Geum.ru

Курсовой проект по предмету Экономика

  • 1121. Економічний розвиток регіону
    Курсовые работы Экономика

    Машинобудування є базовою галуззю в економіці Луганської області. Протягом багатьох років промисловість Луганщини спеціалізувалася саме на виробництві продукції машинобудування: гірського, енергетичного, транспортного, електронного і так далі. Номенклатура машинобудівної продукції включає декілька тисяч найменувань. Луганська область входить до числа провідних регіонів України по виробництву складної і високотехнологічної продукції, включаючи електронно-обчислювальні комплекси, що управляють, дізель- і електропоїзди, залізничні транспортери, металоріжучі верстати, гірничо-шахтне і збагачувальне устаткування, електродвигуни, автомобілі, сільськогосподарську техніку. До складу машинобудівного комплексу області входить більше 130 підприємств з різною формою власності. На більшості підприємств області закріплені позитивні тенденції нарощування обсягів виробництва, при цьому забезпечується сучасний рівень оновлення асортименту продукції, адаптований до умов ринкової кон'юнктури. Конкурентоспроможність машинобудівної продукції забезпечується високим рівнем наукових розробок і технічним оснащенням виробництва. Так, наприклад, на підприємствах машинобудування рівень виробництва в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. підвищився на 16,6 %. За цей період росли об'єми продукції по виробництву промислового холодильного і вентиляційного устаткування (на 82,9 %), верстатів, машин і устаткування спеціального призначення, машин і устаткування для виробництва паперу і картону (на 48-55 %), машин і устаткування для добувної промисловості і будівництва, а також транспортних засобів і устаткування (на 14-23 %). В той же час необхідний підкреслити, що в 2008 р. скоротилися об'єми продукції на підприємствах по виробництву побутових приладів і машин і устаткування для переробки сільгосппродукції (на 60-63 %), контрольно-вимірювальних приладів, машин і устаткування для сільського і лісового господарства, апаратури для радіо, телебачення і зв'язку (на 30-35 %). У січні-травні 2009 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. темп промислової продукції на підприємствах машинобудування склав 51,3 %, зокрема по виробництву машин і устаткування для металургії - 70,9 %, для добувної промисловості і будівництва - 63,1 %, контрольно-вимірювальних приладів - 40,9 %, побутових приладів - 38,1 %, машин і устаткування для сільського і лісового господарств - 36,9 %, залізничного рухомого складу - 33,0 %. У січні-травні 2009 р. вироблено 58 насосів отцентрованих для перекачування рідин, 473,6 т вентилів, кранів, клапанів і тому подібне виробів, 11,4 тис. шт. приладів неелектричних побутових і так далі Збільшення витрат на технічне переозброєння пріоритетних виробництв, впровадження нових технологій активізували процеси входження економіки регіону в світовий ринок. В даний час більше 30 підприємств машинобудування здійснюють експортні постачання продукції в десятки країн ближнього і дальнього зарубіжжя, зокрема до Канади, Німеччини, Китаю, США, Росії. Закріплення конкурентних переваг машинобудівного комплексу і всестороня його реструктуризація відкривають сприятливі перспективи для істотного поглиблення ринкових реформ, вирішення нових складних завдань соціально-економічного розвитку регіону.

