Дипломная работа по предмету Экономика

• 1061. Источники формирования оборотных средств предприятия в современных условиях хозяйствования
  Дипломы Экономика

  К 2008 году удельная доля запасов увеличивается, это происходит в основном за счет увеличения доли сырья и материалов, увеличения незавершенного производства, а также значительного увеличения доли готовой продукции. То есть, предприятие наращивает объемы производства, а также увеличивает объемы закупленного сырья. Это также говорит о расширении рынков сбыта и увеличении клиентской базы. НДС увеличился, это происходит также из - за увеличения объемов производства и реализации. Доля дебиторской задолженности уменьшается, это говорит об уменьшении долга предприятию. Это положительная тенденция с одной стороны, так как предприятие не является кредитором не для кого, но отрицательным с другой стороны, так как средства, которые предприятие может получить в перспективе сокращаются. Доля краткосрочных финансовых вложений уменьшается. То есть, уменьшается доля депозитов, займов, облигаций и других ценных бумаг, срок погашения которых не превышает одного года. Также уменьшается доля денежных средств, что является отрицательной тенденцией. Денежные средства в кассе увеличивают ликвидность предприятия, то есть, способность его в короткие сроки обменять имеющиеся в его распоряжении средства, имущество, запасы, продукцию, задолженность и так далее на деньги, а деньги - самый ликвидный ресурс. Однако, стоит заметить, что сама величина денежных средств увеличилась, а уменьшение ее доли произошло из - за увеличения стоимости общей величины активов предприятия. То есть, ситуация не критична. Общая стоимость оборотных активов увеличилась по сравнению с 2004, 2005 и 2006 годами, но уменьшилась по сравнению с 2007 годом. Та же ситуация наблюдается и с общей стоимостью активов предприятия. Однако доля оборотных активов в общей стоимости активов сокращается. Тенденция к сокращению доли оборотных активов делает имущество предприятия менее мобильным. Увеличение удельного веса оборотных активов в составе имущества обуславливает ускорение оборачиваемости активов предприятия и наоборот; увеличение в составе оборотных активов запасов и затрат приводит к замедлению оборачиваемости оборотных активов.

• 1062. Інвестиції в економіці України
  Дипломы Экономика

  Міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах власних коштів---1.8Застосування заходів щодо створення електронних реєстрів податкових накладних, відповідної автоматизованої системи та запровадження аналітичних процедур для зменшення кількості виїзних перевірок обґрунтованості вимог щодо відшкодування з Державного бюджету України сум ПДВ.Державна податкова адміністрація в Київській області; головне управління економікиПостійноУ межах власних коштів---1.9Удосконалення порядку проведення реєстрації іноземних інвестицій у процесі здійснення інвестиційної діяльності, в тому числі при реінвестуванні та поверненні інвестицій.ГУ економіки облдержадміністраціїПостійноУ межах власних коштів---2. Комплексні заходи щодо забезпечення інвестиційного розвитку економіки Київської областіПромисловий та агропромисловий комплекс2.1Розробка інвестиційних програм розвитку господарств та підприємств агропромислового комплексуГУ житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, економіки; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---2.2Сприяння розвитку лізингу, стосовно вдосконалення процедур, повязаних з укладенням та виконанням договорів міжнародного лізингу основних виробничих фондів.ГУ економіки, промисловості, транспорту та звязку; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---2.3Сприяння розвитку переробної промисловості в містах та районах області шляхом залучення інвестицій та механізмів кредитування, лізингу для переоснащення існуючих виробництв та будівництва нових.ГУ економіки, агропромислового розвитку; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---2.4Формування бази даних та розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення для створення спільних сільськогосподарських підприємств з іноземними інвестиціямиГУ економіки; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---2.5Сприяння залученню інвестицій у будівництво нових та оновлення існуючих тваринницьких комплексів та комплексів птахівництва.ГУ економіки, агропромислового розвитку; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---Житлово-комунальне господарство та паливно-енергетичний комплекс2.6Розробка інвестиційних програм розвитку комунальних підприємств, що належать до спільної власності територіальних громад області, району, комунальної власності територіальних громад міст щодо проектування, реконструкції або будування нових інженерних комунікацій і споруд шляхом залучення інвестицій або механізмів кредитування та лізингу.ГУ житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, економіки; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---2.7Залучення інвесторів для активізації використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Впровадження тарифних і нетарифних механізмів стимулювання розвитку альтернативної енергетики.ГУ житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, економіки; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---2.8Розвиток та застосування екологічно чистих технологій з утилізації твердого та побутового сміття із залученням інвестицій.ГУ житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, економіки; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---2.9Завершення розробки схеми планування території Київської областіГУ економіки; Управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури облдержадміністрації.ПостійноУ межах кошторису виконавців---3. Формування позитивного іміджу та підвищення інвестиційної привабливості Київської області3.1Забезпечення присутності на міжнародних виставках, форумах, конгресах за кордоном. Інформаційно-рекламних матеріалів іноземними мовами, що популяризують Київську область.ГУ економіки облдержадміністрації; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення), Комунальне підприємство Київської обласної ради «Київська регіональна обласна компанія»За окремим планом321,0 обласний бюджет107,0107,0107,03.2Забезпечення участі представників Київської облдержадміністрації у міжнародних виставках, форумах, конгресах тощо з інвестиційних питань в Україні та за кордоном.Головні управління економіки, агропромислового комплексу, промисловості, транспорту та звязку; управління культури облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)За окремим планом750,0 обласний бюджет250,0250,0250,03.3Організація візитів за кордон делегацій Київської області, та організація прийомів делегацій іноземних регіонів з метою укладання та реалізації Київською обласною державною адміністрацією документів у сфері зовнішніх зносин.Головне управління економіки облдержадміністраціїЗа окремим планом450,0 обласний бюджет150,0150,0150,03.4Сприяння налагодженню тісної співпраці Ради з питань залучення інвестицій та її робочих органів з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в області.Головне управління економіки облдержадміністраціїПостійноУ межах кошторису виконавців---3.5Розробка та подання на розгляд положення щодо діяльності Комісії із сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвесторами та органами виконавчої влади.Головне управління економіки облдержадміністраціїI квартал 2010 рокуУ межах кошторису виконавців---3.6Підготовка та видавництво Інвестиційного паспорту Київської області та інвестиційних паспортів міст та районів областіГоловне управління економіки райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення)За підсумка-ми року300,0 обласний бюджет100,0100,0100,03.7Підготовка рекламно-презентаційної продукції, створення фільму та презентації області на CD-ROM щодо інвестиційного потенціалу області.Головне управління економіки райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення) За підсумка-ми півріччя200,0 обласний бюджет120,040,040,03.8Участь у виставках інвестиційних пропозицій регіонів України та міжнародних форумах, конференціях, семінарах і презентаціях Головне управління економіки, агропромислового розвитку; управління культури облдержадміністраціїЗа окремим планом90,0 обласний бюджет30,030,030,03.9Проведення зустрічей та інших заходів щодо співпраці з розвитку міжнародного співробітництва й партнерства між Київською областю і відповідними регіонами зарубіжних країнГоловне управління економіки; райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)За окремим планом240,0 обласний бюджет80,080,080,03. 10Проведення та участь у виставкових заходах щодо представлення найбільш перспективних інвестиційних проектів підприємств області в зарубіжних країнахГоловне управління економіки; управління культури, головне управління агропромислового розвиткуЗа окремим планом300,0 обласний бюджет100,0100,0100,03.11Формування пропозицій під час розробки нормативно-правових актів щодо забезпечення спрощеної процедури видачі документів дозвільно-погоджувального характеру, пільгового оподаткування, надання певних гарантій інвесторам, визначення зон підвищеної інвестиційної привабливості тощоГоловне управління економіки; райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення), державна податкова адміністрація в областіЗа окремим планомУ межах кошторису виконавців---3.12Розміщення і регулярне оновлення інформації щодо інвестиційної привабливості області, наявних інвестиційних проектів у провідних галузях економіки на web- сторінці Київської облдержадміністраціїГоловне управління економіки; райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)Оновлення двічі на рікУ межах кошторису виконавців---3.13Технічна підтримка та просування сайту «Інвестиційний сайт Київської області» та регулярне оновлення інформації щодо інвестиційної привабливості області, наявних інвестиційних проектів та пропозицій у провідних галузях економікиГоловне управління економікиПостійно120,0 обласний бюджет40,040,040,03.14Вдосконалення координації дій органів виконавчої влади щодо налагодження співпраці з провідними іноземними засобами масової інформації для розміщення інформаційних матеріалів про Україну, як центральноєвропейську країну.Головне управління економікиПостійноУ межах кошторису виконавців---3.15Залучення іноземних інвесторів до підготовки інформаційних матеріалів з висвітлення позитивної практики ведення бізнесу в УкраїніГоловне управління економікиПостійноУ межах кошторису виконавців---3.16Оплата членських внесків до бюджету Асамблеї Європейських регіонівГоловне управління економіки облдержадміністрації2010-2012492,0 власний бюджет164,0 за окре-мим рішен-ням облас-ної ради164,0 за окре-мим рішен-ням облас-ної ради164,0 за окре-мим рішен-ням облас-ної радиТуристична діяльність3.17Організація і проведення інформаційних прес- турів для зарубіжних журналістів, які спеціалізуються на туристичній діяльностіГоловне управління економіки, управління культури облдержадміністрації; райдержадміністрації; міськвиконкоми (міст обласного значення)2010-2012150,050,050,050,03.18Сприяння організації екскурсійних турів для працівників іноземних туристичних компаній в Київську область з метою формування позитивного туристичного іміджуУправління культури райдержадміністрації; міськвиконкоми (міст обласного значення)2010-201260,020,020,020,04. Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення процесів залучення інвестицій4.1Поновлення матеріально-технічної бази щодо забезпечення діяльності органів та структур зовнішньоекономічної діяльності області та інформаційної бази даних інвестиційних та інноваційних пропозицій областіГоловне управління економіки; райдержадміністрації; міськвиконкоми (міст обласного значення)Постійно300,0 обласний бюджет100,0100,0100,04.2Розробка та модернізація форуму на базі сайту www.invest-koda.org.ua, для надання консультацій в режимі питання-відповідьГоловне управління економіки; райдержадміністрації; міськвиконкоми (міст обласного значення)Постійно36,0 обласний бюджет12,012,012,04.3Розробка та оновлення на сайті www.invest-koda.org.ua, інформаційної бази даних інвестиційних та інноваційних пропозицій області на англійській мові, проведення конкурсу на кращий інвестиційний проектГоловне управління економіки; райдержадміністрації; міськвиконкоми (міст обласного значення)Постійно60,0 обласний бюджет20,020,020,04.4Допомога у підготовці бізнес пропозицій та бізнес-планів комунальним підприємствам та підприємцям області переможцям конкурсу інвестиційних проектівГоловне управління економіки; райдержадміністрації; міськвиконкоми (міст обласного значення)Постійно100,0 обласний бюджет35,035,035,04.5Виготовлення виставкового стенда Київської області для участі у виставкових заходахГоловне управління економіки облдержадміністрації2010120,0 обласний бюджет120,0--4.6Технічне забезпечення діяльності локальних та Інтернет мереж для можливості проведення роботи у сфері інвестиційної діяльностіГоловне управління економікиПостійно36,0 обласний бюджет12,012,012,04.7Проведення моніторингу звернень інвесторів по єдиній типовій формі фіксації звернення інвестора, передача інформації щодо таких звернень для координації та реагування на нихГоловне управління економіки; райдержадміністрації; міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---4.8Надання та періодичне оновлення інформації на Internet сервері «Інвестиційні можливості в Україні»Головне управління економіки; управління у справах преси та інформації, з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---4.9Інформування торговельно-економічних місій при посольствах України за кордоном, Фонду сприяння інвестиціям і приватизації та торговим представництвам окремих держав в Україні щодо інвестиційних можливостей областіГоловне управління економіки; управління у справах преси та інформації, з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)ПостійноУ межах кошторису виконавців---4.10Пропагування в установленому порядку через засоби масової інформації позитивного досвіду залучення інвестицій в економіку областіГоловне управління економіки; управління у справах преси та інформації, з питань внутрішньої політикиПостійно30,0 обласний бюджет10,010,010,04.11Поширення інформації щодо інвестиційних можливостей Київської області у країнах, з регіонами яких областю укладені угоди про співробітництвоГоловне управління економіки, управління у справах преси та інформації з питань внутрішньої політики, Київська обласна торгово-промислова палата, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)Постійно90,0 обласний бюджет30,030,030,04.12Розповсюдження інформації щодо укладених договорів про співробітництво між Київською областю та регіонами інших країн серед райдержадміністрації та міськвиконкомів (міст обласного значення) областіГоловні управління, управління, відділи та інші структурні підрозділи облдержадміністраціїПостійноУ межах кошторису виконавців---4.13Залучення провідних спеціалістів міжнародних консалтингових фірм з питань вивчення внутрішнього та міжнародного інвестиційного рейтингу області для отримання довгострокових інвестиційних ресурсів фінансування пріоритетних програм, проектівГоловне управління економіки облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)Постійно210,0 обласний бюджет70,070,070,05. Підвищення ефективності управління процесами інвестування в економіку області5.1Розробка Програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату Київської області на 2013-2015 рокиГоловне управління економіки облдержадміністраціїДруге півріччя 2012 р.200,0 обласний бюджет--200,05.2Забезпечення роботи інформаційно-консультаційних пунктів та підготовки фахівців з питань розробки спільних з іноземними інвесторами інвестиційних проектів в аграрному секторі економікиГоловні управління економіки, агропромислового комплексуПостійноУ межах кошторису виконавців---5.3Організація та проведення форумів, конференцій, робочих нарад, семінарів, «круглих столів» з питань залучення іноземного інвестування у регіон з метою вивчення світового досвіду роботи з іноземними інвесторами за участю представників міжнародних інвестиційних організацій та міжурядових комісійГоловне управління економіки, Київська обласна торгово-промислова палатаЗа окремим планом800,0 обласний бюджет-800,0-5.4Проведення конференцій, навчальних семінарів, тренінгів та нарад з керівниками та відповідними спеціалістами органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування з метою покращення роботи із інвестиційної діяльності в областіГоловне управління економіки; управління у справах преси та інформації, з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)Постійно45,0 обласний бюджет15,015,015,05.5Проведення семінарів з керівниками підприємств області з питань підготовки інвестиційних проектів, бізнес-планів та їх презентацій з метою залучення інвесторівГоловне управління економіки; управління у справах преси та інформації, з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)Постійно108,0 обласний бюджет36,036,036,05.6Забезпечення оперативного розгляду інвестиційних проектів підприємств та організацій області з метою відбору найперспективніших проектів для їх презентації на міжнародних та всеукраїнських виставках, бізнес-форумахГоловне управління економіки облдержадміністраціїПостійноУ межах кошторису виконавців---5.7Проведення аналізу ефективності функціонування спеціальної економічної зони «Славутич» та реалізація заходів щодо усунення недоліків у її роботіГоловне управління економіки облдержадміністрації, адміністрація спеціальної (вільної) економічної зони «Славутич»ПостійноУ межах кошторису виконавців---5.8Формування пропозицій щодо нормативних документів, які мають запровадити особливий режим інвестування в зонах підвищеної інвестиційної привабливостіГоловне управління економіки, управління містобудування та архітектури облдержадміністраціїПостійноУ межах кошторису виконавців---5.9Проведення заходів щодо пошуку потенційних інвесторів для розвитку пріоритетних галузей економіки області шляхом формування бази даних міжнародних інвестиційних фондівГоловне управління економіки облдержадміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення)За окремим планом30,0 обласний бюджет10,010,010,0Разом:5638,01681,02281,016076,0

