Чорна металургiя Украiни
Информация - География
Другие материалы по предмету География
? у 1955р.
Керченський залiзорудний басейн посiдаСФ особливе мiiе серед основних залiзорудних осередкiв Украiни (його запаси становлять 1,4 млрд т руди). Тут концентруються переважно так званi коричневi руди осадового походження. Вони мають порiвняно невисокий вмiст чистого металу (30-40%), до того ж забрудненi значним вмiстом фосфору (до 1%) та мишяку. Проте тут неглибоке залягання рудних пластiв, можливiсть з вiдходiв (фосфатних шлакiв) виготовляти добрива тощо. На Керченський залiзорудний басейн припадаСФ 4,2% загального видобутку руди Украiни. Основнi споживачi керченських залiзних руд металургiйнi заводи Марiуполя.
В Украiнi СФ сприятливi умови для освоСФння прогнозних запасiв залiзних руд (понад 20 млрд тонн) здебiльшого залiзистих кварцитiв у Днiпропетровськiй, Полтавськiй, Запорiзькiй, Кiровоградськiй, Одеськiй, Вiнницькiй областях.
Загальнi запаси марганцевих руд складають 3,5 млрд тонн, з них 2,5 млрд тонн промисловi. За iх запасами Украiна посiдаСФ 2 мiiе в свiтi, пiсля ПАР, забезпечуючи 32% свiтового виробництва марганцевих сплавiв. (Особливе значення мають саме осадовi марганцевi руди, що формувалися завдяки хiмiчним процесам.) Щорiчний видобуток марганцевих руд 16-17 млн тонн (85-98% припадаСФ на легкозбагачувальнi оксиднi руди). Однак, як показують новiшi оцiнки ДГП тАЬГеопрогнозтАЭ, загальнi запаси таких руд швидко вичерпуються (iх вистачить приблизно на 20 рокiв).
Марганцеворудною базою чорноi металургii Украiни СФ Приднiпровський марганцеворудний басейн. Вiн склався з 3 великих районiв: Нiкопольського, РЖнгулецько-Днiпровського та Великотокмацького (зосереджуСФ основнi промисловi запаси Украiни 1,4 млрд тонн). Марганцевi руди залягають горизонтальними пластами на глибинах вiд 15 до 170 м, що дозволяСФ вести розробку як вiдкритим (2/5), так i шахтним способами, i мiстять вiд 27 до 33% чистого металу. На збагачувальних комбiнатах вмiст марганцю в рудi доводять майже до 50-60%.
У Токмакському районi Запорiзькоi областi освоюються родовища марганцевоi руди, споруджений найбiльший в Украiнi Таврiйський гiрничозбагачувальний комбiнат.
Перспективним СФ й РЖнгулецьке родовище на Днiпропетровщинi, загальнi запаси якого становлять 500-600 млн тонн зi вмiстом марганцю 8-33%.
Марганцеву руду Украiна постачаСФ металургiйним пiдприСФмствам Росii та ряду СФвропейських держав.
Украiна, на жаль, маСФ незначнi запаси хромiтових руд, якi не мають по сутi промислового значення та iмпортуються iз Китаю i Казахстану.
У Донбасi СФ досить значнi запаси коксiвного вугiлля. Завдяки цьому у металургiйних центрах Донбасу й Приднiпровя, де розмiщенi великi коксохiмiчнi комбiнати (Макiiвка, Марiуполь, Горлiвка, Стаханов, Днiпродзержинськ, Запорiжжя, Кривий Рiг, Днiпропетровськ), виробляСФться кокс, який використовуСФться як технiчне паливо для виплавлення чавуну, i коксiвний газ, що СФ висококалорiйним паливом для металургiйних агрегатiв. Проте понад половину коксу дають коксокомбiнати Донбасу, де зосереджено 13 з 18 коксохiмiчних комбiнатiв, оскiльки розмiщення коксохiмiчних комбiнатiв здебiльшого привязане до коксiвного вугiлля.
Флюси i вогнетривкi глини також СФ складовою частиною металургiйного галузевого комплексу. Вогнетривкi глини видобувають у Новоросiйському i Веселинiвському родовищах (Донецька обл.), високоякiснi флюсовi вапняки, формовочний пiсок i долонiти у Донецькiй (ДокучаСФвську, Комсомольську, Первомайську), Днiпропетровськiй областях i автономнiй республiцi Крим. Вогнетривкi матерiали СФ основою виробництва вогнетривноi цегли, будiвництва домн. Флюси використовуються для виплавлення металу i вилучення шкiдливих сполук з залiзноi руди. Щорiчнi потреби чорноi металургii Украiни у флюсах i вогнетривких глинах становлять кiлька мiльйонiв тонн. Потужнi заводи вогнетривких глин розмiщенi в Донбасi i Приднiпровi.
Украiна маСФ величезнi запаси каолiну, найбiльшi родовища якого розвiданi у Днiпропетровськiй (Просянiвське), Вiнницькiй (Глуховецьке), Донецькiй (Володимирське) та Черкаськiй (Новосемизьке) областях.
Наочно побачити розмiщення деяких видiв сировини для чорноi металургii можна з наступноi карти:
ОСНОВНРЖ ЕТАПИ РОЗВИТКУ
Чорна металургiя в Украiнi почала розвиватись досить давно. Першi спроби започаткувати цю галузь були зробленi ще за часiв Киiвськоi Русi, але на бiльш-менш сучасному рiвнi вона почала розвиватись лише з кiнця XIX сторiччя. З появою перших залiзниць (1870 р.) починають вiдкриватися першi родовища руд чорних металiв та вугiлля. Залiзницi дали змогу переправляти сировину до моря на експорт та пов`язали родовища мiж собою та з Донбасом. Цим самим вони дали могутнiй поштовх для розвитку металургiйноi промисловостi. Крiм того вони самi були великим споживачем металу. З того часу Украiна стала вугiльною i металургiйною базою всiСФi росiйськоi промисловостi, а Донбас i Кривий Рiг з прилеглим до нього районом Катеринослава центром зосередження важкоi промисловостi Украiни. На основi виробництва власного металу в нашiй краiнi починають розвиватись i iншi галузi промисловостi (виробництво сiльськогосподарських знарядь i машин, транспортне, легке машинобудування, пов`язане з виробництвом устаткування i ремонтними пiдприСФмствами цукровоi i спиртовоi промисловостей).
Перший металургiйний завод на коксi став до ладу 1872 р. в Юзiвцi (зараз Донецьк). А вже на 1913 р. в Украiнi дiяв 121 металургiйний завод. На основi величезних запасiв залi?/p>