Контрольная работа по предмету Экономика

Морозов Борис (Илья) Иванович (ок. 1590-1661 гг.) - государственный деятель, боярин с 1634 г., руководитель правительства при царе Алексее Михайловиче в 1645-1648 гг. Происходил из древнего боярского рода. Службу начал в 1615 г. при дворе царя Михаила Федоровича. В 1633 г. Морозов стал «дядькой» четырехлетнего царевича Алексея Михайловича. В 1645 г., после смерти Михаила Федоровича Морозов стал фактическим руководителем правительства при шестнадцатилетнем царе Алексее Михайловиче. Он возглавил приказы Большой казны, Стрелецкий, Иноземный, Аптекарский и Новую четверть, ведавшую питейным делом. Вскоре ему был пожалован чин ближнего боярина. 16 января 1648 г. Алексей Михайлович женился на Марье Ильиничне Милославской, а уже через десять дней Морозов женился на ее младшей сестре Анне. Породнившись с царем, он еще больше укрепил свое положение при дворе.

1. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

1. Закон України «Про банкрутство» в ред. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом».
2. Закон України «Про інвестиційну діяльність».
3. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу».
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 «Звіт про рух грошових коштів».
5. Бочаров В. В. Инвестиционный менеджмент. СПб., 2000.
6. Воловець Я.В. Фінансова діяльність субєктів господарювання. К.: Алерта, 2008. 199 с.
7. Рут Ф. Р., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції. К., 2006.
8. Терещенко О. О. Фінансова діяльність субєктів господарювання. К.: КНЕУ, 2004. С. 293323.
9. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. К.: КНЕУ, 2006. С. 259283.

Компания предлагает на пенсию сотрудникам два способа получения пенсионной выплаты: в первом варианте сотрудник ежемесячно до конца жизни получает фиксированную сумму денег; во втором единовременно выплачивается некоторая сумма денег. Инфляция не учитывается.

1. Какой вариант вы считаете предпочтительным и почему?
2. какова сегодняшняя (современная) стоимость пенсии в 10000 р. в год, полученной через 7 лет (процентная ставка равна 9 % и не меняется)?

Никто из серьезных экспертов не рассчитывал на то, что ваучерная приватизация приведет к формированию полноценной частной собственности. Важно, однако, что произошло формальное отделение большей части производственного имущества от государства. Это дало толчок дальнейшим преобразованиям в сфере отношений собственности, в том числе возникновению эффективных собственников. Акции, распыленные среди работников и других мелких собственников, постепенно сосредотачиваются в руках руководителей предприятий (в этом источник обогащения большинства из так называемых «новых русских») или других собственников. Этот процесс протекает очень медленно, и возможно пройдет через несколько «волн» перераспределения акций. Но в конце концов, если не будет препятствий со стороны бюрократии, он должен привести к более эффективной работе приватизированных предприятий. Ведь свободное перераспределение прав собственности приводит к тому, что они сосредотачиваются в руках того владельца, кто способен извлечь из своего богатства наибольшую прибыль.

Довгострокові середні витрати, тобто витрати на одиницю продукції, мають надзвичайно важливе значення, тому що вони формують ціну виробника, від рівня якої залежить результат діяльності фірми, її успіх на ринку. Якщо ціна виробника виявиться нижчою за ринкову ціну, фірма одержить економічний прибуток, в іншому разі вона матиме збитки і буде витіснена з ринку. Зрозуміло, що мінімізація середніх витрат складає основне завдання виробничої діяльності фірми. Крива довгострокових середніх витрат (LAC) будується на основі кривих короткострокових середніх сукупних витрат (АТС). Відображаючи дію закону спадної віддачі, короткострокові АТС мають U-подібну форму. Нижня точка кривої АТС показує ефективний масштаб виробництва для підприємства з заданою технологією. Якщо фірма буде нарощувати обсяг випуску за межі цієї точки за незмінної технології, середні сукупні витрати почнуть зростати, ефективність виробництва втрачається. Тому в умовах стійкого підвищення попиту на продукцію фірмі потрібно змінити технологію і потужності. Витрати на основний капітал відповідно зростуть, а підприємство перейде на нові масштаби виробництва з малого перетвориться на середнє, а потім на велике.

Во-первых, должны быть устранены основные причины демонетизации экономики. Для этого целесообразно отказаться от необоснованной политики количественного регулирования денежной массы и перейти к регулированию ставки рефинансирования с ее последовательным снижением до уровня, не превышающего норму рентабельности внутренне ориентированных секторов экономики. Уровень денежного предложения следует привести в соответствие со спросом на кредитные ресурсы со стороны производственной сферы. Для этого вместо эмиссии денег под прирост валютных резервов необходимо перейти к рефинансированию коммерческих банков под залог векселей платежеспособных производственных предприятий. Это потребует от Центрального банка организации мониторинга платежеспособности крупных предприятий и обеспечения прозрачности его эмиссионной политики. В свою очередь, доступ к кредитным ресурсам Центрального банка потребует от предприятий повышения эффективности своей деятельности, будет способствовать их модернизации в соответствии с требованиями повышения конкурентоспособности. При такой организации политики денежного предложения обеспечивается главная функция денежной эмиссии - кредитование экономического роста. Снижая ставку рефинансирования, Центральный банк стимулирует рост экономической активности; повышая ее - ужесточает требования к экономической эффективности. Это дает возможность проведения гибкой денежно-кредитной политики в соответствии с целями и приоритетами экономической политики государства.

