Видатнi грецькi скульптори доби класики
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?рс повнiстю голий; судячи з пози, в ii лiвiй руцi було дзеркало. Збереглося також кiлька витончених статуеток жiнки, що надягають намисто, але в них знову-таки можна бачити як Афродiту, так i смертну жiнку.
Статуi Ерота роботи Праксителя перебували в Феспiях в Беотii i в Парii в Троадi. Уявлення про них можуть дати витонченi та елегантнi фiгурки Ерота на монетах, медальйонах i гемах, де вiн спираСФться на колону i пiдтримуСФ голову рукою, або поруч з гермою, як на монетах з Парiя. Збереглися торси подiбних статуй з Бай (зберiгаються в Неаполi та музеi Метрополiтен у Нью-Йорку) i з Палатiнського пагорба (у Луврi та в музеi в Пармi). За копiями вiдомi два варiанти статуi молодого сатира, один з яких, можливо, належить до раннього перiоду творчостi Праксителя, а iнший - до зрiлого. Статуi першого типу зображують сатира, який правою рукою ллСФ вино з високо пiднятого глечика в чашу в iншiй руцi; на головi у нього повязка i вiнок з плюща, риси обличчя благороднi, профiль тонкий. Кращi копii цього типу знаходяться в Кастель Гандольфо, в Анцiо i в Торре дель Греко. У другому варiантi (його копiювали частiше, найкращi статуi знаходяться в музеi Торлонiа i в Капiтолiйському музеi в Римi; до них слiд додати торс з Палатiнського пагорба, що зберiгаСФться в Луврi) був зображений сатир, який сперся на стовбур дерева, тримаючи в правiй руцi флейту, а лiвою вiдкидаСФ перекинуту через плече шкуру пантери. Мотив фiгури, спираСФться на опору, використаний i в статуi Дiонiса, краща копiя якоi знаходиться в Мадридi. Статуя Аполлона Лiкейського зображуСФ Аполлона, який спираСФться на колону i пiдтримуСФ голову правою рукою, в лiвiй його руцi - лук. Збереглося досить багато копiй цiСФi статуi, кращi з яких знаходяться в Луврi i в Капiтолiйському музеi в Римi. РЖснують також копii статуi молодого Аполлона Савроктона (Аполлона, який вбиваСФ ящiрку) - в Луврi, у Ватиканi, на вiллi Альбанi в Римi та iн. У двох створених Праксителем варiантах статуi Артемiди ми бачимо приклади розвязання мотиву драпiрованоi людськоi фiгури. На одному з них зображена молода, одягнена в простий пеплос мисливиця, яка виймаСФ стрiлу з сагайдака за спиною. Кращою копiСФю цього типу СФ Артемiда, що зберiгаСФться в Дрезденi. Другий варiант - т.з. Артемiда Бравронiя з афiнського Акрополя, що вiдноситься до 345 р. до н.е., - належить до пiзнього перiоду творчостi майстра. РД думка, що копiСФю з неi СФ статуя, знайдена в Габiях i що зберiгаСФться в Луврi. Артемiда зображена тут покровителькою жiнок: вона накидаСФ на праве плече покрив, принесений жiнкою як дарунок за успiшний дозвiл вiд тягаря. Одна з останнiх робiт Праксителя - група Лiто з Аполлоном i Артемiдою, фрагменти якоi знайдено в Мантiнеi. На постаментi скульптор вилiпив рельСФф iз зображенням змагання Аполлона i Марсiя в присутностi девяти муз, рельСФф (цiлком, крiм фiгур трьох муз) був знайдений i знаходиться зараз Афiнах. Складки драпiровок виявляють багатство витончених пластичних мотивiв. Пракситель був неперевершеним майстром у передачi грацii тiла i тонкоi гармонii духу. Найчастiше вiн зображував богiв, i навiть сатирiв, молодими; в його творчостi на змiну величностi образiв V ст. до н.е. приходять витонченiсть i мрiйлива нiжнiсть. Мистецтво Праксителя знайшло своСФ продовження у творах його синiв i учнiв, Кефiсодота Молодшого i Тiмарха, якi працювали по замовленнях Птолемеiв на островi Кос i перенесли стиль скульптора на Схiд.
- Скопас
Скопас грецький скульптор i архiтектор, народився на островi Парос бл. 420 р. до н.е., можливо, син i учень Арiстандра. Перший вiдомий нам твiр Скопаса - храм Афiни Алеi в Тегii, на Пелопоннесi, який треба було звести наново, оскiльки колишнiй згорiв у 395 р. до н.е. Проект маСФ цiкаве рiшення: незвично стрункi доричнi колони по периметру i коринфськi напiвколони всерединi Целле. На схiдному фронтонi було зображено полювання на вепра Калiдонського, на захiдному - поСФдинок мiiевого героя Телефа з Ахiллом; на метопах вiдтворювалися iени з мiфу про Телефа. Збереглися голови Геракла, воiни, мисливцi i вепр, а також фрагменти чоловiчих статуй i жiночий торс, ймовiрно Атланти. Скопас входив до групи з чотирьох скульпторiв (i, можливо, був серед них старшим), яким вдова Мавсола Артемiсiя доручила створення скульптурноi частини Мавзолею (одного з семи чудес свiту) у Галiкарнасi, усипальницi свого чоловiка. Вiн був завершений бл. 351 р. до н.е. Скопасу належать скульптури схiдного боку, для плит схiдного фриза характерний той самий стиль, що i для статуй з Тегеi. Притаманна творам Скопаса пристраснiсть досягаСФться насамперед за допомогою нового трактування очей: вони глибоко посадженi i оточенi важкими складками столiття. Жвавiсть рухiв i смiливi положення тiл висловлюють напружену енергiю i демонструють винахiдливiсть майстра.
Найзнаменитiшим твором Скопаса була група морських божеств у святилищi Нептуна в Римi, якi, можливо, супроводжували Ахiлла, який вирушав на Острови блаженних. Можливо, фриз з Посейдоном, Амфiтритою, Тритонами i Нереiдами, якi iдуть на морських чудовиськах (нинi в Мюнхенi), i iена жертвопринесення (нинi в Луврi) являли собою основу, на якiй була розташована ця група в Римi в РЖ ст. до н.е. Статуя Аполлона з кiфарою - це робота Скопаса, яка стояла в храмi на римському Палатинi мiж Артемiдою - робота Тимофiя i Лiто молодшого Кефiсодота. Всi троСФ скопiйованi на пСФдесталi з Сорренто, а Аполлон - ще й в статуi (в Мюнхенi) i в торс (в Палаццо Корсiнi в Римi). РЖншi роботи, приписуванi Скопасу, - Афродiта Пандемос, що iде