Информация

69901. Читательская мода
Культура и искусство

Однозначно назвать это модой, конечно, нельзя, но из признаков моды наиболее явно здесь обозначается признак массовой распространенности (педагоги и воспитатели не случайно сравнивают распространение детских игр с «волнами» или «эпидемиями») и признак закрепленности во времени, определенная стандартизированность поведения. Причем признак «времени» проявляется в этом случае двояко. Есть игры и игровые атрибуты, которые характерны для определенных исторических эпох (игры в космонавтов в 1960-70-е гг., например), и другие - те, что характерны для определенных возрастных ступеней детства («домик», «дочки-матери» - 5-8 лет; поисковые строительные игры - 9-10 лет; соревновательные игры - 10-12 лет и т. д.). В этом смысле то, что происходит в детском сообществе, в какой-то степени согласуется с одним из определений моды, данном в словарях: мода есть периодическая смена образцов, где сама периодичность, а именно потребности ребенка на каждой возрастной ступени диктуют и характер образцов. Это отчетливо проявляется и в читательском поведении детей.
69902. Читая Монтеня
Философия

Мишель Монтень является французским философом эпохи Возрождения. Годы жизни: 1533-1592. На надгробном камне могилы Монтеня выбита надпись: "Он догматы Христа соединил со скептицизмом Пиррона".
69903. Чихачев Петр Алесандрович
Литература

Через год он пожалован в звание камер-юнкера, а в сентябре 1832 года в колежские ассесоры. В Азиатском департаменте Министерства иностранных дел Чихачев занимался преимущественно Восточным вопросом. Желая лично ознакомиться со странами Ближнего и Среднего Востока, а также Северной Африки, он посетил Египет, путешествовал по Палестине, Ливийской пустыне, Синаю и Сирийской пустыне, побывал в Константинополе. Столица Оттоманской империи настолько увлекла Чихачева своим восточным колоритом, чарующей красотой проливов и сложными международными военно-политическими противоречиями, что он решил выхлопотать место при русском посольстве. В Константинополе Петр Александрович наряду со своими служебными обязанностями помощника секретаря при русском посольстве занимался изучением истории и этнографии народов, населявших Малую Азию, совершенствовал свои познания в новогреческом языке, начал изучать турецкий и испанский языки. Здесь же судьба свела его с известным переводчиком Михаилом Вронченко, превосходным геодезистом, изучавшим в то время географию Малой Азии и издавшим впоследствии ценные книги о своем путешествии по этой стране . В 1835 году, во время нахождения художника Брюллова в Константинополе, Чихачев сопровождал его в поездках по наиболее живописным местам Босфора и Мраморного моря. Брюллов нарисовал Чихачева в восточном костюме, в котором последний обычно разъезжал с различными служебными поручениями по Малой Азии, Сирии, Египту и другим странам Северной Африки. В 1834-1836 годах он посетил не только различные города обширной Оттоманской империи, но также Испанию, Португалию, Италию, Францию и другие европейские государства. Уступая своему призванию, Платон Александрович приступил к изучению физической и историко-экономической географии. В 1836 году он оставил службу и всецело решил посвятить себя научным исследованиям. В 1839 году Петр Александрович по рекомендации Александра Гумбольдта приступил к изучению природных богатств, и прежде всего геологии Апеннинского полуострова. Невозможно без воссоздания исторического прошлого, писал он, разобраться в облике настоящего, ибо далекое прошлое и современное связаны между собою непрерывный нитью . В конце февраля 1839 года Петр Чихачев приехал на самый большой остров Тирренского моря Сицилию и направился к горам Неброди. Пройдя северное побережье Сицилии от Палермо до Мессины, он двинулся в Реджо-ди-Калабрия, уже на Апеннинский полуостров. В обширном районе, простирающемся на северо-восток и северо-запад от Рокка-Империале, Чихачев в течение июля 1840 года изучал главным образом наносные породы, образованные здесь от постепенного разрушения под влиянием текучих вод Апеннинской горной системы .
69904. Чичерин
Политология

Помеченная июнем 1855 г., она была напечатана в 1857 г. А.И. Герценом в Лондоне. Это был естественный путь всех толковых «записок»: в конце концов они находили издателя за границей. Подчеркнем еще раз время написания этого сочинения: 1855 год, июнь. Все еще взволнованы неожиданной смертью Николая I, еще только осмеливаются выговориться, назвать по имени то, что вызывает наибольшую тревогу и недовольство. Словом, самые лучшие люди России еще застряли на стадии вопроса «кто виноват?». А Чичерин уже размышляет над следующим, гораздо более важным, - «что делать?». В «Современных задачах» он разъясняет российскому обществу, что его «лозунгом» должен стать либерализм, что в этой доктрине заключена «вся будущность» России, ключ к излечению и развитию. Сказав, что либерализм должен исповедовать всякий «образованный и здравомыслящий человек», автор «записки» сначала растолковывает самое существо этой идеологии, основанной на понятии «свобода», и уже тогда, когда свобода казалась чем-то весьма далеким, предупреждает, что либеральная идеология предусматривает не безбрежную свободу, а свободу «ограниченную», поставленную в строгие рамки. В этом был весь Чичерин, который потом разошелся со многими коллегами и знакомыми из-за того, что никогда не поддерживал радикализм, попытки решить дело массовыми выступлениями, не говоря уже о насилии. И в этой же работе он разворачивает целую программу преобразований, которая и для государственных деятелей в то время была более чем неопределенной. Он назвал: освобождение крестьян, свободу общественного мнения, печати, преподавания, публичность правительственной деятельности и судопроизводства.
69905. Членство в кооперативе
Предпринимательство

