Geum.ru

Дипломная работа по предмету Экология

  • 161. Совершенствование деятельности администрации муниципального образования «город Хабаровск» по организации сбора, вывоза, утилизации и переработке производственных отходов
    Дипломы Экология
  • 162. Совершенствование системы управления охраной окружающей среды
    Дипломы Экология
  • 163. Современное состояние и изменение биогенных компонентов на территории Дрогичинского района
    Дипломы Экология

    Заказник «Споровский» удивительный уголок природы, где нашли свой приют многочисленные виды животных и растений. Он расположен на территории четырех районов Брестчины Березовском, Дрогичинском, Ивацевичском и Ивановском. Площадь заказника составляет 19384 гектаров, из которых 4282 га приходится на Дрогичинский район. К заказнику присоединена часть поймы реки Ясельда общей площадью 2800 гектаров. Значимость организованного в 1991 году биологического заказника в том, что Споровское болото является одним из наиболее натуральных низинных болот в Европе с богатой уникальной флорой и фауной. Заказник «Споровский» отмечается видовым разнообразием и обилием произрастания лекарственных растений. На участках к востоку от Споровского озера в изобилии произрастают редкие охраняемые виды орхидей. Здесь растет удивительно редкое растение венерин башмачок. Он цветет в мае июне всего 1015 дней, а зацветает только на 15 18 году Венерин башмачок жизни. Кроме венериного башмачка ученые обнаружили еще 11 видов исчезающих растений, занесенных в Красную книгу РБ. Это тайник овальный, любка зеленоцветная, ирис сибирский, кувшинка белая, осока теневая. Кувшинка белая П категория охраны. Редкий вид, количество которого быстро сокращается. Цветет в июне сентябре. Плод созревает под водой. Занесен в Красную книгу РБ с 1981 года. В составе фауны позвоночных животных установлено обитание 20 видов млекопитающих, 112 видов птиц. 6 рептилий и 8 амфибий. Здесь отмечено 112 гнездящихся видов. Данный болотный комплекс имеет международное значение в том, что он является одним из крупнейших в Европе местообитанием вертлявой камышевки. На территории заказника зарегистрировано 17 видов птиц, занесенных в Красную книгу РБ. Среди редких видов заслуживают особого внимания в первую очередь виды представители низинных болот: большой кроншнеп, болотная сова, вертлявая камышевка, соловьиный сверчок, Соловьиный сверчок 1У категория охраны. Редкий малоизученный вид, маленькая птичка, длина тела около 13см, масса 1516 грамм. Гнездится в зарослях кустарников и густых трав возле самой земли или воды. Кормится насекомыми. Характерными представителями редких птиц из числа водно-болотного комплекса являются большая выпь, малая выпь, черный аист. Выпь малая. П категория охраны. Недостаточно изученный редкий вид. Длина тела -3239см, масса 130170 грамм. Гнёзда делает на согнутых стеблях тростника, на ветках кустарников. Кормился водными насекомыми, мелкой рыбой, земноводными. Занесён в Красную книгу Республики Беларусь. На территории заказника выявлено 4 вида насекомых, занесенных в Красную книгу Республики Беларусь. Это: шмель моховой, шмель Шренка, Махаон, красотка блестящая. Махаон Ш категория охраны, Редкий вид, количество которого сокращается. Желтые крылья махаона украшены искусно расположенным чёрным рисунком, дополненным на задних крыльях синими и оранжево красными пятнами. Питаются бабочки нектаром зонтичных, сложноцветных и губоцветных растений. Ученые признали международную значимость этого заказника, а также необходимость создать здесь охраняемую территорию самого высокого европейского статуса.

  • 164. Современное состояние особо охраняемых природных территорий Ровеньского района Белгородской области
    Дипломы Экология

    , Айдарское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Верхнесеребрянское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Ладомировское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>. Лознянское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Лозовское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)&action=edit&redlink=1>, Наголенское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Нагорьевское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)&action=edit&redlink=1>, Новоалександровское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)&action=edit&redlink=1>, Ржевское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Свистовское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Харьковское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)&action=edit&redlink=1>.">В состав Ровеньского района входят 1 городское и 11 сельских поселений: городское поселение Ровеньки <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%A0%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8&action=edit&redlink=1>, Айдарское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Верхнесеребрянское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Ладомировское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>. Лознянское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Лозовское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)&action=edit&redlink=1>, Наголенское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Нагорьевское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)&action=edit&redlink=1>, Новоалександровское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)&action=edit&redlink=1>, Ржевское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Свистовское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&action=edit&redlink=1>, Харьковское сельское поселение <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_(%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)&action=edit&redlink=1>.

  • 165. Современные способы утилизации отходов сельского хозяйства
    Дипломы Экология

    На третьем этапе сброженный помет разделяется на жидкую (влажностью 98…99%) и твердую (органика) фракции в две стадии. На первой стадии происходит выделение из сброженной массы около 70% жидкости, на второй стадии влажность твердой фракции доводят до 50…55%. Для этого были разработаны разделительные устройства, позволяющие достигать поставленной цели с наименьшими затратами энергии.
    Четвертый этап - приготовление гранулированных органических удобрений. Для этого нами разработан и исследован способ влажного гранулирования. С этой целью используется шнековый пресс со сборной прессующей матрицей, состоящей из двух частей: прессующей и релаксационной. В результате проведенных исследований установлен оптимальный режим работы шнекового пресса и оптимизированы параметры сборной прессующей матрицы. Использование данного способа гранулирования позволяет получать гранулы из твердой фракции сброженного птичьего помета влажностью 55…60% со следующими физико-механическими характеристиками: прочность - не мене 1,68 МПа (17 кг? с/см2), плотность не менее 1255 кг/м3, крошимость не более 1%. Разработанный способ влажного гранулированного сброженного помета позволяет получать гранулы, которые по размеру, плотности, прочности и крошимости полностью удовлетворяют требованиям технических условий на гранулированные удобрения. Использование данного способа гранулирования не требует металлоемкого дорогостоящего оборудования, также позволяет значительно снизить энергетические затраты идущие на процесс гранулирования.

  • 166. Состояние и перспективы развития сети российских национальных парков
    Дипломы Экология

