Свiтова економiчна криза 1929-1933 рр. i шляхи виходу з неСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?нiсть факторiв.
Кейнсiанське пояснення повязуСФ кризу з нестачею грошовоСЧ маси. У той час грошi були привязанi до золотого запасу, це значно обмежувало грошову масу. Водночас масштаби виробництва зростали, зявлялися новi види товарiв, такi, як автомобiлi, лiтаки, радiоприймачi. Товарна кiлькiсть, як валова, так i асортиментна збiльшувалась у рази. Внаслiдок обмеженостi грошовоСЧ маси й зростаючого надлишку товарноСЧ маси виникла сильна дефляцiя цiновий спад, що викликав фiнансову нестабiльнiсть, банкрутство багатьох пiдприСФмств, неповернення кредитiв. Грандiозний сумарний ефект завдав шкоди навiть розвиненим галузям економiки.
Марксистське пояснення пояснюСФ депресiю кризою надвиробництва, притаманною капiталiзму.
Теорiя бiржовоСЧ бульбашки стверджуСФ, що iнвестицiСЧ у виробництво були набагато бiльшими за реально необхiднi.
Теорiя стрiмкого приросту населення повязуСФ кризу з великою кiлькiстю дiтей у сiмСЧ. Велика кiлькiсть дiтей була характерною для аграрного способу виробництва (в середньому 3-5 дiтей на сiмю), однак на перiод кризи значно скоротився вiдсоток природноСЧ смертностi вiд хвороб у результатi технологiчного прориву в медицинi та тимчасового пiдвищення рiвня життя.
Наслiдки
Рiвень промислового виробництва був вiдсунений до початку XX столiття, тобто на 30 рокiв назад.
У краСЧнах ЗахiдноСЧ РДвропи нараховувалось до 30 мiльйонiв безробiтних. Погiршилось становище фермерiв, дрiбних пiдприСФмцiв, представникiв середнього класу. Багато людей опинилося за межею бiдностi.
Значно збiльшилась популярнiсть як лiворадикальних (комунiстичних), так i праворадикальних (фашистських та радикально-нацiоналiстничних) партiй. Так, наприклад, у Нiмеччинi владу здобула Нацiонал-соцiалiстична нiмецька робiтни-ча партiя на чолi з Адольфом Гiтлером.
Велика депресiя в краСЧнах свiту
Австралiя
Велика залежнiсть АвстралiСЧ вiд експорту сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ призвела до тяжких наслiдкiв. Падаючий експортний попит та цiни на товари призвели до значного скорочення заробiтноСЧ плати. Безробiття досягло рекордного для АвстралiСЧ максимуму майже у 32 % у 1932 роцi. Пiсля 1932 року зростання цiн на мясо та шерстянi вироби сприяло стабiлiзацiСЧ економiки.
США
За темпами науково-технiчного прогресу i продуктивностi працi промисловiсть США далеко перевершила всi iншi краСЧни. Автомобiльна промисловiсть, яка виробляла щорiчно мiльйони машин, створила в краСЧнi величезний ринок металу, нафти, гуми, скла та iнших матерiалiв, а також потужну iнфраструктуру у виглядi бензозаправних станцiй, пiдприСФмств автосервiсу, провокувала небувале шосейнi будiвництво. Внутрiшнiй платоспроможний попит не встигав за зростанням продуктивностi, i результатом цiлком закономiрно стало перевиробництво. Чим вищим був пiдйом, тим нижче виявився спад. У 1932 р. в порiвняннi з 1929 р. промислове виробництво впала майже наполовину, i виявилося вiдкинуто на 20 рокiв назад. Число безробiтних склала 17 млн. осiб майже 14% населення.
Економiка США в 20-тi роки були переповненi винятками з простих ринкових вiдносин. У промисловому виробництвi переважали великi корпорацiСЧ, вже були прийнятi антимонопольнi закони, створенi федеральнi комiсiСЧ i комiтети з регулювання окремих галузей, створена Федеральна резервна система, словом, держава вже активно втручалася в економiчне життя. Цi та iншi форми втручання вже серйозно мiняли традицiйну вiру в iндивiдуалiзм i вiльний ринок. Але все-таки, в бiльшостi випадкiв вважалося, що втручання, якщо i необхiдно, то час вiд часу, i принцип laissez faire залишався пануючим.
Америка в 20-i рр.. процвiтала, але ринкова економiка розвиваСФться циклiчно. Пiдйоми змiнюються спадами, кризами. Однак очевидна циклiчнiсть економiчного розвитку, що повторюються кожнi 8-10 рокiв фази процвiтання, спаду, кризи i пожвавлення вважалися дотепер нормальним явищем iз здатнiстю до самоiсправленiю. Таке "благодушно" ставлення до циклiчноСЧ динамiки привело до катастрофи в 1929 р., удар по всiй свiтовiй економiцi. Свiтова економiчна криза був зумовлений не тiльки наслiдки вiйни (економiчними втратами, розривом традицiйних економiчних звязкiв, борговими зобовязаннями i т.д.), але й тим, що вiйна породила безпрецедентне зростання американськоСЧ економiки i перетворила США на свiтового кредитора. Вся свiтова економiка стала залежати вiд благополуччя американськоСЧ економiки. У 20-i рр.. американська промисловiсть, що росте як на дрiжджах, перейшла на технологiСЧ масового виробництва, заснованi на використання поточних методiв, конвеСФра. Але споживання аж нiяк не стало масовим. Розподiл нацiонального багатства було вкрай нерiвномiрним, що не сприяло масовому попиту виробленоСЧ продукцiСЧ. Вкрай нестiйкою виявилася i фiнансова система США. На Нью-йоркськiй фондовiй бiржi найбiльшiй у свiтi запанувала в 20-i рр.. небачена гарячка: пiдвищення курсу акцiй протягом декiлькох рокiв залучило на ринок цiнних паперiв величезнi капiтали. Коли ж цей спекулятивний бум досяг своСФСЧ межi, почалося обвальне падiння курсiв. З цього моменту затрiщала вся фiнансова система США, а разом з нею i фiнанси решти свiту.
Стабiлiзацiя економiки в США до жовтня 1929 носила тимчасовий характер. В економiцi почали накопичуватися проблеми, краСЧна неухильно сповзала до найглибшоСЧ економiчноСЧ кризи 1929-1933 рр.. Проведенi дослiдження показали, що "процвiтання" супроводилась не звуженням прiрви мiж бiднiс