Чорна металургiя Украiни
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?ого металургiйного вузла належать металургiйний заводи повного циклу тАЬЗапорiжстальтАЭ, електросталеплавильний завод тАЬДнiпростальтАЭ i феросплавний завод. тАЬЗапорiжстальтАЭ випускаСФ чушковий чавун, тонко гаряче- i холоднокатану листову сталь, стальнi вiдливки, трансформаторну сталь, бiлу бляху, холоднокатаний сталевий лист для автомобiльноi промисловостi тощо. тАЬДнiпростальтАЭ випускаСФ сталi для машинобудiвноi промисловостi;
До Донецького металургiйного району належать 13 металургiйних заводiв, потужних коксохiмiчних пiдприСФмств, якi виробляють понад 50% коксу Украiни. По два металургiйних заводи розмiщенi в Донецьку, Макiiвцi, Алчевську, Харцизьку; по одному в РДнакiСФвому, Краматорську, Костянтинiвцi, Луганську та Алмазному. Вони виробляють майже 50% чавуну i майже 33% продукцii металевоi промисловостi Украiни. У Донецькому металургiйному районi сформувалися 3 металургiйних вузли: Донецько-Макiiвський, РДнакiСФвський та Алчевсько-Алмазнянський:
- Донецько-Макiiвський вузол маСФ 4 металургiйнi заводи, ряд коксохiмiчних та iнших пiдприСФмств. У Макiiвцi i Донецьку створене трубопрокатне виробництво, коксохiмiя, налагоджено виробництво вогнетривiв;
- РДнакiСФвський вузол маСФ металургiйний завод, який неодноразово реконструювався;
- До Алчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська обл) належать два металургiйних заводи Алчевський i Алмазнянський, та феросплавний завод у мiстi Стахановi. Алчевський завод пiсля реконструкцii став одним з найбiльших в Украiнi.
У Донецькiй областi видiляють також Харцизький, Краматорський, Костянтинiвський металургiйнi заводи.
До складу Приазовського району чорноi металургii належать заводи Марiуполя, а також залiзоруднi родовища Керченського басейну та металургiйнi заводи у Керчi, якi випускають чавун, сталь i прокат i працюють на офлюсованому агломератi з керченських руд та частково на рудах Криворiжжя. Чорна металургiя Приазовя забезпечуСФ металом мiiевi машинобудiвнi пiдприСФмства i тiсно повязана з коксохiмiСФю, виробництвом добрив i будiвельних матерiалiв.
Побачити розмiщення чорноi металургii Украiни наочно можна з наступноi карти:
Металургiйний комплекс являСФ собою базову галузь економiки Украiни, яка об'СФднуСФ бiльш нiж 300 пiдприСФмств, у тому числi: 14 металургiйних комбiнатiв та заводiв, 7 трубних, 10 метизних, 16 коксохiмiчних, 17 заводiв з виробництва вогнетривiв, 26 гiрничорудних пiдприСФмств, 3 феросплавних заводи, 20 заводiв кольоровоi металургii, 35 пiдприСФмств вторинноi чорноi i кольоровоi металургii. В галузi станом на 01.01.98 р. працюСФ близько 500 тис. робiтникiв. Питома вага металургiйного комплексу в загальному обсязi виробництва промисловоi продукцii в Украiнi постiйно зростаСФ i в 1996 р. вона складала 25,7% проти 22,8% у 1994 i 20% у 1992 р. У 1998 р. цей показник становив 27,2%, при цьому галузi металургiйного комплексу забезпечили майже 40% валютних надходжень до бюджету краiни. Питома вага украiнськоi металургii в обСФмi металургiйного виробництва краiн СНД складаСФ: залiзна руда 56%, кокс 45%, чавун 43%, сталь i прокат 35%.
Металургiйний комплекс не завжди був лiдером в економiцi Украiни. Ще у 1990 р., на початку переходу до ринковоi економiки, обсяги виробництва товарноi продукцii машинобудування бiльш як у 2,5 рази перевищували обсяги товарноi продукцii галузей металургiйного комплексу. Перерозподiл мiiь в економiцi вiддзеркалюСФ нерiвномiрнiсть спаду виробництва рiзних галузей. Спад виробництва у металоспоживаючих галузях у перiод 1990-1995 рр. спричинив звуження внутрiшнього ринку споживання металопродукцii вiдповiдно з 13 млн. т на рiк до 5,1 млн. т на рiк. Внутрiшнiй ринок металопродукцii в Украiнi у 1997 р., як i в попереднi роки, продовжуСФ звужуватись i становив 4,8 млн. т, оскiльки спад виробництва металоспоживаючих галузей не припинено.
Проте, в металургiйному комплексi динамiка змiн темпiв зменшення виробництва пiдприСФмств з 1992 р. по 1997 р. свiдчить, що робота галузi стабiлiзувалась. Якщо у 1994 р. зменшення обсягiв виробництва до попереднього року складало 28,3%, в 1995 р. 6,7%, то в 1997 р. воно не перевищувало 0,1%.
У 1998 р. чiтко визначилась тенденцiя росту виробничих показникiв у основних галузях металургiйного комплексу. Так, у 1998 р. виробництво залiзноi товарноi руди склало 51,1 млн т або 100,8% до 1995р., пiдготовленоi залiзорудноi сировини 44,5 млн т або 115%, коксу валового 16,4 млн т або 103,7%, чавуну 20,9 млн т або 116%, сталi 24,4 млн т або 109,4%, готового прокату 17,8 млн т або 107,2%, труб сталевих 1,5 млн т або 93,8%, металевих виробiв 360 тис т або 98,4%, вогнетривiв 830 тис т або 104%. Результати роботи металургiйного комплексу у I кварталi 1998 р. також свiдчать про нарощування виробництва основних видiв металопродукцii.
В 1998р. у порiвняннi з 1996р. дещо пiдвищився рiвень використання виробничих потужностей, але все ж таки вiн залишаСФться недостатнiм, бо недовикористання потужностей суттСФво погiпшуСФ виробничi та фiнансово-економiчнi показники роботи пiдприСФмств i галузi в цiлому. На сьогоднi з 50 дiючих доменних печей в роботi знаходяться лише 34, з 54 мартенiвських печей - 1, з 66 прокатних