Чорна металургiя Украiни
Информация - География
Другие материалы по предмету География
станiв 44. Окрiм того, i працюючi агрегати завантаженi не на повну потужнiсть. В 1998р. використання потужностей склало: по доменних печах 60%, сталеплавильних агрегатах 62%, прокатних станах 57%, трубних цехах 32,7%, коксових цехах 70%, вогнетривкiй пiдгалузi 30,5%. СтаСФ питання про остаточний вивiд цих потужностей з виробничого процесу. За попереднiми розрахунками у 1998р. обсяг товарноi продукцii у дiючих цiнах складав 17,560 млн. грн (у порiвняних цiнах 21,302 млн грн) або 103,66% обсягiв попереднього року, але рентабельнiсть виготовленоi продукцii в цiлому по комплексу склала лише 1,37% проти 3,7% у 1997р.
Серед металургiйних пiдприСФмств найкраще працюють меткомбiнати "Азовсталь" (рентабельнiсть 8,07%), iм. РЖллiча (5,38%), "Запорiжсталь" (12,96%), "Криворiжсталь", "Днiпроспецсталь", Донецький метзавод, задовiльно працюють бiльшiсть пiдприСФмств трубноi, вогнетривкоi та феросплавноi пiдгалузей. В останнiй час спостерiгаються позитивнi зрушення в рентабельностi Алчевського меткомбiнату.
Аналiз структури собiвартостi виробництва продукцii свiдчить про те, що собiвартiсть формуСФться, головним чином, на базi цiн на сировиннi матерiали, обладнання та енергетичнi витрати. МаСФ мiiе збiльшення собiвартостi металургiйноi продукцii через значнi витрати на утримання соцiальноi сфери, нарахування амортизацii на непрацюючi основнi фонди.
Для нормальноi роботи металургiйноi галузi велике значення маСФ платоспроможнiсть вiтчизняного споживача металургiйноi продукцii - пiдприСФмств машинобудування, будiвельноi iндустрii, агропромислового комплексу. Але загальноплатiжна криза в народному господарствi негативно впливаСФ на зростання обсягiв виробництва, покращення фiнансового стану металургiйних пiдприСФмств. Вiдсутнiсть обiгових коштiв та "живих" грошей на пiдприСФмствах галузi призвела до зростання таких форм розрахункiв як бартер, робота за давальницькою схемою, якi часом СФ збитковими для пiдприСФмств-виробникiв. На сьогоднi частка внутрiшнiх бартерних операцiй по гiрничо-збагачувальних комбiнатах складаСФ в середньому 72%, по металургiйних пiдприСФмствах - 42%, вогнетривкiй пiдгалузi - 78%. Найбiльша питома вага виробництва з давальницькоi сировини вiдзначаСФться в коксохiмiчнiй пiдгалузi, яка склала 99%.
Основу експорту пiдприСФмств металургiйного комплексу складаСФ прокат чорних металiв. Його частка в загальнiй вартостi експорту постiйно пiдвищуСФться з 59% у 1993 р. до 73%, в 1998 р. Найбiльше зростання мало мiiе у 1997 р. Разом з тим, за цей перiод (1993-1998 рр.) у 6 разiв скоротився експорт чавуну переробного. Це позитивнi зрушення, оскiльки вони свiдчать про зменшення частки експорту сировинноi продукцii та пiдвищення частки продукцii високого ступеню готовностi. Погано, що продовжуСФться експорт квадратноi заготовки, тим самим погiршуючи умови на ринку готового прокату. Обсяги експорту труб в останнi роки стабiлiзувались на рiвнi 870 тис. т, але спостерiгаСФться тенденцiя зменшення цiн на них - з 400$ США у 1993 р. до 340$ США у 1998 р. На протязi останнiх п'яти рокiв спостерiгаСФться слабка тенденцiя до зменшення експорту феросплавiв та пiдвищення експорту залiзорудноi сировини при майже стабiльних цiнах на них. Взагалi бiльшiсть видiв експортноi продукцii украiнських пiдприСФмств реалiзуСФться по цiнах дещо нижчих (на 10-20%) за свiтовi. Причин тут декiлька, але основними СФ нижча за свiтову якiсть продукцii, незадовiльна упаковка, залучення до реалiзацii продукцii занадто великоi кiлькостi грейдерiв, використання давальницьких схем та значних обсягiв бартерних операцiй при внутрiшнiх розрахунках.
Теперiшнiй стан металургiйного комплексу Украiни характеризуСФться технологiчним вiдставанням у порiвняннi з розвинутими краiнами РДвропи та свiту. Структура металопродукцii недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жестi, прокату з покриттям, гнутих профiлiв. Чорна металургiя Украiни вiдстаСФ вiд свiтового рiвня з багатьох причин, найважливiшою серед яких було рiшення центральних органiв Радянського Союзу двадцятирiчноi давностi, за якими були переадресованi iнвестицii на розвиток лише схiдних i центральних пiдприСФмств Росii, що призвело до технiчного та соцiального вiдставання металургii Донбасу, Приднiпровя та Приазовя, тому галузь потребуСФ проведення модернiзацii та технiчноi перебудови виробництва, полiпшення структури металопродукцii. Знос основних виробничих фондiв складаСФ по металургiйним пiдприСФмствам 56,4%, коксохiмiчним - 57,6%, гiрничорудним - 58,2%, трубним -57,2%. На обладнаннi з термiном служби вище нормативного виробляСФться 50% усiСФi металопродукцii. Рiзко зросли питомi витрати енергоресурсiв на виробництво металопродукцii. Рiвень енергетичних витрат на виробництво кiнцевоi продукцii на пiдприСФмствах гiрничо-металургiйного комплексу у 1,5-1,8 рази вищiй за вiдповiдний свiтовий показник. Тому одним iз головних завдань СФ енергозбереження.
Беручи до уваги експортну спрямованiсть металургiйного комплексу (у 1998р. з 19,5 млн. т прокату експорт склав 14,2 млн. т) та вагомий внесок галузi до валютних надходжень в Украiну (майже 40%), передбачаСФться здiйснення першочергових заходiв з технiчного переозброСФння та структурноi перебудови галузi. Це знайшло вiдображення в розробленiй програмi розвитку металургiйного комплексу Украiни.
Приоритетними напрямками програми розвитку металургiйного комплексу визначено: