Geum.ru

Информация

  • 8141. Виргиния
    История

    Учитывая бесчисленные жалобы на произвол губернаторов, компания издала ордонанс, которым учреждался собственный законодательный орган колонии Генеральная ассамблея. В нее входили члены совета колонии, а также по два представителя от крупнейших поселков. Губернатору надлежало собирать ее один раз в год. Принятые ассамблеей законы не должны были противоречить законам метрополии, губернатор обладал правом вето. Это сильно ограничивало полномечия ассамблеи. Сам факт создания представительного учреждения колонии, однако, был для ее обитателей весьма значительным событием. В реформе 1618 г. получила развитие тенденция стимулировать деятельность компании расширением прав акционеров, а предприимчивость колонистов предоставлением им земельных наделов. Теперь и расширением гражданских прав колонистов. Тенденция, являвшаяся отражением процесса буржуазного развития, происходившего в Англии. Реформа адресовалась наиболее зажиточным колонистам и служила их интересам. Новоиспеченные крупные землевладельцы, используя свое влияние, а также членство в колониальном совете и протекцию губернатора, стали депутатами первой ассамблеи, созванной летом 1619 г. Они поспешили защитить свое привилегированное положение и собственность. Принятый ими закон обязывал зарегистрировать всех сервентов Виргинии, а впредь регистрировать каждого прибывшего с указанием даты окончания срока контракта, чтобы предотвратить всякую возможность уклонения от обязательств. Несоблюдение сервентами условий контрактов, заключенных в Англии, предписывалось строго наказывать. Сэндис, став казначеем, проявил большую энергию. В Виргинию отправили значительное число поселенцев. Развитие ее хозяйства стимулировали доставкой виноградных лоз и шелковичных червей. Послали в колонию опытных ремесленников (стеклодувов, бочаров и т. п.), скотоводов, рыбаков. Все это поглотило остатки казны компании. Шелководство и виноградарство не дали результатов из-за местных природных условий и отсутствия у колонистов необходимого опыта. Неустроенность на новом месте мешала работе ремесленников. Прибытие в колонию большого числа новых поселенцев, плохо и наспех экипированных, зачастую болевших или ослабевших за время долгого пути, легло на нее тяжелым бременем. Не хватало жилищ. Скученность порождала эпидемии. Но главное вновь выросла до трагических размеров проблема пропитания. Смерть разила людей. Из 4,5 тыс. привезенных в Виргинию к 1622 г. в живых осталось не более трети. Тем временем казна компании окончательно иссякла, и к 1622 г. компания фактически обанкротилась. Никто не хотел субсидировать убыточное предприятие. Для борьбы с голодом (и для экономии средств) компания и ее губернаторы принуждали колонистов заниматься хлебопашеством и скотоводством, отдавали приказы освободить землю от табака. Усилия, не принесшие результатов. Виргиния переживала тогда «табачную лихорадку», которая затянулась на долгие годы. Она стимулировалась тем, что прекрасно прижившийся в колонии табак пользовался большим спросом в Европе и стал единственной доходной отраслью местного хозяйства. Представлялось проще купить необходимое на выручку от проданного табака, чем с большими усилиями осваивать другие культуры или разводить скот. Ожидаемое обогащение от табачных плантаций приходило к немногим, но приходило. Поэтому табак рос на землях губернатора, его разводили священники, все, кто имел хотя бы крошечный участок земли. В Виргинию ехали, чтобы заниматься табаководством. «Табачная лихорадка» разожгла в колонистах страсть к наживе, удовлетворить которую можно было расширением посадок табака и увеличением рабочих рук в табачном хозяйстве. Это привело к более хищному и безжалостному вытеснению индейцев с их земель и попыткам превращения их в рабов. В марте 1622 г. индейцы ответили на это восстанием, целью которого было изгнание чужестранцев. Было убито более 300 колонистов. Многие умерли от лишений, оставшись без крова и припасов. После «бойни», как в английской и американской историографии именуется восстание индейцев, в колонии проживало менее 500 жителей, влачивших жалкое существование.