Отнесение к ведению колхозов и коопхозов перечисленных видов деятельности совсем не означает, что другие организации, в том числе кооперативы, организация и деятельность которых определяется Федеральным законом "О производственных кооперативах", не вправе осуществлять деятельность по производству, переработке, сбыту сельскохозяйственной (рыбной) продукции. Законом о сельскохозяйственной кооперации, согласно ГК РФ, определяются особенности создания и деятельности производственных кооперативов в форме колхоза или коопхоза. Следовательно, если граждане создают колхоз или коопхоз, они обязаны действовать в соответствии с правилами, предусмотренными Федеральным законом "О сельскохозяйственной кооперации". Но если ими выбрана иная организационно-правовая форма, в частности производственный кооператив, предусмотренный Федеральным законом "О производственных кооперативах", то нет препятствий к тому, чтобы такие кооперативы также осуществляли деятельность в сфере сельскохозяйственного производства (например, переработка и сбыт сельскохозяйственной продукции и даже животноводство). Данный вывод обусловлен ст. 2 Закона "О производственных кооперативах", согласно которой, как уже говорилось, к предмету деятельности регулируемых им кооперативов отнесено производство, переработка и сбыт как промышленной, так и иной продукции. Предусмотрено также право вносить в качестве паевого взноса земельные участки (в той мере, в какой их оборот допускается законами о земле). Колхозы, крестьянские (фермерские) хозяйства, граждане, имеющие личное подсобное хозяйство, также как члены садоводческих товариществ могут не заниматься переработкой собственной продукции, а сдавать ее на договорной основе иным организациям, в частности, кооперативам, созданным в соответствии с Законом о производственных кооперативах. Не служит препятствием также указание в Законе о сельскохозяйственной кооперации на обязательность участия члена кооператива в его деятельности личным трудом. Хотя Закон о производственных кооперативах допускает иное (кроме трудового) участие граждан в их деятельности, а также возможность участия в кооперативе юридических лиц, основным остается все же личное трудовое участие. Кооперативы, деятельность которых будет связана с сельскохозяйственным производством, могут признать личное трудовое участие их членов обязательным. Такое правило, предусматривается, например, в уставах артелей старателей.
69906. Членство в кредитных кооперативах
Банковское дело

При прекращении членства в кредитном кооперативе члену кредитного кооператива (пайщику) выплачивается сумма его паенакопления (пая), включающая сумму паевых взносов и присоединенных начислений на паевые взносы, возвращаются денежные средства, привлеченные от члена кредитного кооператива (пайщика), и выполняются иные обязательства, предусмотренные договорами, на основании которых кредитный кооператив осуществил привлечение денежных средств члена кредитного кооператива (пайщика). Указанные суммы выплачиваются не позднее чем через три месяца со дня подачи заявления о выходе из кредитного кооператива, либо со дня принятия решения о ликвидации или реорганизации, предусматривающей прекращение юридического лица - члена кредитного кооператива (пайщика), либо со дня принятия решения об исключении его из членов кредитного кооператива (пайщиков). Начисления на паевые взносы за период, прошедший с даты последнего начисления на паевые взносы до даты прекращения членства в кредитном кооперативе, выплачиваются члену кредитного кооператива (пайщику) после утверждения общим собранием членов кредитного кооператива (пайщиков) финансовой (бухгалтерской) отчетности за финансовый год в порядке, предусмотренном уставом кредитного кооператива и внутренними нормативными документами кредитного кооператива. Указанные выплаты производятся при условии исполнения членом кредитного кооператива (пайщиком) своих обязательств перед кредитным кооперативом, в том числе обязательств по договорам займа. В случае наличия неисполненных обязательств (задолженности) члена кредитного кооператива (пайщика) перед кредитным кооперативом обязательства кредитного кооператива по выплате паенакопления (паевых взносов и начислений на паевые взносы) такому члену кредитного кооператива (пайщику) и иные обязательства кредитного кооператива перед ним прекращаются полностью или частично зачетом встречного требования кредитного кооператива к члену кредитного кооператива (пайщику).
69907. Чокан Валиханов в истории Казахстана
История

О научной деятельности Валиханова в Петербургский период вспоминал Н. Ядринцев: «В 60-х годах Валиханов следил за движением русской жизни, за обновлением ее, он читал лучшие журналы, Костомаров был тогда любимым профессором и Валиханов заходил в университет слушать его, точно также с интересом Валиханов следил за тем, что делает в Императорском Географическом Обществе и помогал своими сведениями по географии, киргизской степи, приготовлял этнографический материал о киргизах и т. д.». Надломленное тяжелым путешествием, здоровье Валиханова не выдерживает сырого климата Петербурга, и его туберкулезное заболевание начинает прогрессировать. В результате этого он, по совету врачей, весной 1861 г. покидает русскую столицу и возвращается в родную степь, и отцовский аул Бырымбет. Подкрепив несколько здоровье, Валиханов решает свою дальнейшую деятельность посвятить оказанию практической помощи своему угнетенному народу. С этой целью он во время выборов старшего султана Атбасарскою округа выставляет на этот пост свою кандидатуру. Этот шаг Ч. Валиханова местные феодалы и поддерживавшие их царские чиновники оценили, как эгоистическое стремление обрусевшего ханского потомка к власти с целью «отдать всех киргиз в солдаты, а их детей в школу». Но у Валиханова была другая, благородная цель, о чем он писал впоследствии Ф.М. Достоевскому: «Я думал как-то сделаться султаном, чтобы посвятить себя пользе соотечественников, защищать их от чиновников и от деспотизма богатых киргиз. При этом я думал более всего о том, чтобы, примером своим показать землякам, как может быть для них полезен образованный султан-Правитель. Они увидели бы, что человек истинно образованный не то, что русский чиновник, по действиям которого они составили свое мнение о русском воспитании».
69908. Чорна i кольорова металургія України
Разное