• 1063. Інвестиційна діяльність підприємства на ринку цінних паперів
  Дипломы Экономика

  Формування портфеля цінних паперів це операція фондового ринку, яка передбачає проведення постійних операцій із цінними паперами, які входять до портфеля, для підтримки якості портфеля, забезпечення зростання його поточної вартості, збереження та приросту капіталу, доступу через придбання цінних паперів до дефіцитної продукції та послуг, майнових і немайнових прав, до власності.

  1. ризиковість невизначеність, пов'язана з величиною та часом отримання доходу за портфелем цінних паперів. Ризик інвестування в портфель визначається сумою ризику ліквідності, ризику неплатежу (невпевненість в отриманні виплат) та ризиком, пов'язаним з терміном обігу цінних паперів, що сформували портфель (більший період часу пов'язаний з більшою невизначеністю, а отже, і з більшим ризиком несвоєчасного отримання доходу за активом);
  2. дохідність показник, що відображає очікуваний у майбутньому дохід за портфелем цінних паперів. Дохідність прямо пов'язана із ризиковістю: чим більший потенційний ризик несе цінний папір, тим вищий потенційний дохід він повинен мати, і, навпаки, чим надійніший дохід, тим нижча його ставка. Це завдання вирішується шляхом придбання цінних паперів відомих АТ, які мають високі фінансові показники і відповідні індикатори фінансового стану;
  3. безпечність це принцип, що досягається за рахунок зниження дохідності й темпу зростання вкладень у портфель цінних паперів і визначає невразливість їх (цінних паперів) до потрясінь на фондовому ринку та стабільність в отриманні доходу;
  4. ліквідність одна з найважливіших властивостей портфеля цінних паперів, яка означає спроможність швидкого перетворення всього портфеля цінних паперів або його частини в грошовий капітал при відсутності значних втрат. Таке перетворення супроводжується своєчасним погашенням зобов'язань перед кредиторами, поверненням їм запозичених грошових ресурсів, за рахунок яких був сформований портфель. Чим вищий ранг фінансового ринку, на якому знаходяться в обігу цінні папери портфеля, тим більш ліквідним є цей портфель. Різні категорії цінних паперів, що перебувають в обігу на одному ринку, мають різний ступінь ліквідності і впливають на ліквідність портфеля цих цінних паперів. Так, акції вважаються менш ліквідними ніж облігації, довгострокові цінні папери менш ліквідними ніж короткострокові, корпоративні цінні папери менш ліквідними ніж державні. Найліквіднішим в багатьох країнах вважається портфель, що сформований із високонадійних державних цінних паперів, які завжди забезпечують інвесторам мінімальний для певного ринку рівень доходу.

• 1064. Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення
  Дипломы Экономика

   