    %c2%bb%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b8%d0%bb%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%81%20%d0%b1%d0%b8%d0%be%d1%81%d1%84%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b0%20<http://www.nationalcard.ru/information/park/br.html>.%20%d0%9d%d0%b5%d0%be%d0%b1%d1%85%d0%be%d0%b4%d0%b8%d0%bc%d0%be%20%d0%be%d1%82%d0%bc%d0%b5%d1%82%d0%b8%d1%82%d1%8c,%20%d1%87%d1%82%d0%be%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%81%20%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%ba%d0%b0%20%d0%b1%d0%bb%d0%b8%d0%b6%d0%b5%20%d0%ba%20%d0%bc%d0%b5%d0%b6%d0%b4%d1%83%d0%bd%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d0%be%d0%bc%d1%83%20%d0%bf%d0%be%d0%bd%d0%b8%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8e%20%d0%b1%d0%b8%d0%be%d1%81%d1%84%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b0,%20%d1%87%d0%b5%d0%bc%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%81%20%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b5%d0%b4%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%b0,%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d1%8b%d0%b9%20"%d0%b2%20%d1%87%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%be%d0%bc%20%d0%b2%d0%b8%d0%b4%d0%b5"%20%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%b5%d1%82%20%d1%8f%d0%b2%d0%bb%d1%8f%d1%82%d1%8c%d1%81%d1%8f%20%d1%82%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d0%be%20%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b5%d0%b4%d0%bd%d1%8b%d0%bc%20%d1%8f%d0%b4%d1%80%d0%be%d0%bc%20%d0%b1%d0%b8%d0%be%d1%81%d1%84%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b0,%20%d0%b2%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bc%20%d0%bf%d0%be%20%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8e%20%d0%be%d1%81%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%bb%d1%8f%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%b0%d1%8f%20%d1%85%d0%be%d0%b7%d1%8f%d0%b9%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%b0%d1%8f%20%d0%b4%d0%b5%d1%8f%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8c%20%d0%b8%20%d0%b4%d0%be%d0%bb%d0%b6%d0%bd%d1%8b%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d1%82%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c%20%d0%bd%d0%b0%d1%80%d1%83%d1%88%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d1%8d%d0%ba%d0%be%d1%81%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bc%d1%8b.%20%d0%92%202002%20%d0%b3.%20%d0%b1%d0%b8%d0%be%d1%81%d1%84%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%b8%20%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%b6%d0%b5%20%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%ba%d0%b8%20"%d0%a1%d0%bc%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b5%20%d0%bf%d0%be%d0%be%d0%b7%d0%b5%d1%80%d1%8c%d0%b5%20<http://www.nationalcard.ru/information/park/smpooz/index.html>"%20%d0%b8%20"%d0%a3%d0%b3%d1%80%d0%b0%20<http://www.nationalcard.ru/information/park/ugra/index.html>",%20%d0%bf%d0%be%d0%b7%d0%b6%d0%b5%20-%20%d0%b5%d1%89%d0%b5%202%20%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%ba%d0%b0%20">В 2001 г. первый из российских национальных паков - «Водлозерский <http://www.nationalcard.ru/information/park/vodloz/index.html>» получил статус биосферного резервата <http://www.nationalcard.ru/information/park/br.html>. Необходимо отметить, что статус национального парка ближе к международному пониманию биосферного резервата, чем статус заповедника, который "в чистом виде" может являться только заповедным ядром биосферного резервата, в котором по определению осуществляется ограниченная хозяйственная деятельность и должны присутствовать нарушенные экосистемы. В 2002 г. биосферными резерватами стали также национальные парки "Смоленское поозерье <http://www.nationalcard.ru/information/park/smpooz/index.html>" и "Угра <http://www.nationalcard.ru/information/park/ugra/index.html>", позже - еще 2 национальных парка

  • 167. Состояние окружающей среды в Новосибирской области
    Дипломы Экология

    Законом Новосибирской области "Об охоте и сохранении охотничьих ресурсов на территории Новосибирской области" урегулированы отношения в области охоты и сохранения охотничьих ресурсов на территории Новосибирской области. Согласно статье 2.З. закона, на территории Новосибирской области к охотничьим ресурсам относятся птицы - дрозды, вороны, грачи; к охотничьим ресурсам, в отношении которых осуществляется промысловая охота на территории Новосибирской области, относятся млекопитающие пушные животные - бобр европейский, соболь, куница лесная, норка американская, горностай, колонок, хорь степной (за исключением амурского степного хоря), белка обыкновенная, ондатра, росомаха, рысь, лисица, корсак. Общедоступные охотничьи угодья Новосибирской области, в которых физические лица имеют право свободно пребывать в целях охоты и которые не используются юридическими лицами и индивидуальными предпринимателями, формируются за счет охотничьих угодий, находящихся в границах территорий муниципальных районов Новосибирской области, и должны составлять в каждом из них не менее 20 процентов общей площади охотничьих угодий, имеющихся на территории муниципальных районов Новосибирской области. Законом разграничены полномочия в сфере охоты и сохранения охотничьих ресурсов между Новосибирским областным Советом депутатов, Губернатором Новосибирской области, Правительством Новосибирской области, областным исполнительным органом государственной власти Новосибирской области. Выдача и аннулирование охотничьих билетов, их регистрация в государственном охотхозяйственном реестре осуществляется областным исполнительным органом государственной власти Новосибирской области, уполномоченным в сфере охраны, контроля и регулирования использования объектов животного мира и среды их обитания в порядке, установленном уполномоченным федеральным органом исполнительной власти. Статьей 10 Закона урегулирован порядок распределения разрешений на добычу охотничьих ресурсов между физическими лицами, осуществляющими охоту в общедоступных охотничьих угодьях.

  • 168. Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
    Дипломы Экология

    БИРЮЧИНА ЗВИЧАЙНА / Ligustrum vulgare L. Сімейство маслинові Oleaceae. Народна назва: вовчі ягоди. Опис. Чагарник з супротивним короткочерешковимі ланцетовим блискучим листям і білими запашними квітками, зібраними в стислі кисті. Віночок сростнолепестний, з чотирьохроздільним відгином, тичинок дві, товкач з верхньою зав'яззю, чашка чотирьохзубчаста. Плід чорна овальна ягода. Висота 23 м. Час цвітіння липень. Поширення. Зустрічається в південній і південно-західній смузі європейській частині країни, на Кавказі. Місцепроживання. Зростає по узліссях лісів між чагарниками і розповсюджується в парках і садах. Вживана частина. Листя, квітки, плоди. Час збирання. Квітки і листя збирають в червні, плоди у вересні. Хімічний склад. Вивчений недостатньо. Відомо, що листя і квітки містять лігустрін і багато дубильних речовин. Вживання. Водний настій і відвар квіток і листя застосовують при цинзі, проносах, лихоманці і вживають для полоскань при запальних процесах у порожнині рота. Плоди застосовують як послаблюючий засіб. Волчник звичайний, вовче лико, волчеягодник, вовчі ягоди - Daphne mezereum L. Малогіллястий прямостоячий чагарник заввишки 50-150 см, з красивими, яскраво-червоними ягодами. Гілки прутьевідниє з сірою корою, усіяною маленькими бурими крапками. Листя скупчене на кінцях гілок, оберненояйцевидні або довгасто-ланцетові, до підстави що поступово звужуються в черешок. Квітки рожеві, сидячі в пазухах торішнього листя, запашні у порожнині рота. Плоди застосовують як послаблюючий засіб. Волчник звичайний, вовче лико, волчеягодник, вовчі ягоди - Daphne mezereum L. Малогіллястий прямостоячий чагарник заввишки 50-150 см, з красивими, яскраво-червоними ягодами. Гілки прутьевідниє з сірою корою, усіяною маленькими бурими крапками. Листя скупчене на кінцях гілок, оберненояйцевидні або довгасто-ланцетові, до підстави що поступово звужуються в черешок. Квітки рожеві, сидячі в пазухах торішнього листя, запашні, з'являються ранньою навесні до розпускання листя. Оцвітина простій, циліндровий, з чотирилопатевим відгином, 6-8 мм завдовжки. Тичинок 8. Зав'язь верхня з коротким стовпчиком і голівчатим рильцем. Плід - червона кістянка овальної форми з темною бурою, блискучою кісточкою. Квітне в першій для травня половині червня. Заготовляють у волчеягодника кору навесні здираючи її смужками, а також плоди в період повної зрілості. Кору висушують на відкритому повітрі, в тіні або в провітрюваних приміщеннях, маючи в своєму розпорядженні внутрішню поверхню назовні і стежачи за тим, щоб смужки кори не склеювалися між собою. Ягоди висушують в печах при невисокій температурі. При роботі з сировиною слід дотримувати запобіжні засоби, оскільки всі частини сильно отруйні, особливо ягода і кора. При поїданні ягід рослини нерідкі випадки отруєння, особливо серед дітей (Землінський, 1958). Отруйними початками рослини є глікозид дафнін і особливо смола мезерін, що міститься в корі. Пил рослини викликає сильне роздратування слизистих оболонок, що супроводиться запальними процесами (Гусинін, 1982). При поїданні ягід спостерігаються сильне паління в ротовій порожнині, запалення горла; 10-15 ягід є смертельною дозою для дітей. Смерть від ягід волчника супроводиться судомами і кривавим проносом. Протиотрута - ковтання льоду, морфій, слизисті відвари. Кора, окрім дафніну (7-гликозидо-7, 8-діоксикумаріна), містить також умбеліферон, фенологлікозід, дафнозід, мезерін , що є жовто-бурою їдкою смолою, фарбувальне речовину. У плодах знайдено ефірне масло, гіркі і фарбувальні речовини, речовину, подібну до дафніну, - коккогнін, жир, білкові і інші речовини; у насінні - жирне масло і сліди алкалоїдів. Спиртова настоянка кори у минулому застосовувалася як зовнішній засіб при ревматизмі, невралгіях, ішіасі і радикуліті, подагрі, паралічах, пухлинах і наривах, при діатезі. При неправильному вживанні препарат викликає опіки, що супроводяться запальним станом шкіри, а при вживанні - виразка слизової оболонки. У клініці професора Булатова отримані обнадійливі результати при лікуванні ягодами волчника тромбофлебіту (Гаммерман з соавт., 1970).

