Информация

23381. Когда умер Ростислав Мстиславич?
История

Между тем такая скорость является слишком быстрой даже конницы, которая, согласно учебнику тактики М. Драгомирова, в среднем способна делать 30-40 верст (32-42.7 км), а при усиленном марше - 50-60 верст (53.34-64 км). Движение обоза обычно соответствовало средней скорости движения пехоты, т.е. не превышало 4-5 верст в час и 20-25 верст в сутки (21.34-26.67 км). Обоз у конницы мог двигаться несколько быстрее, но длительных и усиленных маршей выдержать не мог и потому неизбежно отставал [Драгомиров М., 1881. С. 217-218, 270]. Нет никаких оснований думать, что в XII в. лошади были намного резвее и выносливее, чем в веке XIX, и потому даже, принимая скорость движения конницы (30-40 верст в сутки) за среднюю скорость движения траурного поезда (предположив, например, что сопровождающие часто меняли лошадей в санях, на которых везли Ростислава), невозможно допустить, чтобы похороны произошли раньше, чем через 2 недели после смерти князя. К тому же надо иметь в виду, что великого киевского князя в его путешествии наверняка сопровождала большая свита и еще бoльшая по размерам дворня, а значит, и очень большой обоз. Неправдоподобно предполагать, что их бросили в Рогнедино и все для того, чтобы похоронить князя несколькими днями раньше: это было бы неуважением прежде всего к покойному князю. К тому же "бh бо тогда зима люта велми", как свидетельствует Ипатьевская летопись в связи с походом на половцев, который после встречи с Ростиславом, направлявшимся в Новгород, т.е. скорее всего в феврале-марте, совершил Олег Святославич вместе с прочими черниговскими князьями [ПСРЛ. Т. 2. Стб. 532]. В лютый мороз выдерживать длительные[1] и тем более форсированные переходы в течение целой недели было бы для княжеской свиты крайне трудно тем более, что в этом не было никакой необходимости. Учитывая все это, следует признать, что траурная процессия могла прибыть в Киев примерно через 3 недели после смерти князя.
23382. Когда умер Семен Гордый?
История

В летописных описаниях смерть Семена рисуется как эпизод в истории повального мора, охватившего Москву. Наиболее подробный текст сохранился в Рогожской и Симеоновской летописях: "В лето 6862 преставися Феогност митрополит всеа Русии въ великое говение месяца марта въ 11… Тако же преставишася тогда два князя - дети князя великаго Семеновы князь Иванъ да Семенъ на единои недели съ Феогностомъ митрополитомъ. Тое же весны за полъсемы недели, как минули сорочины Феогносту митрополиту, по Велице дни, месяца апреля въ 26, на память святого мученика Василиа преставися князь великии Семенъ Иванович Московскыи, княжив летъ 12, и положенъ бысть въ своеи отчине на Москве… Того же лета месяца иуня въ 6 на память святаго мученика Дорофея преставися князь Андреи Иванович, после сорочинъ брата своего Семеновыхъ на третеи день… Того же лета месяца иуля въ 15 день, на память святою мученику Кирика и Улиты князю Андрею Ивановичю родися сынъ князь Володимеръ, на сорочины отца своего князя Андрея, на третеи недели по Петрове дни" [1].
23383. Когда, бывает, реклама не помогает… и о типовых опасениях и самооправданиях персонала в таких ситуациях
Реклама и PR
23384. Когенерация
Физика

Каждый, кто сталкивался с газовыми генераторами электричества, наверняка задумывался о том, что получаемое тепло можно как-то утилизировать. Эта идея лежит в основе когенераторных электростанций. Они используют энергию газа для выработки не только электричества, но и тепловой энергии. В процессе работы когенераторной установки вырабатывается электричество, пар и горячая вода. Это дает возможность использовать когенераторные электростанции не только в качестве генераторов электроэнергии, но и как установки для отопления и горячего водоснабжения помещений. За счет такой высокой эффективности и роста тарифов крупных теплоэнергетических компаний когенераторные установки окупаются довольно быстро. Также стоит подчеркнуть выгодность когенераторных электростанций в плане капитальных вложений. Крупнейшими производителями когенераторных установок на сегодняшний день являются: Caterpillar, Deutz AG, General Electric, GE Jenbacher, Kawasaki, MAN B&W, Mitsubishi Heavy Industries, Ltd., Solar Turbines, Turbomach SA, Wartsila, Waukesha Engine Division. И глядя на эти названия трудно не согласиться с тем, что когенерация- следующий шаг в рациональном энергопотреблении и утилизации тепла.
23385. Когерентная теория истины
Философия