Чм є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу. Від Чм в першу чергу залежить розвиток важкої пр-сті. Без металургії як виробника конструкційних мат-в неможливий розвиток маш-ня, а в звязку з цим і розвиток НТП. Її пр-ція є основою розвитку буд-ва, усіх видів транспорту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике зн-ня для оснащення необхідною технікою с/г. Чм є галуззю спеціалізації Укр в загальному поділі праці країн СНД. У складі колишнього РадС Укр давала в 1989-1990рр 45,6% товарної залізної руди, 77% марганцевої руд, 45% в-ва чавуну, 34,4% в-ва сталі, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цій галузі належить одне з провідних місць у суч ек-ці Укр. За даними 1997р. на її частку припадало 23,2% вартості пр-ції основних галузей пр-сті країни. Укр належить до країни Європи і світу з найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах ек-ї кризи вона поступається за показниками в-ва основної пр-ції цієї галузі в Європі тільки Німеччині. Пр-ція Чм має велике зн-ня у зовнішній торгівлі Укр, є її головною експортноспроможною галуззю. Великий вплив має Чм на розвиток і розміщення маш-ня, хім пр-сті, енергетики. В металургії значно розвинуте комбінування в-ва. На її відходаї працюють в-ва буд матеріалів, мін добрив тощо. Ця галузь є потужним фактором формування ТПК. Вона виділяється значною концентрацією виробничого процесу величиною п-в і формування їх територіальних осередків. В місцях розміщення її основних п-в зосереджується важке маш-ня, коксохімія, хімія, в-во вогнетривких матеріалів тощо; формуються великі транспортні вузли, швидко виростають великі і крупні міста. Виникнення більшості металургійних заводів Укр відбулося по суті в останній чверті 19ст. З 1872 по 1899 рр їх було збудовано 14. Частина їх з різних причин через короткий час припинила своє існування. У радянський період розвиток Чм в Укр відбувався швидкими темпами. Були реконструйовані і розширені старі малопотужні заводи Алчевський, Макііївський, Єнакієвський, Донецький, Маріупольський ім. Ілліча, Дніпропетровський ім. Петровського та ін. Одночасно були збудовані такі гіганти Чм, як «Азовсталь», «Запоріжсталь», Криворізький ім.В.І.Леніна. Нині в Укр налічується 50 основних п-в Чм, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 феросплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничозбагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій. Розвиток металургії як інтегральної галузі пр-сті не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно звязаних з нею галузей і вир-в, які створюють разом потужний металургійний комплекс. До складу металургійного комплексу Укр включається ряд підгалузей і вир-в, без яких неможливо забезпечити в-во металу. Це такі: - видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та ін руд; - в-во чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату; -в-во електроферосплавів; - повторна переробка чорних металів; - коксування кам вугілля; - видобуток сировини і в-во вогнетривких буд матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; - випуск металевих конструкцій тощо. Металургійний комплекс Укр досяг найвищого рівня розвитку в 1980-1990рр. У звязку з розривом інтенсивних ек звязків з Росією та ін країнами СНД, ек-ю кризою і занепадом економіки та значним скороченням внутрішнього споживання металу а тяжкому стані опинилася ф металургійна пр-сть. Суч стан Чм Укр хар-ся небувалим кризовим спадом, який різок проявився з 1995р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потужність 27; з 65 мартенівських печей відповідно 28, з 23 конвертерів 11, з 69 прокатних станів 30. На окремих заводах рентабельність знизилася до 4-5%. Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського став збитковим, а Макіїський збанкрутів. Суч металургія хар-ся наявністю заводів з повним і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає в-во чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: в-во чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме: - історичними буд-во заводу здійснювалося, виходячи з можливостей і технічного рівня того часу, а невелика потужність заовду не вимагала крупних джерел водопостачання та ін ресурів. Для розширення заводу в більш пізніший час виявлялась відсутність резервних територій, зони санітарних розривів навколо заводу, сприятливих транспортних звязків тощо; - економічними орієнтація заводу на старі, близько розташовані джерела палива і сировини змінилася в звязку з їх виснаженням, а нові джерела розташовані на великих віддалях, тому завод залишився на в-ві тільки одного із трьох видів основної пр-ції; - екологічними в крупних машинобудівних районах і центрах, де висока концентрація промислових п-в, які забруднюють природне середовище, з екологічних міркувань краще мати поруч завод тільки з в-ва сталі і прокату чи тільки прокату із сталі, доставленої з віддалених заводів. Заводи переробної металургії розміщуються в основному в районах розвинутого маш-ня, де нагромаджуються значні відходи металообробки і металобрухт. Крім зазначених металургійних заводів, є ще і так звана «мала металургія». Вона представлена окремими цехами по в-ву сталі і прокату на крупних машинобудівних заводах, які створюються з метою використання відходів металу і забезпечення безперебійного постачання конструкційного матеріалу. Чм Укр відзначається високою виробничою і територіальною концентрацією п-в. В рез-ті реконструкції і розширення старих заводів середня потужність одного металургійного зводу становить близько 2,5 млн т чавуну і більше ніж 2 млн т сталі на рік. Осн частина металу в країні випускається заводами потужністю понад 2 млн т на рік. Переважна більшість металургійних п-в Укр являє собою сучасні потужні комбінати. Металургійні комбінати Укр, як і в індустріально розвинутих кр-х, є основними п-вами галузі. На них забезпечується комбінування в-ва технологічний звязок виплавки металу з коксохімічним в-вом, що сприяє досягненню більш високої ек-ї і екологічної ефективності в-ва. Найб металургійними комбінатами Укр, потужність яких становить 5 млн і більше металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь». Укр має найбільші в світі металургійні агрегати за їх потужністю. Так, напр, в Кривому Розі споруджено найбільш потужну доменну піч обємом в 5000 кум м, яка може дати 4 млн т чавуну за рік, тобто стільки, скільки вся Росія виробила його в 1913р. На ін заводах потужність доменних печей становить до 3 тис куб м. Розвиток металургії в Укр в рад період відзначався великими досягненнями. В рез-ті інтенсифікації металургійниого процесу широкого розвиту набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах і в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної і безкоксової виплавки металу. І все ж таки при всьому цьому у буд-ві заводів була допущена серйозна помилка. Більшість нових металургійних заводів Укр, як і в уьому Союзі, була зорієнтована на виплавку сталі в мартенівських печах, тоді як країни Західної Європи віддали перевагу технології більш ефективно конверторного в-ва сталі, яке забезпечує вищу її якість. У Німеччині, Франції, Великобританії, Італії більш ніж 2/3 сталі виробляється конверторами і електричними печами. В Укр в 1997р. електросталь і киснево-конверторна сталь разом становили менше половини її всієї виплавки. Розвиток Чм супроводжувався значним нарощуванням потужностей коксохімічної пр-сті. Коксохімічна пр-сть є осн складовою частиною металургійного комплексу. Коксохімічні заводи розміщуються в р-нах видобутку коксівних марок кам вугілля або в крупних металургійних центрах, розташованих за межами вугільних р-нів Донбасу. Ця галузь забезпечує металургію технологічним паливом (коксом, коксовим газом), а хім пр-сть цінною сировиною. До революції все в-во коксу в Росії було зосереджено в Донбасі. У 1929р питома вага Укр у в-ві коксу становила 96,3%,а на 1940р вона зменшилася до 74,5%. Всього на цей рік було вироблено 15,7 млн т коксу. За рад період були реконструйовані і значно збільшили свою потужність старі коксохімічні заводи Макіївки, Алчевська, Єнакієвого, Краматорська та ін і водночас будувались нові в Маріуполі, Горлівці, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпродзержинську. В повоєнний період поблизу Донецька і Макіївки (залізнична станція Авдіївка) було збудовано крупний сучасний коксохімічний завод для забезпечення потреб у коксі всього металургійного р-ну. У 1965р в Укр було вироблено 35 млн т коксу, а в 1990р 34,7 млн т. Наприкінці 1997р його в-во знизилося до 16,4 млн т, тобто до рівня 1940р. Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього його випуску в країні. Усього в металургійному районі Укр працює 16 коксохімічних заводів, з них у Донецькій області 9, Луганській 2, Дніпропетровській 4, Запорізькій 1. Значного розвиту в металургії Укр набули нові галузі трубна і феросплавна. Важливим фактором, який прискорив нарощування потужностей трубного в-ва в Укр, стало інтенсивне буд-во магістральних нафто- і газопроводів із колишнього РадС в Західну Європу. В звязку з швидким зростанням попиту на труби особливо великого діаметра їх в-во збільшилося не тільки на основних трубопрокатних заводах Нікопольському і Харцизькому, а й на Новомосковському, Луганському, Дніпропетровському трубопрокатних і Макіївському труболиварному заводах. В-во феросплавів, необхідних для виплавки чавуну і сталі, забезпечується трьому феросплавними заводами Запорізьким, Нікопольським і Стахановським. В умовах швидкозростаючих потреб буд-ва крупних промислових, транспортних і невиробничих обєктів виникла гостра необхідність в забезпеченні їх крупногабаритними металевими конструкціями (арматурними решітками, каркасами мостових переходів тощо.) З цією метою в центрах металурії і важкого маш-ня Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі були побудовані основні заводи металоконструкцій. Сучасне розміщення п-в металургійного комплексу Укр формувалося як в дореволюційний, так і в рад-й періоди. На розміщеня металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їх до центрів і р-нів видобутку коксівного вугілля, а також до великого джерела водопостачання і потужної залізорудної бази. З метою максимального наближення до бази палива будувалися заводи в Донбасі. Друга їх група розмістилась з урахуванням сприятливих залізничних звязків із орієнтацією на крупне джерело водопостачання р.Дніпро. На шляхах між джерелами руди і палива виник також крупний металургійний центр Маріуполь. Із встановленням залізничного звязку між Донбасом і Кривбасом, а також покращанням використання палива у доменному процесі, яке привело до зменшення витрат коксу на виплавку однієї тонни чавуну, а значить, і витрат коштів на його транспортування, виникли сприятливі умови для буд-ва крупного металургійного п-ва в Кривому Розі.
69909. Чорна металургія України
География
У звязку з усіма вищеназваними проблемами, виникає одна з найголовніших проблем чорної металургії: неконкурентність та велика вартість продукції, що призводить до “виштовхування” наших підприємств з ринку. Щоб подолати це, необхідно:
1. встановити якнайтісніші зв'язки з вітчизняними підприємствами машинобудування, будівництва і транспорту, а також з іншими металоспоживачами з метою детального вивчення нинішньої та перспективної потреб у різних вндах металопродукції з тим, щоб ні в якому разі не допустнти значного імпорту тих видів прокату, труб і метале-вих виробів, які наші підприємства спроможні вигоговити самостійно;
2. вжити заходів до активного проникнення різних видів прокату, труб і металевих виробів на перспективні ринки збуту, до країн, які не становлять небезпеки з точки зору порушення антидемпінгових процесів, та їх закріплення там (для чого необхідні маркетинг, кваліфіковане представництво, реклама);
3. у пошуках ринків збуту головну увагу слід приділити країнам Південно-Східної Азії, що інтенсивно розвиваються (Китаю, Таїланду, Гонконгу, Сингапуру, Південній Кореї, Філіппінам, Індонезії), близько розташованим країнам (Туреччині, Ізраїлю, Єгипту, Ірану, Індії) та традиційним партнерам (Росії та іншим країнам СНД);
4. систематично вивчати потреби внутрішнього і зовнішніх ринків збуту з тим, щоб своєчасно виготовляти різноманітні види прокату, труб і металевих виробів, конкурентоспроможні за своїми споживчими властивостями (надійністю, конструктивною міцністю, металомісткістю і новизною), за цінами (скорочуючи питомі затрати на сировину, матеріали, енергію і водночас поступово збільшуючи витрати на заробітну плату, екологію, науку і амортизацію), за товарним виглядом (приділяючи увагу якості оздоблення, захисним і декоративним покриттям, упаковці);
5. розпочати кваліфіковану розробку бізнес-планів для розв'язання конкретних проблем, організації та розширення виробництва конкурентоспроможн'их видів про-дукції, що мали б гарантований збут, і вести пошук внутрішніх і зовнішніх інвесторів для фінансування робіт по реалізації бізнес-планів.
69910. Чорні діри
Авиация, Астрономия, Космонавтика