Однак не кожен позикодавець готовий зв'язуватися з бандитами, а тому на Заході вже на початку ХХ століття розвинувся бізнес на легальному стягненні боргів. Сьогодні стандартною формою заробітку агентств по збиранню боргів є частка стягненої суми, зазвичай від 12% до 25%. Іноді такі агентства цілком викуповують у кредиторів їхні права і діють уже від свого імені. Методи їхньої роботи при цьому мало відрізняються від тих, що застосовувалися середньовічними лихварями у відношенні абата, який заплутався в боргах: боржнику телефонують доти, поки він не вирішить, що краще заплатити, ніж продовжувати тікати від телефону. Сучасний американський борець за права споживачів Бад Хіббс так описує їхні методи: «У більшості фірм-збирачів з тих, з ким мені доводилося мати справу, розвинутий синдром «великого боса». Вони майже завжди намагаються вразити вас титулами начебто «головний юридичний консультант повірника Сміта» або відразу намагаються залякати, кажучи наприклад: «Папери на вас уже подано до суду». Або: «У нас немає часу з вами няньчитися. Так ви будете сьогодні платити чи ні?». Хіббс також наводить факти, коли той самий збирач називає себе по телефону то повірником, то слідчим, то агентом, не маючи при цьому ніяких прав на подібні титули. При цьому жоден такий «агент» насправді не може навіть подати на боржника в суд, принаймні поки його агентство не викупило борг.

На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарсько-економічної діяльності є прибуток (доход). Порядок використання останнього визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним (ними) орган. При цьому державний вплив на вибір напрямків прибутку (доходу) здійснюється через систему податків, податкових пільг, різних економічних санкцій. У випадках, передбачених статутом підприємства, певна частина чистого прибутку може передаватися у власність трудового колективу (його членів). За умови зовнішньоекономічної діяльності підприємства частину прибутку (доходу) складають валютні кошти, що зараховуються на кого валютний рахунок у банку та використовуються ним самостійно. В залежності від величини доходу підприємства визначається фонд оплати праці його персоналу. Причому мінімальний розмір оплати праці різних категорій персоналу усіх видів підприємств не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений державою. Підприємство і держава: гарантії прав. умови і контроль діяльності, відповідальність. Держава гарантує дотримання законних прав та інтересів кожного підприємства. При здійсненні господарської і іншої діяльності підприємство має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення в межах чинного законодавства України. Окрім передбачених законодавством випадків, втручання державних і громадських органів, політичних партій і рухів у діяльність підприємства не дозволяється. Збитки (включаючи очікуваний, але не одержаний прибуток), заподіяні підприємству з вини державних органів або їх службових осіб, мають бути відшкодовані за рахунок останніх.

Господарські підприємства відповідають таким ознакам юридичної особи:

1. організаційна єдність. З цієї ознаки випливає, що юридична особа має відповідну стійку структуру. Виступ юридичної особи, як єдиного цілого забезпечується тим, що на чолі відповідного утворення стоять наділені визначеною компетенцією органи, що здійснюють внутрішнє керування юридичною особою і діють від його імені зовні. Ті, хто знаходиться у середині юридичної особи - керівники, робітники, повинні знати, що являє собою відповідне утворення, чим воно буде займатися, хто і як їм управляє, що являє собою його майно й ін. Це ж важливо і для тих, хто вступає або тільки має намір вступити з даним утворенням у правові відношення.
2. майнова відособленість юридичної особи - об'єднання матеріальної бази в один єдиний комплекс (для досягнення загальної цілі), що належить даної організації, і відокремлення майна даної юридичної особи від майна інших осіб. Під "відособленим майном" припускається майно в його широкому змісті, тобто речі, права на речі й обов'язки з приводу речей. Дана норма припускає, що майно юридичної особи відокремлюється від майна його засновників.
3. самостійний виступ у цивільному обороті від свого імені. Він означає, що юридична особа може від свого імені одержувати і здійснювати майнові й особисті права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
4. самостійна майнова відповідальність. Мається на увазі, що юридична особа відповідає за своїми обов'язками майном, що належить йому на однім із трьох речових прав. Проте, варто зауважити, що ні засновники, ні учасники юридичної особи не відповідають по його боргах, якщо інше не передбачено в законі або в установчих документах, і точно так само юридична особа не відповідає по боргах засновників (учасників).

- ступінь самостійності підприємства (обсяг його прав та обов'язків) залежить від правового режиму майна підприємства: (а) підприємства-власники майна мають максимальний обсяг прав (затверджують свій статут, вирішують усі питання стратегічного плану - щодо реорганізації і ліквідації підприємства, зміни напрямків діяльності, використання майна (у т. ч. розподіл прибутку тощо) та мінімум обов'язків (сплата податків та інших обов'язкових платежів, ведення бухгалтерського обліку та подання статистичної звітності, внесення змін до відомостей державної реєстрації у разі наявності підстав для цього; дотримання вимог екологічного, трудового, містобудівного та іншого законодавства; виконання умов укладених договорів та дотримання прав і законних інтересів інших осіб); (б) щодо підприємств - не власників (правовий титул майна такого підприємства - або право повного господарського відання, або право оперативного управління) стратегічні питання створення та діяльності таких підприємств вирішуються власниками їхнього майна (їх представниками), які затверджують статут підприємства, призначають його керівника, визначають правовий титул майна та межі майнової самостійності підприємства, в т. ч. порядок використання його прибутку, вирішують питання реорганізації та ліквідації підприємства тощо [13, 208].

Асоціація договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, які об'єдналися шляхом централізації однієї або декількох виробничих і управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації загальних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових і матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації має бути вказано, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися в господарську діяльність підприємств учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.