Geum.ru

Информация

  • 7681. Вид и видообразование
    Биология

    Видообразование в цепи подвидов больших чаек. По побережьям Балтийского и Северного морей живут не скрещиваясь два вида крупных чаек - серебристая чайка (Larus аrgentatus) и клуша-хохотунья (L. fuscus). Эти два самостоятельных вида объединяются друг с другом через непрерывную цепь подвидов, охватывающих Северную Евразию, с одной стороны, и Гренландию и Северную Америку с другой. Несколько сотен тысяч лет назад в районе современного Берингова пролива обитала предковая форма этих чаек. Впоследствии они (биологически связанные либо с побережьями морей, либо с крупными внутриконтинентальными водоемами) начали распространяться на восток и запад, образовав к нашему времени две непрерывные цепи подвидов. Особи всех соседних подвидов скрещиваются в природе и дают плодовитое потомство. В районе же Северного и Балтийского морей произошла встреча конечных звеньев восточной и западной цепи подвидов. Накопленные в процессе микроэволюции отдельных подвидов различия в биологии (особенности образа жизни, некоторые морфологические особенности и др.) оказались достаточными для возникновения двух новых видов. Если по каким-либо причинам непрерывная цепь подвидов, связывающих сегодня эти не вполне разделенные виды, где-нибудь разорвется, то возникнут два самостоятельных вида. Сейчас же видообразование в этой группе чаек находится как бы «в процессе становления» (in statu nascendi), давая нам возможность наблюдать эволюцию в действии.

  • 7682. Видавнича діяльність університетських наукових історичних товариств на початку ХХ ст.
    История

    Однак, незважаючи на розміри членських внесків, урядову допомогу та приватні пожертви, НІТ на початку ХХст. не вистачало коштів на розгортання належної видавничої діяльності, а події Першої світової війни та економічної кризи в Російській імперії поставили на ній крапку. Про це часто згадується у звітних матеріалах. Наприклад, урядова допомога на видавництво „Літопису” ІФТНУ у 1914р. становила 500крб., а собівартість тиражу близько 1500крб. при вартості одного примірника 7крб. 50коп. Товариство змушене було продавати примірники за заниженою ціною (5крб.), оскільки собівартість була недоступною для мешканців Одеси17. У 1915р. ІФТНУ змушене було звернутися до Міністерства народної освіти із клопотанням про надання йому одноразової допомоги у вигляді 2000 тис. крб. „для оплати рахунків типографії за друк „Летописей”18. Така ситуація була викликана, з одного боку, обставинами військового часу, що вимагали як від членів університетських НІТ, так і від інших громадян плідної роботи в інших галузях, а з іншого ? значним підвищенням цін на папір та подорожчанням послуг друку. Правління НІТ змушені були суттєво обмежити і, зрештою, припинити свою видавничу діяльність, адже нові ціни на послуги друкарень значно перевищували наявні у них кошти.

  • 7683. Видавничий процес як основа видавничої діяльності
    Журналистика

    "Самопливні" авторські оригінали в досвідчених видавців особливої довіри не викликають. Передусім тому, що ті не раз упевнювалися на власному досвіді в справедливості народного прислів'я "До нашого берега нічого хорошого добровільно не припливе". У недавні радянські часи робота з такими рукописами відбирала багато дорогоцінного часу. Адже, за вимогами директивних органів, видавці змушені були детально розглядати всі без винятку, (надіслані поштою чи передані власноруч) рукописи й готувати в установлені терміни обґрунтовані відповіді найчастіше вони були негативними, бо самоплив представляв, як правило, авторів маловідомих, проте амбітних, нерідко із замашками графоманів. Нині автори, що пропонують свої "однозначно прибуткові шедеври" відразу багатьом потенційним видавцям, пристосувалися до реалій всуціль комп'ютеризованої видавничої системи: до видавництв розсилаються не лише звичайною, а й електронною поштою повні (скорочені) варіанти оригіналів або окремі їх розділи з інтригуючими анотаціями. Донедавна не замовлені оригінали практично не потрапляли до новоутворених або маловідомих видавництв. Проте із щорічним випуском Книжковою палатою України довідника "Видавництва, видавничі та книгорозповсюджуючі організації" цей сегмент видавничого ринку став доступним для авторів.