Согласно когерентистской точке зрения, нет никакого способа обратиться для обоснования к чему-либо вне системы полаганий, потому что любой такой предполагаемый источник обоснования должен был бы заранее быть поддержан как полагание субъектом познания прежде, чем он смог бы выполнить обосновательную функцию. Следовательно, непосредственным источником обоснования будет полагание, а не внешний мир. Таким образом, когерентистская позиция это фактически всегда скорее интерналистская, чем экстерналистская позиция; согласно ней, основание для эпистемического обоснования должно быть когнитивно доступно для субъекта познания. Возможна и экстерналистская версия когерентизма, хотя если мы принимаем экстернализм, то фундаменталистская теория обоснования дает более прямое объяснение; смысл же принятия когерентной теории как раз в том, чтобы соблюсти онтологическую нейтральность. Однако в озможно дальнейшее экстерналистское требование к когерентизму. Одно из главных оснований, по которому может быть оспорена как сама когерентная концепция истины, так и ее связь с когерентной теорией обоснования, таково: даже если допустить, что определение когерентности с множеством полаганий является верификационной процедурой для определения истинности, то сама истина при этом могла бы тем не менее состоять не в чем ином, как в соответствии объективным фактам. Но этот контраргумент встречает следующее возражение: если истина заключается в соответствии внешним фактам, то когерентность с множеством полаганий никак не может быть критерием истинности, поскольку не может существовать никакой гарантии того, что сколь угодно непротиворечивое множество полаганий соответствует внешней действительности[74] .
23386. Когнитивная лингвистика
Иностранные языки

В сферу жизненных интересов когнитивной лингвистики входят «ментальные» основы понимания и продуцирования речи с точки зрения того, как структуры языкового знания представляются («репрезентируются») и участвуют в переработке информации. В отличие от остальных дисциплин когнитивного цикла, в когнитивной лингвистике рассматриваются когнитивные структуры и процессы, которые свойственны человеку. А именно, на первом плане находятся: системное описание и объяснение механизмов человеческого усвоения языка и принципы структурирования этих механизмов. Центральная задача когнитивной лингвистики формулируется как описание и объяснение внутренней когнитивной структуры и динамики говорящего-слушающего. Говорящий-слушающий рассматриваются как система переработки информации, состоящая из конечного числа самостоятельных компонентов (модулей) и соотносящая языковую информацию на различных уровнях. Цель когнитивной лингвистики, соответственно, - в исследовании такой системы и установлении важнейших принципов ее, а не только в систематическом отражении явлений языка. Для когнитивиста важно понять, какой должна быть ментальная репрезентация языкового знания и как это знание «когнитивно» перерабатывается, т.е. какова «когнитивная действительность».
23387. Когнитивная психология
Психология
№Субъект-объектДругой человек-объектСубъект-другой человек
1. +++
2. +
3. +
4. +
6. ++
7. ++
8. ++Автор теории исходил из следующих принципов. Социальная ситуация может быть описана как совокупность элементов (людей и объектов) и связей между ними. Определенные сочетания элементов и связей являются устойчивыми, сбалансированными, другие несбалансированными. У людей наблюдается стремление к сбалансированным, гармоничным, непротиворечивым ситуациям. Несбалансированные ситуации, подобно когнитивному диссонансу, вызывают чувства дискомфорта, напряженности и стремление привести ситуацию к сбалансированному виду. Таким образом, одним из источников человеческого поведения, по мнению Хайдера, является потребность в гармоничных, непротиворечивых социальных отношениях. Положение дисбаланса инициирует поведение, направленное на восстановление баланса.
Тем не менее эффект баланса широко используется в практической социальной психологии, и наверное, наиболее характерным примером его применения является реклама, в которой различные известные личности (предположительно, любимые народом) демонстрируют свою любовь и приверженность определенным напиткам, продуктам питания, предметам одежды и т. п. Авторы рекламы ожидают, и как правило не без оснований, что наше (потребителей) нейтральное или даже негативное отношение к тем или иным товарам под влиянием такой рекламы преобразуется в позитивное (переход от сочетания семь к сочетанию один): мы избавимся, таким образом, от дисбаланса, а производитель от товара.
23388. Когнитивная теория, ее суть и применение на практике
Психология