  • 169. Способы очистки промышленных выбросов
    Дипломы Экология

    Для полноценной очистки газовых выбросов целесообразны комбинированные методы, в которых применяется оптимальное для каждого конкретного случая сочетание грубой, средней и тонкой очистки газов и паров. На первых стадиях, когда содержание токсичной примеси велико, более подходят абсорбционные методы, а для доочистки - адсорбционные или каталитические. Наиболее надежным и самым экономичным способом охраны биосферы от вредных газовых выбросов является переход к безотходному производству, или к безотходным технологиям. Термин «безотходная технология» впервые предложен академиком Н.Н. Семеновым. Под ним подразумевается создание оптимальных технологических систем с замкнутыми материальными и энергетическими потоками. Такое производство не должно иметь сточных вод, вредных выбросов в атмосферу и твердых отходов и не должно потреблять воду из природных водоемов. Конечно же, понятие «безотходное производство» имеет несколько условный характер; это идеальная модель производства, так как в реальных условиях нельзя полностью ликвидировать отходы и избавиться от влияния производства на окружающую среду. Точнее следует называть такие системы малоотходными, дающими минимальные выбросы, при которых ущерб природным экосистемам будет минимален. В настоящее время определилось несколько основных направлений охраны биосферы, которые в конечном счете ведут к созданию безотходных технологий: разработка и внедрение принципиально новых технологических процессов и систем, работающих по замкнутому циклу, позволяющих исключить образование основного количества отходов; создание бессточных технологических систем и водооборотных циклов на базе наиболее эффективных методов очистки сточных вод; переработка отходов производства и потребления в качестве вторичного сырья; создание территориально-промышленных комплексов с замкнутой структурой материальных потоков сырья и отходов внутри комплекса. Разработка и внедрение принципиально новых технологических процессов и систем, работающих по замкнутому циклу, позволяющих исключить образование основного количества отходов, является основным направлением технического прогресса. Т.о. в ходе работы были сформированы знания о способах очистки производственных выбросов, показана их эффективность.

  • 170. Сравнение некоторых показателей качества питьевой воды в г. Южно-Схалинске
    Дипломы Экология

     

    1. Барковский В.Ф., Городенцева Т.Б. Основы физико-химических методов анализа.- М.: Высшая школа, 1983.- 426 с.
    2. Барсукова З.А. Аналитическая химия.- М.: Высшая школа, 1990.- 320 с.
    3. Вальвакова Н.B. Требования к оформлению выпускных квалификационных работ: Учебно-методическое пособие.- Южно-Сахалинск: Изд-во Сах-ГУ, 2003.- 16 с.
    4. Глазковская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшавтов СССР.- М.: Высшая школа, 1988.- 328 с.
    5. Громов О.А. Анализ в химии. - М.: Химия, 1987.- 447 с.
    6. Данильчук Б.С. Токcикология и токсины. М.: Медицина, 1989.- 271 c.
    7. Дарижапов Б.Б. О мерах повышения качества питьевой воды Зибарь Р.Н., Васильева А. А. Тяжелые металлы в биосфере.- М.: Мысль, 1984.- 396 c.
    8. Злыкин О.B. Влияние некоторых ксенобитиков на организм человека.- М.: Медицина, 1995.- 342 c.
    9. Крылов Б.M. Анализ степени токсичности ряда элементов.- М.: Просвещение, 1988.- 381 с.
    10. Левина Э.Н. Общая токсикология металлов.- М.: Мысль, 1982.- 275 с.
    11. Лужников Е.A. Клиническая токсикология.- М.: Медицина, 1999.- 441 с.
    12. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод.- М.: Химия, 1984.- 448 c.
    13. Люборский В.M. Повышение качества питьевой воды / В.M. Люборский, И.Н. Рыбников.- М.: Стройиздат, 1987.- 108 с.
    14. Мишин О.А. Влияние тяжелых металлов на живые организмы.- М.: Просвещение, 1985.- 273 с.
    15. Мраков В.A. Загрязняющие вещества в питьевой воде.- М.: Наука, 1990.- 415 c.
    16. Николаев Л.А. Металлы в живых организмах.- М.: Просвещение, 1986.- 127 с.
    17. Новиков С.С. Оценка качества питьевой воды.- М.: Мысль, 1995.- 183 с.
    18. Ольгин М.В. Выявление степени токсичности ряда веществ.- М.: Медицина, 1993.- 281 c.
    19. Орлов Д.А. Химия и охрана почв.- М.: Химия, 1996.- 175 с.
    20. Пивоваров Ю.П. Гигиена с основами экологии человека / Ю.П. Пивоваров, В.B. Королик, Л.C. Зиневич.- Ростов-на-Дону: Феникс, 2002.- 652
    21. Протасов В.Ф. Экология,здоровье и охрана окружающей среды в России.- M.: Финансы и статистика, 2000.- 655 c.
    22. Пряшин Э.В. Клиническая токсикология.- M: Медицина, 1994.- 583 с.
    23. Пузаков С.A. Химия.- M.: Медицина, 1995.- 268 с.
    24. Романов Д.М. Количественный метод анализа в химии.- M.: Наука, 1998.- 340 c.
    25. Cафронов С.Н. Оформление курсовых и дипломных работ: Учебно- метод.пособ.- Южно-Сахалинск: Изд-во Южно-Сахалинского гос. пед. института, 1998.- 45 с.
    26. Степановских А. C. Экология.- Курган.: Зауралье, 1997.-617 с.
    27. Топилин К.Л. Экологические проблемы современной России.- М.: Финансы и статистика, 2001.- 568 c.
    28. Трусов B.И. Учебно-методическое пособие по общей химии для студентов лечебных и медико-профилактических факультетов.- М.:Медицина, 1993.- 237 с.
    29. Трухина О.Е. Физико-химические методы анализа при экологическом мониторинге.- М.: Просвещение, 1989.- 352 с.
    30. Урманов И.A. Методы очистки промышленных сточных вод.- M.: Стройиздат, 1988.- 286 с.
    31. Уткин Г.Я. Загрязняющие вещества в воде.- М.: Мысль, 1987.- 428 c.
    32. Фефилов А.K. Охрана окружающей среды.- М: Проспект,- 1992.- 372 с.
    33. Фомин В.В. Мониторинг и методы контроля окружающей среды.-М.: Наука, 2001.-334 с.
    34. Хворин И.М. Токсичность тяжелых металлов в виде различных соединений.- М.: Просвещение,- 1985.-368 с.
    35. Хоружая Т.А. Методы оценки экологической опасности.- М.: Контур, 1998.- 233 с.
    36. Чащина У.А Гигиена и охрана здоровья человека.- M.: Высшая школа,- 1991.- 186 с.
    37. Шустов С.Б. Химические основы экологии.- М.: Просвещение, 1994.-239
    38. Энциклопедический словарь-справочник. Окружающая среда / Под ред. А.И. Шпигеля.- M: Прогресс, 1999.- 376 c.
    39. Эйхлер В. Яды в нашей пищи. Перевод с немецкого Г.И. Лойдиной, В.А. Турганимовой / Под ред. Б.Р. Cтригановой / - М.: Мир, 1993.- 188 c.
    40. Юрин В.М. Основы ксенобиологии.- Минск: Новое знание, 2002.- 263 c.
    41. Юрченко Г.П. Атамно-адсорбционный метод анализа.- М.: Химия, 1990.- 251 c.
    42. Юрьева А.В. Патогенез вредных и ядовитых веществ.- М.: Медицина, 1998.- 446 c.
    43. Ярмоленко Т.O. Особенности патогенеза тяжелых металлов.- М.: Наука, 1996.- 248 c.
    44. Ярцев А.Е. Токсикология .- М.: Просвещение, 1988.- 368 c.
    45. Вода питьевая. Общие требования к организации и методам контроля качества. // М.: Роскомстандарт России, 1999.- 42 c.
    46. Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды централизованных систем водоснабжения. Контроль качества. Cан.ПиН 2.14.1074.-01. // М.: Минздрав России, 2002.- 69 c.
  • 171. Сталий розвиток Чернігівської області
    Дипломы Экология

