Основнi положення мiжнародного торгового права
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
нальне законодавство держав, що регулюють мiжнародну торгiвлю чи трактування iноземних товарiв на внутрiшньому ринку. У другiй половинi XX ст. вiдбувся важливий перехiд для мiжнародного торговельного права: перехiд вiд регулювання торгiвлi двостороннiми договорами до регулювання на багатостороннiй договiрнiй основi. Генеральна угода з тарифiв та торгiвлi (ГАТТ) стала власне таким багатостороннiм договором, що регулював свiтовi торговельнi потоки майже протягом останнiх 60 рокiв. Свiтова Органiзацiя Торгiвлi, яка стала правонаступницею ГАТТ, на основi цього багатостороннього договору сьогоднi регулюi близько 97 % торгiвлi. За таких умов право СОТ можна вважати центральною ланкою мiжнародного торговельного права, на основi норм та принципiв якого юридично забезпечуiться правопорядок у мiжнароднiй торговельнiй системi. Таким чином, цей навчальний посiбник концентруi увагу власне на правi СОТ як основного автора мiжнародного торговельного права. При формуваннi мiжнародного торговельного права та права СОТ зокрема ставилось питання, чи належить воно до пiдгалузей мiжнародного права чи i незалежною галуззю. РЖснували погляди, що мiжнародне торговельне право це повнiстю суверенна вiд мiжнародного публiчного права, цiлком самодостатня галузь. Однак такi погляди виявились помилковими. В одних з перших справ ГАТТ було встановлено, що мiжнародне торговельне право походить вiд мiжнародного публiчного права. Також слiд зауважити, що при iнтерпретацii текстiв угод СОТ повиннi застосовуватись правила iнтерпретацii мiжнародних договорiв згiдно з Вiденською конвенцiiю про мiжнароднi договори та вiдповiдно до звичаiвого мiжнародного права. Це положення Вiденськоi конвенцii чiтко привязуi право СОТ до мiжнародного публiчного права. Термiном "право СОТ" можна трактувати у широкому та вузькому значеннях: як цiлий комплекс норм i рiшень СОТ i його органiв, прийнятих для забезпечення цiлей Органiзацii (зокрема, стосуються держав-членiв), та юридичних норм, що складаються з норм внутрiшнiх iнституцiйних регламентiв (внутрiшнi право СОТ). Одним з основних завдань i обiктiв права СОТ надалi залишаiться забезпечення унiфiкацii внутрiшнiх правових режимiв держав-членiв, що стосуються торгiвлi. Таким чином частина внутрiшньодержавноi компетенцii переходить через систему права СОТ до питань мiжнародно-правового регулювання в рамках мiжнародноi торговоi системи. З вищесказаного можна зробити висновок про мiжнародно-договiрну основу СОТ. Вiдповiдно до джерел мiжнародного торгового права i права СОТ слiд вiднести мiжнароднi торговельнi договори. Багато принципiв мiжнародного торговельного права отримали своi першопочаткове застосування у двостороннiх договорах про торгiвлю, спiвпрацю тощо. Часто власне цi двостороннi торговельнi договори та звичаi регулювали рiзнi питання здiйснення торгiвлi, саме вони створювали правову базу для переходу на багатостороннi комплексне регулювання торгово-економiчних звязкiв. Зараз основним джерелом права СОТ i система багатостороннiх договорiв ГАТТ та iншi угоди, пiдписанi в результатi Уругвайського раунду. До важливих джерел права СОТ можна вiднести, iнтерпретуючи цi угоди, звiти групи експертiв та апеляцiйного органу квазiсуду СОТ Органу Розвязання Спорiв. Хоча СОТ нiколи не визнала повноi прецедентноi сили цих звiтiв, однак iснуi сильна презумпцiя, що схожi спори будуть розвязаннi у подiбний спосiб. До принципiв мiжнародного торговельного права i права СОТ можна вiднести принципи, що виникають з цiлей дiяльностi СОТ. Зокрема до них можуть належати:
1.Принцип лiбералiзацii в мiжнароднiй торгiвлi. Вiдповiдно до угод СОТ, держави-члени беруть на себе зобовязання усувати барiри в торгiвлi i забезпечити поступове зниження тарифiв, що застосовуються.
2.Принцип винятково тарифного захисту та принцип заборони нетарифних барiрiв. Згiдно з ГАТТ, держави-члени СОТ можуть обмежувати доступ на нацiональний ринок тiльки за допомогою митних тарифiв, тому що вiд них найменше шкоди для мiжнародноi торгiвлi. Принцип заборони на нетарифнi барiри в торгiвлi також закрiплений у ГАТТ i забороняi всi нетарифнi барiри, зокрема кiлькiснi обмеження (квоти) як такi, що i дуже шкiдливими для мiжнародноi торгiвлi, являють собою перешкоди, що неможливо легально перебороти. Тарифи, стосовно яких були проведенi тарифнi переговори, включаються в списки поступок i вважаються жорстко звязаними. Будь-яке подальше несанкцiоноване пiдвищення ставки тарифу вище цього рiвня саме по собi i несумiсним iз зобовязаннями краiни i i порушенням права СОТ.
3.Принцип недискримiнацii. Цей принцип i основним, оскiльки служить досягненню основноi мети мiжнародноi торгiвлi ефективного розмiщення ресурсiв. Для досягнення цього потрiбно забезпечити можливiсть усiм подiбним товарам конкурувати при виборi покупця, так щоб той товар, в якому найефективнiше використанi ресурси, який вiдповiдно i найдешевшим, перемiг. Для цього треба, щоб товари на однакових умовах попадали через кордон у краiну-iмпортер i далi вiльно конкурували на ii внутрiшньому ринку. Цей принцип означаi, що держави-iмпортери не повиннi дискримiнувати рiзнi держави, що експортують до них аналогiчний чи подiбний товар, i вiдповiдно надавати iм такi самi умови (принцип найбiльшого сприяння). Пiсля попадання на внутрiшнiй ринок держав iмпортер мусить продовжувати не дискримiнувати iмпортний товар вiдносно аналогiчного чи подiбного нацiонального тов?/p>