Geum.ru

Информация

  • 54681. Світова валютна система: історія розвитку та сучасний стан
    Юриспруденция, право, государство

    Регіональні валютно-кредитні і фінансові організації західноєвропейської інтеграції представляють собою складову частину її інституційної структури. Вони мають на меті зміцнення інтеграції та створення економічного і валютного союзу (ЄС) відповідно до Маастрихтським договором 1993 р., проведення узгодженої політики по відношенню до розвиваючих країн, асоційованими з ЕС. До основних регіональних організацій ЄС відноситься:

    1. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ, Люксембург), надає кредити країнам, що розвиваються. Мета ЄІБ - розвиток відсталих регіонів країн ЄС, реконструкція підприємств, створення спільних господарських об'єктів, розвиток пріоритетних галузей;
    2. Європейський фонд розвитку (ЕФР, 1958 р.) проводить колектив ¬ ною політику ЄС по відношенню до країн, що розвиваються, координує двосторонні програми офіційної допомоги для розвитку цих країн;
    3. Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства (1969 р.) сприяє створенню спільного аграрного ринку («Зелена Європа»);
    4. Європейський фонд регіонального розвитку (ЕФРР, 1975 р.) предоставлять кредити за рахунок коштів спільного бюджету ЄС з метою вирівнювання регіональних диспропорцій в країнах-членах ЄС;
    5. Європейський валютний інститут (еви, Франкфурт-на-Майні. 1994 р.) замінив Європейський фонд валютного співробітництва, створений в 1973р. - це наднаціональний орган у составі керуючих 12 центральних банків, котрі проводять здійснення складових координацій грошової і кредитної політики цих банків, для сприяння становленню системи європейських центральних банків і переходу до єдиної валюти.
  • 54682. Світова економічна криза 1929-1933 рр. і шляхи виходу з неї
    Юриспруденция, право, государство

    Америка в 20-і рр.. процвітала, але ринкова економіка розвивається циклічно. Підйоми змінюються спадами, кризами. Однак очевидна циклічність економічного розвитку, що повторюються кожні 8-10 років фази процвітання, спаду, кризи і пожвавлення вважалися дотепер нормальним явищем із здатністю до самоісправленію. Таке "благодушно" ставлення до циклічної динаміки привело до катастрофи в 1929 р., удар по всій світовій економіці. Світова економічна криза був зумовлений не тільки наслідки війни (економічними втратами, розривом традиційних економічних зв'язків, борговими зобов'язаннями і т.д.), але й тим, що війна породила безпрецедентне зростання американської економіки і перетворила США на світового кредитора. Вся світова економіка стала залежати від благополуччя американської економіки. У 20-і рр.. американська промисловість, що росте як на дріжджах, перейшла на технології масового виробництва, засновані на використання поточних методів, конвеєра. Але споживання аж ніяк не стало масовим. Розподіл національного багатства було вкрай нерівномірним, що не сприяло масовому попиту виробленої продукції. Вкрай нестійкою виявилася і фінансова система США. На Нью-йоркській фондовій біржі найбільшій у світі запанувала в 20-і рр.. небачена гарячка: підвищення курсу акцій протягом декількох років залучило на ринок цінних паперів величезні капітали. Коли ж цей спекулятивний бум досяг своєї межі, почалося обвальне падіння курсів. З цього моменту затріщала вся фінансова система США, а разом з нею і фінанси решти світу.

  • 54683. Світова культура у другій половині ХХ століття
    Культура и искусство

    Наприклад. Становлення художнього методу соціалістичного реалізму в СРСР та його країнах-сателітах супроводжувалося боротьбою з усіма іншими стилями і тенденціями в мистецтві, які кваліфікувалися як реакційні. Мистецтво соцреалізму перетворилось в рупор, що прославляв соціалістичну ідею, комуністичну партію та її вождів. Тому більшість витворів мистецтва тоталітарних країн - особливо в галузях живопису, музики, кіно, літератури та журналістики - має невелику художню цінність для світової культури. Аналогічна ситуація в демократичних країнах з розвиненою масовою культурою, де більшість митців орієнтується на смаки масового споживача. Проте, дійсно обдаровані митці довели, що шедеври людської культури стоять понад будь-якої ідеології.