    №Найменування заходівРоки20082009

    1. Проведено перевірок248277
    2. Виявлено порушень93106
    3. Видано приписів90106
    4. Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн.--
    5. Стягнуто адміністративних штрафів, чол./грн.--
    6. Складено протоколів, чол.1514
    7. Передано матеріалів до суду1514
    8. Предявлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн.--
    9. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн.--
    10. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження обєктів--
    11. Видано дозволів на використання природних ресурсів.-1
    12. Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів--
    13. Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість--
      14. На виконання Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та з метою посилення державного контролю за охороною лісів під час заготівлі новорічних ялинок в Чернігівській області з 19.12.2009 р. по 30.12.2009 р. було організовано і проведено операцію "Новорічна ялинка". Операція проводилась згідно "Плану заходів для попередження порушень природоохоронного законодавства при заготівлі новорічних ялинок в новорічний період 2009 р." У відповідності до цього плану були створені рейдові групи з представників Держуправління, органів внутрішніх справ, лісової охорони та громадськості, якими проведені перевірки у найбільш "привабливих" лісових масивах, в зелених зонах населених пунктів, на автодорогах, ринках міст [6]. Під час проведення рейдів та перевірок виявлено 22 випадки самовільних рубок новорічних ялинок, складено 29 протоколів, 10 порушників притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 1105 грн., з яких 697 грн. сплачено, 7 протоколів передано на розгляд до місцевих судів. Обрахована сума збитків, заподіяних хвойним насадженням, становить 34,4 тис. грн., з них 2,8 тис. грн. сплачено добровільно. Протягом 2009 року здійснено 516 перевірок по контролю за станом рослинного світу області, за результатами перевірок складено 400 протоколів, 22 з яких направлені до місцевих судів для розгляду, винесено 385 постанов на суму 20,587 тис. грн., стягнуто 19,771 тис. грн. Предявлено 104 позови на відшкодування майнових стягнень на суму 86,469 тис. грн., з яких сплачено 66,761 тис. грн. Передано 7 справу в правоохоронні органи, по яких порушено 4 кримінальні справи. У 2009 році інспекційним складом Держуправління проводився контроль за станом охорони та використання обєктів тваринного світу. З цією метою здійснено 149 перевірок, за порушення правил полювання в області складено 415 протокол, в т.ч. працівниками Держуправління охорони навколишнього природного середовища 139, працівниками Чернігівського облуправління лісового господарства 106, посадовими особами товариств користувачів угідь 78, міліцією 1. Притягнуто до адмінвідповідальності 378 осіб, до кримінальної 2. стягнуто штрафів 20770 грн., відшкодовано збитків на загальну суму 1850 грн. У 2009 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області разом із Деснянським державним басейновим управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства проводилась спільна робота по контролю за станом та охороною ВЖР. 3.4 Програмно-цільове регіональне управління
    Як свідчить досвід, на сьогоднішній день на регіональному рівні недостатньо використовуються переваги територіальної концентрації економічного потенціалу, слабо реалізуються можливості координації виробничо-збутової діяльності на міжгалузевій основі. Регіональні структури управління недостатньо повязані з темпами і пропорціями розвитку окремих галузей, що обєктивно склалися в регіональних народногосподарських комплексах.

  • 172. Стан захисту лісів Чернігівської області
    Дипломы Экология

     

    1. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - Киев: Наук. думка, 1983. - 216 с.
    2. Андрієвський І. Д., Коржнев М.Н., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та ін. Природно-ресурсний аспект розвитку України. К.: КМ Academia, 2001. 110 c.
    3. Андрієнко Т.Л., Клєстов М.Л., Прядко О.І. Мережа регіональних ландшафтних парків України: наукові та організаційні основи створення. - Київ, 1996. - 56 с.
    4. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посібник. Суми, 2002. 284 с.
    5. Борейко В.Е. История заповедного дела в Украине. К.: Киевский эколого-культурный центр, 1995. 183 с.
    6. Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. - К., 1998. - 52 с.
    7. Генсірук С. А. Ліси України. Львів: Вид-во Укр. держ. лісотех. ун-ту, 2002. 496 с.
    8. Геоботанічне районування Української РСР. К.: Наук. думка, 1977. 302 с.
    9. Гордієнко М. І., Гордієнко Н. М. Лісівничі властивості деревних рослин. К.: Вістка, 2005. 816 с.
    10. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2005 2006 роки. Чернігів, 2006.
    11. Екологічне законодавство України (Збірник законодавчих актів).К.: ЕкоПраво.Київ, ЕкоПравот Харків, 19%.- 246 с.
    12. Єлін Є.Я. Рослини наших лісів. К.: Радянська школа, 1983. 239 с.
    13. Ємельянов І.Г. Оцінка біорізноманіття екосистем у контексті оптимізації мережі природно-заповідних територій // Заповідна справа на межі тисячоліть. Канів, 1999. 110 127 с.
    14. Заповідники і національні парки України. - К.: Вища школа, 1999. -230 с.
    15. Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. / За ред. Шеляг-Сосонка Ю.Р. К.: Хімджест, 2003. 248 с.
    16. Зеленая книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества. / Под общ. ред. Шеляг-Сосонка Ю.Р./ К.: Наук. думка, 1987 216 с.
    17. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. Суми, 2003. 416 с.
    18. Конвенція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність і участь / Відп. ред. Т.В. Тардашук. К.: Стилос, 1997. 154 с.
    19. Культури сосни звичайної в Україні / М. І.Гордієнко, В. П. Шлапак, А. Ф. Гойчук, В. О. Рибак, В. М. Маурер К., 2002. 872 с.
    20. Поварніцин В. О. Ліси українського Полісся. Львів: Вид-во АН УРСР, 1959. 207 с.
    21. Пороша С. І., Пастернак В. П. Природне лісовідновлення. Харків: Вид-во Харк. держ. аграр. ун-ту, 1997. 24 с.
    22. Рослинність УРСР. Ліси. К.: Наук.думка, 1971. 460 с.
    23. Свириденко В. Є. Швиденко А. Й. Лісівництво. К.: Сільгоспосвіта, 1995. 364 с.
    24. Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. М.: Наука, 1964. 374 с.
    25. Физико-географическое районирование Украинской ССР. К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. 684 с.
    26. Чернявский М.В. Ліси України та збереження їхнього біологічного різноманіття. Охорона пралісів України // Конвенція про біологічне розмаїття; громадська обізнаність; участь. К.: Стилос, 1997. С. 75-89.
    27. Шеляг-Сосонко Ю. Р., Стойко С. М., Вакаренко Л.П. Ліси України. Сучасний стан, збереження, використання. К.: Наук. еколог. центр. Укр., 1996. 32 с.
    28. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ліси України: біорізноманітність та збереження. Укр. ботан. журн., 2001, т.58, №5
    29. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Вакаренко Л.П., Попович С.Ю. Ценотаксономічне різноманіття лісів України: методи оцінки та синфітосозологічна класифікація // Укр. ботан. журн. 1999. 56, №1. С. 74-78.
    30. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Попович С.Ю., Вакаренко Л.П. Зелена книга України. Ліси. К.: Наук. думка, 2002. 253 с.
  • 173. Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області
    Дипломы Экология