Терапевтическое учреждение - это лаборатория, в которой психотерапевт помогает клиенту развивать и апробировать новые гипотезы, как в клинической ситуации, так и вне ее. Психотерапевт активно направляет и стимулирует клиента интерпретировать события по-новому, не так, как он делал это раньше. Если новые конструкты подходят, клиент может использовать их в будущем; если нет - разрабатываются и проверяются другие гипотезы. Наука, следовательно, - это модель, которую клиенты используют для интерпретирования своей жизни по-новому. Наряду с этим психотерапевт должен сделать доступными факты, по которым клиент может проверить свои гипотезы (информационная обратная связь). Предоставляя эти данные в форме реакций на разнообразные конструкты клиента, клиницист дает ему возможность реорганизовать и валидизировать свою конструктную систему - возможность, которая обычно ему не доступна. В результате, по Келли, клиент формирует структуру с большей прогностической эффективностью, чем раньше. Келли не остановился на этой уникальной интерпретации задачи психотерапии и разработал собственный специфический метод - терапию фиксированной роли. Она основана на положении, что люди - это не только то, чем они себя представляют, но также и то, что они делают. Более конкретно, он полагал, что роль психотерапевта - воодушевить клиента и помочь ему изменить свое открытое поведение. В свою очередь, это изменение позволит клиенту осознать и интерпретировать себя иначе, тем самым становясь новым, более эффективным человеком.
23389. Когнитивно ориентированные социально-психологические теории
Педагогика

Этот вывод был сделан на основании эксперимента, в котором двум группам испытуемых предлагались семь прилагательных, относящихся якобы к одному лицу, причем последние прилагательные были для двух групп разные: «теплый» и «холодный». Затем участникам групп было предложено восемнадцать черт характера, из которых нужно было выбрать те, которые, на их взгляд, характеризовали бы данного человека. В результате набор этих черт оказался в зависимости от принадлежности к определенной группе совершенно разный и указывал на тенденцию построения конфигурации черт вокруг слов «теплый» или «холодный». Данные характеристики и обусловили тот самый контекст восприятия, в котором они занимали центральное место, задавая в целом определенную тенденцию объединения воспринимаемых характеристик в организованную смысловую систему.
23390. Когнитивное звено преступного поведения
Психология

«Прошу о предоставлении возможности заниматься научно-исследовательской работой, связанной с выявлением психофизических причин возникновения преступности и с разработкой способов их устранения, а также об осуществлении научного руководства в организации научно-медицинских исследований (при помощи медицинских приборов для измерения порогов световых ощущений сумеречного зрения и др.) над преступниками (всех существующих уголовных и других видов преступлений) с целью: осуществления экспериментальной проверки (на людях, уже совершавших те или иные виды преступлений) существования обнаруженных мною уже (в результате индивидуального изучения разнообразной научно-медицинской литературы, а также древних источников информации о свойствах человеческого организма) основных (современной науке неизвестных) объективных (т.е.: световых волн диапазона длин сумеречного зрения, но не всех, а некоторых из них) и субъективных (т.е. порогов световых ощущений к этим длинам ев: в. сум. зр.) психофизических причин, толкающих людей (при условии совпадения объективных с субъективными потому что совершение человеком преступлений является осуществленим действия, а действие всему дает свет) на те или иные (конкретные) виды уголовных и др. преступлений, т.е.: на каждый из существующих видов преступлений человек должен наталкиваться световой волной какой-то одной конкретной длины. (например: на убийство св. волной одной длины; на кражу св. волной другой длины; и т.д.)
23391. Когнитивное моделирование
Менеджмент