  1. Бирюкова А.И. Оценка инвестиционной привлекательности промышленного сектора региона. Автореферат дисс. канд. экон. наук, [Текст] / А.И. Бирюкова. Иркутск. 2004. 18 с.
  2. Борщевський В. , І.Гурняк, М. Дацишин, О. Мегеда, О. Мостіпан, Р. Нижник, В. Ткаченко Зовнішні інвестиції як ресурс для місцевого розвитку: Посібник // . К.: Інститут Реформ, 2005. 74 с.
  3. Борщевський В., М. Дацишин, Р. Нижник, В. Проскурін, В. Ткаченко Планування місцевого економічного розвитку: можливості та загрози: Посібник // . К.: Інститут Реформ, 2005. 66 с.
  4. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: Стан, проблеми і перспективи. К.: Знання, 2002. 318 с.
  5. Бутузов В.М. Правові та організаційні засади функціонування інститутів спільного інвестування в Україні: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. К., 2000. 224 с.
  6. Віторт Т.В. Інвестиції та економічне зростання: взаємозв'язок у перехідній економіці Х.: Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2002. 163 с.
  7. Вдович П., Григоренко Ю., Гурняк І., Проскурнін В., Ревчук К. Практичні аспекти інвестиційної політики на місцевому рівні. К.: Інститут реформ, 2003.
  8. Гитман Л. Дж., Джопк М. Д. Основы инвестирования. Пер. с англ. М.: Дело, 1997. 198 с.
  9. Гальчинський А., Льовочкін С. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України // Економіка України. 2004. №6. С. 411.
  10. Гайдис Н.М. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. Л., 2002.271 с.
  11. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К., 2000. 116 с.
  12. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. К.: Віра-Р, 1999. 320 с.
  13. Головнина Л.А. Маркетинговые решения в деятельности совместных предприятий. М.: МГИУ, 2001. 120с.
  14. Горбатюк Н.М. Облік і аналіз фінансово-господарської діяльності у спільних підприємствах: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Харківська держ. академія технології та організації харчування. Х., 2002. 16 с.
  15. Грабенко О.В. Управління реальними інвестиціями на підприємстві // Фінанси України. 2001. - №11. С. 105 109.
  16. Гуськова О.В. Удосконалення управління діяльністю підприємств за участю іноземного капіталу: Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. Луганськ, 2004. 219 с.
  17. Гуторов О.І. Інвестування: Навч. посібник для студ. екон. спец. в аграрних вищих навч. закл. 2-4 рівнів акредитації / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. Х., 2003. 293 с.
  18. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування: Навч. пос. К.: Видавничий дім “Компютерпрес”, 2001. 364 с.
  19. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. К.: Вид. дім "Комп'ютерпрес", 2001. 364с.
  20. Денисенко Н. Возможности активизации инвестирования в современных условиях // Экономика Украины. 2003. №1. С. 22-24.
  21. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності. - К.,2003. 178 с.
  22. Дурнев В.А. Прямые иностранные инвестиции в страны СНГ: Науч.докл.. - М., 2003
  23. Дацишин М. Конкурентні переваги територій у боротьбі за інвестиції // http: // www. ir.org.ua/docs/Abetka/ Abetka_v4/Abetka_v4.pdf
  24. Жаліло А.Я. Економічна стратегія держави. К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2003. С. 183
  25. Жуковська Н.З. Стратегія розвитку спільного підприємництва в Україні: Дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. Л., 2000. 196 с.
  26. Загородній А.Г., Стадницький Ю.І. Менеджмент реальних інвестицій: Навч. посіб.. К.: Знання, 2000. 210 с.
  27. Захарін С.В. Механізм державного регулювання іноземного інвестування / Інститут економіки НАН України. К., 2003. 162с.
  28. Коваленко М.А., Радванська Л.М. Фінанси спільного інвестування: Навч. посібник. Херсон: ОЛДІ-плюс, 2002. 247с.
  29. Карпінський Б.А. Інвестиційний клімат в Україні // Фінанси України. 2001. - №7. С.139 148.
  30. Козик В.В., Федоровський В.А. Оцінка ефективності інвестиційних проектів // Фінанси України. 2001. - №4. С.59 65.
  31. Котаюпов В.Ю. Инвестиционный потенциал хозяйственной деятельности: макроэкономический и финансово-кредитный аспекты. Учебное пособие. - М.: МГИМО-Университет, 2004. 320 с.
  32. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп., Київ: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.
  33. Кожухар И.О. Практикум по экономической оценки инвестиций: Учебное пособие. 2-е изд. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К?», 2006. 148 с.
  34. Козаченко Г.В., Антіпов О.М., Ляшенко О.М., Дібніс Г.І. Управління інвестиціями на підприємстві. К.: Лібра, 2004. 368 с.
  35. Коноваленко В. “Інвестиційний клімат”: хто платить, той і замовляє музику // Дзеркало тижня. 2006. №40. с.11.
  36. Козаченко Г.В., Антіпов О.М., Ляшенко О.М., Дібніс Г.І. Управління інвестиціями на підприємстві. К.: Лібра, 2004. 368 с.
  37. Крупка І.М. Макроекономічний аналіз інвестування у трансформаційній економіці України: Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Л., 2004. 263 с.
  38. Крупка Я.Д. Облік інвестицій / Тернопільська академія народного господарства. Т.: Економічна думка, 2001. 302 с.
  39. Лесечко М.Д., Черемис А.О., Черемис О.М. Інвестиційний клімат: теорія і практика: Моногр. / За заг. ред. А.О. Черемиса. Л.: ЛФ НАДУ, 2001. 160 с.
  40. Лудченко Я.О. Оцінка економічної ефективності інвестицій з урахуванням ризиків: Дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Національний транспортний ун-т. К., 2001. 335 с.
  41. Лапыгин Ю.Н., А.А.Балакирев Инвестиционная политика: Учеб.пособ. / и др.; Под ред. Ю.Н.Лапыгина. М.: КНОРУС, 2005. 320с. 2 экз.
  42. Музиченько А.С. Інвестиційна діяльність в Україні.-Львів,2003, 198 с.
  43. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. пос. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 376 с.
  44. Нешитой А.С. Инвестиции: Учебник. 4-е изд., перераб. и доп. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К?», 2006. 376 с.
  45. Омельченко А.В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні. - К., 2001. 190 с.
  46. Пересада А.А. Інвестування: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. К.: КНЕУ, 2004. 252 с.
  47. “Про захист іноземних інвестицій в Україні” Закон України // Відомості Верховної Ради. 1991. №46.
  48. “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.96 р. Закон України // Відомості Верховної Ради. 1996. №19.
  49. “Про інститути спільного інвестування” N 3201-IV від 15.12.2005р. Закон України.
  50. “Про затвердження програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки” Постанова Кабінету міністрів України від 28 грудня 2001 р. n 1801 {із змінами, внесеними згідно з постановою КМ n1568 (1568-2006-п ) від 08.11.2006 } )
  51. “Про утворення Українського центру сприяння іноземному інвестуванню” Постанова Кабінет Міністрів України № 666 від 02.08.2005 Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року N 771
  52. “Про затвердження інвестиційних програм та проектів та проведення

• 1065. Інвестиційний проект розвитку ТОВ "Базіс" - підприємства як оператора фіксованого зв’язку
  Дипломы Экономика

   

  1. Черняк В.З. Оценка бизнеса: Бизнес-план / В.З.Черняк М.: Финансы и статистика, 1996. 176 с.
  2. Дэвид Г. Бэнгз. Руководство по составлению бизнес-плана / Дэвид Г. Бэнгз; под ред. Л.М.Макаревича. - М.: Издательство "Финпресс", 1998.-256с.
  3. Уткин Э.А. Бизнес-план. Организация и планирование предпринимательской деятельности / Э.А.Уткин. - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», - ЭКМОС, 1998. - 212 с.
  4. Балашов В.В. Тезаурус рыночной экономики и управления / Балашов В.В., Годин В.В., Райченко А.В.. - М.: МАУП, 1996, - 156 с.
  5. Бизнес-план опыт, проблемы: (учебно-практическое пособ.) / Любанова Т.П., Мясоедова Л.В., Грамотенко Т.А., Олейникова Ю.А.. (3-е изд.). М.: Книга-сервис, 2004. - 96 с.
  6. Лапыгин Ю.Н. Бизнес-план: стратегии и тактика развития компании: (практ. пособие) / Ю.Н.Лапыгин, Д.Ю.Лапыгин. - М.: Омега-Л, 2007. 350 с.
  7. Ансофф И. Стратегический менеджмент / Ансофф И. - СПб.: ПИТЕР, 1999. 415с.
  8. Гольдштейн Г.Я. Стратегический инновационный менеджмент: тенденции, технологии, практика / Гольдштейн Г.Я. - Таганрог: ТРТУ, 2002.
  9. Попов В.М. Бизнес-планирование: анализ ошибок, рисков и конфликтов / Попов В.М., Ляпунов С.И., Касаткин Л.Л. М.: КноРус, 2003 448 с.
  10. Бизнес-план инновационного проекта. Методика составления / Буров В.П., Галь В.В., Казаков А.П., Морошкина В.А. М.: ЦИПКИ АП, 1997.
  11. Бизнес-план: зарубежный и отечественный опит / Кураков Л.П., Ляпунов С.И., Мингазов Х.Х., Попов В.И. - М.: Финансы и статистика, 1995.
  12. Ильин Н.И. Управление проектами / Ильин Н.И., Лукманова И.Г. СПб.: Два Три, 1996.
  13. Берл Г. Мгновенный бизнес-план: двенадцать быстрых шагов к успеху / Г.Берл, П.Киршер М.: Дело, 1995.
  14. Липсиц И.В. Бизнес-план основа успеха: (практическое пособие) / И.В.Липсиц М.: Машиностроение, 1993.
  15. Уткин Э.А. Бизнес-план. Как развернуть собственное дело / Уткин Э.А., Кочеткова А.И. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". ЭКМОС, 1998.-176 с.
  16. Бизнес-план. Методические материалы / (авт. тексту В.Клос). М.: Финансы и статистика, 2000.
  17. Методика складання бізнес-планів: (Електронний ресурс): Затверджено наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій N 56 від 21 квітня 1997 р.: - Режим доступу до рес.: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.4557.0
  18. Концепція розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року (Електронний ресурс): схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. - № 316-р: К.: - Режим доступу до рес.: http://www.kmu.gov.ua.
  19. Сладкевич В.П., Чернявский А.Д. Современный менеджмент: (в схемах) / В.П.Сладкевич, А.Д.Чернявский К.: МАУП, 2003. 152 с.
  20. Шустіков А.А. Фінансова статистика : (навч. посібник) / Шустіков А.А. К.: КНЕУ, 2002. 290 с.
  21. Разроев Э. Инфокоммуникационный бизнес: управление, технологии, маркетинг / Разроев Э. СПБ.: Профессия, 2003.
  22. Мошелла Д. Бизнес-перспективы информационных технологий: как заказчик определяет контуры технологического роста / Мошелла Д.; (пер. с англ.). М: МПБ Деловая культура, Альпина Бизнес Букс, 2004.
  23. Брусиловский С.А. Сети совместного использования / Брусиловский С.А., Никитина М.А., Смирнова Е.Г. - Информкуръерсвязь, 2004, - №7.
  24. Мардер Н.С. Современные коммуникации / Мардер Н.С. М.: ИРИАС, 2006. 384 с.
  25. Гольдштейн Б.С. Call-центры и компьютерная телефония / Б.С.Гольдштейн, А.В.Пинчук, А.Л.Суховицкий СПБ.: БХВ СПБ, 2002.
  26. Припачкин Ю.И. Все услуги через «одну розетку» / Припачкин Ю.И. // Век качества. 2004. - №4.
  27. Рыцарева Е. Свободу дальним связям! / Е.Рыцарева // Эксперт. - 2005. - №22 (469).
  28. Закон України “Про охорону праці”, / Верховна Рада України. - Офіс. вид. - К.: Парлам. вид-во. (нова редакція, м. Київ, 21 листопада 2002 року.) - N 229-IV.
  29. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, 1991 року зі змінами 1994 року ВР України.
  30. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация : ГОСТ 12.0.003 74. ССБТ. Введ. 01.01.76.
  31. Правила охорони праці користувачів ЕОМ : НАОП 0.00-1.31.-99. - К.: 1999.-80 с.
  32. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны : ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. - Введ. 01.0-1.89.
  33. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование : СНиП 2.04.05-91. - М: Стройиздат, 1992.-64 с.
  34. Шум. Общие требования безопасности : ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. - Введ. 01.07.84.
  35. Строительные нормы и правила. Естественное и
      искусственное освещение. Нормы проектирования : СНиП 11-4-79. - М.: Стройиздат, 1980.
  36. Определение категорий зданий и сооружений по
      взрывопожарной и пожарной безопасности : НАПБ Б.07.005-86.
  37. Юдин Е.Я. Охрана труда в машиностроении / Е.Я.Юдин М.: Машиностроение. 1993. 568 с.
  38. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование : СНиП 2.04.05 91. М.: Стройиздат. 1988. 64 с.
  39. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования : СНиП II 4 79. М.: Стройиздат. 1980. 110 с.
  40. Вибрация. Общие требования безопасности : ГОСТ 12.1.012 90. ССБТ. Введ. 01.01.90.
  41. Правила устройства электроустановок. ПУЭ - 87 Минэнерго СССР. М.: Энергоатомиздат. 1987. 648 с.
  42. Аппараты электрические напряжением до 1000В. Оболочки. Степени защиты : ГОСТ 14254 96..
  43. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности : ГОСТ 12.2.007.0 75. ССБТ.. Введ. 01.01.78.
  44. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление ССБТ: ГОСТ 12.1.030 81*. Введ. 01.01.82.
  45. Пожарная безопасность. Общие требования ГОСТ 12.1.004 91. ССБТ. Введ.01.07.91.
  46. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования : СНиП 2.09.02 85. М.: Стройиздат. 1987. 16 с.
  47. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245 71 :ДНАОП 0.03.3.0171.
  48. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин : ДНАОП 0.03 1.31 99. - (Національні стандарти України).
  49. Державні санітарні правила і норми роботи з візуально дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин : ДСанПін 3.3.2-007-98. - (Національні стандарти України).
  50. Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва : ДБН В.1.1 К.: 2002. 41 с. - (Національні стандарти України).
  51. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений : РД 34.21.122 87 / Минэнерго СССР. М.: Энергоатомиздат. 1989. 58 с.
  52. Система управления окружающей средой : ДСТУ ISO14001-97 14012-97 К.: ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАИНЫ 225 с. - (Національні стандарти України).
  53. Галузь зв'язку: підсумки роботи у 2008 році : (Електронний ресурс): за даними Держзв`язку 28 сiчня 2009 р. / Держ. ком. статистики України; ред. О.Г.Осауленко. - К.: - Режим доступу до рес.: http://www.stc.gov.ua/uk/publish/article/63905.