    • Протистояння авангардного та реалістичного мистецтва, що зародилось ще на початку ХХ ст. як гостра боротьба всіх форм нереалістичного мистецтва за право існувати. Саме тоді сформувались основні авангардистські течії, які пізніше - у другій половині ХХ століття актуалізувались в різних модифікованих формах. З погляду реалістичного мистецтва, митець в ідеалі сфокусований на людській особистості, її найрізноманітніших ракурсах, проявах, проблемах. З іншого боку, формальні течії - гіпертрофія форми, зростання ролі художнього прийому у таких масштабах, коли прийом із засобу перетворюється на мету.
    • Починається інтеграція різноманітних національних та етнічних культур у світову: змінились територіальні кордони мистецтва - якщо в першій половині ХХ ст. поняття "світова культура" було синонімом поняття "європейська культура", то у другій половині ХХ ст. пріоритетним стає американський стиль. Людство починає засвоювати мистецтво інших континентів.
    • Інтеграційні процеси всередині спочатку національних, а потім і світової культури: збільшується взаємопов'язаність різних галузей культури. Мистецькі твори побудовані як система натяків, алюзій, ремінісценцій (інтертекст). Щодо структурних взаємозв'язків - це гіпертекст - нелінійний текст, влаштований таким чином, що він перетворюється в систему, ієрархію текстів, одночасно являючи собою єдність і множину текстів. Найпростіший приклад гіпертексту: енциклопедія або словник, в якому кожна стаття має посилання на інші статті цього ж словника. Гіпертекст - властивість, на якій побудована всесвітня павутина Інтернет.
  • 54684. Світова організація торгівлі: цілі та функції
    Юриспруденция, право, государство

    Принцип сприяння розвитку та економічним реформам є найдискусійнішим в оцінці діяльності організації. З одного боку, справді, членство в СОТ надає можливості користування перевагами режиму найбільшого сприяння, системою розв'язання суперечок, що стимулює національний експорт та об'єктивно прискорює розуміння необхідності проведення серйозних економічних реформ. З іншого боку, лібералізація внутрішнього ринку та взяті країною зобов'язання ускладнюють, як правило, соціально-економічну, а часом і політичну ситуацію в країні, що унеможливлює здійснення необхідних реформ. Само по собі членство в СОТ не розв'язує проблеми розвитку та реформування економіки країни, а лише створює умови для використання урядами країн-членів потенційних переваг участі у міжнародній торговельній системі. Тому, характеризуючи принцип сприяння розвитку та економічним реформам, слід означити декілька суттєвих, на наш погляд, аспектів. По-перше, принципи, які кладуться в основу діяльності міжнародних організацій, є віддзеркаленням прагнень щодо досягнення цілей та організації діяльності з цією метою, а не конкретним результатом функціонування організації. З цього приводу доречно нагадати Марракеську декларацію від 15 квітня 1994 року, в якій міністри підтвердили що заснування Світової організації торгівлі «провіщає нову еру глобального економічного співробітництва, відображає широке бажання працювати в умовах більш справедливої і відкритої багатосторонньої системи на користь та добробут своїх народів». По-друге, принцип є дуже комплексним, таким, що включає фактично два процеси: проведення економічних реформ та економічний розвиток. А ці процеси не завжди є гармонійно взаємопов'язаними, тобто не всі економічні реформи (з різних причин) приводять до економічного зростання. Проте економічне зростання майже завжди є наслідком вдалих реформ. Тому слід погодитися, що участь у світовій торговельній системі, справді, сприяє реформуванню національних економік. Так, у Марракеській декларації від 15 квітня 1994 року міністри відзначали, що «під час переговорів у багатьох країнах, що розвиваються, та країнах, які в минулому мали планово-централізовану економіку, були впроваджені важливі заходи, спрямовані на реформування економіки та лібералізацію торгівлі»[5,с.240].