  • 7684. Видатки бюджетів на науку та культуру
    Экономика

    За 2000 рік ціни на медикаменти зросли в середньому на 12,4%, санаторно-курортні послуги на 23%. Переважна кількість громадян країни не мають змоги придбати навіть звичайні пігулки. Масові профілактичні заходи щодо боротьби зі СНІДом та іншими хворобами проводяться не в повному обсязі. В Україні за останні 10 років генофонду нації загрожує небезпека: смертність перевищує народжуваність, на 6-8 років скоротилася тривалість життя, лише 30% школярів здорові, половина юнаків призивного віку вражені тяжкими недугами, від різних хвороб потерпають майже всі вагітні жінки, рівень загальної захворюваності в Україні один із найвищих у країнах СНД, а за кількістю психічних розладів, інфарктів міокарду та інсультів, злоякісних новоутворень перше місце в світі. Сьогодні значно збільшилася кількість хворих на туберкульоз, який є соціальною хворобою. Громадяни харчуються за методом звуженого раціону харчування, що спричиняє нескінчену низку захворювань. Все це являється наслідком недостатнього фінансування охорони здоровя, впливу на соціальний клімат країни інфляції, безробіття, недосконалого законодавства, хибної податкової політики.

  • 7685. Видатні грецькі скульптори доби класики
    Культура и искусство

    Статуї Ерота роботи Праксителя перебували в Феспіях в Беотії і в Парії в Троаді. Уявлення про них можуть дати витончені та елегантні фігурки Ерота на монетах, медальйонах і гемах, де він спирається на колону і підтримує голову рукою, або поруч з гермою, як на монетах з Парія. Збереглися торси подібних статуй з Бай (зберігаються в Неаполі та музеї Метрополітен у Нью-Йорку) і з Палатінського пагорба (у Луврі та в музеї в Пармі). За копіями відомі два варіанти статуї молодого сатира, один з яких, можливо, належить до раннього періоду творчості Праксителя, а інший - до зрілого. Статуї першого типу зображують сатира, який правою рукою ллє вино з високо піднятого глечика в чашу в іншій руці; на голові у нього пов'язка і вінок з плюща, риси обличчя благородні, профіль тонкий. Кращі копії цього типу знаходяться в Кастель Гандольфо, в Анціо і в Торре дель Греко. У другому варіанті (його копіювали частіше, найкращі статуї знаходяться в музеї Торлоніа і в Капітолійському музеї в Римі; до них слід додати торс з Палатінського пагорба, що зберігається в Луврі) був зображений сатир, який сперся на стовбур дерева, тримаючи в правій руці флейту, а лівою відкидає перекинуту через плече шкуру пантери. Мотив фігури, спирається на опору, використаний і в статуї Діоніса, краща копія якої знаходиться в Мадриді. Статуя Аполлона Лікейського зображує Аполлона, який спирається на колону і підтримує голову правою рукою, в лівій його руці - лук. Збереглося досить багато копій цієї статуї, кращі з яких знаходяться в Луврі і в Капітолійському музеї в Римі. Існують також копії статуї молодого Аполлона Савроктона (Аполлона, який вбиває ящірку) - в Луврі, у Ватикані, на віллі Альбані в Римі та ін. У двох створених Праксителем варіантах статуї Артеміди ми бачимо приклади розв'язання мотиву драпірованої людської фігури. На одному з них зображена молода, одягнена в простий пеплос мисливиця, яка виймає стрілу з сагайдака за спиною. Кращою копією цього типу є Артеміда, що зберігається в Дрездені. Другий варіант - т.з. Артеміда Бравронія з афінського Акрополя, що відноситься до 345 р. до н.е., - належить до пізнього періоду творчості майстра. Є думка, що копією з неї є статуя, знайдена в Габіях і що зберігається в Луврі. Артеміда зображена тут покровителькою жінок: вона накидає на праве плече покрив, принесений жінкою як дарунок за успішний дозвіл від тягаря. Одна з останніх робіт Праксителя - група «Літо з Аполлоном і Артемідою», фрагменти якої знайдено в Мантінеї. На постаменті скульптор виліпив рельєф із зображенням змагання Аполлона і Марсія в присутності дев'яти муз, рельєф (цілком, крім фігур трьох муз) був знайдений і знаходиться зараз Афінах. Складки драпіровок виявляють багатство витончених пластичних мотивів. Пракситель був неперевершеним майстром у передачі грації тіла і тонкої гармонії духу. Найчастіше він зображував богів, і навіть сатирів, молодими; в його творчості на зміну величності образів V ст. до н.е. приходять витонченість і мрійлива ніжність. Мистецтво Праксителя знайшло своє продовження у творах його синів і учнів, Кефісодота Молодшого і Тімарха, які працювали по замовленнях Птолемеїв на острові Кос і перенесли стиль скульптора на Схід.

