Geum.ru

Дипломная работа по предмету Экология

  • 41. Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ "Росава" в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
    Дипломы Экология

    Таблиця 2.1 Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря№ ппНайменування речовини ГДК, м.р., ОБРВ, мг/м3Клас небезпекиПотужність викиду забруднюю-чої речови-ни, т/рік. *

    1. Алкілсульфат натрію0,0140,017
    2. Заліза оксид ( в перерахунку на залізо )0,430,022
    3. Марганець та його з"єднання в перерахунку (на діоксид марганцю )0,0120,034
    4. Міді оксид ( в перерахунку на мідь )0,0220,000017
    5. Натрію гідроокис ( натр їдкий, сода каустична )0,0120,55
    6. Нікелю окис (в перерахунку на нікель )0,0120,0000017
    7. Свинець та його з"єднання, окрім тетраетилсвинцю (в перерахунку на свинець)0,00110,00005
    8. Хром шестивалентний ( в перерахунку на триокис хрому )0,001510,0002
    9. Цинку окис ( в перерахунку на цинк )0,531,1961
    10. Азоту діоксид0,08529,1807
    11. Аміак0,241,4548
    12. Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі HCL0,220,001
    13. Кислота сірчана по молекулі H2SO40,321,8525
    14. Кремнію діоксид аморфний (Аеросил-175)0,0232,8233
    15. Озон0,1610,00007
    16. Сажа0,1530,0042
    17. Селену діоксид ( в перерахунку на селен )0,000110,0018
    18. Ангідрид сірчистий0,5329,6823
    19. Сірка елементарна0,0742,1424
    20. Вуглецю оксид5,0438,2843
    21. Фториди, газоподібні з"єднання (фтористий водень, 4-фтор. кремній)0,0220,0016
    22. Фториди добре розчинні неорганічні (фториди і гекс.натрію)0,0320,0002
    23. Хлор0,120,0097
    24. Гексан60,043,1128
    25. Пентан100,042,288
    26. Циклогексан1,445,1208
    27. Циклопентан (пентаметилен)0,11,8392
    28. 1,3 - Бутадієн (дивініл)3,041,587
    29. Гептен0,3530,97
    30. 2 - Метилбутадієн ( ізопрен )5,035,6469
    31. Бензол1,522,0168
    32. Ізопропілбензол (кумол)0,01445,2096
    33. Ксилол0,237,7375
    34. Альфа-Метилстирол0,04311,1309
    35. Стирол0,0420,97
    36. Толуол0,632,2179
    37. 1,2,4 - Триметилбензол0,0421,3565
    38. Етилбензол0,0234,7231
    39. Дихлордифторметан (фреон-12)100,041,5
    40. Трихлоретилен4,030,084
    41. Епіхлоргідрин0,220,0001
    42. 1,3 - Дигідробензол (резорцин)0,01533,8342
    43. Спирт бутиловий0,130,11
    44. Етиленгліколь (етадіол)1,035,6884
    45. Ацетальдегід0,0132,0545
    46. Формальдегід0,03529,9136
    47. Ацетон0,3540,49
    48. Ангідрид фтальовий (пари, аерозоль)0,120,093
    49. Кислоти жирні синтетичних фракцій С10-С160,10,042
    50. N-Циклогексил-2-бензтіазоліл-сульфенамід (сульфенамід Ц),0,0730,61
    51. 2,2-Дибензтіазолілдисульфід (альтакс)0,0830,12
    52. 2-Меркаптобензотіазол (каптакс)0,1230,11
    53. Бензин (нафтовий, малосірчистий, в перерахунку на вуглець)5,04864,0745
    54. Каніфоль талова (ГОСТ-14201-74)0,530,13
    55. Масло мінеральне нафтове (веретенне, машинне, циліндрове та інш.)0,0530,84
    56. Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.)1,0412,5477
    57. Вулканізовані гази шинного виробництва (по амінам)0,00230,11
    58. Зважені речовини недеференційовані по складу 0,531,6913
    59. N-Ізопропіл-N-феніл-n-фенілендіамін (діафен ФП)0,02-1,9824
    60. Кислота бензойна0,0330,18
    61. Пил фенолформальдегідної смоли резольного типу0,04-0,017
    62. Емульсол (склад: вода-97,6 %, нітрат натрію - 0,2 % та інш.)0,05-0,36
    63. Гексол--0,39
    64. Пил крейди--0,45
    65. Пил деревини0,1-0,32
    66. Пил тальку--0,37
    67. Пил гуми0,540,98
    68. Сантогард--0,44
    69. Пил легованої сталі0,1-0,0025
    70. Пил абразивно-металічний0,4-0,37
    71. Кислота щавелева0,015-0,0066
    72. Вуглеводні--309,5744
    73. Фториди-20,0023
    74. Пил вуглецю технічний 0,15322,7438
    75. Пил каоліну--18,4506
    76. Кремнію окис --0,0015
    77. Пил ворсу--0,26На вуглеводні, зважені речовини недиференційовані по складу, пил крейди, пил тальку, сантогард, фториди, пил вуглецю технічного, пил каоліну, кремнію окис, пил ворсу та гексол встановлені тимчасові погоджені викиди до затвердження ГДК (ОБУВ) н.м.
      78. Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.2. Таблиця 2.2 Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування Найменування речовини%Технічний вуглець69,79Цинкові білила15,35Діафен ФП5,08Ацетонаніл3,75Сажа біла БС-1203,14Модифіктор КС1,69Фталевий ангідрид0,6Крейда0,6 Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.3. Таблиця 2.3 Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування Найменування речовини%Сірка40,0Сульфенамід30,0Гексол10,0Сантогард7,0Тіазол (альтакс)6,0Бензойна кислота6,8Каптакс0,2 Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху приведений в таблиці 2.4. Таблиця 2.4 Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху Технічний вуглець66,359Цинкові білила2,216Сажа біла БС-1208,298Діафен ФП6,340Сірка5,516Ацетонаніл4,871Модифіктор КС0,032Сульфенамід Ц0,365Каолін1,465Сантогард1,297Гексол0,597Крейда1,221Тіазол (альтакс)0,211Фталевий ангідрид0,421Бензойна кислота0,426Каптакс0,365 Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів приведений в таблиці 2.5. Таблиця 2.5 Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів Цинкові білила26,786Сірка22,322Сульфенамід Ц14,732Діафен ФП9,822Ацетонаніл8,036Сажа біла БС-120 6,696Модифіктор КС4,464Гексол3,125Фталевий ангідрид1,339Крейда0,893Тіазол (альтакс)0,893Сантогард0,446Бензойна кислота0,223Каптакс0,223 Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху приведений в таблиці 2.6. Таблиця 2.6Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху Найменування речовини%Технічний вуглець 83,55Цинкові білила4,48Сірка4,18Сульфенамід Ц1,86Діафен ФП1,04Ацетонаніл0,97Сажа біла БС-120 0,97Модифіктор КС0,75Гексол0,6Фталевий ангідрид0,45Крейда0,3Тіазол (альтакс)0,22Сантогард0,22Бензойна кислота0,15Каптакс0,04 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду приведений в таблиці 2.7. Таблиця 2.7 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду Найменування речовини%Резорцин5,0-10,0Етиленгликоль 3,0-5,0Інші вуглеводні 92,0-85,0 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду приведений в таблиці 2.8 . Таблиця 2.8 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду Найменування речовини%12Резорцин3,0-5,0Етиленгликоль 15,0-20,0Інші вуглеводні 82,0-75,0 Кількісні та якісні характеристики забруднюючих речовин представлені на основі лабораторних замірів. Згідно приведеної в додатку статистичної звітності 2-ТП (повітря) за 2007 рік в атмосферне повітря було викинуто 625,814 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.9. Таблиця 2.9 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2007 рік . Найменування забруднюючих речовинВикид, т/рік Метали та їх сполук 0,869Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) 30,433Сполуки азоту 2,766Діоксид та інші сполуки сірки25,455Оксид вуглецю17,43Озон0,000Органічні аміни0,086Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)371,321Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)177,077Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор)0,012Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор)0,011Фреони0,354 Основними забруднювачами атмоферного повітря є:
    78. пари бензину 325,463 т.
    79. сірчистий ангідрид - 22,186 т.
    80. оксид вуглецю 17,43 т.
    81. оксиди азоту 2,204 т.
    82. вуглеводні 177,077 т.
      83. В 2006 році в атмосферне повітря було викинуто 657,868 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.10. Таблиця 2.10 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2006 рік . Найменування забруднюючих речовинВикид, т/рік Металів та їх сполук 0,847Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) 31,468Сполуки азоту 3,417Діоксид та інші сполуки сірки26,422Оксид вуглецю21,187Озон0,000Органічні аміни0,088Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)372,310Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)201,182Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор)0,012Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор)0,014Фреони0,921 Зменшення викидів забруднюючих речовин за період 2006-2007 рр. відбулось в звязку зі зменьшенням обємів виробництва та змінами в технологічному процесі виготовлення шин, проведенням ряду заходів по зменшенню впливу виробництва на атмосферне повітря та навколишнє природне середовище в цілому. Даний процес відображено на рис. 1 та рис. 2.

