Чорна металургiя Украiни
Информация - География
Другие материалы по предмету География
Чорна металургiя СФ важливою галуззю важкоi промисловостi, однiСФю з основних частин фундаменту всього народного господарства краiни. Практично немаСФ такого пiдприСФмства, яке у тiй чи iншiй мiрi не використовувало б продукцiю чорноi металургii, адже чорнi метали це основний конструкцiйний матерiал для виготовлення засобiв та знарядь виробництва, вiд кiлькостi та якостi якого в значнiй мiрi залежать рiвень розвитку виробничих сил краiни, темпи i масштаби технiчного прогресу.
Чорна металургiя впливаСФ на розвиток усiх галузей народного господарства як найголовнiший споживач палива й електроенергii та води. До ii складу належать видобуток, збагачення та агломерацiя залiзних, марганцевих i хромiтових руд, виробництво чавуну, сталi, прокату, труб, метизу, випуску концентратiв залiзноi та марганцевоi руд, електроферосплавiв, окатишiв, флюсових вапнякiв, вогнетривiв, коксу як основного виду палива, феросплавiв, вторинна переробка чорних металiв та iн.
Чорна металургiя з повним технiчним циклом виробництва СФ важливим районотворчим чинником, так як ii супроводять ряд галузей промисловостi, що використовують вiдходи, якi утворюються в процесi виробництва металiв. Найтиповiшими з них СФ теплова електроенергетика i металомiстке машинобудування. Потреба рацiонального використання працi жiнок в металургiйних районах зумовлюСФ розвиток легкоi i харчовоi промисловостi. Крiм того, розвиток чорноi металургii зумовлюСФ i стимулюСФ зростання виробництва в рядi галузей промисловостi, особливо в залiзоруднiй i камяновугiльнiй, у видобутку мiнеральноi сировини.
Значення чорноi металургii для економiки Украiни важко недооцiнити. Це пояснюСФться тим, що чорна металургiя не тiльки впливаСФ на розвиток усiх без виключення галузей народного господарства Украiни i СФ базою iх формування, але й являСФться важливою експортоутворюючою галуззю i значною мiрою визначаСФ експортний потенцiал нашоi краiни (на продукцiю чорноi металургii припадаСФ бiльше 40% експорту Украiни). З огляду на все це немаСФ сумнiву, що в умовах економiчноi кризи чорна металургiя може виступити у ролi потяга, який, вiдновивши, а може навiть i збiльшивши свiй виробничi обсяги, зможе тАЬпiдняти з колiнтАЭ промисловiсть, а отже i економiку нашоi краiни.
УМОВИ РЖ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМРЖЩЕННЯ
ЧОРНОРЗ МЕТАЛУРГРЖРЗ.
ПРИРОДНРЖ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ
Украiна маСФ досить сприятливi природнi передумови для виплавки чорних металiв. Так, наприклад, загальнi запаси залiзних руд Украiни становлять 27,4 млрд тонн, що становить 22% розвiданих запасiв у краiнах СНД (свiтовий запас залiзних руд становить 160 млрд тонн). Вони представленi головним чином докембрiйськими залiзистими кварцитами, де мiстяться магнетит, гематит та iншi мiнерали, якi, власне, становлять сировину для чорноi металургii Украiни, та бурими залiзняками осадового походження. За вмiстом чистого металу розрiзняють багатi (бiльше 60% залiза) та бiднi (35-40% залiза) залiзнi руди. Потенцiйнi можливостi нарощування розвiданих запасiв визначаються значними прогнозними ресурсами, якi складають за даними ДГП тАЬГеопрогнозтАЭ 30 млрд тонн (Л. Галецький, Л. Богай).
Основна маса залiзних руд у нашiй краiнi зосереджена у 48 родовищах, сконцентрованих у Криворiзько-Кременчузькому i Бiлозерсько-Конському басейнi на сходi Криму та у Приазовському залiзорудному басейнi (Гуляйпiльське, Базавлуцьке та iншi родовища). Крiм того, високоякiснi залiзнi руди вiдкритi у чисельних окремих родовищах:
- Вовчанському (пiвнiч Харкiвськоi обл, у межах пiвденного схилу Воронезького кристалiчного масиву, де цi руди, очевидно, повязанi з Курською магнiтною аномалiСФю);
- Матуському (Донецька обл) та iнших.
Виявленi родовища залiзноi руди у Закарпаттi та у верхiвi рiчки Прут. Сьогоднi цi руди не становлять господарського iнтересу через низький вмiст залiза (вiд 4 до 16%) та незначнi запаси окремих родовищ.
Розглянемо бiльш детально основнi райони залягання залiзних руд.
Криворiзько-Кременчуцький залiзорудний басейн. Окремими авторами розглядаСФться як два окремих родовища, тому що Криворiжжя було дослiджене, почало експлуатуватись ще з 1877р., коли Кременчуцька частина басейну з 1924-1928рр. Проте за геологiчними та структурними особливостями це СФ СФдиний рудоносний масив, що вузькою (2-7км) меридiанальною смугою простягнувся бiльш як на 100 км. Площа басейну становить 300 км2, загальнi запаси 27,1 млрд тонн (83% загальнодержавних), а промисловi запаси 24 млрд тонн. Тут СФ всього 26 родовищ. Багатi руди добуваються шахтним методом, а бiднi руди здебiльшого вiдкритим способом (10 карСФрiв та 5 збагачувальних комбiнатiв). Зокрема, 75% залiзноi руди Кривбасу видобуваСФться вiдкритим способом. Крiм багатих залiзних руд iз вмiстом залiза 50-67%, тут освоюються великi запаси порiвняно бiдних руд i залiзистих кварцитiв iз вмiстом залiза 28-35%. РЗх збагачують на Пiвденному Криворiзькому, Центральному, Пiвнiчному, РЖнгулецькому гiрничозбагачувальних комбiнатах. Збагачена залiзна руда перетворюСФться на концентрат iз вмiстом залiза близько 62% i надходить на агломерацiйнi фабрики, а з них у домни. Понад 30 млн т збагаченоi залiзноi руди поставляСФться на металургiйнi заводи СФвропейськоi частини Росii, Словаччини, Угорщини, Польщi.
Бiлозерсько-Конський залiзорудний басейн, що майже паралельно субмередiальною смугою простягнувся на 45 км. Загальнi запаси 1,4-1,7 млрд тонн, прмисловi запаси 0,7 млрд тонн. Тут 60% багатих руд. Вiдкрити?/p>