  • 8142. Вирішення міжнародних комерційних спорів
    Юриспруденция, право, государство

    Судова та арбітражна (третейських судів) практика в Україні не визнається джерелом права. Проте вона має істотне значення для здійснення зовнішньоекономічних відносин. Тлумачення правових норм з допомогою судової практики сприяє належному застосуванню законодавства учасниками ЗЕД, уніфікованому підходу до вирішення спорів, що виникають між ними. Зокрема, визначальне значення має Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 грудня 1999 р. «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», в якій дано поняття публічного порядку одного з ключових інститутів міжнародного приватного права, від якого залежить застосування іноземного права у зовнішньоекономічних відносинах. Під публічним порядком Верховний Суд України розуміє «правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо» (п. 12 Постанови)

  • 8143. Вироби з бетонів пористої та ніздрюватої структури
    Строительство

    У ніздрюватих золобетонах зола є кремнеземистим компонентом. В порівнянні з звичайним кремнеземистим компонентом - меленим кварцовим піском зола має більшу реакційну здатність, потребує значно менших витрат на пормел і дозволяє отримати ніздрюватий бетон меншої ваги. Недолік золи як кремнеземистого компонента - менший, ніж у піску, вміст оксиду кремнія; більша водопотреба, наявність незгорівшого палива. Ніздрюваті бетони з використанням золи мають об'ємну вагу від 400 до 1200 кг/м3, міцність від 0,5 до 15 МПа. З них виготовляють теплоізоляційні вироби, панелі, блоки і плити зовнішніх стін, внутрішні перегородки. В залежності від способу твердіння ніздрюваті золобетони поділяють на безавтоклавні і автоклавні. Найбільш розповсюджений способ формування ніздрюватих золобетонів литтьовий, але більш ефективний вібраційний. При виробництві виробів з таких бетонів застосовують шарові млини СМ-1456 і СМ-436; віброгазобе тонозмішувачі СМ-553 і СМС-40; автоклави для тепловологісної обробки при тиску 0,8...1,2 МПа; тележки-платформи для транспортування напівфабрикатів. В технологічному процесі виробництва виробів по литтьовій технології передбачені такі операції: помел золи або золошлакової суміші у водному середовищі до отримання шлама з густиною 1600...1800 кг/м3 і сухий помел вапняково-зольного в'яжучого до питомої поверхні 350...400 м2/кг. Співвідношення між вапном і золою при виготовлені в'яжучого змінюється у межах 1:1-4,5. Для зберігання, перемішування і коректування властивостей шламу застосовують шламбасейни, звичайно не менше трьох; в один подають шлам з млина; у другому коректують його водовміст; з третього крізь дозатор шлам поступає в газобетонозмішувач. Шлам необхідно постійно перемішувати. В газобетонозмішувач сировинні компоненти завантажують у такій у послідовності; шлам золи або золошлакової суміші; вапняково-зольне в'яжуче; цемент. Потім таку суміш перемішують на протязі 2...З хвилин; подають в змішувач алюмінєву пудру у вигляді водної суспензії і додатково перемішують 2...4 хвилини. Заливають газобетонну суміш в форми за допомогою гнучких рукавів. Відформовані вироби витримують на протязі 3...4 годин на теплій стелі, в яку вмонтовані регистри для поліпшення умов спучення і тужавлення газобетонної суміші. Коли бетонна суміш досягає пластичної міцності 0,015...0,03 МПа, надлишок суміші ("окраєць") зрізують. Відформовані вироби надходять на тепловологу обробку, яку виконують переважно в автоклавах. Якщо в'яжучим є портландцемент, то можливе пропарювання відформованих виробів при атмосферному тиску й температурі пари 80…100С. Міцність і теплопровідність ніздрюватих золобетонів в значній мірі залежить від їх середньої щільності і при її зміні у межах 400...800 кг/м3 змінюється відносно від 0,5 до 4,0 МПа; від 0,17 до 0,28 Вт/м°К. Розрізання масивів ніздрюватих бетонів здійснюють за допомогою металевих струн діаметром 1,2 ... 1,8мм.

  • 8144. Виробництво багатошарових керамічних та залізобетонних конструкцій
    Строительство

     