• 1066. Інноваційна діяльність підприємств: стан, проблеми й ефективність здійснення
  Дипломы Экономика

   

  1. Абібуллаєв М.С. Фінансування інноваційної діяльності // Фінанси України. № 3, 2007.
  2. Александрова В.П. Економічні аспекти державного програмування інновацій // Вісник Інституту економічного програмування. № 1, 2008.
  3. Бинкин Б.А., Черняк В.И. Эффективность управления: наука и практика. - М., 1982.
  4. Бойчук І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. - Львів, 1999.
  5. Бочаров В.В. Корпоративне финансы. - СПб., 2007.
  6. Гуляєва Н.М. Стратегічне моделювання інвестиційної діяльності підприємства // Фінанси України. № 8, 1998.
  7. Данько М.С. Визначення науково-технологічних пріоритетів як складова політики економічного зростання // Вісник інституту економічного прогнозування. № 1, 2008.
  8. Захарін С.В. Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств // Фінанси України. № 1, 2009.
  9. Зубовський В. Економіка підприємства. - К., 1999.
  10. Лапко О.О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні // Економіка і прогнозування. №1, 2008.
  11. Крупка М.І. Фінансові інструменти державного регулювання та підтримки інноваційної сфери // Фінанси України. № 4, 2007.
  12. Пазинич В.І. Оцінка фінансової ефективності впровадження інноваційних програм на підприємстві // Фінанси України. № 6, 2008.
  13. Примак Т. Економіка підприємства. - К., 1999.
  14. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теорія и практика. - М., 1996.
  15. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. - М., 1989.
  16. Тимохін О.М., Бровко К.М. Стимулювання інноваційного процесу на підприємствах // Фінанси України. № 10, 2008.
  17. Шахмарова Е.Д. Фінансова оцінка інноваційних проектів // Фінанси України. № 6, 2008.
  18. Яковец Ю.В. Ускорение научно-технического прогресса: теория и экономический механизм. - М., 1988.

• 1067. Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
  Дипломы Экономика

  Маючи в достатній кількості відповідні природно-сировинні ресурси, протягом тривалого часу економіка розвивалася переважно за рахунок екстенсивних факторів, тобто постійного зростаючого обсягу суспільних ресурсів - основних виробничих фондів, чисельності виробничого персоналу. У виробництві домінували традиційні еволюційні процеси і явища. Однак з часом екстенсивні фактори поступово практично себе вичерпали, а в багатьох випадках стали економічно невигідними. У зв'язку з цим розвиток сучасного виробництва і його інтенсифікація мають базуватися переважно на нових рішеннях щодо нової техніки, технології, організаційних форм і методів господарювання. Опрацювання, прийняття та реалізація таких рішень і складають зміст інноваційних процесів [3]. Будь-які інноваційні явища не можливі без безперервного взаємозумовленого процесу розвитку науки і техніки, постійного створення нових і вдосконалення застосування технологій, засобів виробництва та кінцевої продукції з використанням досягнень науки, тобто науково-технічного прогресу.

• 1068. Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства
  Дипломы Экономика

  Використання інновацій має істотний вплив на економічний розвиток країни в напрямі прискорення структурної перебудови економіки, підвищення її конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості й забезпечення фінансової безпеки країни у світовій економічній системі. Також питанням стратегічної важливості на сучасному етапі є забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення у світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки. Результатом інформаційного насичення й усвідомлення важливості інновацій для економічного розвитку країни стало створення державного регулятора, окремих департаментів, управлінь і відділів, повязаних з інноваційним розвитком, формування відповідної нормативно-правової бази й розробка Стратегії інноваційного розвитку України на 2010 - 2020 роки в умовах глобалізації ризиків [22]. Формуванню позитивного інвестиційного клімату в Україні заважають наявність адміністративних аспектів регулювання інвестиційної діяльності, недосконала законодавча база, політична нестабільність у країні та низький рівень захищеності інвесторів. Вирішення саме цих питань сприятиме істотному поліпшенню інвестиційного клімату в Україні та збільшенню обсягів інвестицій в її економіку.

• 1069. Кадровая политика предприятия и ее влияние на конечный результат деятельности предприятия
  Дипломы Экономика