Зрозуміти природу шварцшільдовської чорної діри можна, розглядаючи масивну (але не обертається і не має заряду) вмираючу зірку в процесі гравітаційного колапсу. Нехай хтось стоїть на поверхні такої вмираючої зірки, у якої тільки що вичерпалося ядерне паливо. Безпосередньо перед початком колапсу наш спостерігач бере потужний прожектор і направляє його промені в різні боки. Так як речовина зірки поки розподілено в досить великому обсязі простору, гравітаційне поле біля поверхні зірки залишається досить слабким. Тому промінь прожектора поширюється прямолінійно або майже прямолінійно. Однак після початку колапсу речовина зірки стискається в усі меншому і меншому обсязі. У міру зменшення розмірів зірки тяжіння у її поверхні зростає все більше і більше. Збільшення кривизни простору-часу призводить до відхилення світлового променя від колишнього прямолінійного розповсюдження. Спочатку промені, що виходять з прожектора під малим кутом до горизонту, відхиляються вниз до поверхні зірки. Але надалі, в міру розвитку колапсу, нашому дослідникові доводиться направляти промені вгору все ближче до вертикалі, щоб вони могли назавжди піти від зірки. Врешті-решт, на деякій критичній стадії колапсу дослідник виявить, що вже ніякої промінь не в змозі піти від зірки. Як би наш дослідник ні направляв свій прожектор, його промінь все одно змінює свій напрямок так, що знову падає вниз, на зірку. Тоді кажуть, що зірка пройшла свій горизонт подій. Ніщо, опинившись за горизонтом подій, не може вийти назовні, навіть світло. Дослідник вмикає свій радіопередавач і виявляє, що він нічого не може передати залишилися зовні, оскільки радіохвилі не здатні вирватися за обрій подій. Наш дослідник буквально зникає з зовнішньої Всесвіту.
69911. Чорнобильска трагедія: причини та наслідки
Безопасность жизнедеятельности