  • 1122. Економічний та правовий зміст власності
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Бойко А.Н. Общенародная собственность на средства производства: генезис, структура, развитие.- К.-1985.
    2. Локк Дж. Сочинения.- М.- Мисль.- 1988.
    3. Гольбах П. Избранные произведения в 2-х томах. Соцэкгиз. - Т. 2. 1963.
    4. Гегель Г. Философия права.- Соцэкгиз.- 1934.- Т.7.
    5. Не все ошибки сделаны.// Бизнес.- №47 (202).- декабрь 1996.
    6. Менгер К. Основания политической экономии. Общая часть. (Пер. с немецкого).- Одеса. - 1903.
    7. Гальчинский А. Историзм отношений собственности: методологические аспекты анализа.// Экономика Украины. -1993.-№9.
    8. Маркс К. Капитал, т.1./ Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е издание, т.23
    9. Васюнин М.К. Государственная социалистическая собственность на средства производства: содержание, формы реализации, пути развития.- Саратов.- 1973.
    10. Жид Ш. Основы политической экономии.-М.-Студенческое издательство. - 1916.
    11. Маркс К. Капитал, т.П./ Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е издание, т.24
    12. Иванюков И.И. Основные положения теории экономической политики с А. Смита до настоящего времени.-СПБ.- 1904.
    13. Положення про фінансово-промислові групи в Україні.//Урядовий курєр.- №17-18.- 1995.
    14. The economics of property rights. Ed. by Furudoth E. G., Pejovich S., Cambridge.- 1974.
    15. Demsetz H. Toward a theory of property rights. - "American Economic Rework".- 1967.- v. 57.- N 2.
    16. Pejovich S. Fundamentals of economics: a property rights approach. Dallas.- 1981.
    17. Toumanoff P.G. Theory of market failure. - "Kyklos".- 1984.- v. 37.- N 4.
    18. Honore A.M. Ownership. - In: Oxford essays in jurisprudence. Ed. by Guest A. W.- Oxford.- 1961.
    19. Лазар Я. Собственность в буржуазной правовой теории. - М.- 1985.
    20. Becker L.S. Property rights: philosophical foundations. Cambridge.- 1977.
    21. Alchian A.A., Demsetz H. The property rights paradigm. - "Journal of Economic History".- 1973.- v. 33.- N 1.
    22. Waldorn J. What is private property? - "Oxford Journal of Legal Studies".- 1985.- v. 5.- N 3.
    23. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20. - С. 249.
    24. Закон України "Про господарські товариства" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - С. 682.
    25. Закон України "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - С. 84.
    26. Комах Е. Право коллективной собственности в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право 1997. № 6. С. 3-7.
    27. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право -БЭК.- М.-1994. - Т. 1. 298 с.
    28. Правовое регулирование отношений собственности в Украине // Юрид. вестник 1997. № 1. С. 84-89.
    29. Шемякин Л. Конституционное обеспечение прав субъектов права собственности и хозяйствования // Юрид. вестник 1997. № 2. С. 62-63.
    30. Тягуненко А. Демократизация отношений собственности в ЧСФР//Вопросы экономики. 1991.- №1.
    31. Богиня Д., Волынский Г. Приватизация: цели, направления, проблемы//Экономика Украины. -1995.-№3
    32. Ехануров Ю. Состояние приватизации в Украине; проблемы и пути решения// Экономика Украины. -1996.-№6
    33. Статистичний щорічник України за 1997 рік / Державний комітет статистики України: Відповідальний за випуск О.Г. Осауленко.- К.- Українська енциклопедія. - 1998 - с. 125
    34. Кучерявенко П.Х., Максименко Я.А. Роздержавлення власності в перехідній економіці України.- Харків.- 1997.
    35. Кучеренко О.В. Науково-методичні основи здійснення масової приватизації в Україні.- К.- Либідь.- 1999.
    36. Чижова В.І. Методологічне забезпечення управління приватизаційними процесами в регіонах.- К.- Національний економічний університет.- 1998.
    37. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С.С.Довгий, В.О. Жаров, В.О. Зайчук та ін. - К.- Форум.- 2002. - 319 с.
    38. Цыбулев П.Н. Оценка интеллектуальной собственности. - К.- "Инст. интеллект. собств. и права".- 2003. - 188 с.
    39. Гальперин Л.Б., Михайлова А.А. Интеллектуальная собственность: сущность и правовая природа. СГП.- 1991.
  • 1123. Економічний та соціальний розвиток Дніпропетровський області
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Конституція України.
    2. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991р. №1251 ХІІ у редакції від 18 лютого 1997р. №77/97// Відомості Верховної Ради України. 1997. №16. Ст.119.
    3. Бюджетний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 21 червня 2001р. №2542Ш// Голос України. 2001. №129
    4. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997р. №28097/ВР.// Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. Ст.170.
    5. ГоликовА.П., Олійник Я.Б., СтепаненкоА.В.Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. К.: Либідь, 1999. С.199206.
    6. Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду// Науковий вісник. 2001. №3
    7. Європейська регіональна політика: кордони, які обєднують// Урядовий курєр. 2006. №115.
    8. Європейська хартія місцевого самоврядування. Страсбург, 1985.
    9. ЖукМ.В. Комерційна географія України. Чернівці: Прут, 1998
    10. ЗаблоцькийБ.Ф., КокошкоМ.Ф., СмовженкоТ.С. Економіка України. Львів: ЛБК НБУ, 2005
    11. ЗаставнийФ.Д. Географія України. Львів: Світ, 2004
    12. С. І. Територіально-виробничий комплекс і економічне районування. Київ, 2006
    13. КириленкоО.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). К.: НІОС, 2000. 304с.
    14. КравченкоВ.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України: Навчальний посібник. К.: Атіка, 2003. 672с.
    15. КравченкоВ.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. К.: Знання, 1999. 487с.
    16. Матвієнко А.Розумна регіональна політика та місцеве самоврядування запорука гідного майбутнього// Голос України. 2003. №72.
    17. МельникС.А. Управління регіональною економікою. Навчальний посібник. Київ, 2000
    18. Михасюк І., Яків М., ЗалогаЗ., СажинецьС. Регіональна економіка. Львів: Українські технології, 2005
    19. ПащенкоЮ., Давиденко А. Розвиток, модернізація виробничої системи України// Економіка України. 2003. №9. С.4552.
    20. ПетленкоЮ.В., РожкоО.Д. Місцеві фінанси: Опорний конспект лекцій. К.: Кондор, 2003. 282с.
    21. Рекомендації парламентських слухань «Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування». Схвалено постановою Верховної Ради України від 15 грудня 2005 року №3227IV. Гогулан І. К. Розміщення виробництва непродовольчих товарів народного споживання в Україні. Конспект лекцій. Київ, 2006
    22. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник / За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова. К.: Либідь, 2004, С.369386.
    23. РуденкоВ.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. Львів: Світ, 2007
    24. СимоненкоВ.Х. Регіони України: проблеми розвитку. Київ, 2007
    25. СтеченкоД.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Київ: Вікар, 2001
    26. СтеченкоД.М. Управління регіональним розвитком. Київ: Вища школа, 2000
  • 1124. Еластичність попиту та пропонування, способи її визначення та застосування в практиці господарської діяльності підприємства
    Курсовые работы Экономика

     

    1. БазилевичВ.Д. Мікроекономіка. К.: «Знання», 2007. 677 ст.
    2. Білозір Л.В.Попит та пропозиція.// Економіка АПК. 2005. №9 ст.125129
    3. ВатаманюкЗ. Економічна теорія і мікроекономіка. К.: «Видавничий дім альтернативи», 2001. 419 ст.
    4. ВеличкоО.М.Регулювання грошової пропозиції.// Банківська справа. 2001. №2. ст.2631.
    5. ЗадояА.О. Мікроекономіка. К.: «Знання», 2001. 176 ст.
    6. Косік А.Ф. Мікроекономіка. К.: «Центр навчальної літератури», 2004. 415 ст.
    7. КудряшовВ.П.Бюджетна резолюція: пропозиція з удосконалення.// Фінанси України. 2006. №12. ст.2136.
    8. Павлюк І.О.Проблеми бухгалтерського обліку виробничих запасів та пропозиції.// Бухгалтерський облік та аудит. 2000. №6. ст.4056.
    9. Петрик О. Структурна модель механізму монетарної політики в Україні.// Вісник Національного банку України. 2006. №3. ст.1220.
    10. ПриймакО. Україна: аспекти праці. К. «Праця». 2001. №9. ст.4.
    11. ПустовойтО. Внутрішній ринок України.// Економіка України. 2007. №3. ст.5259.
    12. Ріпак О. Економічне зростання.// Фінанси України. 2007. №9. ст.5457.
    13. Сігайов. О.Модель сукупного попиту.// Фінанси України. 2008. №7. ст.3441.
    14. Фомішина В.Споживчий елемент сукупного попиту як чинник економічного зростання.// Банківська справа. 2006. №56. ст.7478.
    15. ФедькоО.А.Ринок праці: попит і пропозиція.// Зоря Полтавщини. 2000. ст.1.
    16. Харазашвілі Ю.Математична модель сукупної проопозиції.// Банківська справа. 2003. №3. ст.6072.
  • 1125. Естественные монополии в современной России
    Курсовые работы Экономика