  • 7686. Видатні діячі Чернігівщини
    Туризм

    Знаючи доробок українських письменників цього часу, М. Коцюбинський розумів, що українська література може піднятися на вищий щабель, якщо відірветься від основної своєї проблематики показу життя села і повернеться своїм обличчям до інших тем, зокрема робітничого класу та інтелігенції. “За сто літ існування, писав М. Коцюбинський у загальному листі до Панаса Мирного, новіша література наша (з причин, вияснення яких належить до історії) живилась переважно селом, сільським побутом, етнографією. Селянин, обставини його життя, його не складна здебільшого психологія ото майже все, над чим працювала фантазія, з чим оперував досі талант українського письменника. Винятки, очевидячки ми маємо. Таке обмеження сфери творчості не раз підкреслювалось не тільки критикою, але й інтелігентним читачем, який, до слова кажучи, в останні часи значно виріс”. І М. Коцюбинський далі звертав увагу саме на критика, читача нового класу, бо він був уже не той, що раніше”. Вихований на кращих зразках сучасної європейської літератури, зауважував М. Коцюбинський, такої багатої не лише на теми, але й на способи оброблювання сюжетів, наш інтелігентний читач має право сподіватись й от рідної літератури ширшого поля обсервацій, вірного малюнку різних сторін життя усіх, а не одної верстви суспільності, бажав би зустрітись в творах красного письменства нашого з обробкою тем філософських, соціальних, психологічних, історичних та інших”.

  • 7687. Видатні постаті американського менеджменту
    Менеджмент

    Вона розглядає цю проблему виключно із соціологічної точки зору. Вірить у те, що ключовими чинниками створення умов для успішного застосування інновацій є організаційний клімат і комунікації, а основною проблемою недостатній обмін інформацією. Працівники відчувають обмеженість повноважень і свою ізольованість від прийняття управлінських рішень вищим менеджментом; у відповідь на такий порядок вони прагнуть до службового просування заради досягнення влади або переходять у стан байдужості й відповідно працюють дедалі гірше. Менеджери середньої ланки опиняються у складному становищі виконавців рішень, прийнятих на вищому рівні керівництва. Результатом є бюрократія організації та втрата стимулів до ефективної праці. Рішення, яке пропонує Р.Кантер, полягає у руйнуванні внутрішніх барєрів і створенні в організації атмосфери, в якій керівники мали б можливості для здійснення офіційних і неформальних комунікацій з працівниками. Вона підкреслює важливість питань участі, співробітництва і командної роботи. Одна із основних тем праць Р.Кантер необхідність кооперування працівників у межах корпорації, співробітництва між корпораціями та кооперування корпорацій і держави.

  • 7688. Видатні постаті радянського менеджменту
    Менеджмент

    Відповідно до своїх теоретичних поглядів учений формував напрями наукових досліджень як перспективну комплексну програму, що містила практичні функції наукових розробок економіки України, передусім сільського господарства. У цей час він першим у світі розробив вчення про фундаментальну закономірність циклічної економічної динаміки. У 1894 р. захистив магістерську дисертацію, яка того ж року вийшла у світ у вигляді книги “Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини та найближчі впливи на народне життя”. Досліджував низку фундаментальних проблем, повязаних із циклічним розвитком капіталістичного господарства. Запропонував нові для того часу підходи до вирішення цього питання, обґрунтував принципово важливі висновки, багато з яких повністю підтвердила реальна економічна історія 20 ст. Головною заслугою М. Туган-Барановського є те, що у своїх дослідженнях він показав закономірність не тільки виникнення криз, а й їх подолання завдяки активізації інвестиційної та соціальної політики. Особливе значення у механізмі періодичних коливань економічної конюнктури надавав процесу накопичення основного капіталу. Він першим у тогочасному світі розробив вчення про закономірність циклічності економічної динаміки, повязаної з періодичністю промислових криз як фактора, що впливає на зміни у народному житті. Працюючи професором Санкт-Петербурзького університету, виховав іншого видатного вченого Миколу Кондратьєва, який на початку 20-х років 20 ст. відкрив великі циклічні конюнктури, що згодом було названо кондратьєвськими довгими хвилями, або скорочено К-хвилями.

  • 7689. Видатні постаті французького та німецького менеджменту
    Менеджмент

    Незалежно від складності виробництва та розмірів підприємства ці шість груп операцій виконуються в них завжди і перебувають у тісному взаємозвязку. Із всіх операцій він виділяє адміністративні. А.Файоль сформулював 14 принципів управління, від застосування яких залежить успіх управління організацією, використовував їх у своїй практиці:

    1. розподіл праці, мета якого підвищити кількість і якість виробництва за постійних витрат зусиль;
    2. поєднання влади як права віддавати розпорядження і відповідальності в управлінні;
    3. дисципліна як дотримання правил, вимог, угод працівниками і роботодавцями;
    4. єдиноначальність (підпорядкованість тільки одному безпосередньому керівнику, виконання його розпоряджень і звітність перед ним);
    5. єдність керівника (один керівник і єдиний план для групи людей, що діють в межах єдиної мети);
    6. підпорядкування індивідуальних інтересів загальним (інтереси працівника, службовця чи групи працівників не повинні ставитися вище від інтересів підприємства);
    7. винагорода персоналу (повинна бути справедливою і задовольняти інтереси працівників та роботодавців);
    8. оптимальне співвідношення централізації та децентралізації в управлінні;
    9. ієрархія (керівні посади в організації від нижчої до вищої); документи, звіти, розпорядження повинні проходити шляхом ієрархії керівних посад;
    10. порядок (матеріальний порядок кожна річ повинна знаходитися на відведеному для неї місці; соціальний порядок кожен працівник має бути на своєму місці);
    11. справедливість (вимогливе, але справедливе ставлення адміністрації до підлеглих забезпечує лояльність персоналу до підприємства);
    12. стабільність складу персоналу (надмірна плинність працівників негативно впливає на ефективність розвитку підприємства; водночас є причиною і наслідком неефективного управління);
    13. ініціатива (менеджери повинні заохочувати підлеглих висувати ідеї);
    14. корпоративний дух (необхідно створювати дух єдності та спільних дій, розвивати колективні форми праці).
  • 7690. Видатні постаті японського менеджменту
    Менеджмент