СИО второго поколения представляет собой независимый, кардинально новый тип стратегического оружия, появившийся в результате информационной революции и применяемый на новых стратегических направлениях (например, экономическом, политическом, идеологическом и др.). Время воздействия таким оружием может составлять гораздо больший срок месяц, год и более. СИО второго поколения будет способно противостоять многим другим видам стратегического оружия и будет составлять ядро стратегических вооружений. Складывающиеся в результате применения СИО-2 ситуации представляют собой угрозу безопасности России и характеризуются неопределенностью, неясной и нечеткой структурой, влиянием большого числа разнородных факторов и наличием множества альтернативных вариантов развития. Это приводит к необходимости применить нетрадиционные методы, позволяющие изучать геополитические, информационные и др. процессы, протекающие в России и мире, в совокупности и взаимодействии как между собой, так и с внешней нестабильной средой.Когнитивное моделирование предназначено для структуризации, анализа и принятия управленческих решений в сложных и неопределенных ситуациях (геополитических, внутриполитических, военных и т.п.), при отсутствии количественной или статистической информации о происходящих процессах в таких ситуациях.
23392. Когнитивное направление в теории личности
Психология

По Келли, организация личностных конструктов весьма логична: конструкты организованы в пирамидальную структуру так, что некоторые из них находятся либо в подчиняющей, либо в подчиненной позиции относительно других частей системы. (Конечно, конструкт может быть и совершенно независимым от всех других.) Подчиняющий конструкт включает в себя другие конструкты, а подчиненный конструкт включен в другой (подчиняющий) конструкт. Конструкт "хороший-плохой", например, может включать в себя оба полюса конструкта "сексуальный-несексуальный". Следовательно, первый конструкт подчиняет последний. Эту мысль можно пояснить на примере мужчины-сексиста, который анализирует девушку - модель месяца в журнале "Плейбой". Он, возможно, интерпретирует ее как "сексуальную" и, следовательно, в терминах подчиняющего конструкта как "хорошую". Но даже в системе конструктов самого законченного сексиста "хороший" обычно подразумевает больше, чем "сексуальный". Например, он может интерпретировать интервью месяца в том же журнале как "хорошее", потому что оно "вдохновило" его. В этом случае конструкты "сексуальный-несексуальный" и "вдохновляющий-не вдохновляющий" будут подчиненными по отношению к подчиняющему конструкту "хороший-плохой". Но главное здесь то, что люди создают различную иерархию личностных конструктов. Подчиняющие и подчиненные конструкты в системе одного человека не обязательно занимают такое же положение в системе другого. Келли предположил, что только если мы знаем, как человек организует конструкты, мы можем правильно судить о его поведении.
23393. Когнитивное направление Дж. Келли
Психология

КОГНИТИВНАЯ ПСИХОЛОГИЯ одно из ведущих направлений современной зарубежной психологии. Когнитивная психология возникла в конце 50 начале 60-х гг. XX в. как реакция на характерное для господствующего в США бихевиоризма отрицание роли внутренней организации психических процессов. Первоначально главной задачей когнитивной психологии являлось изучение преобразований сенсорной информации от момента попадания стимула на рецепторные поверхности до получения ответа (Д. Бродбент, С. Стернберг). При этом исследователи исходили из аналогии между процессами переработки информации у человека и в вычислительном устройстве. Были выделены многочисленные структурные составляющие (блоки) познавательных и исполнительных процессов, в том числе кратковременная память и долговременная память (Дж. Сперлинг, Р. Аткинсон). Эта линия исследований, столкнувшись с серьезными трудностями в связи с увеличением числа структурных моделей частных психических процессов, привела к пониманию когнитивной психологии как направления, задачей которого является доказательство решающей роли знания в поведении субъекта (У. Найссер). При таком более широком подходе когнитивная психология включает все направления, критикующие бихевиоризм и психоанализ с интеллекту алистических или менталистских позиций {Ж. Пиаже, Дж. Брунер, Дж. Фодор). Центральным становится вопрос об организации знания в памяти субъекта, в том числе о соотношении вербальных и образных компонентов в процессах запоминания и мышления (Г. Бауэр, А. Пайвио, Р. Шепард). Интенсивно разрабатываются также когнитивные теории эмоций (С. Шехтер), индивидуальных различий (М. Айзенк) и личности {Дж. Келли, М. Махони). Как попытка преодоления кризиса бихевиоризма, гештальтпсихологии и других направлений К. п. не оправдала возлагавшихся на нее надежд, поскольку ее представителям не удалось объединить разрозненные линии исследований на единой концептуальной основе. С позиций советской психологии анализ формирования и актуального функционирования знания как психического отражения действительности необходимо предполагает изучение практической и теоретической деятельности субъекта, включая ее высшие социализированные формы.
23394. Когнитивно-рациональное консультирование
Психология