    1. Антоненко Г.Я. Организация, планирование и управление пред-приятиями строительных изделий и конструкций. К.: Вища школа, 1989.
    2. Артемьева И.Н. Алюминиевые конструкции. М.: Стройиздат,1985.
    3. Артемьева И.Н. Алюминий в строительстве. М.: Стройиздат,1979.
    4. Арумбид Ж., Дюрье М. Органические вяжущие и смеси для дорожного строительства. М.: Минавтотранс и автодор., РСФСР,1971.
    5. Атаев С.С. Технология индустриального строительства из монолитного бетона. М.:Стройиздат,1989.
    6. Баженов Ю.М. Технология бетона. М:Высшая школа,1987.
    7. Баженов Ю.М.,Комар А.Г. Технология бетонных и железобетонных изделий. М.:Стройиздат,1984.
    8. Байков В.Н.,Сигалов Э.Е. Железобетонные конструкции. М.: Стройиздат,1985.
    9. Бакка М.Т., Кузьменко О.Х. Видобування природного каменю. 4.2. К.:УСДО,1994.
    10. Бастрыкин А.Н. Организация промышленных предприятий строительной индустрии. М.: Высшая школа,1983.
    11. Беленя Е.И. Металлические конструкции . М., Стройиздат, 1986.
    12. Беляев Б.И. Применение алюминия и его сплавов в строительстве. М., Стройиздат,1984.
    13. Богданов Е.С. Автоматизация и управление процессами сушки древесины. М., Лесная промышленность,1968.
    14. Кривенко П.В.,Барановський В.П. та інші. К., Вища школа,1993.
    15. Бурлаков Г.С. Технология изделий из легкого бетона. М., высшая школа,1994.
    16. Бучок Ю.Ф. Будівельні конструкції. К.: Вища школа,1994.
    17. Волянський О.А. Технологія бетону. К.: Вища школа, 1994.
    18. Гезенцвей Л.Б. Технология производства асфальтового бетона. М.: Минкоммунхозиздат РСФСР, 1973.
    19. Гринь И.М. Строительные конструкции из дерева и синтетических материалов. К.: Вища школа, 1990.
    20. Досужий В.В., Степанов Н.В. Заготовительные работы и монтаж систем теплогазоснабжения и вентиляции. Ч.1. Заготовительные работы. К.: УМК ВО,1992.
    21. Дворкин Л.И., Пашков И.А. Строительные материалы из промышленных отходов. К.: Вища школа,1980.
    22. Довбенко В.І. Економіка і організація підприємств будіндустрії. К.: НМК ВО,1990.
    23. Егизаров А.Г. Устройство и изготовление вентиляционных систем. М.: Стройиздат, 1987.
    24. Емельянов А.И., Копник О.В. Проектирование автоматизированных систем управления технологическими процессами. М.: Энергия,1974.
    25. Енборисов Ю.В.,Зискін О.В. Тришарові панелі з ефективним утеплювачем. К.: Будівельник, 1978.
    26. Иванов В.А., Клименко В.З. Конструкции из дерева и пластмасс. К.: Вища школа, 1983.
    27. Искусственные пористые заполнители и легкие бетоны на их основе. Под ред. Горлова Ю.П. М.: Стройиздат, 1988.
    28. Кирсанов Н.Н. Применение алюминиевых сплавов в строительстве. М.: Стройиздат,1987.
    29. Ковальчук Л.М., Производство деревянных клееных конструкций. М.: Лесная промышленность, 1987.
    30. Ковальчук Л.М. Новые исследования в области изготовления деревянных конструкций. М.: Лесная промышленность, 1988.
    31. Кокшарев В.Н., Кучеренко А.А. Тепловые установки. К.: Вища школа,1990.
    32. Колесниченко В.Г. Технология монтажа металлических конструкций К.: Вища школа, 1983.
    33. Конструкции из дерева и пластмасс. (Под ред. Слицкоухова Ю.В.) М.: Стройиздат,1986.
  • 8145. Виробництво біопалива в Україні
    Производство и Промышленность
  • 8146. Виробництво будівельних матеріалів і виробів з природної сировини
    Строительство

    Çàñòîñóâàííÿ íà ï³ùàíî-ãðàâ³éíèõ êàð'ºðàõ ìåòîäà ã³äðîìåõàí³çàö³¿ äîçâîëÿº îäíî÷àñíî ç äîáóâàííÿì çàïîâíþâà÷³â âèêîíóâàòè ã³äðàâë³÷íó êëàñèô³êàö³þ ï³ñêó ³ ãðàâ³þ çà ôðàêö³ÿìè î÷èùåíèìè â³ä øê³äëèâèõ äîì³øîê. Ñîá³âàðò³ñòü äîáóâàííÿ ï³ñêó ³ ãðàâ³þ ñïîñîáîì ã³äðîìåõàí³çàö³¿ íà 30...40% íèæ÷å, í³æ ³íøèìè ñïîñîáàìè. Öåé ìåòîä íàéá³ëüø åôåêòèâíèé ïðè ðîçðîáö³ ï³äâîäíèõ ³ áåðåãîâèõ êàð'ºð³â, òîìó ùî ïðè öüîìó ïîëåãøóºòüñÿ òåõíîëîã³÷í³ñòü ïðîöåñó âîäîþ, ùî äîçâîëÿº âèêîíóâàòè ïðîìèâàííÿ ³ ñîðòóâàííÿ çàïîâíþâà÷³â.

