Основнi положення мiжнародного торгового права
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Тема: Мiжнародне торгове право
Змiст
Вступ
1. Поняття, предмет, метод, субiкти, джерела та принципи мiжнародного торговельного права
2. Мiжнародне торговельне право як пiдгалузь мiжнародного економiчного права
3. Принципи мiжнародноi торгiвлi
4. Мiжнароднi торгiвельнi договори
Висновки
Список використаноi лiтератури
Вступ
Предметом регулювання мiжнародного торговельного права i мiжнароднi торговельнi вiдносини в основному мiж державами та мiж окремими митними територiями, що мають зовнiшньоекономiчну незалежнiсть. Мiжнародна торгiвля останнiм часом стала темою не тiльки обговорень провiдних науковцiв та полiтикiв, але й причиною незадоволення i протестiв антиглобалiстiв. Однiiю з причин цього феномена i те, що торгiвля безпосередньо повязана з глобалiзацiiю. Мiжнародна торгiвля також зробила великий крок, розширивши iери свого впливу не лише на товари, а i на послуги та регулювання багатьох iнших галузей, повязаних з торгiвлею, таких як права iнтелектуальноi власностi та iнвестицii. Можливiсть дешевого транспортування товарiв та майже безкоштовного ефективного та швидкого електронного комунiкування спричинило неймовiрне пожвавлення торговельних потокiв. Глобалiзацiя в свою чергу може спричиняти як збагачення, так i збiднення окремих частин суспiльства. Одним iз найвдалiших виразiв про глобалiзацiю та ii ефекти можна вважати вислiв Томаса Фрiдмана: "Глобалiзацiя дуже подiбна на вогонь. Вогонь сам по собi нi добрий, нi поганий. Якщо його застосувати правильно вiн може зготувати iжу, простерилiзувати iнструменти, плавити сталь, зiгрiвати нашi домiвки. Якщо ж з ним поводитися неохайно, вiн може в одну мить знищувати життя, мiста, лiси...". Багато провiдних спецiалiстiв погоджуються, що глобалiзацiя присутня як явище, iснуi як факт, на який неможливо вплинути, незалежно вiд того, чи знаходить вона пiдтримку в суспiльствi, чи нi. Незважаючи на позицii противникiв чи прихильникiв глобалiзацii, слiд зазначити, що завдання мiжнародного торговельного права мусить залишатись незмiнним: забезпечення безпеки i передбачуваностi багатосторонньоi торговельноi системи шляхом захисту прав та обовязкiв ii учасникiв, що випливають з мiжнародних договорiв та угод, членами яких вони являються. Стабiльнiсть, безпека i передбачуванiсть багатосторонньоi торговельноi системи полягають у тому, щоб усi ii учасники повною мiрою дотримувались узятих на себе мiжнародних зобовязань, на якi всi вони рiвноправно i добровiльно погодились, незалежно вiд того, чи вигiднi цi правила, чи нi на конкретний момент. Провiдною мiжнародною органiзацiiю у регулюваннi мiжнародноi торгiвлi нинi i Свiтова Органiзацiя Торгiвлi (СОТ), яка i правонаступницею Генеральноi угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ), що дiяла з 1947 року, розпочала свою дiяльнiсть з 1 сiчня 1995 року i забезпечуi iнституцiйну та правову базу новiй мiжнароднiй торговельнiй системi. 148 членiв, що охоплюють 97 % свiтовоi торгiвлi, визнають обовязковий характер права органiзацii i здiйснюють своi зовнiшньоекономiчнi торговельнi вiдносини згiдно з правом цiii органiзацii. Таким чином, СОТ i основним формуючим джерелом i автором мiжнародного торговельного права.
1. Поняття, предмет, метод, субiкти, джерела та принципи мiжнародного торговельного права
Мiжнародне торговельне право, за своiм визначенням, регулюi правовiдносини, що виникають при здiйсненнi мiжнародноi торгiвлi. Для цiлей мiжнародного торговельного права пiд мiжнародною торгiвлею розумiють не лише правила перетину товаром чи послугою кордону держави iмпортера, а i правила, що стосуються продажу, розповсюдження i конкуренцii цього товару з аналогiчним нацiональним чи iншим товаром пiсля перетину кордону та попадання на ринок. Виходячи з цього, можна видiлити двi основнi категорii правовiдносин, що виникають при здiйсненнi мiжнародноi торгiвлi, якi i предметом регулювання мiжнародного права:
правовiдносини мiж субiктами мiжнародноi торгiвлi, що виникають при перетинi товаром чи послугою кордону краiни iмпортера (часом експортера1);
правовiдносини мiж субiктами мiжнародноi торгiвлi, що виникають пiсля перетину кордону краiни-iмпортера товаром, i що стосуються продажу, розповсюдження i конкуренцii цього товару на нацiональному ринку. В цьому випадку мiжнародне торговельне право становить "рамкове право" i встановлюi певнi вимоги до нацiонального законодавства.
Однак, при визначеннi субiктiв слiд врахувати, що мiжнародне торговельне право належить до галузi мiжнародного економiчного права, яке в свою чергу i пiдгалуззю та маi природу мiжнародного публiчного права. Враховуючи це, субiктами вiдповiдно можуть виступати в основному держави (а також мiжнароднi органiзацii та окремi митнi територii). Мiжнародне торговельне право безпосередньо не стосуiться приватних чи юридичних осiб, хоча саме вони i чи не основними учасниками мiжнародних торговельних операцiй. Мiжнародне торговельне право регулюi лише поведiнку держав щодо цих операторiв. До iнструментiв, що можуть регулювати правовiдносини, повязанi з торгiвлею мiж державами, належать, у першу чергу, багатостороннi та двостороннi мiжнароднi договори. На внутрiшньому рiвнi до цих iнструментiв можна вiднести i нацiо