  • 42. Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
    Дипломы Экология

    Якщо два обєми з різними концентраціями розділити напівпроникною мембраною, розрідження розчиненої речовини шляхом дифузії стане неможливим, воно може відбуватися лише через проникнення води (осмос). Завдяки, броунівському молекулярному руху обєм з нижчою концентрацією залишає більше молекул води (гіпотонічний розчин), ніж обєм з вищою концентрацією (гіпертонічний розчин). Внаслідок цього підвищується тиск у гіпертонічному обємі, який можна виміряти, наприклад через різницю висоти водяного стовпа (гідростатичний тиск). Тиск, який треба протиставити проникаючим молекулам води, поки число молекул, що входять, зрівняється з числом молекул, що виходять, є потенційним осмотичним тиском. Він вказується в паскалях. Осмос і дифузія це пасивні процеси транспортування через мембрану, які не вимагають від організму енергії. Проте жива клітина має бути здатною регулювати свій обєм, водневий потенціал та склад іонів, щоб забезпечити умови для діяльності ферментів. Необхідно, щоб вона могла накопичувати молекули з навколишнього середовища та виділяти отруйні речовини. Транспортування проходить через ферментні білкові молекули (переносники, або пермеази), які знаходяться у мембрані. Останні розпізнають молекули, які потрібно транспортувати, за принципом ключа та замка за формою або розподілом зарядів. Швидкість транспортування залежить від числа переносників у мембрані та від вільних місць на них. При перепаді концентрацій транспортування може проходити спонтанно (пасивне транспортування). Для вирівнювання концентрацій необхідно виконати роботу. Це транспортування потребує енергії, яку одержує у вигляді хімічної енергії, як АТФ з обміну речовин: активне транспортування. Рослини навколо своїх клітинних мембран мають еластичні стінки, які під час поглинання води вакуолями та клітиною плазмою протидіють тиску (тургорний тиск) і не дають клітині розтріскатись.

  • 43. Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
    Дипломы Экология

    № п/пНомер паспорту в ГеолінформіНазва родовищаКорисна копалинаЗастосуванняСтупінь пром. освоєнняПідпорядкованістьОдиниця виміруБалансові запасиЗапаси затверджені ДКЗНаявність спеціальних дозволів на право користування надрамиА+В+С1С2А+В+С1С2