     

    1. Багнюк В. Екологія на порозі третього тисячоліття / Вітчизна. - 2000. № 1 - 2. ст.135 - 142.
    2. Брылов С.А., Штродка К., Грабчак Л.Г. и др. Охрана окружающей среды. - М., 1986. - 272 с.
    3. Владимиров А, М., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т. и др. Охрана окружающей среды. - Л., 1991. - 423 с.
    4. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика /А.Б. Качинський, Г.А. Хміль. - К.: НІСД, 1997. - 127 с.
    5. Економіка та географія природокористування. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Конспект лекцій. - Чернівці. - „ Рута ", 2005 р., ст.5 - 8, 12 - 18, 26 - 27, 69.
    6. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. - Суми: ВТД “Університетська книга", 2003. - 416 с.
    7. Коропатник Т. Агроресурсний потенціал регіону як об'єкт суспільно - географічного дослідження. // Регион: проблемы и перспективы. - 1999. - № 1. - С.28 - 30.
    8. Коропатник Т. Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області. // Сіверянський літопис. - 1999. - № 6. - С.227 - 231.
    9. Коропатник Т. Земельноресурсний потенціал Чернігівської області: стан і перспективи використання // Вісник географія. - К.: Київський університет, 2001. - Вип.47. - С.56-59.
    10. Костащук В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. - метод. посібник. - част.1 - Чернівці, 2005. - ст.49 - 52.
    11. Костецький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). - К., 2001.
    12. Куценко А.М., Писаренко В.Н. Охрана окружающей среды в сельском хозяйстве. - К., 1991. - 200 с.
    13. Лаптев А.А., Приемов С.И., Родичкин И.Д. и др. Охрана и оптимизация окружающей среды. - К., 1990. - 254 с.
    14. Мельник Е. Економічна точка опори екологізації суспільного виробництва. / Економіка України. - 1998 р., - № 7. - ст.64 - 70.
    15. Міщенко В., Данилишин Б. Природно ресурсна рента і рентна політика в Україні. / Економіка України. - 2003. - 12 груд. - ст.4 - 9.
    16. Наукові основи агропромислового виробництва Чернігівської області. / Гриник І.В., Барбаков А.Г., Бакун Ю.О. - Чернігів: РВК „Деснянська правда”, 2004. - 344 с.
    17. Нестеров П.М. Економика природнопользования. - Москва.: Изд - во „ Высшая школа ”, 1984 г.
    18. Розміщення продуктивних сил України. Підручник. / За ред. Є.П. Качана. - К.: Вид - во „ Юридична книга ” 2001 р. - ст.101, 119 - 120.
    19. Розміщення продуктивних сил. Підручник. / За ред. Ковалевського. - К., 2003 р., - ст.66 - 78.
    20. Руденко В.П. Географія природно - ресурсного потенціалу України. Київ - Чернівці: К. - М. Академія - Зелена Буковина, 1999. - ст.73 - 75, 86, 121 - 123, 131 - 136, 190, 209.
    21. Руденко В.П. Географія природно ресурсного потенціалу України. - Львів: світ, 1993. - ст.3, 25, 33 - 43.
    22. Руденко В.П. Довідник з географії природно - ресурсного потенціалу України. - К.: Вид - во „ Вища школа ", 1993 р.
    23. Руденко В.П. Український природно - ресурсний потенціал - ІІІ част. - Чернівці. - „ Рута ", 2005 рік.
    24. Соціально - економічна географія України: навч. посібник / За ред. Шаблія О.І. - Львів: Світ, 1994 р. - ст.261 - 265, 275 - 279.
    25. Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.
    26. Юдасин Л.С. Энергетика: проблемы и надежды. - М., 1990. - 205 с.
  • 174. Структура и тенденции водопотребления в РФ
    Дипломы Экология

    Также проведен количественный анализ тенденций использования водных ресурсов в РФ в программе STATISTICA и в Microsoft office Excel. В ходе анализа тенденций использования воды в РФ я пришла к выводу, что объемы использования воды на орошение и сельскохозяйственное водоснабжение заметно сокращаются, с 1993 года и по сей день. На мой взгляд, это связано со снижением продуктивности сельского хозяйства. Использование воды на производственные нужды в РФ в постсоветский период имело небольшой спад, но в принципе наблюдается тенденция к увеличению объемов использования воды. Естественно, что это связано с ростом промышленного производства. А вот использование воды на хозяйственно-питьевые нужды имеет тенденцию к уменьшению объемов использования воды. Возможно, что это связано с сокращением численности населения.

  • 175. Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
    Дипломы Экология

     