  • 54685. Світова продовольча проблема
    Экономика

    Основними напрямами реалізації зазначених цілей з урахуванням умов перехідного періоду є:

    • підвищення життєвого рівня та стимулювання платоспроможного попиту населення на продовольство, формування гарантованого державного попиту на важливі види сільськогосподарської продукції й сировини шляхом недопущення заборгованостей по виплаті заробітної плати, стипендій, пенсій та соціальних допомог; комплексного реформування системи оподаткування, соціальних гарантій та підтримки малозабезпечених; приведення системи оплати працівників бюджетної сфери у відповідність до динаміки обсягів прожиткового мінімуму.
    • Реформування власного агропромислового виробництва, ліквідація наслідків системної виробничо-фінансової кризи в цій сфері, збільшення обсягів виробництва агропромислової продукції шляхом створення ринкового економічного середовища; формування відповідного екномічного механізму та системи регулювання внутрішньо- та зовнішньогалузевих відносин; ефективного використання наявного ресурсного потенціалу АПК згідно з потребами забезпечення продовольчої безпеки держави; регулювання основних товарних ринків.
    • Регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до стану та завдань розвитку вітчизняного виробництва продукції агропромислового комплексу шляхом раціоналізації експорту завдяки розширенню вивозу продукції глибокої переробки сільськогосподарської сировини, лікеро-горілчаних виробів і безалкогольних напоїв та значного скорочення імпорту продукції спеціалізації вітчизняного АПК на основі запровадження елементів протекціоністської політики.
    • Вдосконалення земельних відносин та формування цивілізованого ринку землі шляхом створення відповідної нормативно-законодавчої бази.
    • Формування сприятливого інвестиційного клімату в агропромисловому комплексі шляхом запровадження податкових пільг учасникам інвестиційного процесу та збільшення обсягів централізованих капіталовкладень як інструменту державної структурної політики у сфері АПК.
    • Стимулювання розвитку науково-технічного прогресу, впровадження високих технологій в агропромислове виробництво шляхом підвищення ефективності використання наявного науково-технічного потенціалу АПК; відновлення фінансування аграрної науки з державного бюджету до необхідних рівнів; вирішення питання формування механізму економічного стимулювання впровадження новітніх технологій та науково-технічних розробок; надання продовольчому комплексу пріоритетного розвитку на основі досягнень науки і техніки.
    • Розвиток системи державного регулювання якості та безпечності харчових продуктів на основі комплексного підходу до контролю, оцінки та регламентації якості продуктів харчування на всіх етапах їх виробництва, переробки, зберігання і транспотрування; вдосконалення нормативної бази з цього питання та державної системи стандартизації, регулювання цін на сировину та кінцеву продукцію відповідно до якості товару.
  • 54686. Світова торгівля та її основні показники
    Юриспруденция, право, государство

    Спостерігаються зміни у методах конкурентної боротьби на зовнішніх ринках. Цінова конкуренція поступово відступає на другий план. Конкуренція переходить у сферу якості і технічної новизни виробів, надійності, дизайну, економічності. Сьогодні успіх на зовнішньому ринку залежить і від уміло поставленої реклами. Важливо вчасно і дохідливо, переконливо показати переваги тієї чи іншої продукції або послуги. Ефективність зовнішньої торгівлі значною мірою залежить і від того, як налагоджено після продажне обслуговування продукції з точки зору надійності, оперативності, зручності. Поряд із законною практикою здійснення торгівлі набувають сили незаконні форми і методи здійснення зовнішньоторгових операцій. Контрабанда, торгівля товарами з фальсифікованими торговими знаками за деякими оцінками досягає обсягу 60 мільярдів доларів на рік. У боротьбі за ринок урядових замовлень нерідко використовується підкуп впливових службовців. Зовнішня торгівля використовується нерідко для досягнення певних політичних цілей. Економічне ембарго або обмеження державою поставок певної продукції нерідко проводиться з метою політичного тиску. Загальна тенденція зовнішньої торгівлі - її лібералізація. За результатом переговорів у межах ГАТТ середній рівень митних податків вдалося знизити до рівня 5% їх вартості. Але така тенденція неоднозначна. Ринок душить і викидає на узбіччя неконкурентоспроможні галузі й виробництва. Це особливо актуально для України. Тут потрібна зважена державна політика, яка б оптимально поєднувала відкритість і протекціоністські важелі.