    Основными признаками естественной монополии являются следующие:

    1. Деятельность субъектов естественных монополий эффективнее в отсутствии конкуренции, что связано с существенной экономией на масштабах производства и высокими условно-постоянными издержками. К таким сферам относят, например, транспорт. Затраты на доставку груза или перевозку одного пассажира тем ниже, чем больше грузов или пассажиров перевозятся в данном направлении.
    2. Высокие барьеры входа на рынок, поскольку фиксированные издержки, связанные со строительством таких сооружений, как дороги, линии связи, столь высоки, что организация подобной параллельной системы, выполняющей те же самые функции (строительство дорог и трубопровода или прокладка железнодорожного полотна проблематична) вряд ли может окупиться.
    3. Низкая эластичность спроса, поскольку спрос на продукцию или услуги, производимые субъектами естественной монополии, в меньшей степени зависит от изменения цены, чем спрос на другие виды продукции (услуг), поскольку их не возможно заменить другими товарами. Данная продукция удовлетворяет важнейшие потребности населения или других отраслей промышленности. К таким товарам относится, например, электроэнергия. Если предложим, рост цен на автомобили заставит многих потребителей отказаться от приобретения собственной машины, и они будут пользоваться общественным транспортом, то даже значительное повышение тарифов электроэнергию вряд ли приведет к отказу от ее потребления, поскольку заменить ее эквивалентным энергоносителем сложно.
    4. Сетевой характер организации рынка, то есть наличие целостной системы протяженных в пространстве сетей, посредством которых производится оказание определенной услуги, в том числе наличие организованной сети, для которой необходимо управление и контроль из единого центра в реальном масштабе времени.
  • 1126. Естественные монополии и государственное регулирование их деятельности
    Курсовые работы Экономика

    Необходимо отметить, что только часть видов хозяйственной деятельности, осуществляемые в таких отраслях, как газовая промышленность, электроэнергетика, железнодорожный транспорт и связь, в действительности относится к естественной монополии. Другие виды хозяйственной деятельности потенциально могут эффективно функционировать в условиях конкуренции, но создание конкурентной среды предполагает необходимость проведения адекватных структурных изменений. Например, производство как в электроэнергетике, так и в газовой промышленности в отличие от транспортировки и распределения ресурсов объективно не является естественной монополией. На железнодорожном транспорте конкуренция с другими видами транспорта либо уже существует, либо ее появление возможно при выполнении ряда условий. В идеале структурные изменения в этих отраслях, позволяющие максимально задействовать конкурентные силы рынка приведут к ограничению сферы государственного регулирования. Однако правильное проведение реконструирования не только ограничит сферу регулирования, но также повысит его эффективность посредством четкого разделения регулируемых и нерегулируемых видов хозяйственной деятельности. Если же такие виды деятельности не разделены и осуществляются в рамках одного предприятия, задача установления разрешенного уровня цен, стоящая перед регулирующими органами, усложняется ввиду невозможности точно рассчитать издержки, которые должны быть отнесены на регулируемые виды деятельности. В электроэнергетике, газовой промышленности, отраслях связи и на железнодорожном транспорте необходимо осуществить ряд преобразований, которые будут способствовать решению вышеописанных проблем:

  • 1127. Естественные монополии и их реформирование
    Курсовые работы Экономика

    -%d0%be%d0%bc%20%d0%be%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%84%d0%be%d0%bd%d0%b4%d0%be%d0%b2%20<http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/ftuelramsu.shtml>%20%d0%b8%20%d0%b4%d0%b5%d1%84%d0%b8%d1%86%d0%b8%d1%82%20<http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/qtbedramdj.shtml>%d0%be%d0%bc%20%d0%b8%d0%bd%d0%b2%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%b9%20<http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/xtfeeramkc.shtml>%20%d0%b4%d0%bb%d1%8f%20%d0%bf%d0%be%d0%b4%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b6%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d0%b8%d1%85%20%d1%81%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d1%83%d1%8e%d1%89%d0%b5%d0%b3%d0%be%20%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%bd%d1%8f%20%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%b2%d0%b8%d1%82%d0%b8%d1%8f%20%d0%b8%20%d0%be%d0%b1%d0%b5%d1%81%d0%bf%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d1%81%d0%be%d0%be%d1%82%d0%b2%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b8%d1%8f%20%d1%82%d1%80%d0%b5%d0%b1%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f%d0%bc%20<http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/wtfelramjd.shtml>%20%d1%80%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%83%d1%89%d0%b5%d0%b9%20%d1%8d%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b8%d0%ba%d0%b8%20<http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/itaejramvr.shtml>.%20%d0%9d%d0%b0%d0%b8%d0%b1%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%b5%20%d0%be%d1%87%d0%b5%d0%b2%d0%b8%d0%b4%d0%bd%d0%be%20%d1%8d%d1%82%d0%be%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%8f%d0%b2%d0%bb%d1%8f%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d1%80%d0%b5%20%d0%a0%d0%90%d0%9e%20%c2%ab%d0%95%d0%ad%d0%a1%20%d0%a0%d0%be%d1%81%d1%81%d0%b8%d0%b8%c2%bb,%20%d0%b3%d0%b4%d0%b5%20%d0%b4%d0%b0%d0%b6%d0%b5%20%d0%b2%20%d1%81%d0%b0%d0%bc%d1%8b%d1%85%20%d0%b1%d0%bb%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%8d%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b3%d0%be%d1%81%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bc%d0%b0%d1%85%20%d0%b5%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%bf%d0%b5%d0%b9%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b9%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%20%d0%a0%d0%be%d1%81%d1%81%d0%b8%d0%b8%20%d0%b8%d0%b7%d0%bd%d0%be%d1%81%20%d0%be%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b8%d0%b7%d0%b2%d0%be%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%84%d0%be%d0%bd%d0%b4%d0%be%d0%b2%20%d0%ba%20%d0%bd%d0%b0%d1%87%d0%b0%d0%bb%d1%83%20%d1%80%d0%b5%d1%84%d0%be%d1%80%d0%bc%d1%8b%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b2%d1%8b%d1%88%d0%b0%d0%bb%2050%%20%d0%b8%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bb%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b1%d0%bb%d0%b8%d0%b6%d0%b0%d1%82%d1%8c%d1%81%d1%8f%20%d0%ba%20%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%d0%bc,%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d1%8b%d1%85%20%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%be%d0%bd%d1%82%20%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%d1%83%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d0%be%d0%b1%d1%85%d0%be%d0%b4%d0%b8%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b6%d0%b5%20%d0%b5%d0%b3%d0%be%20%d0%b7%d0%b0%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%8b.%20%d0%9f%d0%be%20%d0%be%d1%84%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d0%bc%20%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%bc,%20%d0%bd%d0%b0%2001.01.2008%20%d0%b3.%20%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bf%d0%b5%d0%bd%d1%8c%20%d0%b8%d0%b7%d0%bd%d0%be%d1%81%d0%b0%20%d1%82%d0%b5%d0%bf%d0%bb%d0%be%d0%b2%d1%8b%d1%85%20%d1%81%d0%b5%d1%82%d0%b5%d0%b9%20%d0%b4%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%d0%b3%d0%bb%d0%b0%20%d0%ba%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%bd%d1%8f%20%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b2%d1%8b%d1%88%d0%b0%d0%b5%d1%82%2073%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b0,%20%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%81%d0%b5%d1%82%d0%b5%d0%b9%20-%2072%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b0,%20%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%80%d1%83%d1%8e%d1%89%d0%b5%d0%b3%d0%be%20%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%d1%83%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20-%2062%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b0%20(4).">повышение инвестиционной привлекательности отраслей естественных монополий, в том числе с целью обновление производственно-технической базы рассматриваемых отраслей. Отрасли естественных монополий в России являются чрезвычайно капиталоемкими, подавляющая часть их издержек носит постоянный характер. При этом они характеризуются значительным износ <http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/ftdeeramsu.shtml>ом основных фондов <http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/ftuelramsu.shtml> и дефицит <http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/qtbedramdj.shtml>ом инвестиций <http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/xtfeeramkc.shtml> для поддержания их существующего уровня развития и обеспечения соответствия требованиям <http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/wtfelramjd.shtml> растущей экономики <http://www.smartcat.ru/Referat/Economics/itaejramvr.shtml>. Наиболее очевидно это проявляется на примере РАО «ЕЭС России», где даже в самых благополучных энергосистемах европейской части России износ основных производственных фондов к началу реформы превышал 50% и стал приближаться к значениям, при которых ремонт оборудования обходится дороже его замены. По официальным данным, на 01.01.2008 г. степень износа тепловых сетей достигла критического уровня и превышает 73 процента, распределительных сетей - 72 процента, генерирующего оборудования - 62 процента (4).