    1. Азовское море. Гидрометеорология и гидрохимия морей СССР. // Справочное издание Проекта: "Моря СССР". СПб, 1991. Т. V. Ч. I. 237 с.
    2. Алисов Г.П. Климаты СССР. Москва: Изд-во МГУ, 1956. 104 с.
    3. Аннотированный список млекопитающих Крыма // Сб. воспоминаний и науч. тр., посвящ. 140-летию со дня рождения А.А. Браунера. - Дулицкий А.И., Товпинец Н.Н..- Одесса : Астропринт, 1997.- С. 92-100.
    4. Барабаш М.Б. Современные изменения климата // Природа Украинской ССР. Климат. К.: Наук. думка. 1984. C. 160169.
    5. Белоконь Г.С. Основные черты формирования и продукция высшей водной растительности каналов юга Украины // Гидробиология каналов СССР и биологические помехи в их эксплуатации.- Киев : Наук. думка, 1976.-С.260-278.
    6. Біорозмаїття. Питання та відповіді. Київ: Товариство "Зелена Україна", 1998. 32 с.
    7. Брагинский Л. П.. Пестициды и жизнь водоёмов. К.: Наукова думка 1972. 201 с.
    8. Бурксер Е.С. Солоні озера та лимани України // Тр. физ.-мат. отдел. ВУАН. 1928. Т. 8. С. 59-63
    9. Васильева И. Г. Водный кризис в США // США: Экономика, политика, идеология. 1982. № 11. С. 99-109.
    10. Географічна енциклопедія України. В 3-х т. / Під ред. Маринича О. М. К.: Україн. рад. енциклопедія, 1989-1991. 1 т. 416 с. 2 т. 480 с. 3 т. 489 с.
    11. Гринченко А.Б. Журавли в Крыму // Сообщ. Прибалтийской комиссии по изучению миграций птиц..- Тарту, 1987.- № 19.- С. 75-80.
    12. Гурьев Ю. Большая вода Тавриды. О Северо-Кримском канале. мол. гвардия. 1983. С.180-182.
    13. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник. К.: Знання, 2000. 203 с.
    14. Дулицкий А.И., Эпизоотологическая обстановка, фауна млекопитающих и членистоногих эктопаразитов (Распространение природных очагов инфекционных заболеваний в зоне создаваемого национального парка "Сивашский") // Современное состояние Сиваша : Зб. науч. статей.- Киев :Wetlands International АЕМЕ, 2000.-С. 42-66.
    15. Екологічне законодавство України. Харків: ТОВ "Одісей", 2002. 928 с.
    16. Екологічний менеджмент: навчальний посібник /За ред. В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк.-К.: Значеня, 2006.-366 с.
    17. Екологія і закон. Екологічне законодавство. Книга 1. Під ред. В.І. Андрейцева. Київ: Хрінком Інтер. 1998. 698 с.
    18. Закон України "Про мисливське господарство та полювання" // Відомості Верховної Ради. 2000. № 18. Ст. 132-159
    19. Збереження біорізноманіття, створення екомережі та інтегроване управління річковими басейнами. Кобеньок Г. В., Закорко О. П., Марушевський Г. Б. Київ. 2008.-200 с.
    20. Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. К.: національний екологічний центр України, 2000. 244 с.
    21. Звіт Рескомприроди Криму.
    22. Земельний Кодекс України // Екологічне законодавство: Зб. законод. актів. Харків: ЕкоПраво. 2002. С. 67-168.
    23. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль. Посібник.- К.: КНТ, Дакор, Основа, 2007. 412 с.
    24. Израэль Ю.А. Мониторинг состояния и регулирования качества природной среды. В кн.: Природопользование. М.: Наука, 1978. 159 с.
    25. Испарение природных солевых рассолов. Ильинский В.П., Филиппео В.М.. // Журн. хим. пром-сти. 1929.-6,№16.
    26. Информационные материалы по секторальным отчётам научно-иследовательного проекта "Оценка социально-экономической ситуации в Присивашском районе" Симферополь 2004.
    27. Ирригационное земледелие и проблемы сохранения биологического разнообразия Джанкойского района Автономной республики Крым. Монография. Киев.:2005. 166 с.
    28. Карпевич А. Ф. Теория и практика акклиматизации водных организмов. Москва, 1975. 435 с.
    29. Кириченко О. Сиваш просит помощи и ждёт решительних хозяев Крим. Правда.-1989.
    30. Ковда В.А. Солончаки и солонцы.- М. - Л.: Изд во АН СССР, 1937.
    31. Курніков Н.С. О метаморфизации рассолов крымских соляных озёр // Записки минералог. об-ва.- 1896. - Сер.2,ч. 34.
    32. Мейер К.И. Сиваш и его флора // Естествознание и геграфия.- М., 1916.-21, № 1-2.-С. 1-19.
    33. Моніторинг довкілля. - Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Підручник.- К.: Видавничий центр "Академія", 2006. 360 с.
    34. Никольский А.М. Позвоночные животные Крыма // Зап. инп. акад. наук. - СПб., 1891.- 484с.- Приложение к Т. 68.
    35. Новиков Ю.А. Оценка экологического состояния промышленного Армянско-Красноперекопского района по геохимическим данным (Крым). Отчет. КРАЭМ, 1999.
    36. Основи екології: Теорія та практикум. Навчальний посібник Білявский Г.О., Бутченко Л.І. К.: Лібра, 2004. 368 с.
    37. Основи екологічних знань. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Київ: Либідь, 1995. 288 с.
    38. Павлов П.Й. Комплексне вивчення Східного Сивашу і Молочного лиману в 1955 р. \\ Біол. обгрунтування розвитку кефаль. госп-ва Східного Сиваша і Молочного лиману: Пр. Ін-ту гідробіології АН УРСР. 1960. № 35. С. 3-8.
    39. Паллас П.С. Краткое физическое и топографическое описание Таврической области.- СПб., 1795.- 72с.
    40. Попович Ф.Я. Новые данные к флоре и растительности района Присивашья // Сов. ботаника.- 1938.- № 1.- С.100-106.
    41. Попович Ф.Я. Азово - Сивашкий государственный заповедник(УССР, Днепропетровская оласть, гор. Геническ ) // Сов. ботаника.- 1938.- № 6 .- С.135-136.
    42. Почвы / Природа Украинской ССР. Под. ред. П.Б.Вернандера, Д.А. Тютюнника. К.: Наукова думка, 1985. 216 с.
    43. Природно-ресурсний аспект розвитку України. Програма сприяння сталому розвитку в Україні; Наук. керівник напрямку М.М.Коржнєв. К.: Вид. дім КМ Academia, 2001. 112 с.
    44. Сиваш: природа и люди. Киев:Черноморская программа: Ветландс Интернешнал, Марушевський Г. Б., Костюшин В. А., Сиохин В. Д 2005. 78 с.
    45. Северо-Кримский. Яблонский Л.И., Бондаренко Н.Н., Хоменко В.А. Симфю. 1977. 36 с.
    46. Современное состояние Сиваша. Сборник научних статей.- Киев. АЕМЕ 2000 104 с.
    47. Состояние ихтиофауны и рыбопродуктивности причерноморских лиманов в связи с изменением их гидрохимических характеристик // Биология и экология: Вестник Днепропет. гос. ун-та. Волох А.М., Воловник С.В., Попенко В.М., Рева П.П. Днепропетровск. 1993. Вып. 1. С. 161
    48. Флористичні та фітоценотичні дослідження Сивашу та ботанічні питання його менеджмент-плану Андрієнко Т. Л., Коломійчук В. П. - Киев: 200 с.
    49. Численость и размещение гнездящихся около водних птиц в водно-болотних угодьях Азово-Черноморского побережья Украини - Киев 2000 475 с.
    50. Экстремальные природные явления в русских летописях XI-XVII вв. Борисенков Е.П., Пасецкий В.М Л.: Гидрометеоиздат, 1983. 240 с.
    51. www.osnova.com.ua
    52. www.uk/wikipedia.org/wiki
    53. www.ukrreferat
    54. www.sivash.com.ua
    55. bezrukov@ccssu.ru
    56. www.azniirkh.ru/region4.html
  • 176. Сучасні напрямки природоохоронної пропаганди
    Дипломы Экология