Â êîãíèòèâíî-ðàöèîíàëüíîì êîíñóëüòèðîâàíèè ðàáîòà ñ êëèåíòîì íà÷èíàåòñÿ ñ ïîïûòêè îñîçíàòü àâòîìàòè÷åñêèå ìûñëè. Íàïðàâèâ íà íèõ âíèìàíèå, êëèåíò ëó÷øå ïðåäñòàâëÿåò èõ ñîäåðæàíèå è ïîñëåäñòâèÿ. Îäíà èç òåõíèê, êîòîðûå øèðîêî ïðèìåíÿþòñÿ äëÿ ýòîãî â êîíñóëüòèðîâàíèè “çàïîëíåíèå ïðîáåëà”, ïðè êîòîðîì ÷åëîâåê ó÷èòñÿ óëàâëèâàòü ïîñëåäîâàòåëüíîñòü âíåøíèõ ñîáûòèé è ñâîèõ ðåàêöèé íà íèõ. Îñîçíàíèå ïðîìåæóòî÷íîãî, ïðîïóùåííîãî çâåíà ïîçâîëÿåò íàéòè ïðè÷èíó äåïðåññèâíîãî ñîñòîÿíèÿ, ðîáîñòè èëè ñêîâàííîãî ïîâåäåíèÿ (íàïðèìåð), êîòîðûå óñïåëè ñòàòü ïðèâû÷íûì ôîíîì áûòèÿ. Ïî ìåðå òîãî, êàê êëèåíò ó÷èòñÿ ðàñïîçíàâàòü àâòîìàòè÷åñêèå ìûñëè è âûÿâëÿòü èõ íåàäàïòèâíóþ ñóùíîñòü, îí îòíîñèòñÿ ê ñåáå âñ¸ áîëåå îáúåêòèâíî, ïîíèìàÿ, êàê â íèõ ïðîèñõîäèò èñêàæåíèå ðåàëüíîñòè. Ñïîñîáíîñòü ê îáúåêòèâíîìó ðàññìîòðåíèþ àâòîìàòèçìîâ Áåê íàçûâàåò äèñòàíöèðîâàíèåì. Çäîðîâûå ëþäè îáëàäàþò ýòîé ñïîñîáíîñòüþ îòëè÷àòü ñâîè ìûñëè è ìíåíèÿ, ãèïîòåçû è ïðåäïîëîæåíèÿ îò ðåàëüíûõ ôàêòîâ è ñîáûòèé æèçíè, ó íåâðîòèêîâ îíà íàðóøåíà. Êðîìå òîãî, íåâðîòèêè ÷àñòî èìåþò ñêëîííîñòü îòíîñèòü ê ñåáå è íàäåëÿòü ëè÷íîñòíûì ñìûñëîì ñîáûòèÿ, êîòîðûå íå èìåþò ê íèì ïðè÷èííîãî îòíîøåíèÿ.
23395. Когнитивные карты
Психология

Когнитивные карты привлекают внимание психологов, географов, архитекторов к проблемам пространственной ориентации, особенно потому, что пространственные схемы контролируют наше воображение, в принципе и являясь нашим воображением. С пространственной организацией связано большое количество метафор, например: человек "занимает положение", имеет "обширные" или "узкие" знания, изучить вопрос "с другой стороны", "области" и "сферы" знания.
23396. Когнитивные процессы в психологии
Психология
23397. Когнитивные процессы и эволюция
Психология

Эволюционно в филогенезе структуры нейронной сети формировались под воздействием процесса обучения. Средовые факторы вызывали возникновение условных рефлексов и, если факторы действовали достаточно долго, то за счет сокращения времени обучения рефлексы переходили на уровень безусловных и генетически закреплялись в структурах нейронной сети. Формирование нейронной сети при развитии человеческого организма в онтогенезе идет таким образом, что структура длинных аксональных связей генетически жестко регламентирована, а чем короче связи, тем их структура все более определяется свойствами среды [1,2,3]. Многие поведенческие комплексы формируются в нейронной сети на определенном этапе онтогенеза как условные рефлексы с нулевым временем обучения, то есть как безусловные, хотя исторически на каком-то этапе филогенеза они были условными. В животном мире в чистом виде это проявляется, в частности, как явление импринтинга. Мозг человека формируется именно по такому механизму. Поэтому многие поведенческие комплексы содержатся у человека латентно, то есть актуализируются только при наличии определенных средовых факторов. Разные комплексы имеют разные пороги актуализации, поэтому всегда сложно разделить средовую и наследуемую компоненты. Актуализация поведенческих комплексов сопровождается когнитивными процессами, корректировкой модели мира (индивидуального семантического пространства) личности, то есть формированием информационной компоненты. С одной стороны информационные комплексы в этой ситуации являются вторичными структурами человеческого сознания, отбор информационных моделей среды всегда идет в соответствии с генетически наследуемыми избирательными свойствами нейронной сети (пространство генотипов). Получаемые личностью в процессе обучения и деятельности информационные комплексы в случае их дезадаптации вызывают стрессовые состояния, приводящие к появлению социально индуцируемых неврозов.
23398. Когнитивные тесты в оценке персонала
Менеджмент