15 травня 1986 р. була прийнята Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, у якому основні роботи з ліквідації наслідків аварії доручалися Минсредмашу. Головною задачею було спорудження об'єкта "Укриття" ("Саркофаг") четвертого енергоблоку ЧАЕС. Буквально в лічені дні, практично на порожнім місці, з'явилася могутня організація ВУС-605, що включає в себе шість будівельних районів, що зводили різні елементи "Укриття", монтажний і бетонний заводи, керування механізації, автотранспорту, енергопостачання, виробничо-технічної комплектації, санітарно-побутового обслуговування, робітника постачання (включаючи їдальні), а також обслуговування баз проживання персоналу. У складі ВУС-605 був організований відділ дозиметричного контролю (ОДК). Підрозділу ВУС-605 дислокувалися безпосередньо на території ЧАЕС, у м.Чорнобилі, у м.Іванполі і на станції Тетерів Київської області. Бази проживання і допоміжних служб розміщалися на відстані 50 - 100 км від місця проведення робіт. З обліком складної радіаційної обстановки і необхідності дотримання вимог, норм і правил радіаційної безпеки був установлений вахтовий метод роботи персоналу з тривалістю вахти 2 місяці. Чисельність однієї вахти досягала 10000 чоловік. Персонал на території ЧАЕС працював цілодобово в 4 зміни. Весь персонал ВУС-605 комплектувався з фахівців підприємств і організацій Мінсередмашу, а також військовослужбовців (солдата, сержантів, офіцерів), покликаних із запасу для проходження військових зборів і спрямованих у Чорнобиль (так званих "партизанів"). Задача поховання зруйнованого енергоблоку, що стояла перед ВУС-605, була складна й унікальна, оскільки не мала аналогів у світовій інженерній практиці. Складність створення подібного спорудження, крім значних руйнувань, істотно збільшувалася важкою радіаційною обстановкою в зоні зруйнованого блоку, що робило його важкодоступним і вкрай обмежувало використання звичайних інженерних рішень. При спорудженні "Укриття" реалізація проектних рішень у настільки складній радіаційній обстановці стала можливої завдяки комплексу спеціально розроблених організаційно - технічних заходів, у тому числі використання спеціальної техніки з дистанційним керуванням. Однак позначалася відсутність досвіду. Один дорогий робот так і залишився на стіні "Саркофагу", не виконавши свого завдання: електроніка вийшла з ладу через радіацію.
69912. Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України
Экология