  • 8147. Виробництво будівельних розчинів, бетонних та асфальтобетонних сумішей
    Строительство

    Регулювання властивостей асфальтобетонних сумішей і бетонів можливе за рахунок змін у гранулометричному складі заповнювачів і наповнювачів; використанні матеріалів, які добре взаємодіють між собою. В деяких випадках підвищення якості сумішей досягається введенням поверхнево-активних добавок. Попередня обробка ними наповнювачів зменшує агломерацію частинок і підвищує їх рухомість у процесі змішування асфальтобетонної суміші. Поверхнево-активні речовини підвищують експлуатаційні якості бетону. Велике значення при виготовленні сумішей має послідовність введення компонентів. Так при використанні нагрітих заповнювачів і наповнювачів спочатку необхідно вводити заповнювачі, а потім наповнювач і бітум. При використанні змішувальних агрегатів безперервної дії можливо комплексно автоматизувати технологічний процес. Використання системи автоматизованого виробництва дозволяє виробляти суміші необхідного складу відповідно технологічному режиму з дотриманням тривалості окремих операцій. Крім підвищення якості продукції, автоматизація управління дає змогу скоротити кількість обслуговуючого персоналу, а також суттєво поліпшити санітарно-гігієнічні умови роботи. Впровадження високопродуктивних бетонозмішувальних асфальтних установок дозволяє підвищити якість асфальтобетонних сумішей, покращити техніко-економічні показники роботи заводів, скоротити строки ремонту обладнання, підвищити рівень використання технологічного обладнання. Техніко-економічні показники підвищуються, а якість покращується при введенні бітуму під тиском 3...4 він переходить у дисперсний стан. Це збільшує взаємодію бітуму з поверхнею наповнювача і сприяє створенню його тонких плівок на поверхні мінеральних часток. За рахунок цього витрати бітуму і тривалість змішування суміші зменшуються. Але при цьому важливо зберегти динамічний (турбулентний) режим змішування матеріалів. Ефективним є змішування асфальтобетонної суміші під дією вібрації. При цьому досягається добра гомогенність асфальтобетонної суміші, поліпшуються будівельно-технічні властивості асфальтобетону. Оптимальний режим на стадії транспортування асфальтобетонної суміші до будівельного майданчика забезпечується у тому випадку, коли у сумішах продовжуються процеси структуроутворення.

  • 8148. Виробництво виробів і конструкцій із деревини і пластмас
    Строительство

    Панелі цоколя, стін з віконними і дверними блоками виготовляють на лініях, які мають; кондуктор для збирання каркасів, кантовач, накопичувач панелей і рольганги для подання заготовок до робочих місць. При збиранні каркасу, прикріплення обшивок і утеплювача використовують гвіздки і скоби, або збирають панелі склеюванням у гарячих пресах. На лініях опорядження шпатлюють дефектні місця панелей і головки гвіздків. Після сушки у камерах і зачищення поверхні панелей наносять шар грунтовочного покриття, а панелі знову сушать. Потім наносять другий шар шпаклівки і знову панелі сушать. Опорядження погонних деталей полягає у їх фарбуванні методом струйного облива двічі з попереднім шпаклюванням їх поверхні. Для підвищення довговічності деревяних конструкцій, захисту їх від гниття застосовують конструкційні і хімічні методи, а захисту від грибків і комах тільки хімічні. Конструкційні методи захисту поля гають в забезпеченні повітря сухого стану дерев'яних елементів, що досягається утворенням гідро- і пароізоляційних шарів, або створенням сприятливих умов для. виділення із деревини вологи. При захисті від гниття деревину конструкцій оброблюють антисептиками, які поділяються на такі, що розчинні у воді, легких органічних розчинниках, маслах і на антисептики масла. Столярні вироби і елементи деревяних конструкцій для захисту від зволоження просочують гідрофобними речовинами або покривають водостійкими фарбами і лаками. Гідрофобні речовини (ральні масла, парафін, сірка тощо) заповнюють пори деревини і зменшують капілярне зволоження. В звязку з чим здатність деревини набухати залишається, але значно зменшується швидкість цього процесу. Крім того просочування збільшує масу деревини, погіршує її декоративні властивості, обмежує температурний інтервал застосування виробів. Тому просочування гідрофобними речовинами доцільне для систематичного зволожуваних виробів (опалубки, деталі графирен тощо). Для одночасного захисту від зволоження і ураження дереворуйнуючими організмами деревину просочують гідрофобними антисептиками розчинами пентахлорфенола (не менше 5% по масі розчину) у легких нафтопродуктах з добавкою пара фіну. Комплексний захист досягається при обробці деревини синтетичними полімерами. Заготовки просочують низьковязкими мономерами (стиролом, метилнетакрилатом) або олігомерами (фенольним, карбамідним, фурановим), які потім переводять у твердий стан під дією тепла, хімічних реагентів або іонізуючих випромінювань. Для захисту деревяних конструкцій і виробів від атмосферних впливів, зволоження рекомендується також застосовувати різні лакофарбові покриття: масляні фарби, оліфи, синтетичні емалі і лаки. Деревяні конструкції сільськогосподарських будинків доцільно покривати пентафталевими емалями ПФ-115, ПФ-133. Захисні властивості фарб і емалей підвищуються при введенні в них алюмінієвої пудри. Антисептування може здійснюватись методами тимчасового занурення (3…5 хв.), обмазування, обприскування. Найбільш розповсюджений метод занурювання. При цьому розчин антисептика повинен бути теплим, а деревина добре висушена.