  • 54687. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір)
    Разное

    Щоб зрозуміти причини величезних змін, які відбулися у структурі виробництва за останні десятиліття, треба розкрити поняття - постіндустріальний етап розвитку, на який перейшли промислово розвинені країни Заходу і так називані країни нової індустріалізації. Настання цього етапу зв'язане насамперед із зміною попиту на споживчому ринку товарів і послуг ( а не з досягненнями науково-технічного прогресу, на думку багатьох дослідників; ці досягнення дуже важливі, надають величезний ефект зворотного звязку на самий розвиток, але по своїй суті вторинні), переходом суспільства від задоволення потреб "першого кола" (життєзабезпечення), що має свої досить вузькі межі, до потреб "другого кола" (або - " вільного часу"), що по суті безмежні. (Цей етап, що наступив із 70 років, ще називають етапом інформаційних потреб.) З рештою решт ці зміни в потребах суспільства визначаються змінами структури витрат сімейного бюджету. По підрахунках академіка С.Шаталина, у Росії протягом усього радянського і пострадянського періоду частка витрат на харчування в сімейному бюджеті не опускалося нижче 60%, а іноді піднімалася і до 3/4, тоді як на Заході вона в останні 20 років знизилася до 20% .

  • 54688. Світовий порядок як система
    Юриспруденция, право, государство

    Тривалий час найбільш прийнятною і вигідною в міжнародних відносинах вважали саме реалістичну геополітику, що виходила з розрахунку доцільності чи недоцільності використання тих чи інших методів (зокрема силових) досягнення державою своїх геополітичних цілей, залишаючи осторонь моральні норми. Політика держав на міжнародній арені часто прямо суперечила елементарним моральним нормам, хоча і прикривалася ширмою певних моральних засад. Війна вважалася необхідною і природною формою реалізації зовнішньої політики. А через суб'єктивність оцінок усі спроби розділити війни на справедливі і несправедливі так і не мали успіху. На думку класика політичного реалізму Г. Моргентау, «реалізм виходить з того, що всеохоплюючі моральні принципи неприйнятні щодо дій держав у їх абстрактно-універсальному формулюванні» [4]. Прагматичний реалізм, спрямований на забезпечення геополітичних інтересів держави, часто-густо, особливо у сучасну епоху, маскується офіційно проголошуваними ідеалістичними гаслами, високими моральними принципами справедливості, захисту добра, прав і свобод людини тощо. Проте реальна геополітика держави, як правило, спрямована на досягнення лише своєї вигоди, здобуття певних переваг над конкурентами, забезпечення власних національних інтересів, часто за рахунок інших держав.

  • 54689. Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни
    Экономика

    За характером торговельних угод та взаєминами продавців та покупців розрізняють три сектори світового ринку: закритий, відкритий та пільговий ринок товарів. До основних сегментів (фундаментальних елементів) закритого сектора світового товарного ринку належать внутріфірмові постачання, тобто товарообіг між філіалами головних та дочірніх підприємств великих монополій або ТНК; субпостачання товарів малих та середніх фірм, які виступають підрядчиками великих монополій, внутрішня торгівля регіональних інтеграційних обєднань, постачання товарів за програмами допомоги, за особливими міждержавними угодами, зустрічна торгівля. На закритому ринку продавці та покупці взаємодіють на підставі некомерційних відносин, бо вони повязані юридичною залежністю, угодами про міжнародну спеціалізацію та кооперування, системою часткової участі та фінансового контролю, преференційними та спеціальними торговельно-економічними, валютно-кредитними, військово-політичними та іншими специфічними договорами.