    З березня 1995 року в Донецьку стала видаватися газета «Наш край». Вона розрахована на широке коло читачів й пропонує найрізноманітнішу інформацію: від телепрограми до серйозних аналітичних статей спеціалістів у галузі охорони довкілля. З держав, що утворилися на пострадянському просторі, в Україну надходять видання «Белорусский климат», «Бумеранг», «Выживем вместе», «Заповедный вестник», «Зеленый крест», «Зеленый Луч», «Зеленый мир», інформаційний бюлетень Центру охорони дикої природи СоЕС для державних заповідників та національних парків, «Набат», «Природа», «Свет», «Спасение», «Третий путь», «Хранители радуги», «ЭкоХроника» та інші. В Україні є й видання міжнародних організацій. У Львові, зокрема, виходить друком дайджест екологічної інформації з питань довкілля міжнародної організації «World Information Transfer» (WIT) «Світовий екологічний журнал». У Києві за участі ЮНЕСКО видавався бюлетень ЮНЕП «Контакт». Екологічний видавничий центр «Юнікорн» випускав бюлетень Всесвітньої інформаційної служби з енергетики «WISE Україна». Періодичні випуски про свою діяльність з аналогічною назвою видавав «Грінпіс Україна». Відчутну інформаційну підтримку екологічним організаціям надають «Последние Новости». Це брошури, що видаються Європейським офісом «Friends of the Earth» («Друзі Землі»). Вони розповсюджуються серед лідерів природоохоронного руху. Кожна з них присвячена актуальним для країн Центральної та Східної Європи проблемам і, крім інформаційної, виконують також методологічну функцію. Офіційний інформаційний бюлетень «Рятування Чорного моря» видає Екологічна програма по Чорному морю при глобальному фонді з охорони довкілля (GEF). Виходить у Стамбулі й перекладається, крім інших, і українською мовою. Кольоровий екологічний бюлетень «Жива Україна» заснували УкрЮНЕПКОМ, Головне управління національних природних парків та заповідної справи Мінекобезпеки України, товариство «Зелена Україна» Національного екоцентру та редакційний колектив. Під рубрикою «Екополітика» вміщуються актуальні повідомлення про всеукраїнські та міжнародні проекти, насамперед, з питань збереження біологічного різноманіття. Цікавим явищем є поява політичних екологічних видань. Партія Зелених України видає інформаційний бюлетень «Зелений вісник». З екологічних організацій України, що займаються не тільки екожурналістикою, але й підготовкою майбутніх спеціалістів у цій галузі, варто відзначити київську студію екологічної журналістики «Зелене досьє». Її завданням є виховання людей, що розповсюджують правдиву інформацію про стан природи та місце в ній людини. Благодійний інформаційно-видавничий центр «Зелене досьє», на базі якого діє студія, видавав навчальну газету з однойменною назвою й бюлетень «Діти просто неба». Це був орган міжнародної конференції, яку організовано для здійснення інформаційного зв'язку й координації дій у період між пленарними засіданнями конференції. У рамках програми Тасіс, а зараз за підтримки Британської Ради, видається друкований та електронний «Екотиждень», в якому містяться екологічні повідомлення з України та світу. Національним екологічним центром України засновано інформаційно-видавниче агентство «Довкілля», що займається, крім указаної діяльності, екологічною освітою й вихованням. Значний вплив на активізацію громадськості має інформаційний бюлетень ISAR «Єднання». Його друкована версія надходить до близько тисячі адресатів, понад 300 ще отримують електронний варіант. Видання вміщує інформацію про різноманітні екологічні заходи, конкурси, дослідницькі та освітні програми, нові публікації, джерела екологічної інформації в Інтернеті та по електронній пошті. У 1996 році в Горлівці почав виходити журнал «Экология промышленных регионов» російською та англійською мовами. З метою пропаганди екологічно безпечних видів відпочинку створено журнал «Туризм сільський зелений». «Вісник» таку назву має бюлетень, який висвітлює діяльність нового регіонального екологічного центру в Україні. Київський еколого-культурний центр спільно з Центром охорони дикої природи Соціальноекологічного Союзу (Москва) видає науково-популярний бюлетень «Збереження біорізноманіття та заповідна справа в Україні» та «Экологический гуманитарный журнал». 1999 року в Києві засновано журнал «ЭСТА (энергосберегающие технологии и автоматизация)» російською та українською мовами. Він виходить за сприяння Держкомітету України з енергозбереження та Комітету промислової політики України. Статті мають прикладний характер і сприяють практичним заходам з охорони довкілля. 1999 року видано перший номер бюлетеня «Системи якості та управління навколишнім середовищем». У бюлетені подається інформація про останні законодавчі акти й нормативні документи, прийняті державними установами України, Російської Федерації (Президентом, урядом, Державним комітетом з охорони навколишнього середовища, Державним комітетом із стандартизації та сертифікації), виконавчими органами Європейського Співтовариства (Радою Європи, Європейською Комісією) у галузі управління навколишнім середовищем, зокрема у сферах систем управління навколишнім середовищем, стану повітря, води та ґрунту, екологічного маркування. У бюлетені також висвітлюються останні публікації з обраної тематики офіційних міжнародних та європейських організацій (Міжнародної організації зі стандартизації ISO, Європейського комітету зі стандартизації CEN, Європейського агентства з питань навколишнього середовища EEA, Європейського бюро з питань навколишнього середовища EEB, Європейської організації із співпраці в галузі акредитації EA, Європейського партнерства з навколишнього середовища EPE, Ініціативи кліматичної технології СТІ, директоратів управління Європейської Комісії та інші), національних інститутів із стандартизації та сертифікації та засобів масової комунікації України. У травні 1999 року відбулася презентація журналу «Перехід IV. Український вибір в епоху планетарної кризи». На думку головного редактора Ігоря Каганця, це видання можна вважати й екологічним, адже проблеми виживання та збереження довкілля посідають тут значне місце. Цікавою особливістю є поява різноманітних публікацій, котрі не відповідають ознакам класичної преси, але теж мають вплив на громадськість. На широке коло читачів була розрахована популярна серія брошур «Оповідання про воду». Тиражем 5 тисяч екземплярів її видав Комітет врятування Дніпра й малих річок України. Просвітницьку серію «Екологія і здоров'я» за підтримки посольства Королівства Нідерландів опубліковано протягом 2000 та 2001 року громадською організацією «Екологія. Жінка. Світ». Серія включає в себе брошури на такі теми: «Нітросполуки та їх попередники», «Радон», «Поліциклічні ароматичні вуглеводні», «Електромагнітні поля (60 Гц)», «Мінеральні волокна», «Сонячне випромінення» тощо. За даними [8] в Україні нараховувалося близько 25 загальнодержавних видань екологічної тематики, 15 наукових спеціалізованих видань, близько 40 бюлетенів, вісників та інших одиниць періодики локального характеру.

  • 177. Технологія метанового зброджування гнойової біомаси
    Дипломы Экология

     

    1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. К.: Либідь, 1995.-308 с.
    2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології. К: Либідь, 1997.-160 с.
    3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань. К: Либідь, 2000 С 180-186.
    4. Герасименко В.Г. Біотехнологічний словник. К: „Вища школа”, 1991. 167 с.
    5. Герасименко В.Г. Біотехнологія К: „Вища школа” 1991
    6. Городний Н.М., Мельник И.А., Гіовхан М.Ф. и др. Биоконверсия органических отходов в биодимамическом хозяйстве. - К.: Урожай, 1990. - 256 с.
    7. Екологічні основи безвідходних технологій: Методичні вказівки та робочий зошит до виконання лабораторно-практичних робіт для студентів зі спеціальності 7.070.801 екологія та ожорона навколишнього природного середовища / В.Г. Герасименко, С.В. Мерзлов та ін. Біла Церква, 2006.36 с.
    8. Желібо С.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В.Безпека життєдіяльності. К.: “Каравела”, 2003.- с. 243-244.
    9. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: Лібра, 1998.- 248с.
    10. Кормильцын В.И., Цицкашвили М.С., Яламов Ю.И. Основи екологии. - М.: Изд-во МГУ, 1997. С 310-311.
    11. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. Навчальний посібник. - К: „МАУП” 1998
    12. Методичні вказівки та робочий зошит до виконання лабораторно-практичних робіт для студентів із спеціальності 7.070801 екологія / В. Г. Герасименко, М.О. Герасименко, О.М. Мельниченко та інші. Біла Церква, 2004. 82 с.
    13. Методичні рекомендації з написання розділу "Охорона праці" в дипломних роботах студентів агрономічного, екологічного, економічного, зооінженерного факультетів та факультету ветеринарної медицини / О.І. Розпутній, І.В. Перцьовий, С.В. Куркіна та ін. / Біла Церква. - 24с.
    14. Одум Ю. Основи екології. М.: Мир, 1975-43 Пыстун І.П. Безпека життєдіяльності. Суми: Університетська книга, 2000.- С 141-142.
    15. Погорелый Л.В., Луценко М.М. Биотехнические системы в жнвотноводстве. К., 1992. - С. 268-292.
    16. Пузанов А.Г., Калюжньїй С.В., Скляр В.И. Разработка методов интенсификации процесса метанового сбраживания навоза крупного рогатого скота / Биотехнология. - 1990. - № 5. - С. 49 - 51.
    17. Фокина В.Д., Хитров А.И. Переработка навоза в биогаз: Обзорная информация. М., 1981. 49 с.
    18. Швиндлерман С.П. Основы общей экологии. Донецк: Кассиопия, 1999. с. 100-103.
    19. http://esco-ecosys.narod.ru/2004_7/art154/page1.htm
    20. http://mkmagazin.almanacwhf.ru/mk_other/small_mech/8805_esche_raz_pro_biogaz.htm
    21. http://www.leadnet.ru/s2006/konechenkov.htm
    22. http://www.meganet.md/its/ru/reg/biogaz.html
    23. http://zhelezyaka.com/news.php?d=051025132102
  • 178. Трансформация люизита в объектах окружающей среды
    Дипломы Экология