  • 8149. Виробництво дерев'яних вікон
    Производство и Промышленность
  • 8150. Виробництво електроенергії на АЕС та вплив АЕС на довкілля
    Экология

     

    1. Болем чем достаточно? / Пер. с англ. Д.Б. Вольфберга. М.: Энергоатомиздат, 1984. 216 с.
    2. В.В. Бадев, Ю.А. Егоров, С.В. Козаков "Охрана окружающей среды при эксплуатации АЭС", Москва, Энергоатомиздат, 1990 р.
    3. Добровольський В. В. Екологічні знання: Навч. посібник. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. 300с.
    4. Журавлев В.Ф. Токсикологія радіоактивних речовин: Навч. посіб. М., 1990. 75 с.
    5. Использование водорослей для очистки пруда-охладителя Южноукраинской АЭС от радиоактивных веществ // Отчет по НИР Института биофизики СЗ СССР. 1991. № 08-7348. М., 1991. 92 С.
    6. Карташов В.В. Радіаційнийв плив викидів АЕС та ТЕС України на навколишнє середовище та населення: Авто реф. дис. канд. техн. наук: 21.06.01 / Український НДІ екологічних проблем. Х., 2004. 21с.
    7. Клименко Л.П., Соловйов С.М., Норд Г.Л. Системи технологій: Навч. посібник. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2007. 600.
    8. Коггл Дж. Биологические эффекты радиации: Монография. М.: Энергоатомиздат, 1986. 184 с.
    9. Маргулова Т.Х., Подушко Л.А. Атомные электрические станции: Учебник для техникумов. М.: Энергоиздат, 1982. 264 с., ил.
    10. Монтаж оборудования атомных электростанций. М.: Высшая школа, 1985. 309 с.
    11. Промислова екологія: Навч. Посібник / С.О. Апостолюк, В.С. Джигирей, А.С. Апостолюк та ін. К: Знання, 2005. 474 с.
    12. Проценко А. Энергия будущего. М.: Молодая гвардия, 1980.-223 ст.
    13. Технический прогрес енергетики СССР/Под ред. П.С.Непорожнего. М.: Энергоатомиздат, 1986. 22 ст.
    14. Охрана окружающей среды на предприятиях атомной промышленности / Ф.З. Ширяев, В.И. Карпов, В.М. Крупчатников и др.; Под ред. Б.Н. Ласкорина. М.: Энергоатомиздат, 1982. 200 с., ил.
    15. Охрана окружающей среды при обезвреживании радиоактивных отходов / И.П. Коренков, И.П. Коренков, Л.М. Хомчик, Л.М. Проказова. М.: Энергоатомиздат, 1989. 168 с.: ил.
    16. Тепловые и атомне электростанции: Учебник для вузов / Л.С. Стерман, С.А. Тевлин, А.Т. Шерков; Под ред. Л.С. Стермана 2-е изд., испр. И доп. М.: Энергоиздат, 1982. 456 с., ил.
    17. Томілін Ю.А., Григорєва Л.І. Радіонукліди у водних екосистемах південного регіону України: міграція, розподіл, накопичення, доза опромінення людини і контрзаходи: Монографія. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. П. Могили, 2008. 260 с.
    18. Томілін Ю.А., Григорєва Л.І. Формування радіаційного навантаження на людину в умовах півдня України: чинники, прогнозування, контрзаходи: Монографія. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2009. 332 с.
    19. Томілін Ю.А., Григорєва Л.І. Динаміка накопичення радіоактивних речовин різними видами риб Південно-Бузького басейну // Природничий альманах. Серія: біологічні науки. 2004. Вип. 4. с. 131-138.
    20. Томилин Ю.А. О задачах и объеме исследований в районе атомних электростанций //Гигиена и санитария, 1986, № 6. с. 74-76.
    21. Ю.А. Израэль "Проблемы всестороннего анализа окружающей среды и принципы комплексного мониторинга", Ленинград, 1988 р.
    22. Ядерная энергетика, человек и окружающая среда. Под ред. Бабаева Н.С. М.:Энергоатомиздат, 1984. 311 с.
  • 8151. Виробництво конструкцій і виробів для малоповерхневого будівництва з вторинних сировинних ресурсів
    Строительство

