Видатнi грецькi скульптори доби класики
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Вiнницький державний педагогiчний унiверситет
iменi Михайла Коцюбинського
РЖнститут iсторii, етнологii i права
кафедра всесвiтньоi iсторii
РЖНДИВРЖДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛРЖДНЕ ЗАВДАННЯ
НА ТЕМУ:
Видатнi грецькi скульптори доби класики
Виконала
студентка 1-го курсу
група Б
Рипаченко Нiна
Перевiрив
Рабенчук О.П.
Вiнниця 2010
План
Вступ
- Мирон
- Полiклет
- Фiдiй
- Пракситель
- Скопас
- Лiсiпп
Висновок
Список використаноi лiтератури
Вступ
Класичний перiод давньогрецькоi скульптури припадаСФ на V IV ст. до н.е. i подiляСФться на такi перiоди: рання класика або суворий стиль - 500/490 - 460/450 рр.. до н.е.; висока класика - 450 - 430/420 рр./ до н. е.; багатий стиль - 420 - 400/390 рр.. до н. е.; пiзня класика - 400/390 - бл. 320 рр.. до н. е..
Грецька скульптура спочатку, в VII ст. до н.е., значно поступалася перед скульптурою Стародавнього Сходу i була досить примiтивною. В VI ст. до н.е. в Грецii стають досконалiшими скульптурнi зображення людських фiгур i облич, але фiгури ще не динамiчнi. Тiльки з V ст. до н.е. починаСФться розквiт грецькоi скульптури, яка не тiльки передаСФ людськi фiгуру i обличчя, а й вiдтворюСФ рух. Призначення скульптур було рiзним: релiгiйне (розробка образiв найшанованiших богiв i героiв), естетичне (прикрашання площ, будинкiв, святилищ), iдеологiчне (прославлення громадянина i воiна). Найпопулярнiшими художнiми образами були образ величного, могутнього i спокiйного божества (чоловiчого i жiночого) та оголеного воiна-атлета. А в IV ст. до н.е. зявляСФться олюднення образу божества, помякшення iдеальних рис i пiдкреслювання в них суто людських якостей. Скульптури богинь IV ст. до н.е. бiльше нагадують смертних людей, нiж могутнiх повелителiв.
Грецькi майстри створювали велику кiлькiсть скульптур з найрiзноманiтнiших матерiалiв: мармуру, дерева, слоновоi кiстки, вапняку, обпаленоi глини. Крiм того, вони могли p>Скульпторами-класиками були створенi образи досконалих людей в СФдностi iх духовноi i фiзичноi краси. Значну кiлькiсть памяток давньогрецького мистецтва знайдено на територii сучасноi Украiни, колишнiх античних держав Пiвнiчного Причорноморя.
Найвизначнiшi скульптори цього перiоду: Мирон, Полiклет, Фiдiй, Скопас, Пракситель, а також Лiсiпп, творчiсть якого повязана i з наступним iсторичним етапом.
1. Мирон
Мирон грецький скульптор, представник перехiдного перiоду в скульптурi вiд ранньоi класики до мистецтва периклiвського часу. Народився в Беотii. Його дiяльнiсть датуСФться приблизно серединою V ст. до н.е. це час перемог трьох атлетiв, чиi статуi вiн створив в 456, 448 i 444 рр.. до н.е. Мирон був старшим сучасником Фiдiя i Полiклета i вважався одним з найбiльших скульпторiв свого часу. Працював у бронзi, однак жоден з його творiв не зберiгся, вони вiдомi головним чином за копiями. Мирон ставив за мету зобразити людське тiло в момент руху. Найкраще це йому вдалося в статуi, яка зображуСФ юнака метальника диска (Дискобол). Дискобол зображений у складнiй позi в момент найвищоi напруги перед кидком. Мирон був майстром передачi руху в кульмiнацiйний, перехiдний момент. У хвалебнiй епiграмi, присвяченiй його бронзовiй статуi атлета Ладаса, пiдкреслюСФться, що важко дихаючий бiгун переданий надзвичайно жваво. Скульптурна група Мирона Афiна i Марсiй, яка стояла на Афiнському акрополi вiдзначена такою самою майстернiстю в передачi руху.
- Полiклет
Полiклет давньогрецький скульптор i теоретик мистецтва, працював бл. 460-420 до н.е. Народився в Сiкiонi бл. 480 р. до н.е., навчався в Аргосi у Агелада, можливо, в один час з ФiдiСФм, а пiзнiше очолив аргоську школу скульпторiв. Вважалося, що нiхто не може зрiвнятися з Полiклетом в зображеннi атлетiв. Близько 460-450 рр.. до н.е. Полiклет створив кiлька статуй переможцiв Олiмпiйських iгор, в т.ч. статуя Кiнiска (при розкопках в Олiмпii був знайдений його постамент). РЖншi твори раннього перiоду творчостi Полiклета Дискофор (несучий диск, найкращi копii в Уелслi-коледжi поблизу Бостона, США, i у Ватиканi) i Гермес (уявлення про нього можна скласти за бронзовоi статуетки з Британського музею). Однак самий знаменитий твiр Полiклета - створений бл. 450-440 до н.е. Дорiфор (списник). Кращi копii цiСФi статуi знаходяться в Неаполi, Ватиканi i у Флоренцii; найкраще збереглася копiя голови Дорiфора виконана у бронзi скульптором АполлонiСФм, сином Архiя (знайдена в Геркуланумi, вона перебуваСФ тепер у Неаполi). Саме в цьому творi втiлена уява Полiклета iдеальних пропорцii людського тiла. Вважалося, що фiгура створена на основi положень пiфагореiзму, тому в давнину статую Дорiфора часто називали каноном Полiклета, тим бiльше що не збережений трактат з естетики Полiклета носив назву Канон. Тут в основi ритмiчноi композицii лежить принцип асиметрii (права сторона, тобто опорна нога i зависла уздовж тiла рука, статичнi, але зарядженi силою, лiва сторона, тобто нога, яка залишилася позаду та рука з списом, порушують спокiй, але трохи розслабленi), що оживляСФ ii i робить рухомою.
На замовлення жерцiв храму Артемiди бл. 440 р. до н.е. Полiклет створив статую поран