    З появою кожної наступної книги К.Омає демонстрував все більшу прихильність до ідеї всесвітньої вільної торгівлі, переконуючи уряди й державні установи прийняти його точку зору. "Financial Times" назвала його "людиною яка живе на землі, де рідко можна зустріти відвертих людей". Зпоміж більшості японців, які завжди дбають про те, щоб не скривдити інших, К.Омає вирізняється своєю різкістю й навіть брутальністю. Реалізація принципу "laissezfaire" (нічим не обмеженого) капіталізму, який він пропагує, вигідна приблизно 10% населення світу, решта 90% людей від цього програє. Хоча захисники "свободи" підкреслюють, що після Другої світової війни більшість людей (в абсолютному вимірюванні) виграли від різних типів "laissezfaire" капіталізму, вони не зважають на те, що відбулося це за рахунок майбутніх поколінь або погіршення екологічної ситуації, і подальше просування цим шляхом нічим не виправдане, оскільки світ просто не в змозі дати кожній родині можливість реалізувати американську мрію про два автомобілі й власний будинок з басейном. А якщо вдасться втілити в життя цю мрію не для всіх людей, то потрібно буде знайти способи впоратися із заздрістю і можливими проявами невдоволення та насильства з боку тих, хто не отримав цього. Дотепер подібні функції стримування виконували релігія і держава. Проте, якщо англоамериканський стиль економічного життя набуде загального поширення, то невідомо, чи буде здатним здійснювати ці функції ринок.

  • 7691. Видатні українські гравери
    Культура и искусство

    ,%20%d0%86.%20%d0%a9%d0%b8%d1%80%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>,%20%d0%86.%20%d0%9a%d1%80%d1%89%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87,%20%d0%a1.%20%d0%af%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%94.%20%d0%93%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%85%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%86.%20%d0%a0%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%86.%20%d0%a1%d1%82%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%b1%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>,%20%d0%97.%20%d0%a1%d0%b0%d0%bc%d0%be%d0%b9%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F>,%20%d0%9c.%20%d0%a1%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96%d0%b2%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE>,%20%d0%a4%d0%b5%d0%b4%d1%96%d1%80,%20%d0%a2%d0%b8%d1%82,%20%d0%b0%20%d0%bf%d0%be%d0%b7%d0%b0%20%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%be%d1%8e:%20%d0%92.%20%d0%92%d0%be%d1%89%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d0%be,%20%d0%9c.%20%d0%9a%d0%b0%d1%80%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%93.%20%d0%a2%d0%b5%d0%bf%d1%87%d0%b5%d0%b3%d0%be%d1%80%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87>,%20%d0%86.%20%d0%a1%d1%82%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>%20%d1%82%d0%b0%20%d1%96%d0%bd%d1%88%d1%96%d1%85.">Учився в майстерні братів А. і Ф. Кіліянів в Авугсбурзі, працював у м. Глуську на Білорусі (1670-ті pp.), у Вільні (1678 - 88) і (з 1688) Києві, де постригся у ченці Києво-Печерської Лаври і був деякий час її настоятелем. Тарасевич - представник східно-словянских мистецьких традицій - впровадив у книжкову й естампну графіку нову західно-европейську техніку гравюри - мідерит і офорт, підніс професійний рівень української графіки, вимагаючи від граверів знання усіх операцій - від рисунку до друкарських відбиток; сприяв розвиткові стилю українського бароко, виховав у Вільні і Києві плеяду майстрів: Леонтій Тарасевич <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9>, І. Щирський <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>, І. Крщонович, С. Ялиновський, Д. Галаховський, І. Реклинський, І. Стрельбицький <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>, З. Самойлович <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F>, М. Семенів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE>, Федір, Тит, а поза Україною: В. Вощанко, М. Карнавський, Г. Тепчегорський <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87>, І. Стекловський <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD> та іншіх.