    Àðáîë³ò ÿâëÿº ñîáîþ ð³çíîâèä ëåãêîãî áåòîíó, ÿêèé âèãîòîâëÿþòü ³ç ñóì³ø³ îðãàí³÷íèõ çàïîâíþâà÷³â, ïîðòëàíäöåìåíòó, õ³ì³÷íèõ äîáàâîê ³ âîäè. ³í â³äíîñíî ì³öíèé, âîãíåñò³éêèé, ìຠíåâåëèêó ù³ëüí³ñòü ³ òåïëîïðîâ³äí³ñòü, ëåãêî îáëîìëþºòüñÿ. Àðáîë³ò ïðèçíà÷àºòüñÿ äëÿ áóä³âíèöòâà ìàëîïîâåðõîâèõ ñ³ëüñüêèõ, ïðîìèñëîâèõ, æèòëîâèõ áóä³âåëü. Ç íüîãî âèãîòîâëþþòü ñò³íîâ³ ïàíåë³ ³ áëîêè: ïëèòè ïîêðèòò³â ³ ïåðåêðèòò³â, ÿê³ ï³äñèëåí³ çàë³çîáåòîíîì; òåïëî- ³ çâóêî³çîëÿö³éí³ ïëèòè òîùî. Îäíîøàðîâ³ ñò³íîâ³ ïàíåë³ ç àðáîë³òó äîâæèíîþ äî 6ì äëÿ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ áóä³âåëü ìàþòü ðÿä òåõí³êî-åêîíîì³÷íèõ ïåðåâàã â ïîð³âíÿíí³ ç äâîøàðîâèìè êåðàìçèòîáåòîííèìè: ìàñà çìåíøåíà á³ëüø í³æ ó 2 ðàçè; âèòðàòè àðìàòóðíî¿ ñòàë³ ó 4 ðàçè; òðóäîºìê³ñòü âèãîòîâëåííÿ ³ ìîíòàæó çìåíøåí³ íà 20…25%. Âèðîáíèöòâî âèðîá³â ³ êîíñòðóêö³é ç àðáîë³òó çä³éñíþºòüñÿ íà ï³äïðèºìñòâàõ ç ïðîäóêòèâí³ñòþ 12…24 òèñ. â ð³ê. Êîíñòðóêö³¿ ³ âèðîáè ç àðáîë³òó â çàëåæíîñò³ â³ä ñåðåäíüî¿ ù³ëüíîñò³ ïîä³ëÿþòüñÿ ïî ïðèçíà÷åííþ íà òåïëî³çîëÿö³éí³ (ù³ëüí³ñòü 400…25%. Âèðîá³ êîíñòðóêö³éí³ (ù³ëüí³ñòü 500…850 êã/ì çä³éñíþº â çàëåæíîñò³ â³ä ì³öíîñò³ íà ñòèñê ïîä³ëÿþòü íà êëàñè:  0.35;  0.75;  1 òåïëî³çîëÿö³éíèé:  1.5;  2;  2.5;  3.5 êîíñòðóêö³éíèé. Àðìàòóðà â êîíñòðóêö³ÿõ ç àðáîë³òó, ÿêà ñòèêàºòüñÿ ç àòìîñôåðíîþ âîëîãîþ ïîâèííà ìàòè îïîðÿäæóâàëüíèé øàð ç áåòîíó àáî ðîç÷èíó ç êëàñîì ïî ì³öíîñò³ ïðè ñòèñêó íå íèæ÷å  3.5. Òåïëîïðîâ³äí³ñòü àðáîë³òó, âèñóøåíîãî äî ñòàëî¿ ìàñè çàëåæèòü â³ä éîãî ù³ëüíîñò³ ³ âèäó çàïîâíþâà÷à ³ çì³öíþºòüñÿ ó ìåæàõ â³ä 0 ç àòìîñôåðíîþ âîëüí³ñòü â³ä 400 äî 850 êã/ì â³äïîâ³äíî).