    1. 599Корюківськеглина, пісок, суглинокгруба керамікарозробл.Корюківський завод будматеріалівтис. куб. м49715024
    2. 1539Камянськепісокбуд. розчинине передбач. освоення-тис. куб. м25011115391233111539
    3. 3700Макошинськепісокбуд. розчинипідгот. до освоєння-тис. куб. м15731573
    4. 3735Червоногорськепісокбуд. розчинипідгот. до освоєння-тис. куб. м2470324703
    5. Климентівськепісокбуд. розчинирезервЛенінівська с/р-
    6. Лісовепісокбуд. розчинирезервДФР-
    7. 120Новгород-Сіверськепісок, крейдасилікатні вироби, карбонатна сировина для вапназаконсерв.КП "Н.-Сіверське з/у будматеріалів"тис. куб. м
      8. тис. тн230 799230 1509
    8. 1063Форостовицькепісоксилікатні виробирезервДФРтис. куб. м9560950
    9. 2687Голубівськепісокцегельно-черепична сировинарозробл.Голубівський ц/з Любецької МПМКтис. куб. м20921141791
    10. Грабівське 1пісокцегельно-черепична сировинарозробл.Ріпкинський учбовий завод будматеріалів, Київський індустріальний технікумтис. куб. м1667
    11. Олександрівськеглина, пісокцегельно-черепична сировинарозробл.ВАТ "Фірма "Чернігівбудматеріали" Олешнянське з/утис. куб. м465
    12. 3153Неданчицькепісокбуд. розчинирезерв-тис. куб. м49094909
    13. 550Семенівське 1глина, пісокцегельно-черепична сировинарозробл.Семенівський ц/зтис. куб. м69
    14. 502Семенівське 2глина, пісокцегельно-черепична сировинарезервСеменівський ц/зтис. куб. м391391
    15. 1880Чорнотицькепісок, суглинокцегельно-черепична сировинарозробл.Чорнотицький ц/з райагробудутис. куб. м78
      16. 345
    16. 1034Янівськепісоксилікатні виробирезервДержкорпорація Укрбудматеріалитис.куб.м18733-18846--
    17. 3059Золотинкапісокбуд. розчинирезервДФРтис.куб.м17744----
    18. 3396Михайло-Коцюбинськепісокбуд. розчинирезервДФРтис.куб.м3020-3020--
      19. Висновки Отже, проведене дослідження питання щодо екологічних аспектів видобування піску можемо зробити наступні висновки:
    19. Будівельна промисловість являється важливою складовою частиною матеріально-технічної бази будівництва. Розвиток виробництва будівельних матеріалів значною мірою обумовлює і обсяги капітального будівництва та його прогрес. Важливим природним елементом будівельної та скляної галузей являється пісок. Пісок (рос. пески, англ. sands, нім. Sande m pl) осадова гірська порода і штучний матеріал, що складається із зерен гірських порід. Дуже часто складається з майже чистого мінералу кварцу (речовина діоксид кремнію).Сировиною для скляної промисловості є насамперед різнозернисті кварцові піски, які повинні містити в собі не менше 85 90% кремнозему.
    20. Існує декілька класифікацій пісків. За умовами утворення піски поділяють на річкові, озерні, морські, водно-льодовикові та інші. За крупністю піски класифікують на тонкозернисті (0,050,1 мм), дрібнозернисті (0,10,25 мм), середньозернисті (0,250,5 мм), крупнозернисті (0,51,00 мм), грубозернисті (12(3) мм). За речовинним складом розрізнюють піски мономінеральні, олігоміктні, і поліміктні, що складаються із зерен мінералів і гірських порід різного складу. Частіше за все зустрічаються піски кварцові, аркозові (кварц-полевошпатові), глауконіт-кварцові, слюдисті і інші. Домішки слюда, карбонати, ґіпс, магнетит, ільменіт, циркон і інші. По виду видобутку пісок розділяється на кар'єрний і річковий. Природний пісок добувається в піщаних і піщано-гравійних кар'єрах. Одержання піску в останніх зв'язано із сортуванням піщано-гравійної суміші. пісок у кар'єрах добувають або відкритим способом, або підвідною розробкою. Відкритий спосіб видобутку піску найбільш розповсюджений.
    21. Видобування піску відкритим способом сприяє утворенню відпрацьованих кар`єрів, які становлять небезпеку для природних екологічних процесів. Важливим елементом екологізації видобування піску є розробка та впровадження нових способів рекультивації піщаних кар`єрів. Рекультивацію проводять у кілька етапів.
    22. На території Чернігівської області знайдено близько 18 родовищ з видобування піску. Найбільш розробленим та діючим родовищем являється ТОВ "Папернянський кар`єр скляних піків".
    Список використаних джерел

  • 44. Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання
    Дипломы Экология

     