  • 1128. Ефективне використання трудових ресурсів
    Курсовые работы Экономика

    Основними напрямками НОП є:

    1. вдосконалення форм розподілу і кооперації праці. Розподіл праці на п-ві передбачає уособлення окремих груп працівників, кожна з яких виконує визначену частину загального обсягу роботи. Такий розподіл називається функціональним. Всередині кожної функціональної групи виділяють групи працівників за професіями це професійний розподіл. Крім того, є ще розподіл за кваліфікацією.
    2. покращення організації і обслуговування робочих місць. Раціональна організація робочого місця передбачає його правильне планування і оснащення основним технологічним обладнанням, а також забезпечення їх на протязі зміни різними послугами, що дозволяє робітникам виконувати свої безпосередні функції.
    3. впровадження передових прийомів і методів праці полягає у детальному вивченні способів виконання окремих елементів роботи різними робітниками, відбір кращих з них і формування на цій основі нових норм праці.
    4. вдосконалення нормування праці проводиться на основі здійснених наукових досліджень і досліджень виконання окремих елементів операцій окремими робітниками.
    5. вдосконалення матеріального і морального стимулювання праці полягає у створенні в колективі такого клімату, при якому своєчасно б помічався прояв кожної корисної ініціативи. Матеріальне стимулювання праці це вдосконалення форм і систем оплати праці на п-ві.
    6. покращення умов праці. Умови праці це те зовнішнє середовище, яке оточує робітника на в-ві. До факторів, які визначають умови праці, належать: температура, вологість, освітлення, запорошеність, вібрації тощо.
    7. підготовка і підвищення кваліфікації кадрів (може відбуватися з відривом і без відриву від в-ва).
    8. зміцнення трудової дисципліни. В понятті „дисципліна” розрізняють державну, виробничу, технологічну і трудову дисципліну. Державна дисципліна виконується через виконання державних завдань. Виробнича дисципліна характеризує ступінь дотримання правил експлуатації основних фондів, норм витрат оборотних засобів, правил охорони праці, ритмічності (через дотримання графіків в-ва) і обслуговування робочих місць. Технологічна дисципліна це непорушення правил протікання технологічних процесів. Трудова дисципліна це дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку праці і відпочинку. Сукупність державної, виробничої, технологічної і трудової дисциплін становить дисципліну праці.
  • 1129. Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві
    Курсовые работы Экономика

    Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному: Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці. Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства. Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства. На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні. До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів. Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства. Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