К наиболее болезненным проблемам тестирования относятся проблемы «обучения» работы с тестами и проблема понимания желательности ответов определенного сорта. Первая проблема обусловлена тем, что в настоящее время с широким распространением санкционированного и несанкционированного доступа к информации по психологическому тестированию для большой части населения стали известны общеупотребительные методики. Дело усугубляется еще и тем, что с распространение компьютерной грамотности и компьютеризированного формата тестирования люди получили самостоятельный доступ к психологическим тестам. Естественно, появилась возможность путем перебора вариантов ответов получать и варианты той или иной интерпретации результатов. Смысл тестирования зачастую теряется настолько, что «наивный» испытуемый при предъявлении первого же пункта теста сообщает название теста и имя его разработчика.
23399. Когнитивный подход в психологии
Психология

Джордж Келли является одним из основателей этого направления. Он считает, что любой человек это исследователь, которые стремиться понять, интерпретировать, предвидеть и контролировать мир своих личных переживаний. И все выводы делаются на основе своего прошлого опыта и строящихся предположений о будущем. Он указывает на то, что хоть объективная реальность и существует, но все же разные люди осознают ее по разному, потому как любое событие можно рассматривать с разных сторон, а людям в свою очередь предоставляется большой выбор возможностей в интерпретации внутреннего мира переживаний или внешнего мира практических событий. Люди, главным образом, ориентированы на будущее, а не на прошлые или настоящие события их жизни. Точка зрения на жизнь преходяща, она редко бывает такой же как была вчера или будет завтра. Также люди обладают способностью активно формировать представление о своем окружении, а не просто пассивно реагировать на него. Келли считал, что «воспринимают мир при помощи четких систем или моделей, называемых конструктами. Личностный конструкт это идея или мысль, которую человек использует, чтобы осознать или интерпретировать, объяснить или предсказать свой опыт. Он представляет собой устойчивый способ, которым человек осмысляет какие-то аспекты действительности в терминах схожести и контраста». Для формирования конструкта необходимы 3 элемента (явления или предмета): два из них должны быть похожими друг на друга, а третий элемент должен отличаться от этих двух. Посему, следует полагать, что все личностные конструкты биполярны и дихотомичны, мышление человека осознает жизненный опыт в терминах черного и белого, а не оттенков серого. Все конструкты имеют два противоположных полюса: полюс сходства отражает, чем похожи два предмета, а полюс контраста показывает, чем эти предметы противоположны третьему элементу. Примерами личных конструктов могут быть «умный - глупый», «мужской - женский», «злой - добрый».
23400. Когнітивний підхід до розвитку психіки
Психология