    1. Арустамова Э. А. Экологические основы природопользования: Учебник / Под ред. Э. А. Арустамова. 3-е изд. перераб. и доп. М.: ИТК "Дашков и К°", 2003.
    2. Снакин В. В. Экология и охрана природы: Словарь-справочник. М.: Академия, 2000.
    3. Правила охраны поверхностных вод (Основные положения). М., 1991.
    4. Водний Кодекс України
    5. К.К.Рихтер. Водопользование и водоотведение: Учебниквузов. СПб.: Издательство С.-Петербургского ун-та, 1999. 488 с.
    6. Абрамов Н.Н. Водоснабжение. М.: Стройздат, 1983.
    7. Соков М.А. Водопроводные сети и сооружения. М.: Стройздат, 1983.
    8. Шабалин А.Ф. Оборотное водоснабжение промышленных предприятий. М.: Металлургия, 1972.
    9. Московитин А.С. Оборудование водопроводно-канализационных сооружений: справочник монтажника под редакцией Московитин А.С. М.: стройздат, 1979.
    10. Турк В.Н., Минаев А.В., Карелин В.Я. Насосы и насосные станции. М.: стройздат, 1990.
    11. Душкин С.С., Краев И.О. Эксплуатация водоснабжения и водоотведения. Киев.: ГСДО, 1993.
    12. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. К.:Либідь, 1995. 368 с.
    13. Водные ресурсы УССР: проблемы и перспективы / В.Л .Максимчук, А.Б. Кордюш, Т.С. Николаенко и др. К.:АН УССР, 1988. 153 с.
    14. Даценко И.И. Живая вода. Львов: Выща школа, 1984. 112 с.
    15. Капинос П.И., Панасенко Н.А. Охрана природы. К.: Выща школа, 1984. 255 с.
    16. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая среда и человек. М.:Высш. Школа, 1980. 424 с.
    17. Новиков Ю.В. Вода как фактор здоровья. М.: Знание, 1982. 96 с.
    18. Фізична та економічна географія Дніпропетровської області / Г.В. Пасічний, Л.М. Булава, А.С. Горб та ін. Дніпропетровськ: Вид во ДДУ, 1992. 188 с.
    19. Хмельницкий Р.А., Бродский Е.С. Масс спектрометрия загрязнений окружающей среды. М.: Химия, 1990. - 1984 с.
    20. Экология и безопасность / Н.Г. Рыбальский, М.А. Малярова, В.В. Горбатовский и др. М.: ВНИИПИ, 1993. 320 с.
    21. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основі загальної екології. До.:Либідь, 1995. 368 с.
    22. Водні ресурси УРСР: проблеми і перспективи / В.Л .Максимчук, А.Б. Кордюш, Т.С. Николаєнко і ін. До.:АН УРСР, 1988. 153 с.
    23. Даценко І.І. Жива вода. Львів: Вища школа, 1984. 112 с.
    24. Капінос П.І., Панасенко Н.А. Охорона природи. К.: Вища школа, 1984. 255 с.
    25. Койлов В.Г. За рисою милосердя. Дніпропетровськ: Промінь, 1990. 190 с.
    26. Никітін Д.П., Новіков Ю.В. довкілля і людина. М.:Высш. Школа, 1980. 424 с.
    27. Новіков Ю.В. Вода як чинник здоров'я. М.: Знання, 1982. 96 с.
    28. Фізічна та економічна географія Дніпропетровської області / Г.В. Пасічній, Л.М. Булава, А.С. Горб та ін. Дніпропетровськ: Вигляд в ДДУ, 1992. 188 с.
    29. Хмельніцкий Р.А., Бродський е.с. Мас спектрометрія забруднень довкілля. М.: Хімія, 1990. - 1984 с.
    30. Екологія і безпека / Н.Г. Рибальський, М.А. Малярова, В.В. Горбатовський і ін. М.: ВНІЇПІ, 1993. 320 с.
    31. Чернова Н.М., Билова А.М., Екологія. Навчальний посібник для педагогічних інститутів, М., Освіта, 1988;
    32. Кріксунов Е.А., Пасечник В.В., Сидорін А.П., Екологія, М., Видавничий будинок "Дрохва", 1995;
    33. Льовковський С. С. Водниє ресурси України. До. : Віща школа, 1979
    34. Основні напрями державної політики Україні в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. http://student.km.ru
    35. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн.
      - К.: ВЦ "Академія", 2005. -704 с.
    36. Максаковский В.П. Географическая картина мира. В 2-х книгах. Книга
      2: Региональная характеристика мира. - М.: Дрофа, 2004. - 480с.
    37. Лемешев М.А. Экологические проблемы Европы и пути их решения
      Экономические науки ,1992, №2, с.62-71.
    38. «Основи загальної екології» Г.О. Білявський.
    39. «Екологічна експертиза, право та практика» Андрейцев Ю.І.
    40. «Постанова Верховної Ради України Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».
    41. "Національна доповідь України «Про збереження Біологічного Різноманіття».
    42. «Навколишнє середовище та розвиток» Ворнов А. К.
    43. Екологія: Навч.-метод. посібник для самостійн. вивчення дисциплін Дорогунцов С.І. та ін.: Київ. нац. екон. ун-т. - К., 1999. - 152с.
    44. Ивченко Б.П., Мартыщенко Л.А. Информационная экология. - Ч.1. - СПб.: Нормед-Издат, 1998. - 201с.
    45. Стадницкий Г.В., Родионов А. Й. Экология- М.: Высшая школа, 1988.
    46. Родионов А.И. Техника защиты окружающей среды.- М.: Химия, 1989.
    47. Одум ІО. Основи зкологии. - М.: Мир, 1998.
    48. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - Київ: Либідь, 1993.
    49. Вронский В.А. Прикладная зкология / Учебное пособие. -Ростов-на-Дону: Феникс,1996.
    50. Демченко Н.С., Куценко Н.В. Практикум по рациональному природопользовапию. - Киев: УМКВО, 1991ю
    51. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Зкономические основи зкологии. - Санкт-Петербург: Специальная литература, 1995.
    52. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод / За ред. Запольського А.К. - Київ: Лібра, 2000.
    53. Березуцкий В. В. Выбор средств й методов предотвращения загрязнения биосферы промишленными сточними водами. -Киев: УМКВО, 1992.
    54. Економіка і екологія водних ресурсів Дніпра / За ред. Шевчука В.Я. - Київ: Вища школа, 1996.
    55. Радкевич В. А. Зкология. - Минск: Вьішейшая школа, 1997.
    56. ІІовиков В.Ю. Зколопія, окружающая среда й человек. - М.: Торговий дом «Гранд», 1998.
    57. Вшіон ПА, Им М.-С. Зкологический риск. - Санкт-Петербург, 1999.
    58. Боков В.А., Лущик А.В. Основи зкологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998.
    59. Хоружая Т. Методы оценки зкологической опасности. - М.: ЗБТ-Контур, 1999.
    60. Реймерс Н.Ф. Особо охраняемые природные территории.- М.: Мир, 1988.-298с.
    61. 24. Лосев А.В., Провадкин Г.П. Социальная зкология. - М.: Владос, 1998.-312с.
    62. Протасов В.Ф., Молчанов А. В. Зкология, здоровье и природопользование России. - М.: Финансы н статистика, 1995. -315с.
  • 45. Еколого-біологічні дослідження місцевості
    Дипломы Экология

     

    1. ГОСТ 17.2.1.01-76. "Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів по складу, 1976 p.
    2. ГОСТ 17.2.3.02-73 Охорона природи. Атмосфера, правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами, 1973 p.
    3. ГОСТ 17.2.4.02-80 "Охорона природи. Атмосфера. Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин", 1980 p.
    4. ГОСТ 17.2.4.02-80 "Охорона природи. Атмосфера. Метеорологічні аспекти забруднення і промислові викиди", 1980 p.
    5. Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 3086-84).
    6. Баженов В.С. Вредные химические вещества. Львов: Химия, 1990. 318 с.
    7. Базовые нормативы платы за загрязнение окружающей природной среды Украины от 16.04.1995, №35. Мінохор НПС України.
    8. Беспяматов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде: Справочник. - Львов: Химия, 1985. 528 с.
    9. Вредные вещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной, И.Д. Гадаскиной. Львов: Химия, 1985. 464 с.
    10. Вредные вещества в промышленности: в 3-х т. / Под ред. Н.В. Лазарева, Э.Н. Левиной. Львов: Химия, 1977. 355 с.
    11. Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на ВАТ "Чернігівське Хімволокно". - Чернігів, 2008. 101 с.
    12. Інструкція "КНД 211.2.3.063-98 Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів". Київ, 1998.
    13. Карпенко Ю.О, Графін М.В. Зелений туризм на Чернігівщині. Чернігів, 2003. 100 с.
    14. Коваленко С. Туристичні можливості Новгород-Сіверщини // Пульс недели, 2004 3 сентября. - С. 5.
    15. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. Киів, 2001. 89 с.
    16. Козаков А. Давноруське місто Радичів // Деснянська правда, 1991. 24 грудня. С. 3.
    17. Корбач І. Березна місто літописне. // Сіверський літопис, 2002 - № 6. С. 50-58.
    18. Короткий хімічний довідник. // Під ред. В.А. Рабіновича. - Львів, "Хімія", 1977. 210 с.
    19. Крупним планом Корюківський район: / Історичний факт // Деснянська правда, 2001. 7 грудня. С. 2.
    20. Лазарев Н.В., Левина З.Н. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. - Львов: Химия, 1976. 450 с.
    21. Лурье Ю.Ю., Рыбникова А.И. Химический анализ производственных сточных вод. - М.: Химия, 1974. 320 с.
    22. Новгород-Северский: город десяти веков. К.: Мис-тво, 1989. 167 с.
    23. Орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБУВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 14414-87).
    24. Осипчук Н. Зелений туризм // Соціальна політика, 2005. 6 червня. С. 4.
    25. Охрана окружающей среды. / Под ред. С.В.Белова. М.: Высшая школа, 1991. 319 с.
    26. Пятериков С. Новгород-Сіверський. // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2001. № 47.
    27. Панов И.Н. Экологический туризм. //География. - 1997. - №45. с. 11.
    28. Писарчук Є.А., Кухта А.М. Екологічне виховання учнів: Посібник для вчителя. К.: Рад. Шк., 1990. 235с.
    29. Понесення моє. Перекази, легенди, та оповідки про Сіверський край. Зібрала Римма Демяненко. - Чернігів, 2001. 158 с.
    30. Постійний технологічний регламент дільниці нейтралізації і очищення промислових стічних вод, установка для спалювання вод що містять ГМД. - Чернігів, 2002. - 18 с.
    31. Потапенко Л. Зелений туризм на Чернігівщині. // Чернігівські відомості. 2003 12 вересня. - С. 9.
    32. Руденко М. Любеч князівський, Любеч сучасний // Деснянська правда, 2002. 29 жовтня. С. 4.
    33. Руденко Н. Зелений туризм [На Чернігівщині] свято для душі. // Біла хата, 2004. 9 липня. С. 1.
    34. Санітарні правила з охорони атмосферного повітря населених місць. - Москва, 1989 p.
    35. Сапон В. Тріумфальна арка у Новгород-Сіверському. //Деснянська правда 2005. 3 лютого. С. 12.
    36. Справочник по охране окружающей среды. / В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. К.: Будівельник, 1986. 152 с.
    37. Старчак В.Г., Куз Н.О., Багін В.К. Про ефективність утилізації відходів для протикорозійного захисту // Фіз.-хім. механіка матеріалів. 1997. Т.33, №2. С. 112-114.
    38. Тарасенок А. Виды экологического туризма. //Туризм и отдых. 2000. - №21. С. 5-7.
    39. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. - Київ, „Укр. Рад. Енциклопедія”, 1990. 1006с.
    40. Янко М.П. Топонімічний словник. Український словник-довідник. - К.: Знання, 1998. 429 с.
  • 46. Еколого-економічні інструменти природоохоронної діяльності на ВАТ "АЗОТ"
    Дипломы Экология

