праці [3, кн. 1, с. 114]. Фізіолог вкаже, що зєднання двох сил дозволяє долати перешкоди, кожну з них окремо перевищуючі [3, кн. 1, с. 115]. Будь-яка з цих відповідей, по суті, визначає причину виникнення синергетичного ефекту.
Цікаво, що система управління працею робітників, розроблена Ф. Тейлором, знаходиться в повній відповідності із законом синергії. Синергетичний ефект в даному випадку досягається за рахунок підвищення організаційної ролі менеджменту. Розроблені їм оптимальні методи здійснення робіт, стандарти, завдання-розпорядження, норми, стимули дозволили керівникам істотно поліпшити організацію праці і тим самим, як демону. Максвела, відкрити саме ті дверці, які ведуть до отримання синергетичного ефекту.
Разом з вдосконаленням організації праці джерелом синергетичного ефекту виступають і вдосконалення організації виробництва, і вдосконалення організації управління.
Закон синергії часто називають основоположним законом організації. І це зовсім не випадково. Саме завдяки його вияву організація стає четвертим фактором виробництва, що достатньо переконливо демонструють наведений вище приклади. Ґрунтовність закону синергії визначається також і тим, що дія інших законів організації кінець кінцем направлена на досягнення більш високих значень синергетичного ефекту.
2.2 Закон найменших
Закон найменших, як його характеризує А. Богданов, закон величезного життєвого і наукового значення, сформульований ним таким чином: Сумарна стійкість комплексу по відношенню до даного середовища є, очевидно, складний результат часткових стійкостей різних частин цього комплексу по відношенню до направлених на них дій. Іншими словами, структурна стійкість цілого визначається найменшою його частковою стійкістю [3, кн. 1, с. 216]. Цей загальноорганізаційний закон відноситься до будь-яких видів цілісних утворень в природі і в суспільстві. Наочним прикладом вияву закону найменших є елементарний ланцюг, що складається з ланок неоднакової міцності. Вона витримує ту вагу, яка витримає найслабшу відносно міцності її ланку. Так само логічний ланцюг доказів рушиться, якщо хоча б одна з її ланок не витримує ударів критики.
Важливо врахувати, що, як правило, система піддається нерівним і нерівномірним діям в різних своїх частинах. Так, в прикладі з ланцюгом це верхні ланки повинні витримувати, окрім підвішеного тягаря, ще і вагу всіх нижніх ланок, що може мати вирішальне значення. Тому стійкість цілого залежить від найменших відносних опорів всіх його частин у будь-який момент.
Менеджер може роками правильно і доцільно вести справу, підтримуючи своєчасними і умілими діями стійкість організації, але в один момент ослаблення уваги або некомпетентність при прийнятті рішення може привести до краху організації. Цим, власне, і визначається обмеженість організації авторитарного типу. Вона характеризується тим, що виживання всієї системи цілком залежить від інтелектуальних можливостей лідера.
Закон найменших відносних опорів визначає, зокрема, і долю соціальних систем, їх збереження, їх часткове або повне руйнування серед різноманітних і складних, таких мінливих в соціальному середовищі дій.
2.3 Закон самозбереження
Закон самозбереження свідчить, що будь-яка реальна фізична (організована) система прагне зберегти себе як ці