Історії психології відомо чотири напрямки вивчення стильових феноменів: „когнітивні стилі, стилі лідерства та керівництва, індивідуальні стилі діяльності, стилі життя." Передумовами вивчення стильових феноменів стали уявлення А. Адлера, засновника індивідуальної психології. Саме його вважають основоположником одного із напрямків вивчення - когнітивних стилів. Поняття "стиль" було використане А. Адлером для пояснення індивідуальної своєрідності життєвого шляху особистості індивідуальні деформації в організмі та психіці, а також дефекти соціальних взаємовідносин дитини у сім'ї та поза нею створюють умови для постійного виникнення загрози заниженої або негативної соціальної оцінки. Тому із раннього дитинства створюється особлива індивідуальна стратегія і тактика поведінки, за допомогою якої людина захищається від усвідомлення свої неповноцінності і намагається досягти домінування. А. Адлер звертається до поняття стиль як до "характеристики системи цілей, які ставить перед собою людина, захищаючи свою соціальну повноцінність". Стиль життя індивід не створює, але стиль формується, завдяки властивостям організму та соціальним умовам. Починаючи з Г. Олпорта, поняття "стиль" застосовується для рішення зовсім іншої проблеми, для пояснення єдиного особистісного джерела багатообразності функціональних психічних проявів. Під стилем розуміється характеристика особистості "інструментального порядку" В. Штерна. Г. Олпорт до характеристики особистості відносить "шляхи та прийоми, за допомогою яких забезпечуються мотиви, і ті функціонально-динамічні особливості, за допомогою яких формуються операції". На початку 50-х років ставиться задача більш тісно зближення особливостей особистості та сприймання, які виражаються в необхідності зрозуміти соціальну детермінованість та індивідуальні відмінності в сенсорно-перцептивні організації. Однією із цікавих і багатообіцяючих спроб рішення проблеми особистісної зумовленості психічного у руслі когнітивної психології стало виділення когнітивних стилів, які виступають об'єднуючим початком між мисленням і особистістю, відображаючи міру диференціації афективного від інтелектуального, поєднують у собі індивідуальні відмінності потребнісно-мотиваційного та перцептивного порядку. Поняття когнітивних стилів залучалося для пояснення природи стійких особистісних конструктів у пізнавальній діяльності Основоположниками когнітивно-стильового напрямку вважають таких вчених як Р. Гарднер, Дж. Кляйн, Г. Уткін. Г. Уікіним у 1956 р. було використане поняття стиль для характеристики пізнавальної сфери суб'єкта Цей напрямок продовжує своє існування і сьогодні. Дослідниками виділено більш ніж 20 різних стильових конструктів. Разом з тим, визначаються і загальні відмінні ознаки: стиль є інструментальна характеристика перцептивної та інтелектуальної діяльності людини; він стійкий у часі і в різних ситуаціях; стиль відображає якісну своєрідність психічної діяльності Найбільш поширеним та найбільш визнаним є визначення німецького психолога Г. Ютауса Когнітивні стилі - це гіпотетичні конструкти для позначення переваги використовування людиною способів сприйняття, мислення та дій Когнітивні стилі та їх параметри виділяють в залежності від того, чи беруться за основу особливості сприйняття, формування понять, класифікації, прийняття рішення чи проблемне мислення. Перша підстава для класифікації - дифференційованість від поля сприйняття. У психології "поле" - сукупність переживань суб'єктом актуальних збудників його активності; характеризується поведінка суб'єкта у тій чи іншій ситуації в залежності від прийнятої ним орієнтації. Поняття "диференційованість поля було введене Г. Уткіним, та визначене, як біполярна якість особистості, яка може варіювати у межах від полезалежності до поленезалежності. Ним були виділені полезалежний (глобальний, залежний від даного поля сприйняття) га поленезалежний (незалежний від даного поля сприйняття) когнітивні стилі. Визначення залежності-незалежності від поля було сформульоване Г. Уіткіним та його групою під час вивчення особливостей організації сприйняття у людей із різними індивідуально-психологічними характеристиками. Конструкт полезалежності оснований на гіпотезі про психологічну диференціацію. Суть даної гіпотези полягає у тому, що психологічні системи індивідуальності людини, розвиваючись, приймають вигляд все більшої прогресивної диференціації (другими словами, все більш структуризуються та впорядковуються). Цей процес у свою чергу призводить до збільшення артикульованості сприйняття, тобто до посилення здібності людини аналізувати та структуризувати свій життєвий досвід. Згідно із поглядами Г. Уіткіна та його групи, психологічна диференціація пов'язана із такими ж процесами в інших психологічних структурах, взаємопов'язаних із нею. Таким чином, психологічна диференціація у декількох областях відображаються у степені артикульованості суб'єкта. Полезалежність - поленезалежність, перш за все, відображає міру поєднання