  Определяющим в выборе кадровой политики является стратегия (концепция) развития предприятия (фирмы) как производственно-хозяйственной системы. Более того, удачно выбранная и реализованная кадровая политика способствует претворению в жизнь и самой стратегии. Составными частями такой стратегии являются: - производственная деятельность предприятия - реорганизация производства в увязке со спросом на его продукцию; - финансово-экономическая - возможное привлечение денежных ресурсов в производство, а следовательно, и в развитие рабочей силы; - социальная, связанная с удовлетворением потребностей персонала предприятия. Каждая из них имеет самое непосредственное влияние на кадровую политику, так как определяет, какие кадры нужны предприятию, финансовые возможности для их набора и интересы работников, которые должны учитываться. Организационные формы построения и развития производственной деятельности предприятия многообразны. Как известно, есть три базовых стратегических направления [2]: 1) производство продукции с возможно более низкими издержками. Это направление приемлемо при производстве товаров массового спроса. Хотя оно и связано с инвестициями в новое оборудование, технологию, но предполагает достижение максимального эффекта от экономии на затратах, в том числе и на оплате труда, инвестициях в развитие рабочей силы; 2) диверсификация: ориентация на разнообразный потребительский спрос и выпуск товаров со специфическим дизайном, уникальными качественными характеристиками. Более высокие цены на такую продукцию могут компенсировать затраты на привлечение квалифицированных кадров или на их подготовку; 3) ориентация на определенные рыночные ниши: сбыт в разных географических зонах, выпуск продукции для конкретных групп покупателей. Выбор этого варианта практически ничего не меняет в кадровом обеспечении производства. Наиболее ярко взаимосвязь развития предприятия и кадровой политики выявляется при классификации стратегий, учитывающей ситуационные факторы. Согласно данному подходу, различают несколько ситуационных стратегий, связанных с определенными стадиями развития предприятия (фирмы). 1. Организация нового бизнеса: приобретение ресурсов, необходимых для перехода от идеи к прибыльному производству, подготовка к ожесточенной конкуренции в условиях рынка. Формирование кадров в этом случае должно ответить на следующие принципиальные вопросы: какие кадры нужны, кого набирать, где готовить, нужна ли специальная подготовка, ее объемы применительно к специфике производства. Во многом влияет и сама ситуация: новый бизнес на "пустом" месте или на базе функционирующего (функционировавшего ранее) предприятия. 2. Концентрация на одном направлении предпринимательской деятельности. Здесь в основе лежит исключительная компетентность фирмы в какой-либо одной области, в производстве одного или нескольких продуктов по сравнению с конкурентами. Постоянное превосходство в компетентности позволяет длительное время сохранять лидерство в меняющихся условиях рынка. Применительно к кадровой политике эта ситуация может проявиться по-разному. Во-первых, возможно расширение производства одной продукции за счет прекращения выпуска других. В этом случае кадры либо увольняются, либо переподготавливаются в соответствии с целью производства. Во-вторых, в связи с изменением запросов потребителей необходимо быстро ввести в действие имеющиеся резервные мощности, что требует высокоманевренной рабочей силы. 3. Вертикальная интеграция, когда предстоит определить, что более выгодно - закупать компоненты или производить их самостоятельно. Известно, что чем выше степень вертикальной интеграции, тем выше уровень концентрации и устойчивее производство, хотя требования к управлению повышаются. Кадровая политика в данном случае решает задачи по формированию кадров как по численности, так и по профессиональной структуре в связи с освоением (включением) новых производств. Кроме того, из-за возможной территориальной разобщенности производств (предприятий, подразделений в рамках объединения и т.п.) необходимо учитывать ситуацию на территориальных рынках труда, поскольку возможности перераспределения рабочей силы из одного производства (подразделения) в другое, находящееся в другом регионе, ограничены. 4. Диверсификация - вторжение действующих предприятий в новые области производственной деятельности (относительно сложившейся специализации) с целью повышения экономической устойчивости предприятия. Диверсификация возможна в области, связанные с основной деятельностью компании, и в совершенно самостоятельные сферы бизнеса. При расширении компании за счет предприятий, не связанных прямо с ее основным профилем, корпоративное управление будет осуществляться не на уровне конкретных планов производственной деятельности, а на уровне общих финансовых показателей. Диверсификация есть альтернатива специализации, длительное время считавшейся эффективным направлением в развитии производства. При диверсификации в близкие к основной сферы деятельности изменяется производственная и организационная структура предприятия. 5. Стратегия переноса капитала. Она состоит в ужесточении контроля за затратами и их всемерном сокращении, изъятии ресурсов из убыточных сфер и перемещении их в прибыльные сферы деятельности, в замене руководства (и даже рядовых сотрудников). Применительно к кадровой политике реализация данной стратегии может повлечь за собой и экономию средств на привлечение и содержание рабочей силы, высвобождение работников из убыточных производств, и, наоборот, увеличение численности рабочей силы в прибыльных сферах деятельности. В связи с тем, что данная стратегия реализуется в достаточно короткие сроки, кадровые вопросы также должны решаться в оперативном порядке. 6. Изъятие капиталов и прекращение деятельности. В случае неудачи какого-либо из направлений деятельности применяются: переориентация на новые сегменты рынка, где большая вероятность успеха, сокращение масштабного бизнеса и вовлечение в дело всех резервов, прекращение деятельности - ликвидация предприятия или продажа его. Применительно к кадровой политике это наиболее жесткий вариант, так как связан с увольнением работников, большим экономическим ущербом, с необходимостью выплаты различного рода пособий в рамках социальной защиты. Анализ функционирования отечественных предприятий в условиях становления рыночных отношений показывает, что на практике используются все виды стратегий выживания и развития предприятия. Однако охарактеризовать масштабы распространения того или иного направления трудно, для этого необходимо провести специальные обследования силами статистических органов. Наиболее распространена, на наш взгляд, диверсификация в ее различных видах, особенно среди предприятий оборонного комплекса. Применяется и интеграция, но она часто существенного влияния на структуру кадров не оказывает. Так, открытие промышленными предприятиями собственных магазинов, т.е. ориентация на доведение товаров до потребителя собственными силами, получение прибыли, из-за небольших масштабов, а также неразвитости маркетинговых структур не сильно повлияло на отвлечение работников предприятия в эту сферу. Не получило массового распространения из-за слабого практического применения закона о банкротстве и закрытие предприятий в связи с банкротством, хотя число недостаточно эффективно функционирующих предприятий, в том числе и убыточных, существенно возросло по сравнению с началом осуществления экономических реформ. Возможно, по этой причине безработица не столь велика, как это прогнозировалось ранее. Как показывает анализ, предприятия в условиях низкой стабильности производства и состояния глубокого экономического кризиса строят свою кадровую политику следующим образом: * увольняют большую часть персонала, рассчитывая, что когда возникнет потребность в рабочих, они наберут новых.

• 1070. Кадровое планирование
  Дипломы Экономика

   

  1. Конституция Российской Федерации (Основной Закон). - М.: Юрист, 1999. - 12с.
  2. Трудовой кодекс Российской Федерации. - М.: ИКФ. "ЭКМОС", 2002. - 176с.
  3. Управление персоналом. Под ред.Т.Ю. Базарова, Б.Л. Еремина; Москва, Юнити, 2000.
  4. Ковалевский С.В. Руководитель и подчиненный. - М., 1973.
  5. Менеджмент организации / Под ред. З.П. Румянцевой и Н.А. Саломатина - М.; ИНФРА-М, 1995.
  6. Казьмина О.Е., Пучков П.И. Основы этнодемографии. - М., 1994.
  7. Иванцевич Дж.М., Лобанов А.А. Человеческие ресурсы управления. - М.; Дело, 1993.
  8. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. - М.; Дело, 1995.
  9. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. М.: ЗАО Бизнес-школа "Интел-синтез", 1998, Изд-е III, переработанное и дополненное.
  10. Два подхода к оценке персонала. // Управление персоналом. 1999,Дятлов В.А., Кибанов А.Я., Пихало В.Т. Управление персоналом. М.: ПРИОР, 1998.
  11. Как оценить специалиста? // Управление персоналом. 1998, №9. Пер.
  12. Управление персоналом организации. Учебник / Под ред. Кибанова А.Я. М: ИНФРА-М, 1997.
  13. Управление персоналом. Учебно-практическое пособие для вузов/ Под ред. Кибанова А.Я., М., 1999
  14. П. Беляев М.К. Управление персоналом на предприятии: Учебное пособие. - Волгоград: ВолгГАСА, 1999.
  15. Кочеткова А.И., Логвинов С.А. Управление персоналом фирмы.
  16. Учебно-практическое пособие" под ред. Э.А. Уткина. - М.: ФА, 1998.
  17. Мишурова И.В. Управление персоналом: Учебное пособие. - Ростов - : РГЭА, 1997.
  18. Сальникова Л.Н. Управление персоналом: учебное пособие. - Ярославль: Ярославский государственный ун-т, 1999.
  19. Спивак В.А. Организационное поведение и управление персоналом. - СПб: Изд-во Питер, 2000.
  20. Управление персоналом организации. Практикум: Учебное пособие под ред. А.Я. Кибанова. - М.: ИНФРА-М, 1999.
  21. Беляцкий Н.П. Управление персоналом: учеб, пособие. - Минск: Интерпрессервис, Экоперспектива, 2002. - 352 с.
  22. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: пособие по кадровой работе. - М.: Юристъ, 2001. - 496 с.
  23. Егоршин А.Г. Управление персоналом. - 2-е изд. Нижний Новгород: НИМБ, 1999. - 624с.
  24. Кибанов А.Я. Основы управления персоналом: учебник. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 304 с.
  25. Охотский Е.В., В.И. Лукьяненко Управление персоналом государственной службы: уч-метод. пособие. - М.: РАГС, 1997. - 536 с.
  26. История и современные проблемы управления персоналом: учеб. пособие. - Санкт-Петербург: издательство СЗАГС, 1999. - 219с.
  27. Александрова З.О. Особенности регулирования труда федеральных государственных служащих. // Справочник кадровика. - 2001. - М.: 11. - с.14-20
  28. Базаров Т.Ю. Технология оценки и отбора государственных служащих (из опыта зарубежных стран). // Вестник государственной службы. - 1993. - М.: - с.42-45
  29. Борисова Е. Оценка и аттестация персонала. // Служба кадров. - 2003. - М.: - с.81-85
  30. Виноградова 3. И Научно - практические проблемы и практика менеджмента: Учеб. Пособие. - М., 1995.
  31. Громыко В.В. План и рынок в воспроизводстве рабочей силы: опыт развития индустриальных стран. - М., 1992.
  32. Деловое планирование / Под ред.В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 1997.
  33. Иванцевич Дж. М, Лобанов А.А. Человеческие ресурсы управления. - М., 1993.
  34. Кулапов М.П., Ламскова О.М., Маусов Н.К. Персонал в инновационном звене "наука - производство". - М., 1993.
  35. Одегов Ю.Г., Маусов Н.К., Кулапов М.Н. Эффективность системы управления персоналом (социально - экономический аспект). - М., 1993.
  36. Одегов Ю.Г. и др. Управление персоналом. - М., 1998.
  37. Пушкарев Н.Ф. Общий менеджмент. - М., 1996.
  38. Пушкарев Н.Ф. Кадровый менеджмент: зарубежный и отечественный опыт. - М., 1996.
  39. Пушкарев Н.Н. Кадровый менеджмент. - М., 1997.
  40. Пушкарев Н.Н., Матвеев А.В. управленческая деятельность руководителей фирмы. - М., 1998.
  41. Велесько С.Е. Модели и методы управления персоналом: Рос. - Брит. учеб. пособие. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-синтез"", 2002 - 352с
  42. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: пособие по кадровой работе. - М.: Юрист, 2001. - 496 с.
  43. Десслер Г. Управление персоналом (Управление человеческими ресурсами) / Перев. с англ. Под общ. ред. д. э. н., проф. Ю.В. Шленова. - М.: БИНОМ, 1997. - 432 с.
  44. Добровольских Л. Человеческий фактор оценен, но все же... // Служба кадров. - 2001. - М.: - с.62-64.
  45. Добровольских Л. Человеческий фактор оценен, но все же...
  46. (продолжение). // Служба кадров. - 2001. - М.: 4. - с.70-73.
  47. Каханов Е.Ф. Отбор персонала и введение в должность. - М.: ГАУ 1996. - 89 с.
  48. Кибанов А.Я. Основы управления персоналом: учебник. - М.: ИНФРА - М, 2002. - 304 с.