    Фізична основа процесу адсорбції здатність деяких твердих тіл з ультрамікроскопічною структурою (адсорбентів) вибірково відділяти та концентрувати на своїй поверхні окремі компоненти газової, пароповітряної суміші або розчину. В пористих тілах з капілярною структурою поверхневе поглинання доповнюється капілярною конденсацією. Основний параметр, який характеризує процес адсорбції адсорбційна здатність (ємність) адсорбенту стосовно компоненту, який вилучається. Адсорбційна ємність визначається відношенням ваги речовини, яка поглинута адсорбентом, до ваги адсорбенту (або площі його поверхні). Вона залежить від концентрації адсорбованої речовини біля поверхні адсорбенту, тиску, загальної площі поверхні адсорбенту, фізичних, хімічних та електричних властивостей адсорбованої речовини та адсорбенту, температурних умов та наявності домішок. При рівних інших факторах, зі збільшенням температури поглинаюча здатність адсорбентів зменшується і, після досягнення певної (критичної) температури, процес переходить в десорбцію. Адсорбована речовина переходить в газову фазу. На цьому базується процес регенерації адсорбенту. Зниження тиску сприяє зменшенню адсорбційної ємності.

  • 47. Естественная и антропогенная радиоактивность почв
    Дипломы Экология

    В Российской Федерации Смоленская АЭС одна из более эффективных по «культуре безопасности», она функционирует более 25 лет. В связи с постоянными технологическими выбросами АЭС в течении её многолетней эксплуатации и таких долгоживущих радионуклидов как и требуется оценка воздействия на природную среду. Проведённые исследования показали, что плотность загрязнения почвы по в зоне влияния Смоленской АЭС укладывается в диапазон величин, установленных для данного региона в постчернобыльский период и изменяется в 2-3 раза. В зоне влияния Чернобыльской АЭС плотность загрязнения почвы по составляет 6 математических порядков. В настоящее время уровень загрязнения на исследуемой территории существенно не снизился. Максимальные запасы отмечается в почвах лесных биогеоценозах (БГЦ), а минимальных в болотных почвах. Наибольшие коэффициенты варьирования отмечается в почвенном профиле лесных фитоценозов. Максимальное значение коэффициентов вариации наблюдается в слое лесной подстилки, минимальные зафиксированы в слое от 0 до 5 см. Возрастание вариации в горизонте лесной подстилки обусловлена пространственной неоднородностью содержания в составе опада. А увеличение рассматриваемого показателя в нижней части профиля лесных почв связано с различием в интенсивности в течении миграционных процессов по стационарным пробным площадям (СПП). Основная активность сосредоточена в верхней части толщи почв. В хвойных почвах наибольшая его активность удерживается в горизонте лесной подстилки и напротив в односантиметровом слое почв ельника сосредоточено примерно на 10% больше запасов , чем в аналогичном слое сосняк. В почвах березняка наблюдается перемещения всей активности в минеральные слои. Это связано с большим обилием мезофауны в почвах лиственных фитоценозов. В почвах луговых участков большое влияние на перераспределение радионуклида оказывает тип фитоценоза и характер его использования. Отмеченные различия в распределении в почвах исследуемых биогеоценозов (БГЦ) позволяют утверждать, что хвойные леса обладают наиболее выраженными барьерными функциями на пути вертикальной миграции радионуклида и в максимальной степени препятствует их поступлению в грунтовые воды. Расчёты показали, что среди различных видов растительного покрова наименьшим варьированием и уровнем загрязнения характеризуется древесный ярус. Наибольший коэффициент перехода отмечатся для ассимилирующих органов и внутренних слоёв коры хвойных пород, минимальные для древесины. По величине коэффициента перехода (КП) радионуклиды основные лесообразующие породы образуют ряд: сосна>ель>берёза. Для других структур древостоя ряд несколько видоизменяется ель>сосна>берёза. Это связанно с особенностями первичного загрязнения и интенсивности поступления радионуклидов в растения. Уровень загрязнения и диапазон варьирования концентрации в травянистой растительности выше удельной активности ассимилирующих органов древесных пород. Максимальный КП в травянистую растительность отмечается в лесных и болотных БГЦ. Это обусловлено повышенной миграционной способностью радионуклидов в данных группах почв. Среди рассматриваемых видов травянистых растений по величине КП выделяется 2 вида: виды дискриминаторы и виды накопители. Накопление на исследуемых почвах мхами в целом выше, чем травянистыми видами. Среди видов зелёных мхов максимальное количество радионуклида концентрируется в плевроциуме, а минимально в птилиум страусово перо. Максимальной аккумуляцией и диапазоном варьирования обладают грибы. Меньше данный радионуклид накапливают сапротрофы на почве и значительно больше микориозообразователи.