  • 54690. Світовий уряд. Масони в Україні
    История

    У січні 2001 року газета "Голос України" надрукувала сенсаційний матеріал під назвою "Тамплієрська справа". Багатосерійний "постскриптум" і "Тамплієри взагалі й зокрема в Китаєвому", де Ольга Вауліна розповіла про те, як "священнослужителі та парафіяни виявили на території монастиря орден тамплієрів. І побачили, за словами намісника монастиря архімандрита Прохора, "як нехтують християнські святині". Там же повідомляється, що орден тамплієрів зареєстрований 1999 року Мін'юстом України як міжнародна громадська організація, яка у своєму статуті щиро визнавала, що займатиметься ізотерикою. Та, з'ясувалося, місцеві тамплієри готувалися до презентації ордену, наміченої на Різдво. В офісі вони зробили евроремонт, у підвал провели опалення, збираючись там облаштувати свою церкву для посвячення в лицарі ордену. Намісник монастиря показав нам залишені після орендарів книги ("гностики", "Коран", збірники Блаватської, роман Генрика Сенкевича "Хрестоносці" тощо), а також меч, який належав... заступникові міністра оборони України Володимиру Михтюку, подарунок пріору ордену тамплієрів Олександрові Яблонському. Крім зброї було знайдено ксерокопії документів, на яких стоїть підпис генерала. Вивчивши залишені ксерокопії, адвокат монастиря з'ясувала, що О. Яблонський як посередник укладав торгові оборудки на суму в кілька мільйонів доларів.

  • 54691. Світові ринки зброї та військового спорядження
    Экономика

    Фактори економічного характеру включають:

    1. світові обсяги виробництва продукції ВТП у вартісному та кількісному показниках;
    2. загальноекономічний стан головних імпортерів (експортерів) ОВТ;
    3. науково-технічний потенціал країн-суб'єктів ВТС;
    4. обсяги власного військового виробництва в країнах "третього світу";
    5. запаси продукції військово-технічного призначення на складах виробників;
    6. стан і перспектива розвитку галузей економіки, пов'язаних з виробництвом ОВТ;
    7. структура виробництва продукції ВТП за видами;
    8. наявність великих програм з виробництва ОВТ;
    9. обсяги та динаміка товарообороту продукції ВТП, експорт, імпорт, сальдо;
    10. географія розподілу світового експорту (імпорту) ОВТ;
    11. товарні структури експорту (імпорту) продукції ВТП, індекси експортних та імпортних цін, довідкові ціни;
    12. частина експорту у виробництві, імпорті та споживанні продукції ВТП;
    13. платоспроможність та види розрахунків між партнерами за військові поставки;
    14. присутність на ринку монопольного продавця;
    15. курси валют, показники рівня інфляції, ризики.
  • 54692. Світоглядні уявлення та вірування давніх жителів України
    История