  • 1130. Ефективність формування і використання фінансових ресурсів державного підприємства
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Артеменко В.Г., Беллендир М,В, Финансовый анализ: Учебное пособие. М.: Издательство „ДИС”, НГАЭиУ, 2007. 128 с.
    2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. М.: Финансы и статистика, 2004. 288 с.
    3. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств: Спец. 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит. Суми:, 2008. 404 с.
    4. Білик М.Д. Фінансові проблеми державних підприємств// Фінанси України (укр.) 2006. - № 3. С.70 83.
    5. Бланк И.А. “Стратегия и тактика управление финансами”. К,: МП. ИТЕМ лтд. СП “АДЕФ Украина”, 2008.
    6. Ванькович Д.В.Удосконалення управління
    7. Гуляєва Н.М., Сьомко О.В. Фінансові ресурси підприємств //Фінанси України (укр.).-2008.- № 12.-C. 58-63
    8. Гур”єва Я.В. Оцінка ефективності залучених позикових коштів для формування оборотнього капіталу // Вісник УАБС (укр.).- 2008.- №2.-с.69-72
    9. Давиденко Н.М. Фінансовий менеджмент піддприємств. // Фінанси України (укр.).- 2004. - №6. с. 90-96
    10. Довідник фінансиста підприємства.- М.: Інфа М, 2007, - 493 с.
    11. Домбровський В.С. Фінансове забезпечення функціонування і розвитку підприємств малого бізнесу на регіональному рівні: Спец. 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит.- Суми: , 2006.- 216 c.
    12. Єріс Л.М. Андеррайтинг як засіб залучення додаткових фінансових ресурсів // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України.- Х.: Фінарт,2007.- C.64- 66
    13. Єріс Л.М. Податкове планування як засіб збільшення фінансових ресурсів підприємств //Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2006.- № 2.-C. 76-87
    14. Єфімова О.В. фінансовий аналіз. М.: Бухгалтерський облік,2005.-528с.
    15. Лисицына Е.В. Лекція 3. Керування активами укомпанії // Фінансовий менеджмент (рос.).- 2007.- №5.-с.112-128.
    16. Капустін В.В. Формування і використання фінансових ресурсів малих підприємств: Спец. 08.04.01-фінанси, грошовий обіг і кредит.-Суми:, 2009.-215с.
    17. Кім.Г., Сопко В.В.,Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення. К.: ЦНЛ, 2004. 440 с.
    18. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент.- К.: ЦУЛ, 2006.- 496 c.
    19. Колесова И.В., Такмакова Е.А. Деньги и кредит.- Севастополь: СевГТУ, 2007.- 196 c.
    20. Марченко А.А. Формування та використання фінансових ресурсів суб`єктів 08.04.01-Фінанси, грошовий обіг і кредит.- К.: , 2008.- 16 c..
    21. Музиченко А.О. Методи оптимізації структури фінансових ресурсів //Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2005.- № 6.-C. 12-16
    22. Опарін В.М. Фінанси - інституціональна структура суспільства //Фінанси України (укр.).- 2007.- № 8.-C. 24-31
    23. Павлова Л.Н. Фінансовий менеджменд. Керування грошовим обігом підприємства. М.: Банки й біржі: ЮНИТИ, 2006. 400 с.
    24. Пойда - Носик Н.Н., Грабарчук С.С. Фінансові ресурси підприємства //Фінанси України (укр.).- 2008.- № 1.-C. 96-104
    25. Финансовый анализ деятельности фирмы М.: Крокус Интернейшнл, 2007. 240 .
    26. Финансовый менеджмент теория и практика /Под ред. Е.С. Стояновой издательство второе. М.: Издательство “Перспектива” 2007. 574 с.
    27. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. К.: Ельга, Ніка Центр, 2006. 360 с.
    28. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій/ За ред. д.е.н., проф.. Г.Г. Кірейцева. Київ: ЦУЛ, 2007. 268 с.
    29. Фінанси підприємств: Підручник/ Кер. авт. кол. і наук. ред. проф.. А.М. Поддєрьогін. 4-те вид., перероб. та доп. К.: КНЕУ, 2007. 571 с.
    30. Хачатурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація// Фінанси України (укр..). 2006. - № 4. С. 77 82.
    31. Череп А.В. Удосконалення управління фінансовими ресурсами з метою підвищення результативності субєктів господарювання// Формування ринкових відносин в Україні (укр..). 2005. - № 7. С. 44 48.
    32. Черкасов В. Е. Учебное пособие по финансово-экономическим расчетам. М.: АУЗБанк, 2007.
    33. Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа предприятия. М.: Инфра М, 2005. 75 с.
    34. Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. М.: Инфра, 2007 г.
    35. Шим Дж. К., Сигел Дж. Г. Финансовый менеджмент. М.: Филинь, 2006. 395 с.
  • 1131. Загальнодержавні і місцеві податки на підприємстві
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.99 р.
    2. Закон України “Про оподаткування доходів підприємств і організацій” від 20.12.1992р.
    3. Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджена наказом Мінфіну №291 від 30.11.99 р. // Бухгалтерський облік 2000. Нормативна база нового бухгалтерського обліку./ Упорядник Вадим Войтик. Івано-Франківськ: Акорд, 2000. С. 90-161.
    4. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. 2-е вид., перероб. та доп. Житомир: ПП “Рута”, 2002.
    5. Вербицкая Л.В. Организация бухгалтерского учёта на предприятиях малого бизнеса в Украине: Учеб. пособие. К.: МАУП, 2000.
    6. Гарасим П.М., Кизима А.Я., Забчук В.Д., Кушнірик І.П., Хомин П.Я.. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей: Навч. посібник / За ред. Хомина П.Я. Тернопіль: Астон, 2000.
    7. Кузьмiнский А.М. та iн. Органiзацiя бухгалтерського облiку, контролю i аналiзу: Пiдручник - К.: Вища шк., 1993 - 223 с.
    8. Перевозова І.В. Облік і аудит: Навчально-методичний комплекс. Івано-Франківськ: ІМЕ, 2001.
  • 1132. Задачи анализа финансового состояния предприятия на примере ОАО "Клинский Машзавод"
    Курсовые работы Экономика

    Коэффициент абсолютной ликвидности является наиболее жестким критерием платежеспособности и показывает какую часть краткосрочной задолжности фирма может погасить в ближайшее время. Анализируемое предприятие на начало периода и на конец по данному показателю укладывается в норматив, следовательно, его платежеспособность уменьшается. Коэффициент промежуточного покрытия показывает какая часть краткосрочных обязательств может быть покрыта текущими активами в случае ее критического положения, когда будет невозможно продать запасы. Этот показатель говорит о том, что на начало периода краткосрочная задолжность может быть погашена на 7,5%, на конец периода - 33%. Рассчитанные показатели на много ниже предельно допустимых значений и говорят о низкой платежеспособности предприятия. Коэффициент общего покрытия измеряет общую ликвидность. На анализируемом предприятия он составил на начало периода 0,376, на конец периода - 0,785. Таким образом он показывает, что текущие краткосрочные обязательства обеспечены текущими активами на начало периода на 37,6%, а на конец периода на 78,5%. То есть на 1 денежную единицу текущих обязательств на начало периода приходится 37 рублей 60 копейки, а на конец периода - 78 рублей 50 копеек. Хотя текущие активы превышают текущие обязательства рассчитанные показатели намного ниже предельно допустимых значений, что говорит о неудовлетворительной структуре бухгалтерского баланса и низкой платежеспособности предприятия.