  • 7692. Видатні українські діячі коректури друкованого видання
    Журналистика

    Коректура - етап редакційно-видавничої підготовки, в якій виправляють помилки у відбитках з компютерного складання, а також безпосередньо з його електронної версії. Коректура складає невідємну частину добре злагодженого організму створення книжки. Коректура відома ще з часів Давнього Риму. Лише уявіть яка це давня і витримана віками наука. Коректура - ровесниця видавничої справи. Адже відсутність професіонала справника унеможливлювало завершеність та досконалість книжки. У Давньому Римі за коректорську роботу платили в книжкових магазинах. У часи Середньовіччя люди, які займалися виправленням помилок називалися справниками, а у часи Відродження цією справою займалися тільки вельможі, тобто багатії. Лише у сімнадцятому столітті професія коректора остаточно відокремилася від професії редактора. Сьогодні у професії коректора переважають жінки, як і колись у Голландії.

  • 7693. Видатні українські діячі ХVІІІ століття
    История

    "Разговор Великороссіи c Малороссіей" давно і добре відомий в історії української літератури та громадської думки. Ще І.Бецький хотів видати його в "Молодику", але російська цензура не дозволила. Твір опублікував 1882 р. проф. Микола Петров, який тоді ж установив документально і авторство Дівовича 1. В цьому творі, в добрій, як на той час, віршованій формі, у властивому тій епосі стилі діялогу, подана широка історично-політична дискусія між: Росією, з одного боку, і Україною з другого. Перша ("Великороссія") ставить низку запитань, очевидна мета яких ствердити історичну та державно-політичну меншовартість України, що ніби всім зобовязана ласкавій опіці й допомозі "великаго русскаго народа". З свого боку Україна ("Малороссія") дає на це гідні, ґрунтовні і вичерпливі відповіді, які доводять історичну суверенність української держави, її національно-державну окремішність і рівноправність з Росією, її заслуги перед імперією, нарешті, законність її історичних, правних і моральних контрпретенсій щодо Росії. Переможцем у цьому своєрідному диспуті залишається Україна. Треба сказати, що автор зробив це вийнятково майстерно і навіть талановито, з залізною силою логіки, з високим почуттям своєї національної правди й гідности, з глибоким розумінням історії України (та й Росії), опертим на доброму знанні історичних джерел та літератури 2. Поза всяким сумнівом, Дівович використав при цьому, втіливши в літературну форму, також багато переказів та думок, що кружляли тоді серед українського громадянства.

  • 7694. Видение лидера и стратегия его осуществления
    Психология

     

    1. Монро Майлс. В поисках предназначения. Киев: Фарес, 2003. -196 с.
    2. Маршалл Том. Библейское понимание лидерства. Институт Развития Христианского лидерства. 176 с.
    3. Монро Майлс. В поисках предназначения. Киев: Фарес, 2003. -196 с.
    4. Монро Майлс. Сила и принципы видения. Киев: Фарес, 2004. 246 с.
    5. Максвелл Джон. //21 Обязательное качество лидера [Электронный ресурс]. Режим доступа: http:// mirpozitiva.ru/lib/author/maxwell/ maxwell.html.
    6. Кейси Трит. //Лидерство, которое достигает результатов [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.invictory.org/lib/2004/05/minister6.html.
    7. Кейси Трит. //Прогнозируя свое будущее [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.invictory.org/lib/2004/05/minister18.html.
  • 7695. Видение лидера и стратегия его осуществления
    Культура и искусство

    Неемия жил в неблагополучное время для народа Израиля. Стены Иерусалима были разрушены, ворота города сожжены, народ Израиля уведен в рабство. Все это произошло из-за грехов всего народа. Это была кара от Бога. Многие просто смирились с происходящим, кто-то роптал на Бога. Но Неемия молился, смирялся перед Всевышним, каялся и исповедовался перед Богом в своих грехах и грехах всего народа, и его сердце со временем созрело, чтобы принять слово от Бога. «И сказали они мне: оставшиеся, которые остались от плена, находятся там, в стране своей, в великом бедствии и в уничижении; и стена Иерусалима разрушена, и ворота его сожжены огнем. Услышав эти слова, я сел и заплакал, и печален был несколько дней, и постился и молился пред Богом небесным и говорил: Господи Боже небес, Боже великий и страшный, хранящий завет и милость к любящим Тебя и соблюдающим заповеди Твои! Да будут уши Твои внимательны и очи Твои отверсты, чтобы услышать молитву раба Твоего, которою я теперь день и ночь молюсь пред Тобою о сынах Израилевых, рабах Твоих, и исповедуюсь во грехах сынов Израилевых, которыми согрешили мы пред Тобою, согрешили - и я и дом отца моего. Мы стали преступны пред Тобою и не сохранили заповедей и уставов и определений, которые Ты заповедал Моисею, рабу Твоему. Но помяни слово, которое Ты заповедал Моисею, рабу Твоему, говоря: если вы сделаетесь преступниками, то Я рассею вас по народам; когда же обратитесь ко Мне и будете хранить заповеди Мои и исполнять их, то хотя бы вы изгнаны были на край неба, и оттуда соберу вас и приведу вас на место, которое избрал Я, чтобы водворить там имя Мое. Они же рабы Твои и народ Твой, который Ты искупил силою Твоею великою и рукою Твоею могущественною. Молю Тебя, Господи! Да будет ухо Твое внимательно к молитве раба Твоего и к молитве рабов Твоих, любящих благоговеть пред именем Твоим. И благопоспеши рабу Твоему теперь, и введи его в милость у человека сего. Я был виночерпием у царя» (Неем.1:3-11) [1]. Только жаждущее, чистое и смиренное сердце способно принять видение с небес.