    Тотемізм (від тотем) одна з первісних форм вірувань, для якої характерна віра у спільне походження і кревну спорідненість між даною групою людей (родом, кланом) і певним видом тварин, рослин, рідше тим чи іншим предметом або явищем природи. Тотемами називали тварин, рослин, предмети, що їх люди вважали своїми родичами і в яких вбачали покровителів роду і племені, захисників й заступників, помічників у розвязанні всіх конфліктів. Поклоніння, вшановування стосувалось не стільки тварин, рослин і предметів, скільки їх тотемних духів, і проявлялось через молитви, танці, табу, жертвоприношення, виготовлення зображення тотемів. Одним з проявів культу було уподібнення тотемові (одягання шкіри, піря, іклів тотемів, фізичне скалічення і т. д.). Тотемізм найтіснішим чином повязаний із родоплемінним устроєм; існує думка, що ця форма вірувань виникла як фантастичне відображення у свідомості людей родоплемінних стосунків, котрі ще перебувають у стані формування. Особливо яскраво ідея тотему проявилася у знахідках Камяної Могили. Крім великої кількості зображень тут були виявлені пісковикові плитки від 9см. до 47см. завдовжки чуринги (хоча в даному питанні думки дослідників різняться: наприклад В.М. Даниленко називає ці плитки прообразом чуринг, а М.О. Чмихов вважає їх не прообразом, а самими чурингами і пропонує відносити їх до протонеоліту). Тотемічні символи використовувалися під час обрядів по різному: одні з них тримали в руках, інші клали на землю, ще інші встромляли в землю спеціально загостреним кінцем. Чуринга вважалася зосередженням зародків людей, тварин, рослин, каміння, явищ природи. Оживити ці зародки можна було за допомогою певних обрядів. Чуринга уособлювала тіло тотема і водночас все або якусь частину тіла її власника. Виконуючи обряд із чурингою, абориген залучався до героїчних діянь тотема, ототожнюючись із ним і переймаючи його могутність. Тобто чуринга сприймалася як найвищий символ єднання людини, суспільства та природи, минулого і сучасності. Дуже поширеною серед первісних людей була віра у магію. Магія (чаклунство) це обряди, покликані надприродним шляхом впливати на світ (явища і обєкти природи, людей, духів). В основі магії лежить віра у взаємоповязаність істот, предметів і стихій Всесвіту й переконання у здатності людини (чаклуна, мага) включати людські дії у природні процеси (натуралізація) і таким чином впливати на них.

  • 54693. Свобода
    Психология

    Однако восприятие возможностей мира не является только когнитивным процессом, поскольку затрагивает и эмоциональную сторону личности. Так, например, А. Лэнглей вводит специально понятие действительности, которое включает в себя, помимо внешнего опыта, более важную субъективную составляющую. Согласно его воззрениям, действительность есть духовная переработка случившегося, в том числе и в эмоциональном плане. Вообще, Лэнглей особо подчеркивал важность наполнения жизни хорошими эмоциями, причем, по его мнению, человек может быть свободен в своих переживаниях. Босс также говорил о возможностях различного отношения человека с миром, ведь наше существование всегда так или иначе настроено. По Боссу, эмоциональный настрой является базовой характеристикой человека, поскольку не реальна ситуация, когда его нет вообще. Этот важный экзистенциал объясняет, почему наша открытость миру расширяется или сужается, ведь границы восприятия прямо зависят от настроя. В хорошем настроении мы будем воспринимать одно, в плохом другое. Соответственно невроз, по Боссу, представляет собой суженый спектр настроя. В то же время каждый человек может создать себе тот или иной настрой, тем самым доказывая свою свободу в данном вопросе.

  • 54694. Свобода в деятельности человека
    Социология
  • 54695. Свобода воли
    Философия

    Выводы:

    • весь этот мир и наше пребывание в нем предназначены только для того, чтобы мы в течение жизни раскрыли высший мир;
    • части первая (животная) и вторая (человеческая) в нас не существуют сами по себе, и их роль определяется лишь той мерой, в какой они способствуют реализации нами третьей части (духовной), то есть своей миссии, которая и состоит в развитии стремления к высшему, в раскрытии высшего мира, пока мы пребываем в этом мире. Все действия человека оцениваются только в мере их связи с его духовным продвижением, потому что именно духовная его часть должна пройти изменения;
    • части первая и вторая в нас изменяются не сами по себе и не в зависимости от наших желаний, а только в мере необходимости реализации духовной (третьей) части;
    • в своих поступках, связанных с действиями в частях первой и второй, мы лишены свободы воли, они жестко заданы в нас природой, составляя жесткий каркас нашего строения. Выбирая же поступки в своем духовном развитии, мы определяем тем самым все остальные наши состояния в частях первой и второй животной и человеческой и, конечно же, в части третьей;
    • отказываясь от бесплодных действий, связанных с желаниями телесными и человеческими, и концентрируя свои усилия в раскрытии высшей природы, высшего управления, человек тем самым получает возможность управлять всем в этом мире (в части первой и второй). Иными словами, путь к управлению этим миром лежит через высший мир. И это понятно: ведь из высшего мира нисходят к нам все смыслы, все события, и они предстают в своем законченном виде перед нами. Поэтому отказ от реализации своих желаний через этот мир, отказ от бесплодных попыток наполнения в этом мире это отказ от бесплодных попыток изменить свою судьбу, а раскрытие высшего мира означает включение в общее управление мирозданием.
  • 54696. Свобода выбора
    Философия

