Основнi положення мiжнародного торгового права
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
та якостi, порядок платежiв, загальнi положення щодо вiдповiдальностi, санкцiй, арбiтражу тощо). Унаслiдок лiквiдацii РЕВ Загальнi умови поставок РЕВ втратили практичне значення. Проте й нинi вони вважаються значним здобутком юридичноi науки. Загальнi умови поставок було високо оцiнено розробниками Конвенцii ООН про договори мiжнародного продажу товарiв.
РДвропейська економiчна комiсiя ООН розробила Загальнi умови поставок обладнання, машин, пиломатерiалiв, хвойних порiд тощо. Цей акт застосовуiться лише за наявностi посилання на нього в конкретних договорах. У межах РДЕС було розроблено керiвництва щодо мiжнародних договорiв зустрiчноi торгiвлi, мiжнародних компенсацiйних договорiв та правових засад зустрiчноi торгiвлi. Формулювання, що зустрiчаiться у мiжнародних договорах, про надання режиму найбiльшого сприяння (MFN most favoured nation) маi назву, клаузула про нацiю найбiльшого сприяння. Тобто, дана клаузула це форма договiрноi конкретизацii принципу. Клаузул може бути багато, але принцип лише один. Нагадаiмо читачевi, що в англiйськiй мовi формулювання позначаiться словом "wording" ("word" + "ing"). На думку автора, найкращим перекладом цього слова було б "словування". Одностороннi клаузули про режим найбiльшого сприяння зустрiчаються порiвняно рiдко. Бiльш поширеними i двостороннi клаузули (вони вписуються у формулу: "Ти менi, я тобi."). Права та обовязки, що випливають з клаузули про нацiю найбiльшого сприяння залишаються такими, що не дiють доти, поки не виникнуть вiдповiднi правовiдносини з третьою державою чи державами. "Все пiзнаiться у порiвняннi", казали ще стародавнi греки. Режим нацii найбiльшого сприяння можна зрозумiти лише на фонi тiii краiни, якiй вiн не наданий. Зумовленою клаузулою про нацiю найбiльшого сприяння i таке формулювання, яке фiксуi надання режиму найбiльшого сприяння з "умовою про вiддачу", наприклад, надання зазначеного режиму у вiдповiдь.
Видiляють такi види мита:
iмпортне;
експортне;
транзитне.
Залежно вiд визначення рiвня мито буваi:
специфiчним;
адвалорним;
комбiнованим (альтернативним). Митнi тарифи мають такi ставки:
загальнi (iнакше кажучи, максимальнi, генеральнi, автономнi);
мiнiмальнi (найбiльш сприятливi); -* преференцiйнi.
Антидемпiнгове мито це додаткове мито, що стягуiться з товарiв, якi надiйшли для реалiзацii на зарубiжному ринку за цiною, що i нижчою, нiж iх цiна на нацiональному.
Компенсацiйне мито це додаткове мито, яке стягуiться з метою нейтралiзацii дii субсидii чи iншоi пiльги щодо iмпортованого товару.
Регулювання мiжнародноi торгiвлi вiдбуваiться також за допомогою нетарифних обмежень (лiцензiй, квот, заборон, добровiльних обмежень експорту, податкiв, технiчних барiрiв).
У широкомасштабному процесi правовоi регламентацii мiжнародноi торгiвлi беруть активну участь й iншi мiжнароднi економiчнi органiзацii (ОПЕК, МВФ, МБРР та iн.). Проте юридична активнiсть СОТ i ЮНКТАД настiльки рiзноманiтна й ефективна, що створюванi ними комплекси правових норм нерiдко характеризуються як "право СОТ", "право ЮНКТАД". Разом з тим варто зауважити, що найбiльший ефект у правовiй регламентацii мiжнародноi торгiвлi досягаiться тодi, коли зазначенi комплекси правових норм активно взаiмодiють з положеннями неюридичного характеру (полiтичними, економiчними та iн.), а також iз нормами нацiональних правових систем. Такого роду взаiмодiя, характерна для сучасного етапу розвитку мiжнародного життя, i характерною рисою мiжнародного торговельного права.
Висновки
Прогресуюча iнтенсифiкацiя розширення i поглиблення рiзноманiтних економiчних вiдносин мiж народами, державами i континентами обумовила появу i стрiмке формування порiвняно новоi галузi сучасного мiжнародного права - мiжнародного торгiвельного права. Як поняття, воно являi собою сукупнiсть принципiв i норм, якi регулюють рiзноманiтнi економiчнi вiдносини, що носять мiжнародний характер. Цей обiкт дуже складний за структурою тому, що вiн охоплюi торговельнi, транспортнi, виробничi, валютнi, кредитнi, науково-технiчнi та iншi господарськi вiдносини. До складу субiктiв мiжнародного торгiвельного права входять як держави, так i рiзноманiтнi юридичнi та фiзичнi особи. Найбiльш важливими i мiждержавнi економiчнi вiдносини, хоча останнiм часом усе бiльше i бiльше розширюються економiчнi вiдносини за участю приватних юридичних i фiзичних осiб. Правовою основою становлення i подальшого розвитку мiжнародного торгiвельного права i положення ст. 1 Статуту ООН, що формулюють як одну з основних цiлей ООН здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у вирiшеннi мiжнародних проблем економiчного характеру. З огляду на глобальне значення такого завдання, питаннями розвитку мiжнародного економiчного спiвробiтництва в ООН займаiться безпосередньо Генеральна Асамблея i спецiально створена для цього i працююча пiд ii керiвництвом Економiчна i Соцiальна Рада (ЕКОСОР). Ця Рада координуi дiяльнiсть усiх органiв ООН, що займаються питаннями розвитку мiжнародного економiчного спiвробiтництва, а також займаiться пiдготовкою проектiв мiжнародно-правових актiв у цiй iерi. Нинi зовнiшньоекономiчна полiтика нашоi держави повинна бути спрямована на формування нового торговельного режиму з подальшою iнтеграцiiю Украiни до свiтового економiчного простору через поступове та зважене збiльшення рiвня вiдкритостi нацiональноi економiки. Важливу рол