  • 48. Загрязнение водных ресурсов заводом по производству холодильников
    Дипломы Экология

    Позиц.Наименование ванныНаименование ингредиентамг/лПериодичность и объем сбрасываемых растворов, м3м3/часкг/часм3/суткг/сутм3/ недкг/недмэ/3 недкг/ЗнедВсего, кг1234567891011121312.50ПромывкаФосфорная кислота196911,96947,8769,8450Фосфаты26310,26341,0521,3150ПАВ92010,9243,684,6000Нефтепродукты55410,55442,2162,7700Нефтепродукты13910,13940,5560,6950Железо3,110,003140,01240,0155Нитриты110,00140,0040,005014.40Фосфо- обезжиривание 1Фосфорная кислота36386,925,102225,1022Фосфаты40506,927,94527,9450ПАВ7206,94,9684,9680Нефтепродукты30756,921,217521,2175Нефтепродукты7696,95,30615,3061Железо0,46,90,002760,0028Нитриты106,90,0690,0690промывкаФосфорная кислота12,302,90,035670,0357Фосфаты20,902,90,060610,0606ПАВ10,502,90,030450,0305Хромовая кислота0,502,90,001450,0015пассивацияФосфорная кислота3002,30,690,6900Железо22,30,00460,0046Хромовая кислота1002,30,230,230016. 80Фосфо-обезжиривание1Фосфорная кислота13133,54,59554,5955Фосфаты16883,55,9085,9080ПАВ3003,51,051,0500Нефтепродукты28453,59,95759,9575Нефтепродукты7113,52,48852,4885Нитриты0,63,50,00210,0021Цинк и его оксиды10,23,50,03570,0357промывкаФосфорная кислота19,102,30,043930,0439Фосфаты29,402,30,067620,0676ПАВ902,30,02070,0207Нитриты0,102,30,000230,0002Хромовая кислота0,502,30,001150,0012пассивацияФосфорная кислота3002,30,690,6900Хромовая кислота1002,30,230,2300Цинк1,52,30,003450,0035Медь0,92,30,002070,0021

  • 49. Закономерности распространения загрязняющих веществ в атмосфере
    Дипломы Экология

     

    1. Арсенин В.Я. Математическая физика. Основные уравнения и специальные функции. - М.: Наука, 1966. 368 с.
    2. Базаров И.П. Термодинамика. - М.: Высшая школа, 1991. 375 с.
    3. Базаров И.П., Геворкян Э.В., Николаев П.Н. Термодинамика и статистическая физика. Теория равновесных систем. - М.: Изд-во МГУ, 1986. 309с.
    4. Бахвалов Н.С. Численные методы (анализ, алгебра, обыкновенные дифференциальные уравнения). - М.: Наука, 1973. 632 с.
    5. Берлянд М.Е. Предсказание и регулирование теплового режима приземного слоя атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1956. 436 с.
    6. Берлянд М.Е. Прогноз и регулирование загрязнения атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 272 с.
    7. Берлянд М.Е. Современные проблемы атмосферной диффузии и загрязнения атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1975. 448 с.
    8. Бицадзе А.В. Уравнения математической физики. - М.: Наука, 1976. 296с.
    9. Вызова Н.Л. Рассеяние примеси в пограничном слое атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1974. 191 с.
    10. Вызова Н.Л., Гаргер Е.К., Иванов В.И. Экспериментальные исследования атмосферной диффузии и расчеты рассеяния примеси. - Л.: Гидрометеоиздат, 1989. 280 с.
    11. Гил А. Динамика атмосферы : В 2 т./Пер. с англ. - М.: Мир, 1986. 415 с.
    12. Жермен П. Механика сплошных сред. - М.: Мир, 1965. 479 с.
    13. Ионисян А.С. О целесообразности использования метода Зейделя при численном решении уравнения диффузии примеси в атмосфере//Проблемы физико-математических наук: Материалы48-й научно-методической конференции преподавателей и студентов "Университетская наука - региону". - Ставрополь: Изд-во СГУ, 2003. С.76-78.
    14. Ионисян А. С. Математическое моделирование процесса распространения активной примеси в свободной и облачной атмосфере .- Ставрополь: 2003. 190 с.
    15. Каплан Л.Г. Локальные процессы в сплошной жидкой среде и атмосфере - Ставрополь: АСОК, 1993. 246 с.
    16. Колмогоров А.Н. Уравнения турбулентного движения несжимаемой жидкости. Изв. АН СССР, сер.физ., 6, №1-2, 1942. С.56-58.
    17. Матвеев Л.Т. Курс общей метеорологии. Физика атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. 751 с.
    18. Монин А.С. Теоретические основы геофизической гидродинамики. -Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 424 с.
    19. Савельев И.В. Курс общей физики. Т.1. - М.: Наука, 1977. 416 с.
    20. Самарский А.А., Гулин А.В. Численные методы. - М.: Наука, 1989. 432с.
    21. Семенчин Е.А. Аналитические решения краевых задач в математической модели атмосферной диффузии. - Ставрополь: Изд-во СКИ-УУ, 1993. 141с.
    22. Семенчин Е.А., Ионисян А.С. Об оптимизации мощности мгновенного точечного источника примеси, действующего в экологически значимой зоне//Совершенствование методов управления социально-экономическими процессами и их правовое регулирование. - Ставрополь: Изд-во СИУ, 2000. С.73-75.
    23. Яглом A.M. Диффузия примеси от мгновенного точечного источника в турбулентном пограничном слое//Турбулентные течения. - М.: Наука, 1974. С.62-64.
  • 50. Защита водного объекта от загрязнения промышленными сточными водами
    Дипломы Экология

    Промышленные и хозяйственно-бытовые сточные воды смешиваются в усреднителе, после чего направляются на решетки, где задерживаются крупные плавающих отбросов, далее направляются на тангенсальную песколовку, где задерживаются минеральные частицы крупностью свыше 0,2 0,25 мм. В первичном тонкослойном отстойнике I ступени удаляются взвешенные вещества, эфирорастворимые, далее сточная вода проходит II ступень механической очистки тонкослойный отстойник. Далее сточная вода направляется на установку пенной флотации, где в процессе барботирования снижается БПКп, ХПК и эфирорастворимые. Далее вода направляется на биологическую очистку, которая состоит из аэротенка вытеснителя без регенераторов и вторичного радиального отстойника, где очищается с помощью активного ила БПКп, ХПК, и частично взвешенные вещества. Для нормальной работы ионообменной установки нам необходимо снизить БПК, ХПК, взвешенные вещества. В ионообменной установке происходит удаление фосфатов, хлоридов и сульфатов.