Ще шість років (1992-1997) звикання до самостійності і пошуку шляхів розбудови держави. Радість першим успіхам, а в усьому, що завдавало клопоту, продовжували звинувачувати Радянський Союз, соціалістичну систему, відсутність кадрів і технологій в Україні, мовляв все це залишилося в Росії. Прийшло розуміння, що Україна залишилася сам на сам з усім спектром чорнобильських проблем від фінансування соціального захисту постраждалих до підбору рішучих і енергійних керівників, здатних приймати стратегічні, але непопулярні сьогодні рішення в імя дійсного подолання наслідків аварії, доки вона не перетворилася в катастрофу. І радіоактивне забруднення мільйонів гектарів родючих земель і лісів, і примусове відселення десятків тисяч людей, і продовження експлуатації ЧАЕС, - все це лягло на плечі новостворених органів державного управління молодої держави. Спеціалісти з Росії покидали зону відчуження і поступово відходили від наших проблем. У них зявилися власні проблеми. Прийшов час шукати відповідь на питання “що робити?”. Серед технічних проблем абсолютно не вирішеною і найбільш очевидною проблемою залишався саркофаг, або обєкт “Укриття”. Науковці та інженери всього світу сприймали існування обєкту “Укриття” як виклик, як можливість демонстрації сучасних технологій для остаточної ліквідації небезпеки для сучасного покоління і прийдешніх поколінь. Що стосується життя населення на забруднених радіацією землях, то проблеми захисту населення від наслідків катастрофи вирішував Мінчорнобиль. Це міністерство продовжувало фінансувати всі роботи в Україні щодо подолання наслідків аварії на ЧАЕС, в тому числі всі роботи на обєкті “Укриття”. Проблеми експлуатації ЧАЕС вирішував Держкоматом. Зявилися перші ознаки міжвідомчих воєн. Почалася битва за саркофаг, за радіоактивні відходи, за Чорнобильський фонд, за міжнародну допомогу. Почалася битва за великі гроші. Світ нарешті зрозумів, що Чорнобильська АЕС знаходиться в Україні. В Україну пішла гуманітарна допомога, а з 1993 року міжнародна технічна допомога. Молода держава оголосила і провела міжнародний конкурс ідей і проектів на перетворення обєкту “Укриття” в екологічно безпечну систему. На підставі аналізу була розроблена чітка і ясна концепція остаточного вирішення проблеми нерозповсюдження радіації за межі саркофагу. Наприкінці 1996 року Уряд України визначив, що мету потрібно досягнути протягом життя одного покоління шляхом вилучення з обєкту “Укриття” залишків пошкодженого ядерного палива колишнього реактору №4 ЧАЕС.
69913. Чорновил Вячеслав Максимович (24.12.1937 – 25.03.1999)
Политология

15.11.1967 г. приговорён до 3-х лет лишения свободы за наговор на советский общественный лад. С 1970 года жил во Львове. В январе 1972 г. Чорновила арестовали и засудили до 6 лет заключения и 3 года заслания за «антисоветскую агитацию и пропаганду. Наказание провёл до 1978 г. в лагерях села Озёрное и Барашево (Мордовия). В апреле 1980 года Чорновила снова арестовывают до 5-ти лет заключения за сфабрикованое обвинение, но уже в 1983 году выпущен досрочно из-за протеста прокурора якутской АРСР. Занимался правозащитной деятельностью. С лета 1987 г. Чорновил один из рабочих секретарей Украинской Хельсинской группы. В 1988 г. брал активное участие в первых легальных дискуссиях и митингах во Львове. С 1989 года член совета Львовского товарищества украинского языка имени Т. Шевченка, один из основателей Народного Руху Украины за перестойку. Весной 1990 г. Чорновил добился убедительной победы на выборах в Верховную раду УССР. Одновременно был выбран депутатом Львовской облрады народных депутатов. В апреле 1990 г. был назначен главой Львовской облрады, являлся одним из инициаторов создания Галлицкой асамблеи (1990-1991гг.) В 1991 году Чорновил был кандидатом в Президенты Украины, получил второе место после Л. Кравчука. В декабре 1992 году стал главой НРУ, который под его руководством был переделан с громадского объединения на политическую партию. Повторно провозглашался народным депутатом Украины. Чорновил был также членом Парламентской асамблеи Совета Европы, президентом международной прессовой фундации им. В. Симоненка, лауреатом Государственной премии Украины имени Т. Шевченка за сборник «Правосуддя чи рецидиви терору», «Лихо з розуму», публицистические выступления в прессе (1996 г.), международной журналистической премии (1975 год).
69914. Чорноморський біосферний заповідник
Экология
69915. Чрезвычайная ситуация: сущность, структура, классификация
Безопасность жизнедеятельности

С учетом вышеизложенных определений и характеристик чрезвычайную ситуацию можно определить как внезапную, внешне неожиданно возникающую обстановку, сформировавшуюся в результате воздействия чрезвычайного фактора, характеризующуюся неопределенностью и сложностью принятия решений, остроконфликтностью и стрессовым состоянием населения, значительным социально-экономическим и экологическим ущербом, прежде всего человеческими жертвами и вследствие этого необходимостью крупных людских, материальных и временных затрат на проведение эвакуационно-спасательных работ и ликвидацию последствий ЧС, а также специально организованного управления.
69916. Чрезвычайные меры полиции безопасности
Юриспруденция, право, государство

