Організація патопсихологічного дослідження
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
? що в "обох є отвору". Нерідко предмети поєднувалися на підставі їх забарвлення, розташування в просторі або стилю малюнка. Подібна підвищена полегшена актуалізація формальних асоціацій, неадекватних зближень була виявлена й іншими дослідниками. Так, Ю.Ф.Поляків і Т.К.Мелешко наводять приклад, коли хворої бачить подібність між олівцем і черевиком у тім, що "обидва предмети залишають слід". Описуючи подібні явища, вони пояснюють їх тим, що випадкові, малоймовірні звязки актуалізуються в хворих з такою ж частотою, як і зміцнені. Це положення правильне. Випливає, однак, розібратися в тім, що являють собою в психологічному відношенні поняття "істотні", "зміцнені", "значимі" або, навпаки, випадкові ознаки або властивості предметів.
Значимим, істотним є для людини те, що набутило сенсу в його життєдіяльності. Не частота появи тієї або іншої ознаки або властивості предмета робить його значима або істотним, а та свідомість, та роль, що ця ознака зіграла в житті людини. Істотність ознаки і властивості, значимість самого предмета або явища залежать від того, який зміст вони придбали для нього. Явище, предмет, подію можуть у різних життєвих умовах набувати різного сенсу, хоча знання про них залишаються ті ж. А.Н.Леонтьєв прямо вказує, що явище міняється з боку "змісту для особистості".
Разом з тим значення речей, сукупність наших знань про них залишаються стійкими. Незважаючи на те, що особистісна спрямованість і зміст мотивів можуть виявитися різними, основна практична діяльність формує стійкість предметного значення речей [40].
Наше сприйняття світу завжди містить у собі і значеннєве відношення до нього, і його предметно обєктивне значення. При відомих обставинах превалює те одна, те інша сторона, але обидві вони злиті в гармонійній єдності.
Звичайно, зміна емоцій, сильні афекти можуть і здорову людину привести до того, що предмети і їх властивості почнуть виступати в якомусь зміненому значенні. Однак в експериментальній ситуації, як би вона ні була значима для хворого, обєкти виступають у своїй однозначній характеристиці. Посуд завжди виступає як посуд, а меблі - як меблі. При всіх індивідуальних розходженнях - різниці в утворенні, при всій різнорідності мотивів, інтересів - здорова людина при необхідності класифікувати обєкти може. Операція класифікації може проводитися в більш-менш узагальненому плані, але предметне значення обєкта, з яким людина робить ту або іншу операцію, залишається стійким. Тому ознаки, на підставі яких проводиться операція класифікації, актуалізуючись при цьому властивості предметів носять у відомій мері характер стандартності і банальності. У ряду наших хворих шизофренією ця стійкість обєктивного значення речей порушилася.
Звичайно, і в них вироблялися загальні з нашими знання про речі і явища. Їх уявлення про світ в основному збігається з нашим. Вони їдять ложкою і як засіб пересування використовують тролейбус; стосовно до виконуваної інтелектуальної задачі - класифікації предметів - ці ж хворі могли віднести ложку до категорії посуду або шафу до категорії меблів, але одночасно з цим ложка могла виступити і як обєкт "руху". Поряд з актуалізацією звичайним, обумовленим усім минулим життям властивостей, ознак, відносин між предметами і явищами могли оживлятися і неадекватні (з погляду наших уявлень про світ) звязку і відносини, що набували сенсу лише завдяки зміненим установкам і мотивам хворих. Та єдність, у яке включалося значення предмета і значеннєве відношення до нього, губилося завдяки зміні в сфері мотивів і установок. Особливо яскраво виступало порушення особистісного компонента в тім виді порушень мислення, що ми охарактеризували як "різноплановість мислення".
Різноплановість мислення. Порушення мислення, позначене нами як "різноплановість", полягає в тім, що судження хворих про яке-небудь явище протікають у різних площинах. Хворі можуть правильно засвоювати інструкцію. Вони можуть узагальнити пропонований їм матеріал; актуалізовані ними знання про предмети можуть бути адекватними; вони порівнюють обєкти на підставі істотних, зміцнених у минулому досвіді властивостей предметів. Разом з тим хворі не виконують завдання в необхідному напрямку: їхнього судження протікають у різних руслах [3].
Мова йде не про тієї всебічної, властивому мисленню здорової людини підході до явища, при якому дії і судження залишаються обумовленими метою, умовами завдання, установками особистості.
Мова йде також не про ті коливання рівня і змісту суджень, що виникають як результат зміненої динаміки мислення. Як ми говорили вище, при непослідовності суджень хворі на якийсь відрізок часу позбавляються можливості правильно й адекватно міркувати. Однак це не являє собою втрату цілеспрямованості розумової діяльності як такий. Дії хворого адекватні мети й умовам, поставленим експериментатором (наприклад, хворий залишає узагальнений спосіб рішення і починає поєднувати обєкти на підставі конкретної ознаки), але його дії проводяться в плані класифікації: він поєднує предмети на підставі властивостей, ознак самих предметів. При різноплановості мислення сама основа класифікації не носить єдиного характеру. Хворі поєднують обєкти протягом виконання того самого завдання те на підставі властивостей самих предметів, то на підставі особистих смаків, установок. Процес класифікації протікає в хворих у різних руслах (табл. 1).
З приведеної таблиці видно, що хворий