  • 8152. Виробництво лимонної кислоти
    Производство и Промышленность
  • 8153. Виробництво мінеральних добрив в Україні
    Разное

    Ця галузь будівельного комплексу виробляє цеглу, панелі гіпсові'' і бетонні, шлакоблоки тощо. Цегельне виробництво одне з найдавніших в Україні. Сировина для виготовлення цегли є майже скрізь. Тому виробництво стінових матеріалів орієнтується в розміщенні на споживача. В Україні виробляють глиняну і силікатну цеглу. Найбільші механізовані заводи глиняної цегли є в Ірпені (поблизу Києва), Запоріжжі, Івано-Франківську, Коломиї, Чернівцях. Невеликі підприємства працюють майже повсюди. Виробництво силікатної цегли налагоджено в Дніпропетровську, Красному Лимані (Донецька область), Кривому Розі, Ладижині (Вінницька область), Розвадові (Львівська область), Трипіллі (Київська область), Черкасах і Чернігові. Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій орієнтується на споживача. Підприємства цієї галузі промисловості забезпечують будівництво стіновими панелями, блоками для фундаментів будівель, залізобетонними палями, міжповерховими перекриттями тощо. Найбільші з них розміщені переважно у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Кривому Розі тощо. Основними центрами виробництва щебеню є Гнівань (Вінницька область) і Томаківка (Дніпропетровська область), де працюють заводи, що виробляють гравій.

  • 8154. Виробництво санітарно-технічних електромонтажних заготовок, вузлів і виробів
    Строительство

    Сталеві труби при виготовленні вузлів трубопроводів зєднують зварюванням, за допомогою фланців і різьблення. По характеру виконання зварні шви поділяють на однобічні, двобічні, двобічні з кільцевою прокладкою. Трубопроводи з зовнішнім діаметром до 530 мм зварюють тільки однобічним швом. Двобічни шви застосовують при зварюванні труб більшого діаметру. При зварюванні трубопроводів можуть утворюватись напливи розплавленого металу на внутрішніх їх стінках, що збільшує опір руху транспортованих продуктів, особливо в трубопроводів малого діаметру. Фланцеві зєднання використовують у місцях підключення трубопроводів до апаратів і іншого обладнання, яке має фланці, а також на частинах трубопроводів, які потребують у процесі експлуатації періодичного розбирання або змін. Такі зєднання складаються з двох фланців, прокладки або ущільнюючого кільця, зєднуючих болтів або гайок. Фланці вузлів трубопроводів по конструкції, і способу зєднання з трубами поділяють на плоскі приварні, якi приварюють до труб двома швами; приварені у стик; вільні на привареному кільці. У трубопроводах з легованих сталей застосовують вільні фланці, які спираються на відбортований кінець труби. Фланці, які зєднуються з трубою на різьбленні використовують у трубопроводах різного призначення. Їх розміри-зовнішній діаметр, діаметр отворів для болтів стандартизуються. З метою утворення герметичності між фланцями встановлюють прокладки, а поверхням, якi стикуються, надають спеціальну форму. Передбачено 9 видів виконання ущільнюючих площин: з зєднуючим виступом; з виступом; з западиною; з шипом; з пазом; під лінзову прокладку; під прокладку овального перерізу; з шипом-пазом під фторопластову прокладку. Зміщення вісей отворів для болтів не повинні перебільшувати 0,5,мм для отворів діаметром від 14 до 26 мм; 1,6 мм для отворів діаметром від 30 до 48 мм. Різьблені зєднання на технологічних трубопроводах використовують при монтажі внутрішніх систем водо- i теплопостачання. При зєднанні сталевих труб використовують трубне циліндричне різьблення. Ущільнюючі матеріали для різьблених зєднань вибирають в залежності від температури середовища, яке транспортується. Так при температурі цього середовища 105 градусів С використовують льняне пасмо, яке просочене суриком або білилом; а при більшій температурі азбестовий джгут, просочений графітом. При температурі теплоносія до 200 градусів С можна використовувати стрічку і жгут з фторопласту.

  • 8155. Виробництво сої в Україні та світі
    Сельское хозяйство

    Україна за обсягами виробництва сої у 2006 р. зайняла перше місце в Європі, нині входить до 9 найбільших країн-виробників цієї культури в світі й має сприятливі перспективи розширення її посівів. Це відбулося завдяки потеплінню клімату, створенню і впровадженню у виробництво вітчизняних сортів сої нового покоління, розробці сортової технології її вирощування. Культура сої адаптована до ґрунтово-кліматииних умов регіонів нашої країни. Сприятливі умови для неї у регіонах помірного клімату, для них виведено українські сорти сої, насіння яких має високий уміст білка і жиру, розроблено і освоюють прогресивну сортову технологію їх вирощування Лише за 2001 - 2006 рр. площа посівів сої з росла з 73 тис. га до 714,8, або в 10 разів, виробництво насіння - з 73,9 до 889,6 тис. т. або 12 разів, урожайність - з 10,1 до 12,4 ц/га. або на 22,8%. Нові сорти сої українських селекціонерів поширюються в інші країни, де використовуються при виведенні нових сортів.