    Именно поэтому в Православии, в отличие от католичества (см.: «О подражании Христу» Фомы Кемпийского), превалирует не столько идея «подражания», сколько «уподобления» Христу «соработничества»: мы соработники у Бога (1 Кор. 3, 9). Разумеется, речь идет исключительно об акцентах, и преподобный Иоанн Лествичник пишет в своем 24-ом Слове, посвященном кротости: «Кто на сей степени одержал победу да дерзает, ибо он, сделавшись подражателем Христу, обрел спасение». Однако в Православии такого рода «подражание» имеет смысл прежде всего как усвоение духа Христова, в отличие от католической традиции, толкующей это «подражание» в плане почти наглядного душевно-чувственного «воспроизведения» восприятий и переживаний Христа (см.: «Розарий» Игнатия Лайолы). Так и апостол Павел пишет: умоляю вас: подражайте мне, как я Христу (1 Кор. 4, 16). Однако это подражание становится здесь онтологически реальным духовным уподоблением, поскольку воля Божия делается свободно усвоенной волей человеческой. Она делается «моей, собственной» (в данном случае «его, апостольской, Павловой») волей, оставаясь при этом Христовой: Я сораспялся Христу, и уже не я живу, но живет во мне Христос (Гал. 2, 1920).

  • 54697. Свобода выбора в детерминистическом мире: принцип неопределенности и мудрость Творца
    Культура и искусство

    В чем состоит это противоречие? Для наглядности приведем пример. В каждый данный момент, допустим, субботним утром, мы определяем положение и скорость движения каждой молекулы в организме какого-то человека. Но поскольку каждая молекула движется по определенным законам, есть возможность, по крайней мере, теоретическая, точно вычислить, что произойдет с каждой из этих молекул, допустим, через час. (Очевидно, что одних законов механики здесь недостаточно. Наша "система" - организм человека - включает в себя движения электрических импульсов в мозгу и, вследствие этого, перемещение химических веществ, что, в свою очередь, приводит к стимулированию неврологических реакций, которые передаются через нервную систему и т.д. Но это все детали.) Предполагается, что ни одно движение не может произойти, если оно не является прямым следствием действия законов природы, которые обусловлены предыдущим состоянием. Новая ситуация, в свою очередь, дает толчок следующему этапу и непрерывному ходу всего процесса. Здесь нет нужды рассматривать психологические аспекты, например, личную волю и принятие решений. Если следовать такому взгляду на вещи, то эти аспекты - лишь побочные продукты, сопутствующие развитию всей системы, которая целиком управляется физическими законами и потому предсказуема. Если наше предположение верно, т.е. что существуют абсолютные законы природы, это означает возможность предсказания, где будет сей организм через час: в синагоге или в автомобиле по дороге на пляж. Если же это предположение, основанное на законах природы, окажется неверным - поскольку объект наших опытов выберет другой образ действий - то в данном случае произойдет нарушение закона природы; другими словами, мы станем свидетелями чуда. Ведь если существуют абсолютные законы управления природой, то у человека не может быть свободы выбора.

  • 54698. Свобода выбора СМИ
    Реклама и PR

    Так, в нашем примере мы видим, что самый высокий рейтинг в городе N (а также большой тираж) имеет газета F. Но, посмотрев описание аудитории этой газеты, обнаруживаем, что основная часть ее читателей - это, во-первых, пенсионеры, во-вторых, безработные (доля лиц со средним доходом в аудитории F приведена ниже, в Таблице 2). Понятно, что "белые воротнички" среди них если и есть, то их немного, и реклама в газете F, вероятно, будет стоить нам хороших денег - из-за большого рейтинга и тиража - но при этом своих целей мы не достигнем. Такая же ситуация может сложиться не только с газетами, но и с телевизионными и радиопередачами. Поэтому рейтинг средства массовой информации среди жителей города - данные хоть и важные, но пользоваться ими следует осторожно.