  • 51. Значимость водоохранных лесов
    Дипломы Экология

    Взаимоотношения леса и болота в болотных лесах, фитоценозы которых состоят из двух групп растений - древостоя и гигрофитов. Торфообразование, как известно, в основном происходит за счет разлагающихся в условиях анаэробиоза отмерших подземных частей растений. Поэтому, поскольку гигрофиты состоят из травянистых растений, у которых подземная часть превышает надземную, и мхов, у которых слабо выражен надземный опад и рост происходит в верхушках стеблей при одновременном отмирании их нижних подземных частей, гигрофиты ослабляют процессы разложения торфа, рассредоточивают зольные вещества по вертикальному профилю торфяной залежи, подавляют биологический круговорот, усиливают торфообразование. У деревьев по сравнению с гигрофитами надземная часть намного превышает подземную. Так как зольность древесины незначительна и деревья долговечны, роль стволов и в биологическом круговороте, и в торфонакоплении невелика. Однако ежегодное поступление в почву с быстро минерализующимся древесным опадом зольных веществ и азота усиливает процессы разложения торфа, концентрирует азот и зольные вещества в поверхностном слое торфяной залежи, стимулирует биологический круговорот и снижает скорость торфонакопления. Все это объясняет, почему зольность и степень разложения торфов лесного подтипа намного выше, чем у топяного. При повышении трофности почвы болотные леса состоят из видов, фитомасса которых обогащена зольными веществами. У них выше масса древесного опада. Это стимулирует биологический круговорот и усиливает скорость разложения торфа. Очень важно подчеркнуть; что накопление химических элементов в поверхностном слое почвы свойственно лесу как типу растительности вообще. Таким образом, деревья стимулируют лесообразовательный процесс, препятствующий торфонакоплению, а гигрофиты - противоположный ему болотообразовательный, стимулирующий торфонакопление.

  • 52. Инвентаризация выбросов вредных веществ в атмосферу от предприятия
    Дипломы Экология

    Сварка это процесс получения неразъёмного соединения посредством установления межатомных связей между свариваемыми частями при их местном или общем нагреве, или пластическом деформировании, или совместном действии того и другого. Обычно сварка применяется для соединения металлов <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BB>, их сплавов или термопластов <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82>, а также в медицине. Для производства сварки используются различные источники энергии: электрическая дуга <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B4%D1%83%D0%B3%D0%B0>, газовое пламя, лазерное излучение <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%80>, электронный луч, трение <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5>, ультразвук <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA>. Развитие технологий позволяет в настоящее время осуществлять сварку не только на промышленных предприятиях, но и на открытом воздухе, под водой и даже в космосе.

  • 53. Инженерно-экологическая оценка эксплуатации транспортной развязки кольцевой автодороги возле пос. Го...
    Дипломы Экология
  • 54. Инженерно-экологическая оценка эксплуатации транспортной развязки кольцевой автодороги возле пос. Го...
    Дипломы Экология

    2. Материалы инженерно-геологических изысканий по транспортной развязке на пересечении КАД с Приморским шоссе и железной дорогой. СПб., - 1999. ГП «Трест ГРИИ».

    1. 3. Методика определения выбросов автотранспорта для проведения сводных расчетов загрязнения городов (Утверждена приказом Госкомэкологии России № 66 от 16 февраля 1999 г.). СПб.: НИИ Атмосфера. 16 с.
    2. 4. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий (ОНД 86). Л. Гидрометеоиздат. 1987.
    3. 5. Отчет о НИР «Измерение шумового фона в поселке Горская в зоне строительства транспортной развязки», рег. №2617).СПБ Гос. Университет путей сообщения, - 1999. 9 с.
    4. 6. Шум. Транспортные потоки. Методы измерения шумовой характеристики. ГОСТ 20444-85. М.: Изд-во стандартов. 21 с.
    5. 7. Шум на рабочих местах, в помещениях жилых, общественных зданий и на территории жилой застройки (СН 2.2.42.1.8.562-96).
    6. 8. Экологическая безопасность транспортных потоков (под ред. А.Б.Дьякова) М. Транспорт. 1989. 127 с.
    7. 9. Отчет по теме «Расчет прогнозируемых уровней шума, эффективности шумозащитных мероприятий и измерение концентраций диоксида азота в зоне строительства транспортной развязки в пос. Горская». СПб.: НТЦ «Экология». Руководитель Н.И. Иванов. 1999. 14 с.
    8. 10. Проектирование автомобильных дорог. Сборник научных трудов. Москва, МАДИ, 1999. Под. Ред. П.И. Поспелова, Ю.М. Ситникова, В.И. Пуркина.
  • 55. Использование водных ресурсов на предприятии ОАО "Промсвязь" г. Минска
    Дипломы Экология

    . разрешения на специальное водопользование. Разрешения на специальное водопользование выдаются территориальными органами Министерства природных ресурсов и охраны окружающей среды на основании ходатайств, предоставляемых водопользователями в орган выдачи разрешений, в 3 экземплярах с приложением документов, указанных в перечне административных процедур, осуществляемых Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды и его территориальными органами в отношении юридических лиц и индивидуальных предпринимателей. Решения о предоставлении или об отказе в предоставлении в обособленное водопользование водных объектов принимаются: районными или городскими исполнительными и распорядительными органами в пятнадцатидневный срок со дня подачи заявления; областными исполнительными и распорядительными органами в месячный срок со дня подачи заявления. "; [12,] Разрешения на специальное водопользование могут быть выданы водопользователю как по месту его регистрации, так и по месту осуществления специального водопользования, о чем водопользователь указывает в ходатайстве о разрешении на специальное водопользование. В случаях добычи подземных вод с применением водозаборных сооружений, оборудованных насосными установками, а также отведения сточных вод в подземные воды с применением водохозяйственных сооружений и технических устройств республиканское унитарное предприятие "Белорусский государственный геологический центр" готовит заключение об эксплуатации подземного водозабора и возможности добычи объемов воды, заявленных водопользователем, которое предоставляет в орган выдачи разрешений в 15-дневный срок со дня поступления ходатайства на рассмотрение. Документ, подтверждающий плату, представляется водопользователем в орган выдачи разрешений одновременно с ходатайством. Разрешение на специальное водопользование выдается:

  • 56. Исследование влияния деятельности ОАО "Турбоатом" на жизнедеятельность г. Харькова
    Дипломы Экология

    №п/пНаименование отходаФизико-химические характеристики отходаТехпроцесс образования отходовКласс опасностиКол-во, т/годОбращение с отходамиНа предприятииВозможные пути утилизации1Отработанные люминесцентные лампыТвердые, негорючие, нерастворимые в воде, ядовитые, ртуть-0,01%, стекло-60%, алюминий -30%, люминофор-9,99%Освещение12500 шт.Передача Государственному специализированному автотранспортному предприятию по перевозке опасных грузовДемеркуризация. Извлечение ртути, стекла и металла2Отходы содержащие свинец и его соединенияТвердые, негорючие, нерастворимые в воде, свинец и его соединения-100%Механическая обработка деталей из металла10,146Передача Государственному специализированному автотранспортному предприятию по перевозке опасных грузовВыплавка свинца.3Отработанные щелочные аккумуляторыТвердые, негорючие, КОН-15%,LiOH-10%, Ni-65% K2CO3<1%c конц. 0,2мг/л LiCl max 0,01%, Li2SO4 max 0,3%, Li2CO3 max 3,5%, K2SO4<100 мг с конц. 4 г/л, Ca, Mg - 0,1% нерастворимые в воде остатки 0,1%.Ремонт и обслуживание автотранспорта12,950Передача Государственному специализированному автотранспортному предприятию по перевозке опасных грузовВыплавка никеля4Отработанные кислотные аккумуляторыТвердые, негорючие, свинец 62,5%, соли свинца 2,5%, сурьма 5%, эбонит, термопласт 30 %.Ремонт и обслуживание автотранспорта11,125Передача Государственному специализированному автотранспортному предприятию по перевозке опасных грузовВыплавка свинца, производство пластмассового гранулянта5Отработанные нефтемаслаОрганические, жидкие, нерастворимые в воде, горючие, невзрывоопасн. С12-С15-50%, минеральные загрязняющие-20%, вода-10%, фракция угле- рода аморфного-20%Металлообработка,

  • 57. Исследование методики проведения санитарно-экологического состояния объекта
    Дипломы Экология

    UТермодинамические свойства простого веществаПлотность <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B5%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0>19,05 <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC>/см <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80>³Молярная теплоёмкость <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%91%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C>27,67[1] <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BD_(%D1%8D%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82)>Дж <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%83%D0%BB%D1%8C>/(<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B8%D0%BD>·моль <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8C>)Теплопроводность <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C>27,5 Вт <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D1%82>/(<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80>·<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B8%D0%BD>)Температура плавления <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F>1405,5 <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B8%D0%BD>Теплота плавления <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F>12,6 кДж <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%83%D0%BB%D1%8C>/моль <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8C>Температура кипения <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F>4018 <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B8%D0%BD>Теплота испарения <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B8%D1%81%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F>417 кДж <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%83%D0%BB%D1%8C>/моль <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8C>Молярный объём <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D1%8A%D1%91%D0%BC>12,5 см <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80>³/моль <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8C>Кристаллическая решётка простого веществаСтруктура решётки <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%91%D1%82%D0%BE%D0%BA>орторомбическаяПараметры решётки <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BE%D0%B4_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%91%D1%82%D0%BA%D0%B8>2,850 <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BC>Отношение c/an/aТемпература Дебая <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%8F>n/a <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B8%D0%BD>

  • 58. Канализационные очистные сооружения производительностью 3 тыс. м3/сут
    Дипломы Экология

    Приемная камера предназначена для приема сточных вод поступающих на очистные сооружения, гашения скорости потока и сопряжения трубопроводов с открытыми лотками. Камеры могут предусматриваться на поступление сточных вод по одному или двум трубопроводам. Приемная камера разрабатывается на прием сточных вод от главной канализационной насосной станции и дренажной насосной станции. Выбор типа размера камеры производится в зависимости от пропускной способности и диаметра напорных водоводов. Расчетный расход, поступающий на очистную станцию, поступает по двум ниткам напорного водовода диаметром 250 мм [4]. Диаметр аварийного трубопровода 300 мм, расход от дренажной насосной станции поступает по напорному трубопроводу диаметром 100 мм [4].

  • 59. Количественное определение нитратов в продуктах растительного происхождения
    Дипломы Экология

    Одной из важных проблем экологии является охрана агроэкосистем от негативного воздействия научно-технического прогресса: интенсификации и химизации сельского хозяйства, химического загрязнения окружающей среды, которое вызывает накопление в продуктах растениеводства и животноводства различных токсических веществ, особенно нитратов и нитритов. Наряду с поступлением азота в виде азотных удобрений, примерно такое же количество азота поступает в биосферу в виде окислов от сжигания топлива и с выбросами промышленных предприятий. Вклад нитросоединений антропогенного и техногенного происхождения в общем круговороте азота устойчиво возрастает, что обусловливает увеличение нитрат-нитритной нагрузки на человека.

  • 60. Комплекс контроля и управления в решении проблем нормализации экологической обстановки предприятия
    Дипломы Экология

    Большее значение имеют залежи нефти и газа. Возможность промышленной разработки этих ресурсов в Тимано-Печорском ТПК имеют широкую перспективу развития. Нефть Тимано-Печорских месторождений отличается высоким качеством и широким качественным спектром. Зачастую на месторождении встречается от 1 до 11 залежей, при этом в разных залежах присутствуют нефти различных характеристик - сернистые и бессернистые, высоковязкие и низковязкие. Встречаются тяжелые, но есть и такие легкие, которые по своему составу и свойствам приближаются к конденсату. Очень легкие виды нефти добываются на о. Колгуеве. Было отмечено, одно из свойств тимано-печорской нефти - вязкость. Это делает невыгодным ее добычу из скважин и требует применения шахтного метода. Тяжелая нефть идет на производство редких сортов масел, высококачественного дорожного битума. Смазочные масла и дизельное топливо, получаемые из тяжелой нефти, не замерзают при низких температурах, поэтому их производство особо значимо в условиях Севера. Наряду с тяжелой нефтью ведется добыча и легкой. Следует отметить, что по объему ежегодной добычи нефти в стране Тимано-Печорский ТПК уступает лишь Западной Сибири. Даже в сложных природно-климатических условиях, затраты на добычу 1 тонны нефти здесь ниже, чем в Поволжье, благодаря малой глубине залегания нефтяных пластов и высокому дебиту скважин.