  • 1133. Задачи и перспективы развития экономики Республики Казахстан
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Аубакиров Я.Н. Экономические проблемы стратегии Казахстана.- Алматы, 1997.
    2. Валовой Д.В. Рыночная экономика. Возникновение, эволюция и сущность. - М.: ИНФРА - М, 2005.
    3. Введение в рыночную экономику / Под ред. А. Я. Лившица, И. Н. Никулиной. М.: Высшая школа, 2003.
    4. Гамарник Г.Н. Управление экономикой Казахстана: методология, подходы, пути реализации.- Алматы. 2002.
    5. Жанкина Д.К. Иностранные инвестиции в РК: плюсы и минусы.- //Казахстан на пути к новой модели развития: тенденции, потенциал и императивы роста. Ч.4.-Алматы.-2001.- с.84.
    6. Казахстан 1991-2006 годы. Информационно-аналитический сборник под ред. А.А. Смаилова, Астана, 2007 г.
    7. Казахстан на пути к новой модели развития: тенденции, потенциал и императивы роста. Ч.1. Алматы.-2001.
    8. Камаев В. Д. Учебник по основам экономической теории (экономика). М.: «ВЛАДОС», 2001. 384с.
    9. Камшибаев Р.А. Экономическая безопасность Казахстана: стратегия, система факторов.- //Казахстан на пути к новой модели развития: тенденции, потенциал и императивы роста. Ч.1. Алматы.-2001.- с.102.
    10. Кулекеев Ж.А.Республика Казахстан: этапы реформ на пути долгосрочного роста.- //Казахстан на пути к новой модели развития: тенденции, потенциал и императивы роста. Ч.1. Алматы.-2001.- с.3.
    11. Мамыров Н.К., Саханова А.Н. и др. Государство, предпринимательство и общество. Кн.1.2.3.: Учебник.- Алматы.- 2002.
    12. Мауленова С-Ж с. Условия и факторы экономического развития Казахстана. - //Казахстан на пути к новой модели развития: тенденции, потенциал и императивы роста. Ч.1. Алматы.-2001.-с.180.
    13. Медуханова Л.А. Глобализация экономики: сущность и основные черты. //Казахстан на пути к новой модели развития: тенденции, потенциал и императивы роста. Ч.4.-Алматы.-2001.- с.46.
    14. Назарбаев Н.А. Казахстан 2030. Процветание, безопасность и улучшение благосостояния всех казахстанцев. Послание Президента страны народу Казахстана // Казахстанская правда, 11 октября, 1997.
    15. Нугманова А.Ш. Развитие ипотечного кредитования в РК. //Казахстан на пути к новой модели развития: тенденции, потенциал и императивы роста. / Материалы международной научно-практической конференции/ Ч.7-Алматы.-2005.- с.89.
    16. Нурланова Н.К. Проблемы эффективности использования инвестиционного потенциала региональных систем.- // К?не ж?не ?азіргі Тараз.- Тараз, 2002.- с. 196.
    17. Основы экономической безопасности и независимости РК.- //Поиск. Науч.журнал Мин.Образ.и науки.-2004.-№ 6-с.160.
    18. Послание Президента Республики Казахстан Н.Назарбаева народу Казахстана. Стратегия вхождения Казахстана в число 50-ти наиболее конкурентоспособных стран мира. Казахстан на пороге нового рывка вперед в своем развитии // Казахстанская правда, 1 марта 2006 года.
    19. Послание Президента Республики Казахстан Н.Назарбаева народу Казахстана: Стратегия "Казахстан-2030" на Новом этапе развития Казахстана. 30 важнейших направлений нашей внутренней и внешней политики (Астана, 28 февраля 2007 года)
    20. Райзберг Б. А. Курс экономики М.: «ИНФРА М», 2005. 634с.
    21. Стратегия развития Казахстана до 2030 года. Материалы конференции. -Алматы: Казак университеты, 1997.
    22. Стратегия развития Казахстана и реформирование национальных производительных сил // Институт экономики.- Алматы, 1998.
    23. Экономика Казахстана на пороге XXI века .- Алматы, -1998.
  • 1134. Задачи и содержание планирования промышленного производства
    Курсовые работы Экономика

    Наименование оборудованияКол-воЦена за 1ед. оборудования, дол.Стоимость всего оборудования, тыс. дол.1. Рабочие машины и оборудование: 1.1 Дефибрер ДЦС-02 1.2 Щеполовки ЩВ-1 1.3 Сортировки СЗ-13 1.4 Установки УВК ЦОДМ-180 1.5 Дисковые фильтры 1.6 Бассейн гот. массы Итого: 8 3 4 1 3 1 450000 1060 13600 28750 13810 11800 3600 3,180 54,400 28,750 41,430 11,8 3739,562. Неучтённое оборудование (9 %) 3. Транспортные расходы (6 - 10%) 4. Монтаж оборудования (15 - 20%) Итого: 3739,56  9% 3739,56  8% 3739,56  17%336,56 299,17 635,73 5011,022. Расчёт сметной стоимости строительства цеха и годовой суммы основных фондов.