Проф. Дайси дает следующую характеристику соотношения между приостановкою и актами об амнистии. «Предположим, говорит он, что государственный секретарь или его подчиненные, во время действия акта о приостановке, арестуют и подвергнут заключению совершенно невинного человека без всякой иной причины, кроме разве того убеждения, что в интересах общественного спокойствия важно, чтобы известное лицо, положим, какой-нибудь влиятельный предводитель партии, в роде Уилькса, Фокса или О'Коннелля, в эпоху данного кризиса был заключен в тюрьму и, таким образом, лишен влияния. Предположим, далее, что арест по предписанию исполнительной власти совершается при обстоятельствах, которые влекут за собою противозаконное вторжение в частное жилище, нанесение ущерба частной собственности и т.п. В каждом из этих случаев и во многих других, которые легко себе представить, государственный секретарь, издающий предписание об аресте, и должностные лица, приводящие его в исполнение, нарушают закон. Они могут действовать так bona fide, в добросовестном убеждении, что их образ действий оправдывается необходимостью обеспечить сохранение порядка. Но, само по себе, это еще не освобождает лиц, произведших такие аресты, от уголовной и гражданской ответственности, все равно, приостановлен ли Habeas Corpus Акт или нет. Правда, эта приостановка лишает лиц, подвергшихся аресту, возможности начать судебное преследование против государственного секретаря или лиц, действовавших по его предписаниям: пострадавшие, конечно, подвергаются заключению по обвинению или подозрению в государственной измене и, таким образом, пока длится приостановка, они не могут добиться освобождения. Но с момента прекращения действия акта о приостановке они, конечно, могут просить о выдаче им приказа Habeas Corpus и добиться, чтобы путем предания их суду или иным образом произвольное заключение их прекратилось. В предположенных нами случаях, заключенный не был виновен ни в каком преступлении; на самом деле, виновными являются государственный секретарь и его подчиненные. В результате они, по истечении срока действия акта о приостановке, подлежат ответственности по гражданским искам или уголовному Преследованию за их противозаконный образ действий, при чем они не могут искать защиты в том факте, что когда незаконный арест имел место, Habeas Corpus Акт не был в силе. Между тем, весьма вероятно, что, так как приостановка Habeas Corpus Акта дает правительству возможность, в течение известного времени, держать подозрительных лиц в заключении без предания их суду, то большее или меньшее количество противозаконных актов будет совершено, если не самими членами министерства, то, во всяком случае, его агентами. Мы можем пойти далее и сказать, что скрытая цель приостановки Habeas Corpus Акта состоит в том, чтобы дат правительству возможность совершать действия, которые, будучи с политической точки зрения целесообразными, могут быть не вполне законными. Раз парламент приостанавливает одну из главных гарантий личной свободы, он должен быть того мнения, что при возникшем кризисе государственные интересы должны быть поставлены выше прав отдельных лиц. Акт о приостановке не достигал бы своей главной цели, если бы должностные лица не получили уверенности в том, что пока они держатся политики, рекомендуемой этим актом, добросовестно и без каких-либо злобных или преступных мотивов, они будут защищены от ответственности за образ действий, который, хотя и представляется с формальной стороны нарушением закона, на самом деле есть не что иное, как пользование, в интересах общественного блага, теми исключительными полномочиями, которыми имеет в виду наделить исполнительную власть акт о приостановке Habeas Corpus. Эта уверенность и основывается на ожидании, что до истечения срока действия акта о приостановке парламент издаст акт об амнистии (Act of Indemnity), защищающий всех лиц, действовавших в силу закона о приостановке. И ожидание это сбывалось. За актом о приостановке Habeas Corpus постоянно следовал» издание акта об амнистии».
69917. Чрезвычайные ситуации
Безопасность жизнедеятельности

Неконтролируемый, стихийный процесс горения, сопровождающийся уничтожением материальных ценностей и создающий опасность для жизни людей, называется пожаром. Общим правилом борьбы с пожаром является его тушение его в местах наиболее интенсивного горения, при этом огнегасящим средством необходимо действовать не на пламя, а на горящую поверхность. При тушении пожара следует, прежде всего, остановить распространение огня. Развитие промышленности, транспорта, энергетики индустриализация привела к тому, что антропогенное воздействие на окружающую среду резко возросло и приняло катастрофический характер. В результате загрязнения природной среды ухудшается здоровье населения, погибает растительный и животный мир, ускоряется разрушение материалов, зданий и сооружений. При решении задачи снижения загрязнения природной среды главным является создание и внедрение принципиально новых, безотходных технологических процессов как производства товаров и услуг, так и эксплуатации технических систем. Вместе с тем, в условиях зародившегося экологического кризиса остро стоит вопрос защиты человека от воздействия на него видоизменений и заражённой среды, т.е. обеспечение экологической безопасности.
69918. Чрезвычайные ситуации
Безопасность жизнедеятельности

