Органiзацiя роботи органiв та посадових осiб мiiевого самоврядування
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? виконавчi комiтети. Законодавець з метою найповнiшого залучення населення до вирiшення громадських справ надав право органам мiiевого самоврядування створювати органи самоорганiзацii населення i надiляти iх частиною власноi компетенцii, фiнансiв, майна (ст. 140 Конституцii). Пункт 1 ст. 14 Закону також визначаi порядок iх створення: це вiдбуваiться пiсля виявлення iнiцiативи жителiв територiальноi одиницi; остаточно питання вирiшуiться самостiйно жителями пiсля одержання дозволу ради. Подiбних характеристик не маi жодний iнший субiкт конституцiйно-правових вiдносин,
У цiлому мiiеве самоврядування як субiкт конституцiйно-правових вiдносин базуiться на його соцiальнiй природi, мiii i ролi в системi суспiльних вiдносин, i iнструментом участi широких верств населення в управлiннi державою. Одночасно самi конституцiйнi правовiдносини не i чимось застиглим. Вони як продукт конституцiйних норм удосконалюються субiктами названих вiдносин пiд дiiю норм: чинних законодавчих актiв, виданих на основi Конституцii. i свiдчать про рiвень демократизму в суспiльствi.
1.2 Конституцiйнi принципи мiiевого самоврядування
Принципи мiiевого самоврядування, закладенi в Конституцii Украiни, багато в чому вiдповiдають принципам РДвропейськоi Хартii мiiевого самоврядування i спрямованi на захист i змiцнення незалежностi мiiевоi влади, принципiв демократii та децентралiзацii влади. Держави члени Ради РДвропи, котрi пiдписали цю Хартiю, вважають, що права громадян брати участь в управлiннi державними справами належать до загальних для усiх держав демократичних принципiв. Це безпосередньо може бути реалiзовано саме на мiiевому рiвнi; iснування надiлених реальною владою органiв мiiевого самоврядування, створених демократичним шляхом, якi мають широку автономiю щодо власноi компетенцii, порядку i здiйснення необхiдних для цього способiв, забезпечують ефективне i водночас наближене до людини управлiння.
Конституцiйнi принципи мiiевого самоврядування це i право i реальна здатнiсть органiв мiiевого самоврядування регламентувати значну частину державних справ i управляти ними в iнтересах мiiевого самоврядування. До конституцiйних принципiв мiiевого самоврядування можна вiднести такi: прiоритет прав людини, верховенство права; народовладдя; законнiсть, незалежнiсть i самостiйнiсть органiв мiiевого самоврядування в межах своiх повноважень; пiдзвiтнiсть перед населенням; захист прав, свобод i законних iнтересiв громадян; гласнiсть; додержання балансу iнтересiв особи, суспiльства та держави; децентралiзацiя управлiння тощо.
Для практичного здiйснення цих принципiв потрiбно вжити ряд заходiв, насамперед законодавчого характеру. Вважаiмо, що в законодавчому порядку треба було б закрiпити економiчну та фiнансову основи мiiевого самоврядування. Наступна умова забезпечення конституцiйних принципiв обовязковiсть рiшення органiв мiiевого самоврядування в межах iх компетенцii, забезпечення законностi на територii ради, встановлення порядку розгляду спорiв мiж радами. При законодавчому закрiпленнi iнституту мiiевоi адмiнiстрацii слiд було б передбачити чiтке розмежування компетенцii мiж державними адмiнiстрацiями i органами мiiевого самоврядування, щоб координацiя iх дiяльностi була максимально ефективною. Слiд також визначити перелiк майна, яке маi бути обiктом комунальноi власностi i забезпечити право органiв мiiевого самоврядування на участь у приватизацii майна пiдприiмств деяких категорiй.
Звернення Украiни до проблем вироблення загальних пiдходiв функцiонування мiiевоi демократii, до мiжнародних стандартiв i конвенцiй спецiального порядку, що встановлюють визнанi бiльшiстю правила, потребуi вивчення практики становлення конституцiйних принципiв управлiння i самоврядування не лише у дальньому, але й ближньому зарубiжжi, насамперед не лише в краiнах СНД.
До 1991 р. конституцiйний процес у колишнiх союзних республiках багато в чому визначався конституцiйними змiнами на рiвнi Союзу. Союзнi республiки мали своi основнi закони, якi повиннi були вiдповiдати Конституцii СРСР i могли враховувати особливостi республiк. Структурна i текстуальна схожiсть конституцiй забезпечувалася тодi шляхом прийняття республiканських конституцiй пiсля набрання чинностi, поряд з iншими. Конституцii СРСР
У 19921993 рр. у багатьох краiнах членах СНД були прийнятi новi конституцii. Становить iнтерес порiвняльний аналiз текстiв згаданих конституцiй, якi закрiпили докорiннi змiни в полiтичному, економiчному i соцiальному життi. Порiвнюючи спiльне i особливе в iх текстах, доцiльно зiставити насамперед правовi принципи органiзацii державноi влади. Спiльним моментом i, наприклад, закрiплення принципу подiлу влади.
Порiвняльний аналiз систем державноi влади, закрiплених у Конституцii Украiни та Росiйськоi Федерацii i середньоазiатських конституцiях, даi суперечливу картину конституцiйних процесiв, що вiдбуваються в цих республiках. РЖншого й не може бути в умовах, коли вiдбуваiться боротьба мiж рiзними напрямами в розвитку самих держав. Тому ще рано говорити про якiсть стiйкi тенденцii у формуваннi систем державноi влади i мiiевого самоврядування.
Конституцiя Украiни принципово по-новому пiдходить до вирiшення питань управлiння. Поняття державне управлiння в Конституцii Украiни вже не зустрiчаiться. Воно замiнено поняттям виконавча влада i ?/p>