Свiтова економiчна криза 1929-1933 рр. i шляхи виходу з неСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АВРЖАЦРЖЙНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
РЖНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦРЖЙНОГО НАВЧАННЯ
Реферат
з диiиплiни: РЖсторiя економiки
Тема: Свiтова економiчна криза 1929-1933 рр. i шляхи виходу з неСЧ
Виконала студентка 2 курсу
Спецiальнiсть облiк i аудит
Рябоконова Юлiя РДвгенiСЧвна
Залiкова книжка № 101397
м. Лубни
2011 р.
РЖсторiя ВеликоСЧ депресiСЧ
Велика депресiя загальносвiтова потужна економiчна криза, яка настала восени 1929 року та тривала до кiнця 1930-х рокiв. У рiзних краСЧнах Велика депресiя мала рiзнi хронологiчнi межi, проте найбiльш помiтною була в краСЧнах ЗахiдноСЧ РДвропи та США.
По сутi, Велика депресiя це свiтова економiчна криза, а сам термiн зазвичай вживаСФться щодо Сполучених Штатiв Америки.
Великiй депресiСЧ передували подiСЧ Бiржового краху в США 1929 року повального спаду цiн на акцiСЧ, що почався 24 жовтня i набув катастрофiчних масштабiв 28 жовтня. 29 жовтня день бiржового краху на Уолл-стрит.
До моменту початку кризи 1% американцiв володiли надвисокими доходами, 42% наднизьким. У 1929 роцi приблизно 100 великих корпорацiй контролювали половину корпоративних фiнансiв Америки, а банкiвська система була в дикому станi банки часто обiцяли своСЧм вкладникам 4-5% доходу на день.
З середини 1920-х рокiв фондовий ринок США був повнiстю у владi "бикiв" гравцiв, що грають на пiдвищення курсiв акцiй. У 1923 роцi фондовий iндекс Dow Jones перебував на рiвнi 99. У серпнi 1929 року вiн злетiв на 400% i досяг 380, а 3 вересня iндекс досяг рекорду 381,17 однiСФю з причин цього зростання була активнiсть бiржових спекулянтiв.
Рiзко зрiс обсяг заощаджень, якi жителi США зберiгали в банках. Процентнi ставки тодi були низькi, тому банкiвськi кредити були доступнi дуже багатьом американцям, якi розраховували погасити СЧх у майбутньому. Спекулянти брали банкiвськi кредити для того, щоб вкласти цi грошi в акцiСЧ.
Стан справ у промисловостi, здавалося, був блискучим. Промисловi компанiСЧ рапортували про прибутки i вважали за краще iнвестувати СЧх у виробництво нових видiв продукцiСЧ. Це спонукало бiржових гравцiв активно скуповувати СЧхнi акцiСЧ. Однак у 1929 роцi зясувалося, що акцiСЧ не забезпечують високого рiвня дивiдендiв, а прогноз прибуткiв багатьох компанiй-емiтентiв виявився завищеним. КомпанiСЧ-емiтенти стикалися з падiнням обсягiв продажiв, у той час, як курси СЧхнiх акцiй росли.
24 жовтня 1929 (цей день увiйшов в iсторiю як чорний четвер) на Нью-Йоркськiй фондовiй бiржi вiдбулося рiзке зниження акцiй, це ознаменувало початок найбiльшоСЧ в iсторiСЧ свiтовоСЧ економiчноСЧ кризи.
Бикiв змiнили ведмедi гравцi на зниження. РЖнвестори почали масово продавати акцiСЧ, спроби утримати курси акцiй не увiнчалися успiхом. Вартiсть цiнних паперiв впала на 60-70%, рiзко знизилася дiлова активнiсть, був скасований золотий стандарт для основних свiтових валют.
Найсолiднiшi акцiСЧ АмериканськоСЧ компанiСЧ телефонiв i телеграфу, ЗагальноСЧ електричноСЧ компанiСЧ i ЗагальноСЧ компанiСЧ двигунiв втратили протягом тижня до двохсот пунктiв. До кiнця мiсяця власники акцiй втратили понад 15 млрд доларiв. До кiнця 1929 падiння курсiв цiнних паперiв досягло фантастичноСЧ суми в 40 млрд доларiв. Закривалися фiрми i заводи, трiскалися банки, мiльйони людей стали безробiтними.
За першi ж три роки депресiСЧ збанкрутували 4835 банкiв. А охоплене панiкою населення намагалося за першоСЧ ж можливостi вилучати своСЧ заощадження з уцiлiлих банкiв, у результатi чого кiлькiсть грошей в обiгу зросла з 454 млн доларiв в 1929 роцi до 5699 млн доларiв наприкiнцi 1932 року.
Криза шаленiла до 1933 року, а СЧСЧ наслiдки вiдчувалися до кiнця 1930-х рокiв.
Промислове виробництво пiд чаiiСФСЧ кризи скоротилося в США на 46%, у ВеликобританiСЧ на 24%, у Нiмеччинi на 41%, у ФранцiСЧ на 32%. Курси акцiй промислових компанiй впали в США на 87%, у ВеликобританiСЧ на 48%, у Нiмеччинi на 64%, у ФранцiСЧ на 60%. Колосальних розмiрiв досягло безробiття. За офiцiйними даними, в 1933 роцi в 32 розвинених краСЧнах налiчувалося 30 млн безробiтних, у тому числi в США 14 млн.
Новий курс президента Франклiна Рузвельта, суть якого полягала у проведеннi державно-монополiстичного регулювання економiки, дозволив поступово нормалiзувати становище в краСЧнi. Полiтика Нового курсу включала в себе регулювання цiн, iнiцiювання обСФднання виробникiв у великi пiдприСФмства, соцiальну програму встановлення мiнiмальноСЧ заробiтноСЧ плати, максимального робочого тижня, введення пенсiй працiвникам, якi досягли 65 рокiв, та iн.
В результатi цiСФСЧ кризи в США була створена Комiсiя з цiнних паперiв (Securities and Exchange Commission), яка була покликана встановлювати правила гри та карати порушникiв. Також був прийнятий закон, який заборонив звязок мiж iнвестицiйними i комерцiйними банками, i введено державне страхування банкiвських вкладiв на суму, що не перевищуСФ 100 тисяч доларiв (для цього сформовано Федеральна корпорацiя страхування депозитiв FDIC).
Ринок вiдновився до докризових значень лише через 39 рокiв - тiльки в 1954 роцi iндекс Dow Jones перевищив рiвень 3 вересня 1929 року.
Причини та передумови
велика депресiя свiтова економiчна криза
Серед економiстiв немаСФ одностайностi щодо причин ВеликоСЧ депресiСЧ. РЖснують декiлька теорiй щодо СЧСЧ передумов, але широко вважаСФться, що у виникненнi економiчноСЧ кризи вiдiграла роль суку