  • 8156. Виробництво та експлуатація піноскла
    Производство и Промышленность
  • 8157. Виробнича практика з менеджменту
    Менеджмент

    Управління діяльністю ПП "ВіКо" здійснює управлінський персонал, що складається з генерального директора, комерційного та фінансового директорів, та менеджера по збуту, які відповідно до своїх функціональних завдань приймають виробничі рішення, розробляють процес їх реалізації та здійснюють контроль за їх виконанням. Процес управління торгівельною діяльністю - сукупність дій управлінського персоналу стосовно визначення цілей для об'єкту управління та їх фактичного стану на основі реєстрації та обробки відповідної інформації, прийняття, економічно обумовлених програмою діяльності та оперативними завданнями, рішень, в яких намічаються шляхи організаційного забезпечення для виконання завдань. Оперативне управління виробництвом характеризується прийняттям рішень в реальних умовах, що склалися, В цих умовах визначаються планові завдання чи рішення, розробляються оперативно-календарні плани, змінно-добові завдання, здійснюється координація та мотивація їх виконання, контролюються і аналізуються їх результати, приймаються рішення стосовно подальшої діяльності, здійснюється розробка та реалізація рішень стосовно попередження відхилень і збоїв в ході діяльності.

  • 8158. Виробнича практика як важлива форма набуття кваліфікації в професійному навчанні
    Педагогика

    Робочими місцями, що розраховані на тривалий час, бригади забезпечуються у період розгортання будівництва і на великих за масштабом будівництвах. Отже, перевагу слід надавати більш масштабному будівництву і по можливості не включати учнів у бригади, які беруть участь у завершенні будівництва. Форми організації навчання визначаються змістом професії і залежать від видів і складу робіт, що виконуються учнями. Суттєво впливає на їх вибір прийнята організація праці на базовому підприємстві. Найхарактернішими формами організації навчально-виробничого процесу у період практики є: виконання учнями завдань у складі спеціалізованих або комплексних бригад кваліфікованих робітників, навчання учнівськими бригадами на окремих виробничих ділянках, на індивідуальних робочих місцях. Кожна з перелічених форм суттєво впливає на характер, зміст навчання учнів і діяльність майстра виробничого навчання у цей період.

  • 8159. Виробнича травма та критерії її оцінки
    Безопасность жизнедеятельности

    Виробнича травма це раптове механічне (забої, переломи, рани тощо), фізичне (рухомі вузли машин, механізмів, інструмент, оброблюваний матеріал, ненормальні метеорологічні умови, недостатня освітленість робочої зони, шум та вібрація тощо), хімічне (хімічні опіки, загальнотоксичні гострі отруєння тощо), біологічне (мікроорганізми, бактерії, віруси, рослинні та тваринні макроорганізми), психофізіологічне (фізичне та нервове перевантаження організму людини), комбіноване та інше пошкодження людини у виробничих умовах. За ступенем важкості наслідків нещасні випадки поділяють на легкі (втрата працездатності на 1 день), важкі (втрата працездатності більше як на 1 день) і смертельні. Висновок про важкість травм дають лікарі медичних установ згідно з відповідними нормативними документами. Залежно від кількості потерпілих, нещасні випадки поділяються на поодинокі і групові. До останніх відносяться нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше потерпілими. Незалежно від важкості отриманих травм, такі нещасні випадки кваліфікують як важкі.

  • 8160. Виробниче освітлення
    Безопасность жизнедеятельности

    Проведені дослідження впливу вібрації, низької освітленості, запорошеності, шуму, що впливають одночасно, показали, що найбільшу негативну дію на продуктивність праці здійснюють вібрації (38,9%) і освітленість (33,1%), менше - запорошення (21,1%) і шум (5,1%). Результати хронометричних досліджень за процесом буріння перфоратором типу ПР-ЗОК в умовах прохідницького забою Березовського рудника показали, що збільшення освітленості забою з 1-2 до 20 лк призводить до скорочення часу буріння на 15%, а до 10 лк - на 18% і дозволяє збільшити тривалість провітрювання забою після вибухових робіт і тим самим поліпшити умови праці.