Пожар это неконтролируемое горение вне специального очага. Оно представляет собой сложный физико-химический процесс превращения горючих веществ и материалов в продукты сгорания, сопровождаемый интенсивным выделением тепла и светового излучения. Различают два основных вида горения гомогенное и гетерогенное. При гомогенном (пламенном) горении окислитель и горючее находятся в газовой фазе. Гомогенное горение имеет место при сгорании горючего газа или газовых сред, образующихся при испарении горючих жидкостей или при плавлении, разложении, испарении или выделении газообразных фракций в результате нагрева твердых веществ. Полученная любым их этих превращений газообразная среда смешивается с воздухом и горит. При гетерогенном (беспламенном) горении горючее находится в твердом состоянии, а окислитель- в газообразном. Процесс горения происходит в твердой фазе и проявляется в покраснении твердого вещества в результате экзотермических реакций окисления. На пожарах роль окислителя при горении чаще всего выполняет кислород воздуха, окружающего зону протекания химических реакций, поэтому интенсивность горения определяется не скоростью протекания этих реакций, а скоростью поступления кислорода из окружающей среды в зону горения. В пространстве , в котором развивается пожар, условно рассматривают три зоны горения, теплового воздействия и задымления. Зоной горения называется часть пространства, в которой происходит подготовка горючих веществ к горению (подогрев, испарение, разложение) и их горение. Зоной теплового воздействия называется часть пространства, примыкающая к зоне горения, в которой тепловое воздействие пламени приводит к заметному изменению состояния окружающих материалов и конструкций и делает невозможным пребывание в ней людей без средств специальной защиты. Зоной задымления называется часть пространства, в которой от дыма создается угроза жизни и здоровью людей. По условиям массо и теплообмена с окружающей средой различают пожары в ограждениях (внутренние пожары) и на открытой местности (открытые пожары). Большинство внутренних пожаров, связанных с горением твердых материалов, начинается с возникновения локального открытого пламенного горения. Далее вокруг зоны горения возникает конвективный газовый поток, обеспечивающий необходимый газовый обмен. Постепенно увеличивается температура горючего материала вблизи зоны горения, растет факел пламени, горение переходит в общее. При достижении температуры примерно 100 С начинается разрушение оконных стекол и в связи с этим существенно изменятся газообмен, горение усиливается, пламя начинает выходить за пределы помещения, что может явиться причиной загорания соседних сооружений. Распространение пламени на соседние здания и сооружения возможно также за счет излучения и переброса на значительные расстояния горящих конструктивных элементов или несгоревших частиц. За пределами помещений, в которых возник пожар, температура продуктов горения может оказаться неопасной для человека, но содержание продуктов сгорания в воздухе может стать опасным. Показатель опасности при пожаре время, по истечении которого возникают критические ситуации для жизни людей. К открытым относятся пожары газовых и нефтяных фонтанов, складов древесины, пожары на открытых технологических установках, лесные, степные, торфяные пожары и др. общей особенностью всех открытых пожаров является отсутствие накопления теплоты в газовом пространстве. Теплообмен происходит с неограниченным окружающим пространством. Газообмен не ограничивается конструктивными элементами зданий и сооружений, он более интенсивен. Процессы, протекающие на открытых пожарах, в значительной степени зависят от интенсивности и направления ветра. Зона горения на открытом пожаре в основном определяется распределением горючих веществ в пространстве и формирующими зону горения газовыми потоками. Зона теплового воздействия в основном лучистым тепловым потоком, т.к. конвективные тепловые потоки уходят вверх и мало влияют на зону теплового воздействия на поверхности земли. Взрывы. Взрыв быстро протекающий процесс физического или химического превращения веществ, сопровождающийся высвобождением большого количества энергии в ограниченном объеме, в результате которого в окружающем пространстве образуется и распространяется ударная волна, способная создать угрозу жизни и здоровью людей, нанести материальный ущерб и ущерб окружающей среде, стать источником ЧС. Источником энергии при взрыве могут быть как химические, так и физические процессы. В подавляющем большинстве взрывов источником выделения энергии являются химические превращения веществ, связанные с окислением. Установились определенные подходы и терминология при рассмотрении пожаров, взрывов и связанных с ними проблем в случаях, когда процессы окисления протекают сравнительно медленно, без образования ударной волны, явления рассматриваются как горение. Аналогичные процессы во взрывчатых средах протекают значительно быстрее и определяются как взрывное горение или взрыв. Суммарное выделение энергии при взрыве называется энергетическим потенциалом взрыва и определяет его масштабы и последствия. Существует много веществ, в которых в том или ином виде запасено большое количество энергии. В нормальных условиях эти вещества достаточно устойчивы и могут находиться в твердом, жидком, газообразном или аэрозольном состоянии. Однако в результате воздействия (теплом, трением, ударом и др. способом) в них начинаются экзотермические процессы, протекающие с большой скоростью и приводящие к взрывчатому превращению. К взрывчатым веществам относят вещества, обладающими следующими свойствами достаточно высокое содержание энергии в единице массы и большая мощность, развиваемая при взрыве; пределами чувствительности к внешнему воздействию, обеспечивающие как достаточную безопасность, так и легкость возбуждения взрыва.
69919. Чрезвычайные ситуации антропогенного происхождения связанные с промышленными выбросами в окружающую среду на территории Нижегородской области
Экология

Ñîçäàííûå ÷åëîâåêîì ïðîèçâîäñòâåííûå îáúåêòû õèìè÷åñêîé, íåôòåõèìè÷åñêîé, ãàçîäîáûâàþùåé, ìåòàëëóðãè÷åñêîé ïðîìûøëåííîñòè, àòîìíîé ýíåðãåòèêè è.ò.ï. â ñëó÷àå àâàðèé è êàòàñòðîô íà íèõ ïðåäñòàâëÿþò ñîáîé áîëüøóþ îïàñíîñòü äëÿ îêðóæàþùåé ñðåäû è ñàìîãî ÷åëîâåêà. Ïðîìûøëåííûå âûáðîñû, ïîñëåäñòâèÿ àâàðèé, êàòàñòðîô, ñòèõèéíûõ áåäñòâèé è ïðèìåíåíèÿ ñîâðåìåííûõ ñðåäñòâ ïîðàæåíèÿ îòíîñÿòñÿ ê àíòðîïîãåííûì ôàêòîðàì. Ïðè ýòîì ïîä àíòðîïîãåííûìè ôàêòîðàìè ïîíèìàþò ïîñëåäñòâèÿ âëèÿíèÿ ïðîèçâîäñòâåííîé äåÿòåëüíîñòè ÷åëîâåêà íà ýòàïå îðãàíèçîâàííîé ïîòðåáíîñòè ïîñðåäñòâîì èçìåíåíèÿ ñðåäû îáèòàíèÿ.
69920. Чрезвычайные ситуации антропогенного происхождения, связанные с промышленными выбросами в окружающую...
Экология

Ñîçäàííûå ÷åëîâåêîì ïðîèçâîäñòâåííûå îáúåêòû õèìè÷åñêîé, íåôòåõèìè÷åñêîé, ãàçîäîáûâàþùåé, ìåòàëëóðãè÷åñêîé ïðîìûøëåííîñòè, àòîìíîé ýíåðãåòèêè è.ò.ï. â ñëó÷àå àâàðèé è êàòàñòðîô íà íèõ ïðåäñòàâëÿþò ñîáîé áîëüøóþ îïàñíîñòü äëÿ îêðóæàþùåé ñðåäû è ñàìîãî ÷åëîâåêà. Ïðîìûøëåííûå âûáðîñû, ïîñëåäñòâèÿ àâàðèé, êàòàñòðîô, ñòèõèéíûõ áåäñòâèé è ïðèìåíåíèÿ ñîâðåìåííûõ ñðåäñòâ ïîðàæåíèÿ îòíîñÿòñÿ ê àíòðîïîãåííûì ôàêòîðàì. Ïðè ýòîì ïîä àíòðîïîãåííûìè ôàêòîðàìè ïîíèìàþò ïîñëåäñòâèÿ âëèÿíèÿ ïðîèçâîäñòâåííîé äåÿòåëüíîñòè ÷åëîâåêà íà ýòàïå îðãàíèçîâàííîé ïîòðåáíîñòè ïîñðåäñòâîì èçìåíåíèÿ ñðåäû îáèòàíèÿ.

Blog

Информация