• 1071. Кадры предприятия и производительность труда
  Дипломы Экономика

  Человеческие ресурсы фирмы являются главным ресурсом каждого предприятия, от качества и эффективности использования которого во многом зависят результаты деятельности предприятия и его конкурентоспособность. Человеческие ресурсы приводят в движение материально-вещественные элементы производства, создают продукт, стоимость и прибавочный продукт в форме прибыли. Отличие человеческих ресурсов от других видов ресурсов фирмы заключается в том, что каждый наемный работник может отказаться от предложенных ему условий и потребовать изменения условий труда и модификации неприемлемых с его точки зрения работ, переобучения другим профессиям и специальностям, может, наконец, уволиться с фирмы по собственному желанию. Организованные в профсоюзы работники выступают в качестве субъекта переговоров с администрацией об условиях труда и его оплаты при заключении коллективных договоров на предприятии. Затраты на персонал, включающие затраты на оплату труда, жилье, социальную защиту работников, профессиональное обучение, культурно-бытовое обслуживание и налоги, связанные с использованием рабочей силы, прочно занимают второе место (после материальных) в структуре затрат производственного предприятия.

• 1072. Казначейское исполнение доходной части регионального бюджета на примере Камчатской области
  Дипломы Экономика

  Поступления от уплаты региональных и местных налогов, сборов и иных платежей, являющиеся источниками формирования доходов бюджетов субъектов РФ или местных бюджетов и не подлежащие в соответствии с бюджетным законодательством Российской Федерации зачислению на счета органов Федерального казначейства, подлежат перечислению органом Федерального казначейства на счета соответствующих бюджетов по принадлежности. Суммы поступлений, которые были сгруппированы и проанализированы за текущий операционный день подлежат распределению между бюджетами в соответствии с нормативами отчислений, установленными бюджетным законодательством Российской Федерации. Данная операция по распределению поступлений отражается в Ведомости распределения поступлений (приложение Г). Ведомость распределения поступлений формируется на основании данных раздела 1 Сводного реестра поступлений и выбытий средств бюджета. В Ведомости распределения поступлений в разрезе кодов бюджетной классификации в графе "Наименование показателя" построчно отражаются следующие показатели: "Остаток на начало дня", "Поступило", "Перечислено" и "Остаток на конец дня". По строке "Поступило" отражаются суммы поступлений, зачисленные за текущий операционный день по соответствующему коду бюджетной классификации. Промежуточные итоги по кодам бюджетной классификации должны равняться итоговым суммам по соответствующим кодам бюджетной классификации, отраженным по графе "Сумма по кредиту" раздела 1 Сводного реестра поступлений и выбытий средств бюджета. Показатель "Перечислено" отражает распределенные суммы поступлений, перечисленные в бюджеты, суммы возвратов (возмещений) излишне уплаченных или взысканных поступлений, а также суммы возвратов поступлений по расчетным документам, по которым невозможно идентифицировать принадлежность поступлений к соответствующему бюджету, согласно данным выписки банка. Промежуточные итоги по кодам бюджетной классификации должны равняться итоговым суммам по соответствующим кодам бюджетной классификации, отраженным по графе "Сумма по дебету" раздела 1 Сводного реестра поступлений и выбытий средств бюджета.

• 1073. Калькулювання собівартості — основа управління виробничими затратами
  Дипломы Экономика

  Сучасні системи калькулювання більш збалансовані Інформація, яка міститься в них, не тільки дозволяє виконувати традиційні завдання, а й допомагає при:

  • визначенні доцільності подальшого випуску продукції,
  • встановленні оптимальної ціни на продукцію,
  • оптимізації асортименту продукції, що випускається,
  • визначенні ефективності оновлення діючої технологи і машинного (верстатного) парку,
  • оцінці якості роботи управлінського персоналу.
  • Значення калькулювання за умов дії ринкових відносин вкрай важливе Зіставлення фактичної й планової (нормативної) собівартості, інформація про які міститься у відповідних калькуляціях, дає можливість виявити "вузькі місця" у виробничому процесі, проаналізувати перевищення рівня витрат, розрахувати вплив факторів на відхилення, розробити конкретні заходи щодо зниження собівартості та підвищення рентабельності окремих виробництв
  • Своєчасне калькулювання лежить в основі оцінки виконання прийнятого підприємством або його підрозділом плану. Воно необхідне для аналізу причин відхилень від планових завдань за собівартістю. Дані фактичних калькуляцій використовуються для наступного планування собівартості, для обґрунтування економічної ефективності впровадження нової техніки, вибору сучасних технологічних процесів, проведення заходів по підвищенню якості продукції, перевірки проектів будівництва і реконструкції підприємств.
  • Нарешті, калькулювання є основою трансфертного ціноутворення. Трансфертна (внутрішня) ціна застосовується при комерційних операціях між підрозділами одного й того ж підприємства. Найбільшу актуальність питання формування трансфертних цін мають при наявності права у підрозділів підприємства самостійно виходити на зовнішніх покупців. У цьому разі від правильного формування трансфертної ціни залежатиме загальний фінансовий стан організації. Якщо ж продукція підрозділу повністю споживається всередині підприємства, трансфертна ціна є лише обліковою категорією, необхідною для забезпечення господарських зв'язків між внутрішніми підрозділами підприємства, але при цьому вона не впливає на кінцеві результати організації.
  • Калькулювання собівартості сприяє посиленню контролю за дотриманням норм витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виявленню непродуктивних і економічно недоцільних витрат, зростанню нагромаджень для подальшого зміцнення технічної оснащеності підприємств і організацій та збільшення обсягів виробництва продукції, що вкрай необхідне для виходу України з економічної кризи недовиробництва.
  • Підвищення ролі калькулювання собівартості продукції в управлінні виробництвом викликане зростанням значення його для оцінки економічної ефективності використання основних і оборотних коштів виробництва, вибору оптимальних варіантів організації управління, внутрішньогосподарських і міжгосподарських економічних зв'язків.
  • Таким чином, калькулювання собівартості є одним з основних елементів системи управління не тільки собівартістю продукції, але й виробництвом в цілому.
  • 2. Принципи і завдання калькулювання
  • Калькулювання на будь-якому підприємстві, незалежно від його виду діяльності, розміру і форми власності, організується відповідно до таких принципів:
  • науково обґрунтована класифікація виробничих витрат. Для підприємств і організацій сфери матеріального виробництва розроблені і затверджені галузеві Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг), в яких наводиться рекомендований перелік калькуляційних статей Необхідно для окремих галузей промисловості, а також ряду інших галузей сфери матеріального виробництва з урахуванням їх галузевих особливостей розробити спеціальні галузеві рекомендації з формування собівартості,
  • встановлення об'єктів обліку витрат, об'єктів калькулювання і калькуляційних одиниць У багатьох випадках об'єкти обліку витрат і об'єкти калькулювання не збігаються Об'єктами обліку витрат є місця їх виникнення, види або групи однорідних продуктів Місцем виникнення витрат в управлінському обліку називають структурні одиниці та підрозділи підприємства, в яких відбувається першочергове споживання виробничих ресурсів (робочі місця, бригади, цехи тощо). Під об'єктом калькулювання (носієм витрат) розуміють види продукції (робіт, послуг) підприємства, які призначені для реалізації на ринку;
  • вибір калькуляційної одиниці (залежить від особливостей виробництва і продукції, що виготовляється);
  • вибір методу розподілу непрямих витрат. Цей принцип надзвичайно важливий для правильного розрахунку собівартості одиниці продукції (робіт, послуг). Він встановлюється підприємством самостійно, фіксується в наказі підприємства про облікову політику і є не змінним протягом звітного року;
  • розмежування витрат по періодах. При цьому необхідно керуватися принципом нарахування. Його суть полягає в тому, що операції відображаються в бухгалтерському обліку в момент їх здійснення і не ув'язуються з грошовими потоками. Доходи і витрати, отримані (понесені) у звітному періоді, вважаються доходами і витратами цього періоду незалежно від фактичного часу надходження (або сплати) грошових коштів. Доходи і витрати, які не відносяться до звітного періоду, не пов'язуються доходами (витратами) звітного періоду, навіть якщо грошові кошти по них не надійшли або перераховані в даному періоді;
  • відокремлений облік поточних витрат на виробництво продукції і капітальних вкладень. До собівартості продукції, що виготовляється в даному звітному періоді, включаються лише невичерпані (неспожиті) витрати. Вичерпані (капіталізовані) витрати для визначення фінансового результату даного звітного періоду не використовуються;
  • вибір методу обліку затрат і калькулювання. Метод обліку витрат і калькулювання вибирається підприємством самостійно, адже залежить від ряду окремих факторів, зумовлених особливостями підприємства, зокрема галузевою належністю, розміром, технологією, яка застосовується, асортиментом продукції тощо.
  • Завдання калькулювання полягає у визначенні витрат, що припадають на одиницю їх носія, тобто на одиницю продукції (робіт, послуг), призначених для реалізації, а також для внутрішнього споживання.
  • У процесі калькулювання розв'язуються два основних завдання управлінського обліку: на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначення адекватної, справедливої і конкурентоздатної продажної ціни; використання даних про собівартість продукції для прогнозування і управління виробництвом та витратами.
  • На підприємствах сфери матеріального виробництва, крім продукції основного виробництва, калькулюється також продукція (роботи і послуги) допоміжних та підсобних виробництв, за винятком випадків, коли її виготовляють у невеликій кількості і повністю споживають всередині підприємства.
  • 3. Види калькуляцій і їх використання в управлінні витратами
  • Залежно від тієї ролі, яку відіграє калькулювання собівартості у діяльності підприємств і організацій, зокрема їх економічної ролі, наявності різних показників і видів собівартості та їх призначення у системі економічної інформації розрізняють різноманітні види калькуляцій. В економічній літературі донині немає єдиної думки щодо складу класифікаційних ознак, згідно з якими можна було б їх вивчати.
  • На практиці застосовуються такі найбільш поширені ознаки, згідно з якими вони класифікуються. До них слід віднести:
  • час складання калькуляцій (директивні і звітні) або призначення і час складання (попередні і наступні);
  • періодичність складання калькуляцій (змінні, декадні, місячні, квартальні, річні);
  • рівень охоплення витрат (галузеві, виробничі, внутрішньогосподарські, технологічні);
  • місце виникнення витрат (підприємство (організація), цех, дільниця, бригада);
  • характер виробництва (масові, індивідуальні, проміжні);
  • склад (обсяг) витрат (повні, неповні (часткові));
  • властивість калькуляційного об'єкта (загальні, параметричні, за центрами витрат (госпрозрахункові)).

