Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
лісне утворення і, отже, економніше витрачати свій ресурс.
В словнику С. Ожегова [4, 117] самозбереження визначається як прагнення зберегти своє життя, забезпечити себе від чого-небудь. Прагнення зберегти своє життя в справжньому значенні цього слова властиво системам, що відносяться до класу живих. Живими називаються системи, які наділені біологічними функціями, такими, як народження, смерть і відтворювання. Іноді поняття народження і смерть повязує з неживими системами при описі процесів, які як би схожі на життєві, але не характеризують життя в її біологічному значенні. Так, поняття життєвий цикл застосовано до товарів, технологій і т.д. Зрозуміло, що застосування закону самозбереження до живих і неживих організацій має свої особливості. Але і для живих організмів різного рівня складності механізм реалізації закону самозбереження різний.
Живі організми є складно організованими. Неживі системи проявляють властивості або простих організованих, або складних неорганізованих систем. Складність живих систем результат еволюції і дії закону природного відбору. Поведінка організацій неживої природи згідно другому закону термодинаміки обумовлена зростанням ентропії, характеризуючи міру хаосу системи. Але всі системи прагнуть рівноваги. Рівновага неживих систем повязана з досягненням максимального рівня ентропії. Рівноважний стан живого організму припускає безперервну підтримку ентропії системи на низькому рівні.
Життя, виживання, рівновага, стійкість це ключові поняття для розкриття змісту закону самозбереження.
Під поняттям життя більшість учених зараз має на увазі процес існування організмів, що складаються з великих органічних молекул, здатних самовідтворюватися і підтримувати своє існування в результаті обміну енергією і речовиною з навколишнім середовищем.
Всі живі організації здійснюють цей обмін. Вони всі відкриті системи, тобто для них існують інші системи, які діють на них і на які вони теж впливають.
Як показує наука і практика, дія чинників зовнішнього середовища має для спостережуваної організації в переважній більшості випадків негативні наслідки. Результатом цих дій є відхилення живої системи від тих характеристик внутрішнього середовища, при яких життя тільки і можливе. Щоб жити далі, необхідно вижити.
Поняття виживання в різних галузях знань має однаковий або близький сенс. Вижити для живого організму значить залишитися в живих після хвороби, нещастя, будь-яких інших кризових явищ. У. Эшбі вважає цю властивість організації основним критерієм ефективності її функціонування. Організація вважається доброю, якщо вона робить систему стійкою щодо деякого стану рівноваги.
Всі системи прагнуть рівноваги. Але більшість з них його не досягають. Тому система, здійснюючи перехід з будь-якого стану в стан рівноваги, переходить від більшої кількості станів до меншої. Вона як би здійснює вибір в тому чисто обєктивному значенні, що деякі стани нею відкидаються (ті, які вона покидає), а деякі зберігаються (ті, в які вона переходить).
Перехід до рівноваги тривіальний в простому маятнику, тому що стан рівноваги представлений крапкою в просторі. Такий незмінний стан, в який система неминуче повертається і в якому за відсутності збурення вона залишається необмежено довго, є як би абсолютною рівновагою в теоретичному значенні (бо, як підкреслено вище, більшість систем динамічні і абсолютної рівноваги, тобто спокою, не досягають ніколи). Жвавою рівновагою характеризується, наприклад, стан автоматичного світлофора. Жоден із станів не є окремо рівноважним в цьому випадку, але замкнуте перетворення в цілому теж можна вважати своєрідною рівновагою.
Фіксовані стани незмінної або жвавої рівноваги в основному характерні для технічних систем, хоча немало прикладів аналогічних станів можна знайти і в живій природі. Функціонуюча організація може прагнути досягнення рівноваги, наприклад в стабільності кадрового складу, підтримці рівнів запасів, фінансів, обєму виробництва і т.д. Проте живим системам більше властивий рух по деякій висхідній лінії, тобто такий розвиток, коли система практично не повертається до якихось минулих рівноважних станів. Але і в цьому випадку допустимо застосовувати поняття рівноваги, якщо система стабільно розвивається по відомому закону. Так, S-образна хвиляста типова хвиляста зростання, що відображає процеси в природі. Її можна спостерігати в біологічній сфері або в економіці, скрізь, де має місце зростання. Якщо підприємство збільшує свою присутність на ринку, обєм виробництва, чисельність працюючих і підвищує їх кваліфікацію, то можна вважати, що воно знаходиться в стані рівноваги.
Із зростанням і розвитком організації повязана проблема динамічної рівноваги. Відповідь на питання, який вид рівноваги статичний або динамічний, залежить від звязків, що розглядаються, і рівня аналізу. Підприємство знаходиться в статичній рівновазі, якщо його структура з часом не змінюється (мал. 2.2).
Мал. 2.2. Статична рівновага виробничої організації [1, 83]
При динамічній рівновазі структура організації змінюється (мал. 2.3).
Мал. 2.3. Область динамічного розвитку організації [1, 83]
Хай якась система знаходиться в якомусь стані, дозволяючому їй виконувати певні функції. Він відповідає зовнішнім умовам, в яких працює система. Можна побудувати графік зміни результатів функціонування даної системи за