  • 1135. Заемные источники финансирования предпринимательской деятельности
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Абрютина М.С. Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. Учебно-практическое пособие, М.: «Дело и сервис», 1998.
    2. Абчук В.А Менеджмент.Учебнрое пособие 2-е издание СПб: Изд-во Михайлова В.А ,2004.
    3. Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Финансовый анализ, М.: «ДИС», 1997
    4. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.Финансы и статистика, 1999
    5. Басовский Х.Е Менеджмент: Учебное пособие Москва: ИНФРА,2004
    6. Вяткин В.Н. и др. Принятие финансовых решений в управлении бизнесом: концепции, задачи, ситуации: Учебник для вузов / Ин-т международного бизнеса и финансов; - М. - Екатеринбург: ЗАО "Издательский дом "ЯВА", 1998.
    7. Джей К. Шим, Джоэл Г. Сигел Финансовый менеджмент. М., 1997.
    8. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2001
    9. Любушин Н. П., Лещева В. Б., Дьякова В. Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Проф. Н, П. Любушина. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
    10. Макарьева В.И., Андреева Л.В. Анализ финансово-хозяйственной деятельности организации. М.: Финансы и статистика, 2004
    11. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. ИП «Экоперспектива»:Москва, 1997
    12. Сердюк В.Б. Финансовый менеджмент. Методика и опыт. Самара. ДСМ, 2004
    13. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов / Под. ред. Н.Ф. Самсонова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
    14. Финансовый менеджмент: теория и практика Учебник / Под ред.Е.С. Стояновой. 5-е изд., перераб. и доп. М.: Изд-во «Перспектива», 2001.
    15. Экономика предприятий: Учебник / Под ред. В.М. Семенова. М., 2001.
  • 1136. Займы органов власти субъектов РФ и их роль в развитии территории
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Займы по целям заимствования делятся на:
    2. целевые, ориентированные на инвестиционный сектор экономики;
    3. нецелевые, ориентированные на финансовый (фиктивный) сектор;
    4. По характеру решаемых задач эмитируемые в России займы подразделяются на три группы, и при принятии решения о выпуске ценных бумаг эмитенты ставят соответствующие следующие задачи:
    5. инвестиционные - для финансирования инвестиционных проектов: жилищного строительства и развития местной промышленности, производства, транспортной и социальной сферы;
    6. социальные - для финансирования мероприятий и программ в социальной сфере: защита сбережений населения от инфляции; финансирование социальных программ; создание новых рабочих мест; решение экологических проблем;
    7. бюджетные - для текущего обслуживания местного бюджета: финансирование текущих расходов бюджета; сглаживание неравномерности поступления налоговых платежей в бюджет; погашение задолженности местного бюджета перед предприятиями; решение проблемы взаимозачетов; снижение задолженности перед бюджетом по налогам.
    8. По сроку обращения субфедеральные займы представлены:
    9. краткосрочными выпусками (до 1 года), на их долю приходится 21 %;
    10. среднесрочными выпусками (1-5 лет), на их долю приходится 64 %;
    11. долгосрочными выпусками (5-30 лет), которые не получили широкого распространения из-за высокого уровня инфляции, на их долю приходится 15 % /37,№ 5, с. 46/.
    12. В зависимости от модели займа выделяют:
    13. жилищные займы;
    14. телефонные займы;
    15. арбитражные займы;
    16. ГКО-подобные займы;
    17. “сельские” облигации или агрооблигации;
    18. инвестиционно-промышленные займы;
    19. социально-экономические займы.
    20. В зависимости от характера обеспечения займы делятся на следующие виды:
    21. облигации общего покрытия (общего займа) - обеспечиваются средствами бюджета/отдельными его статьями и имуществом/частью имущества, находящегося в собственности эмитента;
    22. доходные облигации - обеспечиваются доходами/имуществом от реализации конкретных инвестиционных проектов, профинансированных за счет средств от выпуска облигаций;
    23. обеспечением по облигациям смешанного (“двойного”) покрытия выступают смешанные активы в комбинации с гарантиями третьих лиц.
    24. По видам займы представляют собой:
    25. облигации (69 выпусков из 91) со сроком погашения более года /37, № 5, с.46/.
    26. КДО или краткосрочные долговые обязательства (19) эмитируются на срок до года, не преследуют инвестиционных целей и предназначены для финансирования текущих расходов. В свою очередь они подразделяются на:
    27. долговые обязательства по типу ГКО, т. е. дисконтные ценные бумаги, выпускаемые в безналичной форме. Например, Пермские ОДО , Санкт-Петербургские МКО (ГГКО), Челябинские ОКО;
    28. краткосрочные облигации по типу ГКО, до последнего времени их выпускали субъекты РФ. Они являются дисконтными именными ценными бумагами и выпускаются в безналичной форме отдельными траншами сроком от 2 до 24 месяцев через аукционную форму продажи. Целями выпуска данных обязательств является финансирование текущих расходов бюджета. Подобные обязательства эмитируются государственными органами многих развитых стран;
    29. казначейские сертификаты, в данное время выпускаются Минфином Республики Саха (Якутия). Эмитент определяет их как краткосрочные долговые обязательства с имущественным залогом (в виде золота), со сроком на 1 год для покрытия части бюджетного дефицита. Погашаются путем оплаты рублевого эквивалента стоимости 50 г золота пробы 0,9999 или путем передачи соответствующего количества золота. По сути они аналогичны Золотым сертификатам Минфина РФ 1993 г. выпуска;
    30. краткосрочные конвертируемые долговые обязательства, выпускались Новосибирской областью. Размещались они с дисконтом по единой курсовой шкале и на срок 9 месяцев. Особенность их заключается в том, что они могут быть конвертируемы в акции (паи) объектов муниципальной собственности на аукционах по приватизации;
    31. казначейские облигации, например эмитируемые правительством Кабардино-Балкарской Республики. Республиканские казначейские облигации аналогичны КО, эмитируемым Минфином России. Они могут быть погашены денежными средствами или налоговым освобождением.
    32. По источникам получения доходов и обслуживания долга займы подразделяются на:
    33. имущественно-доходные, выпускаемые под конкретный самоокупаемый доходный проект и погашаемые доходами от его реализации;
    34. финансовые (депозитно-арбитражные), основным источником дохода в этом случае являются доходы от размещения средств займа на банковских депозитах и от операций с другими высокодоходными финансовыми инструментами (арбитражные операции);
    35. бюджетные (бюджетно-налоговые), обслуживаемые за счет налоговых поступлений в бюджет. Часто в стремлении расширить доходную базу займов эмитенты прибегают к комбинированию различных источников получения доходов - комбинированным займам.
    36. По форме выплате дохода (погашение облигации) выделяют:
    37. займы с денежной формой погашения;
    38. займы с натуральной (неденежной) формой погашения.
  • 1137. Закон вартості: сутність та основні функції
    Курсовые работы Экономика