• 1074. Камеральные налоговые проверки
  Дипломы Экономика

  9.Информационное письмо Президиума ВАС РФ от 17 марта 2003 г. № 71 «Обзор практики разрешения арбитражными судами дел, связанных с применением отдельных положений части первой Налогового кодекса Российской Федерации».

  1. А.В. Астафьев Налоговые проверки // Налоговый вестник, № 5, 2006.
  2. А.Г. Григорьев Методика проведение налоговых проверок // Налоговый вестник, № 11, 2008.
  3. Брусницын А. В. Новый порядок оформления результатов проверок и принятия решений налоговыми органами // Налоговед, № 12, 2006.
  4. Брызгалин А.В. Налоги и налоговое право М, Центр, Налоговое право и финансы, 2007.
  5. Б.Я. Тихомиров Совершенствования налогового контроля // Налоговед, № 4, 2008.
  6. В. А. Лыкова Порядок проведения налоговых проверок // Финансы и кредит, № 1, 2006.
  7. В. И. Карпов Формы и методы налогового контроля // Налоговед, № 7, 2006.
  8. Глухов В.В., Дольде И.В., Некрасова Т.П. Налоги. Теория и практика, - Спб, 2007.
  9. Горинова И.В. О проведении налоговых проверок // Налоговый вестник, 2008. № 8.
  10. Горкунов И. В. Организация и проведение налоговых проверок// Налоговый вестник, 2005. №6.
  11. Д.К. Адамов Порядок проведения налоговых проверок //Финансы, №3, 2007.
  12. И.Д. Черник Об изменениях налогового законодательства с 2007 года // Налоговый вестник, № 10,2006.
  13. И. С. Галин Порядок проведения камеральных и выездных налоговых проверок// Налоговед, 2007. № 7.
  14. Кассов И. А. АИС в налоговой системе // Журнал «двойная запись», 2006. №7.
  15. Косолапов А. И. Налоги налогообложение, -М, «Дашко и К», 2005.
  16. Литвинова О. С. Налоговая проверка предприятия // Журнал “Российский налоговый курьер”, № 11, 2007.
  17. Мелкова Р.А. Камеральная налоговая проверка // Налоговед, №11, 2006.
  18. Налоги и налогообложение / Под ред. Д.Г. Черника, Л.П. Павловой М.: Инфра-М, 2007.
  19. Налоги и налогообложение / Под ред. Романовского М.В., Врублевской О.В. Спб.: Питер, 2005.
  20. Налоговое администрирование / Под ред. В.А. Миронова, Ф.Ф. Халафеева - М, Омега-Л, 2006.
  21. О.А. Беркут Налоговые проверки как форма налогового контроля // Журнал «Российский налоговый курьер», № 7, 2007.
  22. О.В. Князева, Н.В. Пономарева, Особенности налогового администрирования в государстве с переходной экономикой // Финансы, № 6, 2006.
  23. Окунева Л.П. Налоги и налогообложение в России М.,2006.
  24. Пансков В.Г. Налоги и налоговая система Российской Федерации М.: Финансы и статистика, 2008.
  25. Панин В.А. Оформление результатов налоговой проверки // Журнал «Российский налоговый курьер» № 2, 2008.
  26. Пономарев А.И., Игнатова Т.В. Налоговое администрирование в Российской Федерации, Финансы и статистика, 2006.
  27. Сергеев Ю.В. Правовое регулирование налоговых отношений: Учебное пособие. Якутск, 2006.
  28. Попонова Н.А. и др. Организация налогового учета и налогового контроля: Учебное пособие / Н.А. Попонова, Г.Г. Нестеров, А.В. Терзиди. М.: Изд-во Эксмо, 2006. 624 с.

• 1075. Капитал как основа предприятия
  Дипломы Экономика

  ПоказательЗа отчетный периодЗа аналогичный период предыдущего годаНаименованиеКод1234I. Доходы и расходы по обычным видам деятельностиВыручка (нетто) от продажи товаров, продукции, работ, услуг (за минусом налога на добавленную стоимость, акцизов и аналогичных обязательных платежей)010546517540913в том числе: производство 011356521358094 розничная торговля012189996183869Себестоимость проданных товаров, продукции, работ, услуг020(429524)(441495)в том числе: производство021289851309897 розничная торговля022139673131648Валовая прибыль02911699399418Коммерческие расходы030(93864)(79822)Управленческие расходы040(0)(0)Прибыль (убыток) от продаж 0502312919596II. Прочие доходы и расходыПроценты к получению0601548Проценты к уплате070(---)(468)Доходы от участия в других организациях08000Прочие доходы0901724778в том числе:реализация основных средств091235316 излишки ТМЦ, выявленные в ходе инв-и092293174 реализация металлолома09315788 сдача торговой площади под торговые терминалы 0949553 реализация прочего имущества 095944147Прочие расходы100(6633)(6476)в том числе:стоимость основных средств и расходы по реализации110(69)(116) налог на имущество 111(1594)(1513) РКО 112(1356)(2) благотворительность и социальные нужды113(2812)(4833) прочие114(801)(12)Прибыль (убыток) до налогообложения 1401823513478Отложенные налоговые активы14117(5)Отложенные налоговые обязательства142(993)(137)Текущий налог на прибыль150(3105)(3513)Дополнительные показатели-43-40Иные аналоговые обязательные платежи В том числе: убытки прошлых лет180(43)(25) пени и штрафы уплаченные 181(--)(15)Чистая прибыль (убыток) отчетного периода) 1901411110057Справочно:Постоянные налоговые обязательства (активы)2007021107Базовая прибыль (убыток) на акцию (УК - 4345 шт.), руб.20100Разводненная прибыль (убыток) на акцию20200

• 1076. Капитал корпораций
  Дипломы Экономика

   

  1. Кузнецова О.А., Лившиц В.Н. Структура капитала. Анализ методов ее учета при оценке инвестиционных проектов.// Экономика и мат. методы. 1994, Т 31, Вып. 4.
  2. Лившиц В.Н. Проектный анализ: методология, принятая во Всемирном банке.// Экономика и мат. методы. 1994, Т. 30, Вып. 3.
  3. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов.// Москва, Олимп - Бизнес, 1997 г.
  4. Майкл Бромвич, Анализ экономической эффективности капиталовложений.// Москва, Инфра - М, 1996.
  5. Иванов А.Н., Управление капиталом и дивидендная политика.// Москва, Инфра - М, 1996.
  6. Валдайцев С.В., Оценка бизнеса и инноваций.// Москва, Информационно - издательский дом "Филинъ", 1997 г.
  7. Дж. К. Ван Хорн, Основы управления финансами.// Москва, Финансы и статистика, 1997 г.
  8. Григорьев В.В., Федотова М.А., Оценка предприятия.// Москва, Инфра - М, 1997 г.
  9. Том Коупленд, Тим Коллер, Джек Муррин, Стоимость компаний: оценка и управление.// Москва, ЗАО"Олимп-Бизнес", 1999 г.
  10. Шим Дж. К., Сигел Дж. Г., Финансовый менеджмент.// Москва, Информационно - издательский дом "Филинъ", 1997 г.
  11. R+value - анализ российского фондового рынка.// Бюллетень компании РинакоПлюс, Москва, выпуски 1996-1998 гг.
  12. Журнал "Финансист"// Москва, 1997 - 1998 гг.
  13. Журнал "Эксперт"// Москва, 1997-1999 гг.
  14. Журнал "Эффективное управление собственностью".// Приложение к журналу "Финансист", Москва, 1997 - 1998 гг.
  15. Электронный журнал "Финансовый бизнес"// Москва, 1996-1997 гг.
  16. Электронная газета "Финансовая газета"// Москва, 1997-1998 гг.
  17. Электронная газета "Финансовая газета - региональная"// Москва, 1997-1998 гг.
  18. Бюллетень банковской статистики// Москва, Банк России, 1998 г./ http://www.cbr.ru/.
  19. Институциональные ограничения и факторы частного финансирования инвестиций в переходной экономике.// Институт экономических проблем переходного периода./ http://win.www.online.ru/sp/iet/finance/.
  20. Shapiro A.C. Corporate Strategy and the Capital Financing Decision.// The Revolution in Corporate Finance./ N.Y., Basil Blackwell, 1986.
  21. Rosenberg B., Rudd A., The Corporate Uses of Beta.// The Revolution in Corporate Finance./ N.Y., Basil Blackwell, 1986.

