Органiзацiя роботи органiв та посадових осiб мiiевого самоврядування
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?iiеве самоврядування (статтi 118, 119). Фактично функцii державного управлiння передаються територiальним громадам сiл, селищ, мiст безпосередньо або через створенi ними органи мiiевого самоврядування (ст. 143) i органам виконавчоi влади.
Слiд зазначити, що Конституцiя Украiни значно пiдвищуi роль i значення мiiевого самоврядування у вирiшеннi багатьох мiiевих проблем. В ст. 7 Конституцii Украiни сказано, що в Украiнi проголошуiться i гарантуiться мiiеве самоврядування. Ст. 19 Конституцii встановлюi принцип, згiдно ) яким органи державноi влади i органи мiiевого самоврядування, iх посадовi особи зобовязанi дiяти лише на пiдставi i в межах повноважень i способами, передбаченими Конституцiiю та законами Украiни.
Визначивши конституцiйно-правовi засади органiзацii мiiевого самоврядування, Конституцiя фактично поклала край пошукам варiантiв мiiевого самоврядування в Украiнi, який був позначений численними протирiччями, а то й протилежними пiдходами щодо того, бути чи не бути мiiевому самоврядуванню i яким воно маi бути.
Конституцiйнi принцип мiiевого самоврядування в Украiнi в цiлому вiдповiдають принциповим засадам, закрiпленим у Всесвiтнiй декларацii мiiевого самоврядування i РДвропейськiй Хартii про мiiеве самоврядування. В свiтлi цього пiдходу роздiл XI Конституцii Мiiеве самоврядування визначаi також i субiкти мiiевого самоврядування, порядок формування його органiв, iеру повноважень, матерiальну та фiнансову основу, права мiiевого самоврядування, статус територiальних засад, iншi питання органiзацii мiiевого самоврядування.
У питаннях мiiевого самоврядування Конституцiя Украiни являi собою досить фундаментальний i разом з тим гнучкий полiтико-правовий документ. Визначаючи концептуальнi засади мiiевого самоврядування в Украiнi, Конституцiя залишаi досить широке поле дiяльностi для законотворчостi, регулювання багатьох питань окремими законами.
Конституцiя по-новому визначаi самоврядування, проголошуючи первинним субiктом його не адмiнiстративно-територiальну одиницю, а територiальну громаду як певну самоорганiзацiю громадян, обiднаних за територiальною ознакою. В Конституцii передбачаiться пiдвищення ролi рiзних форм безпосередньоi участi територiальних громад жителiв сiл, селищ, мiст в управлiннi мiiевими справами i вирiшеннi соцiальних проблем.
Основною формою безпосереднього здiйснення територiальними громадами сiл, селищ, мiст своiх самоврядних повноважень i мiiевi вибори та референдуми. Причому предметом мiiевого референдуму може бути будь-яке питання, вiднесене законом до вiдання мiiевого самоврядування. Прийняте мiiевим референдумом рiшення не потребуi нiякого затвердження державними органами i i обовязковим для виконання вiдповiдною радою, мiiевими органами державноi виконавчоi влади, пiдприiмствами, органiзацiям та установами, а також громадянами, коли воно не суперечить законам.
Головною формою безпосередньоi участi жителiв сiл, селищ, мiст у здiйсненнi окремих повноважень, вiднесених до вiдання мiiевого самоврядування, i загальнi збори громадян за мiiем проживання, якi можуть скликатися на рiвнi мешканцiв будинку, вулицi, кварталу, житлового комплексу, мiкрорайону, а також окремих населених пунктiв, якi не i окремими адмiнiстративно-територiальними утвореннями. Рiшення зборiв, прийняте в межах чинного законодавства, i обовязковим для виконання органами територiальноi самоорганiзацii громадян, усiма громадянами, котрi проживають на вiдповiднiй територii.
Це, проте, не означаi, що роль виборних та iнших органiв мiiевого самоврядування принижуiться. Мiiеве самоврядування може ефективно функцiонувати лише за умови оптимального поiднання безпосередньоi та представницькоi демократii. Вiдповiдно до ч. З ст. 140 Конституцii Украiни мiiеве самоврядування здiйснюiться територiальною громадою як безпосередньо, так i через органи мiiевого самоврядування. До цих органiв, як це прийнято у багатьох демократичних державах свiту, належать: сiльськi, селищнi, мiськi ради, якi складаються з депутатiв, обраних на основi загального, рiвного, прямого виборчого права шляхом таiмного голосування; районнi i обласнi ради, якi представляють спiльнi iнтереси територiальних громад.
Досвiд зарубiжних краiн свiдчить, що саме виборнi органи мiiевого самоврядування i головними носiями самоврядних повноважень, основною формою самоорганiзацii територiальних громад. У лiтературi слушно зазначено, що проголошення сiльських, селищних, мiських, районних та обласних рад органами мiiевого самоврядування зовсiм не означаi, що вони виключаються з системи народовладдя взагалi, перестають бути однiiю з чинних форм участi громадян в управлiннi справами суспiльства i держави, оскiльки згiдно зi ст. 5 Конституцii Украiни народ здiйснюi владу безпосередньо i через органи державноi влади та органи мiiевого самоврядування.
Конституцiя Украiни надiляi сiльськi, селищнi та мiськi ради правом мати i своi виконавчi органи. РЗх правовий статус, порядок створення, реорганiзацii та лiквiдацii визначаiться законом. Однак це мають бути виконавчi органи вiдповiдних рад, а не створенi на противагу паралельнi самовряднi структури. Такий пiдхiд не виключаi розподiлу функцiй i повноважень мiж радою та ii виконавчим органом, механiзму вирiшення можливих конфлiктiв, якi можуть виникнути мiж ними, при вiдображеннi у межах закону певного верховенства рад