  • 7696. Видение пророка Даниила в русском искусстве XV-XVI веков
    Культура и искусство

    Различные варианты толкования этого сюжета в святоотеческой традиции можно свести к двум основным версиям 11. Первая, древнейшая, была сформулирована уже в III веке - в толковании Ипполита Римского. Согласно ей, лев с орлиными крылами символизировал царство Вавилонское, медведь Персидское, а четырёхглавый барс державу Александра Македонского, разделившуюся после его смерти на четыре части. Что же касается последнего, десятирогого зверя, то в нём Ипполит видел, прежде всего, современное ему Римское царство: “Всем известно, что после царства Греческого, помимо существующего и господствующего в настоящее время, не восстало еще никакого иного царства”. Вместе с тем, Римское царство, по толкованию Ипполита, есть, одновременно и царство Антихристово или, точнее, именно из Римского царства восстанет Антихрист: “…произрастут из упомянутого царства десять рогов, когда, собственно, исполнится время этого зверя, и когда среди них внезапно появится малый рог, каковой есть антихрист, и когда правда на земле уничтожится, весь мир придет к концу” (Толкования на книгу пророка Даниила, VIII, 5) 12. После этого произойдет второе пришествие Христа, описанное в видении как шествие Сына Человеческого к Ветхому Деньми, и “обнаружится неразрушимое и вечное царство святых” (Толкования, VIII, 10) 13, в котором будет править Христос (это царство в седьмой главе Даниила упоминается трижды в стихах 14, 18 и 27). Сходным образом трактована историческая последовательность земных царств и вечного царства праведных в другом толковании Ипполита, посвящённом сну Навуходоносора о камне (Толкования, III, 11-13) 14.

  • 7697. Видение сознанием - cвepшившaяcя peaльнocть
    Психология

    Нa этoм жe cимпoзиумe учeныe пpишли к вывoду, чтo бeccoзнaтeльнoe пoдpaздeляeтcя нa пoдcoзнaтeльныe и cвepxcoзнaтeльныe пpoцeccы в opгaнизмe чeлoвeкa, т.e. учeный миp coглacилcя c тeм, чтo eщe мнoгo вeкoв нaзaд былo извecтнo дaoccким мoнaxaм: в чeлoвeкe, кaк и вo вcex пpoявлeнияx пpиpoды, зaлoжeнo Бoжecтвeннoe тpиeдинcтвo и eгo opгaнизм пpeдcтaвляeт из ceбя нe чтo инoe, кaк тpи функциoнaльныe cиcтeмы - пoдcoзнaниe (П), coзнaниe (С) и cвepxcoзнaниe (СС). О пoдcoзнaнии, тo ecть o нaшeм физичecкoм тeлe, кaждый (в зaвиcимocти oт cтeпeни cвoeй пpocвeщeннocти) чтo-либo знaeт. Знaния oб этoй чacти нaшeгo opгaнизмa, кoтopую cocтaвляют клeтки, ткaни, opгaны, уклaдывaютcя в paмки ecтecтвeннoй aнaтoмии и физиoлoгии. И ecли тeлo пoдcoзнaния мы мoжeм увидeть, пoтpoгaть, т.e. oнo мaтepиaльнo и нaxoдитcя в мaтepиaльнoм пpocтpaнcтвe, тo тeлo coзнaния и cвepxcoзнaния для нac нe пpoявлeны и нaxoдятcя в нeмaтepиaльнoм пpocтpaнcтвe. Сущecтвoвaниe этoгo нeмaтepиaльнoгo, нe пpoявлeннoгo миpa ужe никтo нe ocпapивaeт. Вcпoмнитe xoтя бы нoocфepу Вepнaдcкoгo. Мeжду мaтepиaльным и нeмaтepиaльным пpocтpaнcтвaми ecть coeдинитeльнoe пpocтpaнcтвo - "Бapдo". Имeннo в этoм пpocтpaнcтвe и нaxoдитcя нaшe тeлo coзнaния.

  • 7698. Видео практикум как активный метод развития профессионального мышления студентов
    Педагогика

    М.: Педагогика, 1980г.-283с.