    Рост растений регулируется фитогормонами [10]. Между первичным механизмом действия фитогормона и ростовой или морфогенетической реакцией растения лежит сложная цепь биохимических, биофизических и структурных изменений в клетке. Мы еще не знаем всех звеньев этой цепи, так как исследование механизма действия фитогормонов стало возможным сравнительно недавно. Что касается ауксинов, то диапазон их физиологического действия широк, они участвуют в регуляции многих физиологических процессов, происходящих в растении, и трудно предположить, что в основе лежит единый механизм. В данном случае важно сосредоточить внимание именно на первичной регулирующей реакции, т.е. реакции между гормоном и его рецептором, а последующие реакции будут относиться к способу действия. В свое время было выдвинуто несколько гипотез, объясняющих механизм действия фитогормонов, однако ни одна из них не дала исчерпывающего объяснения. Выдвигались гипотезы о роли взаимодействия ауксина с коэнзимом А, о действии ауксина на синтез нуклеиновых кислот и белка, делались попытки объяснить действие ауксина как эффектора АТФ-азы, которая выполняет роль протонного насоса в клеточной мембране. Ауксин, согласно данной гипотезе, повышает активность АТФ-азы, в результате чего выделяются ионы водорода, что может привести к увеличению растяжимости клеточной стенки. Выход ионов водорода в окружающую среду приводит к ее подкислению, что было показано и другими авторами. Анализ многочисленных данных о механизме действия ауксина свидетельствует о существовании быстрых и медленных реакций организма на действие гормона. Предполагается, что быстрые реакции обусловлены взаимодействием гормона со специфическим рецептором, локализованным в плазматической мембране клеток ауксин-чувствительных тканей. Ауксин-рецепторный комплекс активирует Н*-насос, что обеспечивает условия для размягчения клеточных стенок и их растяжения под действием тургора; активация переноса протонов из цитоплазмы в клеточную стенку приводит к ее подкис лению. Ионы Н+ вытесняют из клеточной стенки ионы кальция, которые по электрохимическому градиенту поступают в цитоплазму, где способствуют секреции кислых гидролаз. Ионы Н+ и Са+2 являются промежуточными посредниками при действии ауксина на рост растяжением, а также основой аттрагирующей активности растущих клеток. Транспорт ионов Н+ наружу на основе электрохимического потенциала обеспечивает поступление в клетку Сахаров, слабых кислот, аминокислот и других соединений. От работы протонного насоса зависите также и процесс старения клеток. Снижение уровня ауксина приводит к ухудшению работы Н+-насоса, что, в свою очередь, способствует активации кислых гидролаз, вызывающих процессы де градации в клетке. Медленные реакции организма на действие ауксина обусловлены регуляцией экспрессии генов, ответственных за программу роста растяжением. При этом существенными является связывание ауксина с ядерно-цитоплазматическим рецептором, что обеспечивает транспорт гормона в ядро и активацию с процесса транскрипции. Комплекс рецептора с ауксином, проникая в ядро, активирует синтез всех форм РНК. Ауксин влияет и на трансляцию - наблюдалось увеличение числа полисом в обработанных клетках. Известно, что ауксин активирует синтез специфических белков, что обеспечивает рост растяжением.

  • 179. Уголовно правовая охрана фауны России
    Дипломы Экология
  • 180. Управление водоснабжением и водоотведением в городском коммунальном хозяйстве
    Дипломы Экология

    В статье 1 Водного кодекса РФ, приводятся основные понятия, большинство из которых имеют непосредственное отношение к водоснабжению и водоотведению: вода - химическое соединение водорода и кислорода, существующее в жидком, твердом и газообразном состояниях, воды - вся вода, находящаяся в водных объектах; поверхностные воды - воды, постоянно или временно находящиеся в поверхностных водных объектах; подземные воды - воды, в том числе минеральные, находящиеся в подземных водных объектах; водные ресурсы - запасы поверхностных и подземных вод, находящихся в водных объектах, которые используются или могут быть использованы; водный объект - сосредоточение вод на поверхности суши в формах ее рельефа либо в недрах, имеющее границы, объем и черты водного режима; водный режим - изменение во времени уровней, расходов и объемов воды в водных объектах; водный фонд - совокупность водных объектов в пределах территории Российской Федерации, включенных или подлежащих включению в государственный водный кадастр; поверхностный водоток - поверхностный водный объект с непрерывным движением вод; поверхностный водоем - поверхностный водный объект, представляющий собой сосредоточение вод с замедленным водообменом в естественных или искусственных впадинах; обособленный водный объект (замкнутый водоем) - небольшой по площади и непроточный искусственный водоем, не имеющий гидравлической связи с другими поверхностными водными объектами; водосборная площадь - территория, сток с которой формирует водный объект; бассейн водного объекта - территория, включающая водосборные площади гидравлически связанных водоемов и водотоков, главный из которых впадает в море или озеро; акватория - водное пространство, ограниченное естественными, искусственными или условными границами; дренажные воды - вода, собираемая дренажными сооружениями и сбрасываемая в водные объекты; сточные воды - вода, сбрасываемая в установленном порядке в водные объекты после ее использования или поступившая с загрязненной территории; использование водных объектов - получение различными способами пользы от водных объектов для удовлетворения материальных и иных потребностей граждан и юридических лиц; пользование водными объектами (водопользование) - юридически обусловленная деятельность граждан и юридических лиц, связанная с использованием водных объектов; охрана водных объектов - деятельность, направленная на сохранение и восстановление водных объектов; загрязнение водных объектов - сброс или поступление иным способом в водные объекты, а также образование в них вредных веществ, которые ухудшают качество поверхностных и подземных вод, ограничивают использование либо негативно влияют на состояние дна и берегов водных объектов; засорение водных объектов - сброс или поступление иным способом в водные объекты предметов или взвешенных частиц, ухудшающих состояние и затрудняющих использование водных объектов; истощение вод - устойчивое сокращение запасов и ухудшение качества поверхностных и подземных вод; вредное воздействие вод - затопление, подтопление и другое вредное влияние поверхностных и подземных вод на определенные территории и объекты; водопользователь - гражданин или юридическое лицо, которым предоставлены права пользования водными объектами; водопотребитель - гражданин или юридическое лицо, получающие в установленном порядке от водопользователя воду для обеспечения своих нужд; водохозяйственный объект - сооружение, связанное с использованием, восстановлением и охраной водных объектов и их водных ресурсов; водозабор - комплекс сооружений и устройств для забора воды из водных объектов; водохозяйственная деятельность - деятельность граждан и юридических лиц, связанная с использованием, восстановлением и охраной водных объектов; лицензия на водопользование - специальное разрешение на пользование водными объектами или их частями на определенных условиях; распорядительная лицензия - специальное разрешение на распоряжение в установленном порядке правами пользования водными объектами.