  • 54699. Свобода духа
    Культура и искусство

    осмысления для человека, соизмеримы с его духовной природой, а исполнения своей формальной воли, своего повеления, хотя бы оно было бессмысленно и совершенно трансцендентно его духовной природе. Человек должен исполнять волю Бога, но не должен задаваться вопросом о том, в чем эта воля заключается, каков смысл того, что требует Бог. Но ведь исполнение воли Божьей еще ничего не говорит о том, в чем эта воля заключается,- Это есть формально-юридическая постановка вопроса. Я согласен исполнить волю Божью, если Бог есть бесконечная любовь, хотя и нелегко это мне. Но если Бог есть бесконечная злоба, то я не согласен исполнять волю Божью, хотя это, может быть, было бы и легче мне. В моем постижении Бога я не могу отделить Бога от Идеи Бога, от Смысла, от Любви, от Истины и Правды, от Красоты. Это отделение есть рабство духа, превращение Бога в ассирийского деспота. Спор о том, подчинен ли Бог истине и правде, как думал Платон, или Бог совершенно свободен и истина и правда есть лишь то, чего хочет Бог, как думал Дунс Скот, есть неверно поставленный спор, основанный на ложном разделении того, что нераздельно. Нельзя сказать, что Бог подчинен истине и добру, как началам, над ним господствующим, и также нельзя сказать, что истина и добро есть лишь то, чего захочет Бог. Такое расчленение совершенно неприменимо к природе Божества, и так же нельзя мыслить Бога моралистически, как нельзя его мыслить деспотически. Бог не может захотеть лжи, зла и уродства не потому, что Он ограничен истиной, добром и красотой, а потому, что Он есть Истина, Добро и Красота, что свобода и необходимость Истины, Добра и Красоты в Нем совершенно тожественны. Бог не может захотеть бессмыслицы, потому что Он есть Смысл, Смысл есть Его имманентная идея. Премудрость присуща Богу. Бог не может захотеть рабства, потому что рабство есть зло. Он может хотеть только свободы, потому что свобода есть Его идея. Его замысел о мире. Бог не может хотеть формального исполнения и подчинения своей воли, в чем бы эта воля ни заключалась, потому что у Бога не может быть темной воли, отделенной от идеи Бога, от Смысла, от Истины и Правды, от Свободы, без которой нет Смысла и нет Правды. Бог прежде всего хочет от человека свободы - такова воля Божья, неотрывная от идеи Божьей, и воля Божья должна быть исполнена. Во имя исполнения воли Божьей, идеи Божьей я не смею быть рабом, я должен быть свободен духом. Я и волю Божью не могу и не должен исполнять, как раб, я должен исполнять ее, как свободный духом, как духовное существо. Мы не рабы уже, а сыны, свободные, и свобода наша куплена дорогой ценой. В Сыне Отец открылся, как бесконечная любовь. Образ Бога, как властелина, требующего исполнения своей воли, требующего формальной покорности своей силе, исчезает, как порождение подавленности природного человека грехом. Если свобода не может быть противополагаема благодати, то она также не может быть противополагаема смирению. Смирение, как явление духа, есть сокровенный акт духа, оно есть явление внутри свободы, без свободы не может быть смирения и не имеет цены смирение. Смирение не есть внешняя покорность. Внешняя покорность и послушание не имеют цены. Ценно только просветление человеческой природы. Смирение есть внутреннее просветление духовного существа человека, вольная, свободная победа над всякой гордыней самоутверждения, над всякой злобой нашей низшей стихни. Смирение есть путь к новому рождению, перенесение центра тяжести жизни извне в глубину. Смирение совсем не есть внешняя покорность, внешнее подчинение своей воли чужой воле. Смирение, как религиозный факт, совсем не походит на

  • 54700. Свобода духа и инквизиция
    Литература