Свiтова економiчна криза 1929-1933 рр. i шляхи виходу з неСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ю i багатством, а СЧСЧ розширенням. Для деяких категорiй населення "процвiтання" так i залишилося недосяжним фантомом. Це вiдноситься до робiтникiв деяких галузей промисловостi (видобуток вугiлля, бiльшiсть галузей легкоСЧ промисловостi), дрiбним пiдприСФмцям, який витiсняСФться великим капiталом i до фермерiв. Сiльське населення убожiли пiд ударами затяжноСЧ аграрноСЧ кризи. "Ножицi" мiж цiнами на промисловi товари i сiльськогосподарську продукцiю весь час розсувалися, що вело до руйнування i збезземелювання фермерiв. Що опинилися в лещатах кризи надвиробництва, найбiльше зацiкавлена в урядовому втручання, фермерство i в цiлому аграрний сектор економiки були прообразом дуже недалекого майбутнього всiСФСЧ економiки. Обмеження прав трудящих, гонiння на СЧх органiзацiСЧ, страйкову i полiтичну дiяльнiсть, нестримна проповiдь iндивiдуалiзму i расизму, презирство до невдахам i знедоленим пустило глибоке корiння, створюючи умови, як висловився Рузвельт, повернення епохи "нового економiчного феодалiзму" абсолютного, нiчим не обмеженого свавiлля олiгархiчноСЧ верхiвки суспiльства.
У 1929 р. тривалiсть робочого дня американського робiтника була бiльше, нiж в iнших iндустрiальних краСЧнах. Соцiального страхування по безробiттю не iснувало, у той час як в СФвропейських державах воно давно вже було. Використання дитячоСЧ працi, дискримiнацiя чорних i жiнок ставили США врiвень iз самими вiдсталимикраСЧнами. В Америцi в роки "процвiтання" маси населення залишалися у владi кричущою злиднiв i безправя, глибина масштаби яких були невiдомi за межами США.
У жовтнi 1929 р. на американську економiку обрушився глибоку економiчну кризу, за масштабами не мав собi рiвних в iсторiСЧ. Велика депресiя 1929-1933 рр.. найбiльш тривала економiчна криза в iсторiСЧ промислово розвинених краСЧн. У жовтнi 1929 р. вiдбулася ще небачена панiка на Нью-Йоркськiй бiржi, викликана рiзким падiнням курсу акцiй. Вартiсть акцiй впала на 90%, масове розорення дрiбних вкладникiв у США вiдразу ж позначилося на торгiвлi i промисловостi.
Криза швидко поширився на iншi краСЧни, в першу чергу Великобританiю i Нiмеччину, повязанi взаСФмними фiнансовими зобовязаннями з США. Падiння виробництва в США виявилося бiльшим, нiж в iнших краСЧнах. Загальний рiвень промислового виробництва в 1933 р. впав у порiвняннi з 1929 р. на 46%, a виробничi потужностi були завантаженi всього на одну третину. Промисловiсть краСЧни була вiдкинута бiлiше, нiж на 20 рокiв назад, до рiвня 1911 Зважаючи на те, що криза була свiтовим i охопила всi краСЧни без винятку, рiзко порушилися склалися зовнiшньоекономiчнi звязки. Обороти зовнiшньоСЧ торгiвлi США знизилися в 3,1 рази.
Початком кризи стало раптове безпрецедентне загальне падiння курсу акцiй, виникла бiржова панiка, що переросла в подальшому в тривалу смугу всебiчного економiчного хаосу. Бiржова панiка лише зовнi вiдображала настання економiчноСЧ кризи, вона сама була наслiдком порушення процесу вiдтворення, що викликало загострення проблеми реалiзацiСЧ та масове вiдносне надвиробництво товарiв. У силу труднощiв збуту i неможливостi отримати де-якi кредити по всiй краСЧнi прокотилася хвиля банкрутств. Згiдно з офiцiйною статистикою, за роки кризи зазнали краху бiльше 110 тис. торговельних i промислових фiрм, 19 великих залiзничних компанiй, розорилося понад 5760 банкiв, а разом з ними i мiльйони вкладникiв.
Розпочавшись в промисловостi i кредитноСЧ системи, криза охопила всi iншi галузi господарства - будiвництво, транспорт, торгiвлю. Пiд впливом рiзкого скорочення попиту на сiльськогосподарську продукцiю почався сильний аграрну кризу. На 1934 р. збiр пшеницi упав на 36%, кукурудзи-на 45%. Катастрофiчно скорочувалися посiвнi площi. Рiзко впали цiни: на пшеницю та кукурудзу у 2,7 рази, на бавовна - бiльш нiж у 3 рази.
Неминучим наслiдком стало рiзке погiршення становища робiтникiв i фермерiв. За роки кризи реальна заробiтна плата робiтникiв - зменшилася на 60%. Загальна кiлькiсть безробiтних в 1933 р. досягло 17 млн. чоловiк, У 1933 р. безробiття в США становила 24,9%, в 1937 14,3% i в 1938 19%.
Валовий дохiд фермерiв скоротився бiльш нiж удвiчi. Внаслiдок неможливостi виплатити виникли борги розорилося понад 1 млн. фермерiв (рахуючи членiв сiмей), що залишилися без власностi на землю. Десятки тисяч знедолених фермерiв втекли до мiста в пошуках засобiв до iснування, поповнюючи ряди армiСЧ безробiтних. Положення безробiтних було вiдчайдушним. Не отримуючи жодноСЧ допомоги вiд держави, за вiдсутностi якого-небудь соцiального страхування, безробiтнi змушенi були жебракувати i голодувати. Виселенi за несплата зi своСЧх квартир, вони селилися на околицях мiст, де виникали збудованi iз шухляд i будiвельних вiдходiв так званi "бiдонвiллi" ( "селища президента Гувера").
Криза 19291933 рр.. зовнi проявлявся в перевиробництво продукцiСЧ - в надмiрнiй кiлькостi товарiв, що надходили на ринок. Достаток було лише удаваним. Перевиробництво виникло не в результатi забезпечення потреб, а внаслiдок низькоСЧ купiвельноСЧ спроможностi населення. Склади ломилися вiд великоСЧ кiлькостi нереалiзованих продуктiв. У своСЧх спробах стримати падiння цiн i скоротити товарнi запаси - спалювали пшеницю, виливали цистерни з молоком.
Вiд кризи постраждали головним чином дрiбнi та середнi фiрми. Що ж стосуСФться монополiй, то вони змогли вистояти i впоратися з виниклими труднощами. Володiючи великими капiталами i резервами, корпорацiСЧ скорочували виробництво, пристосовувалися до ринку, гальмували падiння цiн. Пр