• 1077. Капитальные вложения в воспроизводство основных фондов предприятия
  Дипломы Экономика

  капитальное вложение основной фонд

  1. Постатейный комментарий к Федеральному закону "О несостоятельности (банкротстве)" Москва, Издательство "Статут", 2007 год, 418 с. Под редакцией заместителя Председателя ВАС РФ В.В.Витрянского.
  2. О внесении изменения и дополнения в Федеральный закон О бухгалтерском учете. Федеральный закон от 28.03.02. №32- ФЗ // Нормативные акты для бухгалтера, 2002, №8, С. 76-79
  3. Абрамова Н.В. Расходы будущих периодов: учет и налогообложение //Главбух, 2007, №6, С. 47-58
  4. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово- экономической деятельности предприятия. М.: Дело и сервис, 2006, 256с.
  5. Анализ экономики / Под ред. В.Е.Рыбалкина, М.: Международные отношения, 2005, 125с.
  6. П. Андреев Обеспечение финансовой устойчивости с.-х. Предприятий // АПК: экономика, управление, 2005, №9, с. 69
  7. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. М.: Дело и сервис, 2007,169с.
  8. "Антикризисное управление". Учебник под редакцией проф. Э.М. Короткова Москва, Инфра-М, 2005. - 356 c.
  9. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. М.: Финансы и статистика, 2007, 365с.
  10. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. Киев: Ника-Центр Эльга, 2005,128с.
  11. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. М.: Банки и биржи ИО ЮНИТИ, 2005.235с
  12. В. Бойков, Д.А. Косинец, А.В.Мельников. Задачи к курсу "Риск-менеджмент". 2007 - 42 c.
  13. Бухгалтерский учет: Учебник / П.С. Безруких, В.Б. Ивашкевич, Н.П. Кондраков и др.; Под ред. П.С. Безруких. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Бухгалтерский учет, 2006.-576с
  14. И.П. Василевич Учет расходов, включаемых в себестоимость продукции // Бухгалтерский учет, 2007, №8, С. 59-69
  15. Волков И.М., Грачева М.В. Проектный анализ. М.: Банки и биржи ИО «ЮНИТИ», 2008. - 243с
  16. Донцова Л.В,, Никифорова Н.А. Анализ бухгалтерской отчетности. М.: Дело и сервис, 2007. - 197с
  17. И.Е. Глушков Бухгалтерский учет на современном предприятии. Эффективное пособие по бухгалтерскому учету. - Новосибирск, «ЭКОР», 2007, 752с.
  18. Т. Гуляева, И. Ильина Оценка взаимосвязи экономических показателей с эффективностью производства // АПК: экономика, управление, 2006,№ 12, с. 62

• 1078. Кассовое регулирование расходной части бюджета МВД России
  Дипломы Экономика

  Здесь хорошо видна роль государства в разных областях общественной жизни. Дополнительно к указанным группам расходов могут выделяться затраты на выполнение приоритетных общегосударственных программ. Так, в Российской Федерации, самостоятельно в расходах республиканского бюджета отражаются расходы на целевые региональные программы по развитию промышленного сектора экономики, расходы по ликвидации последствий ядерного взрыва в Челябинской области и ядерных испытаний на Семипалатинском полигоне, расходы на государственную программу развития экономики и культуры малочисленных народов Севера, расходы на программу развития гражданской авиации, расходы на Российскую государственную космическую программу и др. Выделение средств по отдельным видам целевых программ обеспечивает приоритет в концентрации средств бюджета и в их использовании по главным направлениям, предусмотренным органами государственной власти.

• 1079. Кейнсианская модель макроэкономического равновесия
  Дипломы Экономика

  Таким образом,макроэкономическое равновесие-это ключевая проблема экономической теории и экономической политики любого государства. Главным принципом кейнсианской теории является необходимость государственного вмешательства при установлении макроэкономического равновесия .По мнению кейнсианцев рыночной системе сопутствует не стабильность и цикличность, она не способна к саморегулированию. В краткосрочном периоде цены и ставки заработной платы с трудом поддаются изменению и поэтому не могут сбалансировать совокупный спрос и совокупное предложение. Равновесный уровень выпуска не всегда совпадает с уровнем полной занятости . В кейнсианской теории особо подчеркивается приоритетность бюджетно-налоговой политики в установлении макроэкономического равновесия. Второстепенная вспомогательная роль денежно-кредитной политики связана с ее опосредованным и неопределенным влиянием на равновесный уровень производства. Проведение экономической политики затрудняется многими факторами, но тем не менее правильное применение ее инструментов позволяет избежать многих негативных явлений ,связанных с цикличностью экономики и направить экономическое развитие по нужному пути .

• 1080. Киотский протокол - как механизм регулирования глобальных экологических проблем на международном уро...
  Дипломы Экономика

  Проанализировав все вышеизложенное можно выделить следующее:

  1. Киотский протокол - пилотный этап глобального экологического соглашения по предотвращению катастрофических изменений климата.
  2. Киотский протокол к Рамочной конвенции об изменении климата был подписан в 1997 году в бывшей столице Японии Киото. Он обязывает индустриально развитые страны сократить эмиссию шести парниковых газов на 5,2% по отношению к уровню 1990 года.
  3. Договор получил широкое одобрение и был назван важным шагом вперед на пути борьбы с вызовами, которые бросают человечеству глобальные изменения климата. То, что выбросы парниковых газов атмосферу напрямую связаны с глобальным потеплением, пока не доказано, но тому есть масса косвенных подтверждений. Эту связь признает большинство промышленно развитых стран.
  4. Участие в Киотском протоколе абсолютно добровольно для каждой страны. Протокол не устанавливает каких-либо ограничений на выбросы ПГ после 2012г. Протокол не предусматривает никаких временных ограничений по принятию обязательств, поскольку он устанавливает бюджеты выбросов только для 2008-2012 гг.
  5. Евросоюз - главный инициатор Киотского протокола (31 мая 2002 года Евросоюз ратифицировал протокол). В законодательстве европейских стран были внесены положения об огромных налогах на грязное производство, именно поэтому там был разработан ряд новых экологических технологий, позволяющих до минимума сократить выбросы парниковых газов и вредных примесей. Общий объем затрат ЕС на выполнение обязательств по протоколу оценивается в 130 млрд. долларов. На сегодняшний день Евросоюз лучше всего подготовлен для реализации Киотского протокола.
  6. Чтобы данное соглашение превратилось в международный закон, должны были произойти две вещи. Первое: оно должно было получить одобрение в законодательных органах 55 стран. Второе: суммарный выброс CO2 ратифицировавших его стран должен составлять не менее 55% от выбросов стран Приложения 1 РКИК в 1990 г.
  7. В свете этих событий ратификация Протокола Россией была чрезвычайно важна. Наша страна подписала протокол 11 марта 1999 г, но ратифицирован он был после многих лет дебатов только в 2004 году (22 октября его ратифицировала Государственная Дума, а 4 ноября его подписал Президент). Это означает автоматическое выполнение второго условия Протокола, необходимого для вступления его в силу, ведь на долю РФ приходится 17,4% выбросов ПГ. Ратификация Киотского протокола именно Россией стала чрезвычайно важна после выхода из него США крупнейшей из стран-участниц соглашения. (В 2001 г. США отказались от выполнения своих обязательств, опираясь на то что для них это экономически не выгодно).
  8. Киотский протокол дает странам чрезвычайно широкие возможности для определения того, когда, где и как ограничивать выбросы ПГ. В нем не ограничивается использование любых способов государственного регулирования, измерения выбросов или технологий. Наоборот, каждая страна, выполняющая требования протокола, может реализовывать свою собственную, наиболее эффективную и выгодную политику по управлению выбросами ПГ. Каждая страна может выбрать, стоит ли ограничивать выбросы в отдельных секторах экономики, либо стимулировать поглощение углекислого газа за счет улучшения лесопользования и ведения сельского хозяйства.
  9. К моменту ратификации документа Россией он был ратифицирован 124 государствами, чья совокупная доля в общем объеме выбросов углекислого газа в атмосферу составляла 44.2%.
  10. Киотский протокол первый международный документ, использующий рыночный механизм для решения глобальных экологических проблем. Это так называемая торговля квотами разрешениями на выбросы. Если страна не расходует свою квоту полностью, то она может переуступить или продать «свободную» часть другой стране. К подобному сотрудничеству с Россией уже проявили интерес многие страны ряд стран ЕС, Япония, Норвегия, Канада. Так как у России здесь есть преимущество (квоты на выброс зафиксированы на уровне 1990 г., а производство, энергопотребление, а следовательно эмиссия парниковых газов в России с тех пор существенно сократились. За счет продажи квот страна сможет получить заметные материальные выгоды. По прогнозам экспертов Россия вполне может стать одним из крупнейших в мире продавцов углеродных квот. При этом принципиально важно, что парниковые газы не загрязняющие вещества, поэтому торговля разрешениями на их выбросы это не торговля здоровьем собственного населения, как это было бы если бы были квоты на выбросы, скажем, диоксинов. Рыночные механизмы регулирования выбросов парниковых газов, предусмотренные в Протоколе, вполне могут быть использованы в качестве модели для аналогичных механизмов в иных природоохранных соглашениях.
  11. Другая возможность Киотского протокола, это то, что развитые страны и страны с переходной экономикой могут совместно осуществлять проекты по снижению выбросов парниковых газов в атмосферу на территории одной из стран и затем «делить» полученный в 2008-2012 гг. эффект, «передавая» друг другу полученные «единицы снижения выбросов». Такие проекты получили название проектов «совместного осуществления» (российские предприятия получат шанс привлечь инвестиции с помощью так называемых проектов совместного осуществления. Инвесторами в них выступят правительства или организации тех стран, которые обязаны сокращать эмиссию парниковых газов).
  12. Киотский протокол является дополнительным стимулом для разработки, реализации проектов и мер по повышению энергоэффективности и энергосбережению. (Если Правительство России сумеет создать действенные национальные механизмы Киотского протокола, он станет хорошим каналом привлечения дополнительных инвестиций для модернизации энергетики, ЖКХ, для перевода котельных с угля на газ и возобновляемые источники энергии).
  13. Согласно Киотскому протоколу, страны, не выполняющие требований будут подвергаться крупным штрафам. Полученные деньги планируется использовать для «благотворительных» очистных проектов в бедных странах, не являющихся членами соглашения.
  14. Страны не способные снизить до требуемого уровня, могут исправить ситуацию, не дожидаясь санкций. Для этого предусмотрена «торговля квотами» на парниковые газы. В качестве «зачета» богатые страны также могут осуществлять различные экологические проекты в странах третьего мира.
  15. Киотский протокол пожалуй, самый нашумевший и неоднозначный международно-правовой акт в области экологии за последние годы, споры о целесообразности которого продолжаются с момента его подписания и по сей день.
  16. Киотский протокол является противоречивым документом и будем надеяться что он сможет стать одним из первых реальных согласованных шагов Мирового сообщества по переходу к устойчивому развитию.

• На первую страницу
• Назад
• 44
• 45
• 46
• 47
• 48
• 49
• 50
• 51
• 52
• 53
• 54
• 55
• 56
• 57
• 58
• 59
• 60
• 61
• 62
• 63
• 64
• Далее
• На последнюю страницу