    1. Анисимов О.С. Методологическая культура педагогической деятельности и мышления, М.: Экономика, 1991.-415с
    2. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды, М: Педагогика, 1989.-558с.
    3. Баранов С.П. Педагогика. Под ред. С.П.Баранова, Р.В. Воликова, В.А. Сластенина, М.: Просвещение, 1976.-346с
    4. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии, М.: Просвещение, 1989.-217с.
    5. Бросалина Г.М. Инновационные методы обучения в вузе. Мурманск, 1993.-216с.
    6. Брушлинский А.В. Психология мышления и кибернетика, М.: Мысль, 1970.-191с.
    7. Вербитский А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход, М.: Высшая школа, 1991.-207с.
    8. Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе, М.: Просвещение, 1965.-172с.
    9. Грановская Р.М. Элементы практической психологии, Л.: Издательство Ленинградского университета, 1988.-560с.
    10. Давыдов В.В. Виды общения в обучении, М.: Педагогика, 1972.-423с.
    11. Забродин Ю.М., Зазыкин В.Г., Зотова О.И. и др. Проблемы психологии труда и профессии.//Психологический журнал, М.: Педагогика, 1981,№2,с.4-7.
    12. Ительсон Л.Б. Учебная деятельность. Ее источники, структура и условия.// Хрестоматия по возрастной психологии, М.: Педагогика, 1994.-364с.
    13. Каптерев П.Ф. Дидактические очерки. Теория образования, П.: Земля,1915.-434с.
    14. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности педагога и мастера производственного обучения, М.: Высшая школа, 1990.-119с.
    15. Кузьмина Н.В., Кухарев Н.В. Психологическая структура деятельности учителя, Томск, 1976.-315с.
    16. Кулюткин Ю.Н. Психология обучения взрослых, М.: Педагогика, 1985.-196с.
    17. Кулюткин Ю.Н., Сухотская Г.С. Исследование познавательной деятельности учащихся вечерней школы, М.: Педагогика, 1981.-118с.
    18. Кулюткина Ю.Н., Сухотская Г.С. Моделирование педагогических ситуаций, М.: Педагогика, 1981.-118с.
    19. Левитов Н.Д. Детская и педагогическая психология, М.: Наука, 1960.-268с.
    20. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии, М.: Педагогика, 1989.-218с.
    21. Маркелова В.А. Методы обучения, М.: Высшая школа, 1978.-237с.
    22. Маркова А.К. Психология труда учителя, М.: Просвещение, 1993.-190с.
    23. Маркова А.К. Психологические особенности педагогической деятельности, общения и личности учителя// Школа и производство, М.: Наука, 1988,№12, с.6-9.
    24. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении, М.: Педагогика,1972.-170с.
    25. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал, М.: Дело, 1994.-216с.
    26. Немов Р.С. Психология, в 3 т., Т1, М.: Просвещение, Владос, 1995.-288с.
    27. Образование в Свердловской области: Состояние и пути развития.// Региональный доклад 1994 года. Екатеринбург.-34с.
    28. Орлов А.А. Формирование педагогического мышления// Советская педагогика, М.: Педагогика, 1990, №1, с. 7-10.
    29. Орлов А.А. Профессиональное мышление учителя как ценность//Педагогика, М.: Педагогика, 1995, №6, с.63-68.
    30. Орлов В.И. Методы обучения в средней специальной школе, М.: Педагогика, 1993.-141с.
    31. Осипова Е.К. Структура педагогического мышления учителя// Советская педагогика, М.: Педагогика, 1987,№5,с.42-44.
    32. Основные направления развития школьного оборудования и учебно-материальной базы общеобразовательной школы на 1982-1990г./ Под ред. С.Г. Шаповаленко, М.: АПН СССР , 1979.-195с.
    33. Педагогика/ Под ред. Ю.К. Бабанского, М.: Просвещение, 1988,-480с.
    34. Пекун А.Г. Технология активных методов обучения, Минск, 1992.-117с.
    35. Прессман Л.П. Методика применения технических средств обучения, М.: Техника, 1988.-264с.
    36. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий, М.: Высшая школа, 1981.-175с.
    37. Программа 2 развития образования в Свердловской области на 1996-2000 годы// Нестеров В.В., Докучаева Л.Н., Ильясов К.П. и др., Екатеринбург.: Департамент образования Свердловской области. 46с.
    38. Программа деятельности управления образования администрации города по развитию образования в г.Нижний Тагил на 1996-2000 годы. г.Н.Тагил, 1996г-32с.
    39. Слободчиков В.И., Исаева Е.И. Психология человека. Введение в психологию субъективности (Учебное пособие для вузов.), М.: Школа-пресс, 1995.-383с.
    40. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования : от деятельности к личности, М.: Педагогика,1995.-204с.
    41. Смолкин А.М. Методы активного обучения, М.: Высшая школа, 1991.-207с.
    42. Теплов Б.М. Избранные труды, в 2 т., т1, М.: Наука,1985.-402с.
    43. Теплов Б.М. Практическое мышление// Хрестоматия по общей психологии мышления, М.: Педагогика, 1981.-177с.
    44. Уман А.И. Психологический подход к обучению, Москва-Орел, 1997.-216с.
    45. Учителю о педагогической технике./ Под ред. Л.И. Рувинского, М.: Техника,1987.-154с.
    46. Ушинский К.Д. О пользе педагогической литературы// Собр. соч., М, 1948.-326с.
    47. Фридман Л.М. Методы и приемы обучения: Психологический справочникучителя, М.: Педагогика, 1991,-173с.
    48. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии./ Под ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис, М.: Издательство Московского Университета, 1981.-304с.
    49. Цукерман Г.А. Виды общения в обучении, Томск «Пелинг», 1993.-161с.
    50. Цукерман Г.А. Зачем детям учиться вместе? М.: Знание, 1996, №2
    51. Чошанов М.А. Гибкая технология проблемно-модульного обучения// Народное образование, 1996,№2
    52. Шаболин Ю.Е. Методы и средства совершенствования учебного процесса в вузе, Томск.: Издательство Томского Университета, 1983.-175с.
    53. Щербаков А.И Психология труда и личности учителя, Ленинград, 1976.-97с.
  • 7699. Видеоадаптеры
    Компьютеры, программирование