    Закон вартості - об'єктивний економічний закон товарного виробництва. Він визначає способи й принципи виміру, розподілу й стимулювання суспільної праці на ринку. Згідно з цим законом обмін товарів здійснюється на основі вартісної еквівалентності, яка визначається суспільно-необхідними затратами праці. Закон вартості стимулює тих виробників, які забезпечують більш високу продуктивність праці. Ті ж виробники, чия продуктивність праці нижча суспільно-нормальної (середньої), при обміні несуть збитки. По мірі формування світового ринку дія закоу вартості розповсюджується і на світогосподарські звязки. Тут закон вартості виконує функцію свідомого регулювання високоассоційованої економіки. Суспільство свідомо використовує закон вартості при регулюванні цін, грошового обігу, товарного обігу у зовнішній торгівлі. На світовому ринку національні вартості виступають у ролі індивідуальних, з яких формуються інтернаціональні вартості. Як відомо, усі різні країни знаходяться на різних етапах розвитку. Так, якщо країна володіє високою продуктивністю праці та продає свої товари по інтераціональній вартості, яка вища за індивідуальну вартість, то вона отримує додатковий прибуток. Та навпаки, країни з високою національною вартістю та низькою продуктивністю праці несуть збитки. Але, необхідно зауважити, що не завжди країні, у якої низька продуктивність праці та висока індивідуальна вартість, зовнішньоторгівельні звязки не вигідні. Вони є раціональними, якщо країна купує товари дешевше, ніж могла б виробляти їх сама. Тому не так важлива величина вартості, як співвідношення національних та інтернаціональних вартостей товарів, що експортуються та імпортуються.

  • 1138. Закон спроса
    Курсовые работы Экономика

    Так, в начале формирования рыночных отношений для успеха на рынке продукции российских производителей использовались два основных слагаемых потенциального успеха низкая цена и псевдозападная торговая марка, ассоциирующаяся с зарубежным происхождением продукции. Вследствие изначально выбранного позиционирования продукции в качестве основного канала распределения использовались вещевые рынки. Например, компания «Руссо», которая относится к числу лидеров среди российских производителей мужских сорочек, еще пять лет назад реализовывала 2/3 своей продукции через вещевые рынки, ориентируясь соответственно на массового покупателя. Однако по мере развития рыночных отношений, сопровождающихся формированием перспективного сегмента потребителей, готовых к покупке качественной одежды отечественного производства по невысокой цене, российские производители стали проявлять интерес к расширению границ своей деятельности. Повышая качество продукции, отечественные производители швейных изделий одновременно столкнулись с необходимостью пересмотра существующей сбытовой сети, так как использовавшиеся ранее в качестве основного канала сбыта вещевые рынки не являлись приемлемыми для реализации качественной одежды, а кроме того, предприятий в данных местах торговли продавалось значительное количество продукции, являющейся подделкой под известные марки, в том числе и российских фирм. Таким образом, можно сделать вывод, что повышение уровня качества продукции потребовало формирования усовершенствованной сбытовой сети, основанной на создании собственных магазинов, а также открытия фирменных секций в крупных универмагах.

  • 1139. Закон спроса: факторы влияния и эластичность
    Курсовые работы Экономика

    Закон спроса выявляет и другую важную особенность: постепенное убывание спроса покупателей. Это означает, что снижение количества покупок данного товара происходит не только вследствие роста цены, но и вследствие насыщения потребностей. Приращение покупок одного и того же товара, как правило, осуществляется потребителями вследствие снижения его цены. Однако полезный эффект от такого приращения имеет известный предел, по мере наступления которого даже при понижательной тенденции цен закупки товара сокращаются. Эта особенность закона спроса находит выражение в убывающей полезности каждой дополнительной покупки одноименного товара. Для покупателя становится все более очевидным снижение полезного потребительского эффекта от дополнительных затрат на эти закупки, и убывание спроса происходит, несмотря на падение цены. Таким образом, закон спроса описывает две важнейшие особенности рынка:

  • 1140. Закон стоимости: сущность и функции. Эволюция теории стоимости
    Курсовые работы Экономика

    Для удовлетворения разнообразных потребностей общества весь общественный труд должен распределятся в определенных пропорциях между различными отраслями. Вследствие стихийности производства эта пропорциональность постоянно нарушается, и, следовательно, Любой товар может оказаться произведенным, либо в чрезмерном, либо в недостаточном количестве. Например, превышение предложения обуви над спросом на нее вызовет падение цен на обувь ниже ее стоимости. А недостаточное предложение тканей приведет к повышению цен на них выше стоимости. В таких условиях часть товаропроизводителей может перейти от производства обуви к производству тканей, как к более выгодному делу. Вследствие этого производство и предложение обуви уменьшатся, и цены на нее возрастут, а производство и предложение тканей возрастут, и цены на них уменьшатся. В условиях стихийного производства может начаться обратный переход товаропроизводителей от производства тканей к производству обуви. Таким образом, закон стоимости регулирует размеры товарного производства и соотношения между производством различных товаров.

    1. Третья функция стимулирующая. Закон стоимости способствует снижению производительных затрат, что происходит вследствие развития производительных сил в товарном производстве. Если индивидуальные затраты труда товаропроизводителя превышают общественно необходимые, то для того, чтобы не разориться, он обязан снизить величину своих затрат. Закон стоимости как бы «наказывает» его, тем самым, заставляя товаропроизводителя повышать производительность труда, либо переключаться на выпуск другого вида изделия. Те товаропроизводители, чья индивидуальная стоимость товаров меньше, чем общественная стоимость, получают ряд экономических преимуществ. В этом случае они не только возмещают затраченный труд, но и получают сверх того добавочный доход. Это стимулирует товаропроизводителей снижать индивидуальную стоимость и повышать производительные силы на базе внедрения достижений научно-технического прогресса. Конкурентная борьба побуждает и других предпринимателей следовать их примеру. Вследствие этого новая техника рано или поздно получит широкое распространение. Таким образом, закон стоимости движет развитием производительных сил общества.
    2. Четвертая функция состоит в том, что закон стоимости является основой для дифференциации товаропроизводителей. Причиной дифференциации является несовпадение, неравенство индивидуальной и общественной стоимости. Те товаропроизводители, у которых индивидуальная стоимость ниже общественной, при продаже своих товаров окажутся в выгодном положении, то есть получат дополнительный доход. А те производители, у которых индивидуальная стоимость выше общественной, несут убытки, и зачастую, не сумев их возместить, разоряются. Обогащение одних товаропроизводителей и обеднение других таков неизбежный результат действия закона стоимости. Беднеющим и разоряющимся товаропроизводителям ничего не остается, кроме продажи своей рабочей силы. А обогащающаяся часть предпринимателей превращается в капиталистов, нанимающих эту рабочую силу. Таким образом, происходящая на основе действия закона стоимости дифференциация товаропроизводителей ведет к переходу от простого товарного производства к капиталистическому.