    Изображение, которое мы видим на экране монитора, представляет собой выводимое специальным цифроаналоговым преобразователем RAMDAC (Random Access Memory Digital to Analog Converter) и устройством развертки содержимое видеопамяти. Это содержимое может изменяться как центральным процессором, так и графическим процессором видеокарты ускорителем двухмерной графики (синонимы: 2D-ускоритель, 2D-акселератор, Windows-акселератор или GDI-акселератор). Современные оконные интерфейсы требуют быстрой (за десятые доли секунды) перерисовки содержимого экрана при открытии/закрытии окон, их перемещении и т. п., иначе пользователь будет чувствовать недостаточно быструю реакцию системы на его действия. Для этого процессор должен был бы обрабатывать данные и передавать их по шине со скоростью, всего в 2-3 раза меньшей, чем скорость работы RAMDAC, а это десятки и даже сотни мегабайт в секунду, что практически нереально даже по современным меркам. В свое время для повышения быстродействия системы были разработаны локальные шины, а позднее 2D-ускорители, которые представляют собой специализированные графические процессоры, способные самостоятельно рисовать на экране курсор мыши, элементы окон и стандартные геометрические фигуры, предусмотренные GDI графической библиотекой Windows. 2D-ускорители обмениваются данными с видеопамятью по своей собственной шине, не загружая системную шину процессора. По системной шине 2D-ускоритель получает только GDI-инструкции от центрального процессора, при этом объем передаваемых данных и загрузка процессора в сотни раз меньше.

  • 7700. Видеоадаптеры, классификация, особенности строения и работы
    Компьютеры, программирование

    Чипсет фирмы 3DFX - Voodoo Graphics (VooDoo1) надолго определил стандарты качества, скорости и принципов 3D-графики на PC. Voodoo Graphics состоял из двух микросхем, снабжаемых раздельными банками памяти - Pixel FX и Texel FX. Первая была предназначена для работы с буфером кадров и Z-буфером. Она осуществляла закраску треугольников, используя для этого данные, поступающие со второго кристалла, который контролировал буфер текстур и отвечал за все операции по получению данных и их интерполяции. Судя по всему, первоначально эта архитектура разрабатывалась для более серьезных, неигровых применений, и первые мощные платы Obsidian (позже и Obsidian II на базе чипсета Voodoo2) использовались военными. Тактовая частота до 60 МГц. Поддерживалась только память типа EDO (время доступа 3035 нс), при этом размер буфера кадров мог достигать 4 Мб, а буфера текстур 8 Мб. Максимальное разрешение 800х600 точек, у платы с буфером кадров емкостью 2 Мб 640х480. Скорость заполнения 5060 млн пикселей в секунду. Производительность около 500 тыс. треугольников в секунду. Вывод трехмерных сцен в окне Windows не поддерживался (была возможна работа только на полный экран). Также необходимо отметить ещё несколько особенностей. Первое это был внешний 3D-ускоритель, обычная 2D-видеокарта соединялась с картой на базе VooDoo Graphics посредством скозного кабеля, а та, в свою очередь, соединялась с монитором, пропуская ее видеосигнал через себя. Когда программа начинала использовать 3D-функции, тогда VooDoo просто блокировал сигнала обычной видеоплаты и работал сам. Второе это масштабируемость (массово эта технология стала применяться только в Voodoo2), т.е. можно соединить две карты в одну и при этом увеличивается максимальное разрешение и, конечно, скорость. И третье - удобный для программирования API Glide, который поддерживался только картами от 3Dfx и до сих пор еще поддерживается разработчиками программного обеспечения.