особистісних та пізнавальних параметрів індивіда Діагностується ступінь полезалежності за допомогою тестів вміщення фігур (ТВФ), які були розроблені Г. Уіткіним та його співавторами. У цих тестах від респондента вимагається відшукати деяку просту фігуру на пред'явленому малюнку більшої чи меншої складності. Існують індивідуальна форма тесту "Вміщені фігури" та групова форма тесту. Друга підстава для класифікації - тип реагування. Відносно типу реагування виділяється рефлексивний та імпульсивний когнітивні стилі. Рефлективність-імпульсивність розуміється як стійка тенденція суб'єкта показувати у ситуації невизначеності повільну реакцію, при більш підготовленій відповіді, або швидку реакцію при меншому ступені дослідження стимульного поля, і, як наслідок, більшою кількістю помилок.] Рефлексивність-імпульсивність охоплює тенденцію до рефлексії у процесі прийняття рішення при дуже складних умовах, а саме: коли декілька можливих альтернатив складають основу для вибору однієї, найбільш ймовірної. Вперше у американській психологічній літературі когнітивний стиль "рефлексивність-імпульсивність" був описаний у працях Джорджа Кагана Дане поняття було введене для розведення індивідуальних особливостей поведінки при вирішенні задач. Найбільш кращим матеріалом для дослідження цього стилю стали завдання, які дозволяють легко розкрити стратегію респондента у процесі прийняття рішення, серед множини даних Визначення змінної "рефлексивність-імпульсивність" втілюється в більшості випадків за допомогою тесту встановлення відповідності, який був розроблений Д. Каганом. У даному тесті респондент повинен порівняти контурне зображення знайомого йому предмета із шістьма схожими на нього малюнками та знайти ідентичне зображення. Вимірюється латентний час правильної відповіді та фіксується кількість помилкових рішень. Третя основа для класифікації - особливості сприйняття та уявлень, яка описується параметром "ригідність". Ригідність - це ускладнення у зміні наміченої суб'єктом програми діяльності в умовах, об'єктивно вимагаючи їх перебудови. Когнітивна ригідність полягає у труднощах перебудови сприйняття та уявлень у зміненій ситуації. Ригідність - це міра здібності суб'єкта перемагати інтерферуючі фактори і орієнтуватися на них у реалізовуючих способах дій. Рівень ригідності, яка проявляється суб'єктом, зумовлюється взаємодією його особистісних якостей і характером соціального середовища, включаючи ступінь" складності задачі, її зацікавленості для нього (суб'єкта), наявність небезпеки, монотонність стимулу Четверта підстава для класифікації - когнітивна диференційованість. У залежності від когнітивної диференційованості виділяють параметри "простота-складність". У основі виділення даного стилю лежить концепція "особистісних конструктів" Дж. Келлі (відомий американський психолог). Суть даної концепції полягає у тому, що організація психічних процесів особистості визначається тим, як вона конструює майбутні події. Людина трактується як дослідник, який постійно будує свій образ дійсності за допомогою індивідуальної системи категоріальних шкал - особистісних конструктів - і висуває гіпотезу про майбутні події на основі свого образу дійсності. Не підтвердження цих гіпотез призводить до більшої чи меншої перебудови системи особистісних конструктів, яка дозволяє збільшити адекватність послідуючих суджень. Когнітивна складність - міра понятійної диференціації, багатообразності і впорядкованості категорій, які застосовуються для класифікації об'єктів зовнішнього світу і соціального оточення. Когнітивна складність визначається кількістю основ для класифікацій, якими індивід свідомо чи несвідомо користується при диференціації об'єктів будь-якої змістової області. Діагностується за допомогою методики репертуарних решіток, розробленої Дж. Келлі П'ята підстава для класифікації - особливості побудови класифікації на її основі виділяється когнітивний стиль "узагальненість категорій" із параметрами - "глобальне-специфічне". Поняття "глобальне-специфічне" було введене Р. Гарднером, відомий американський психолог. Узагальненість категорій відображає детальність катетеризації і описується як широкий або вузький "діапазон еквівалентності". Індивіди характеризуються спектром еквівалентності, якщо поділяють знайомі об'єкти на більше число груп малого об'єму, відповідно індивіди характеризуються широким спектром еквівалентності, якщо створюють меншу кількість груп більшого об'єму. Перевага більшої чи меншої узагальненості категорій спостерігається у розумінні значень слів та в оперуванні поняттями, у феномені константності форми, величини та освітленості, а також у здібності відрізняти людей один від одного у процесі сприйняття та диференційовано їх оцінювати. Діагностуються методиками та класифікацією. Шоста підстава для класифікації - концептуалізація, яка описується параметрами "абстрактність-конкретність". "А6ярактшсть-конкретшсть" розглядається як рівні концептуальної диференціації. Поняття концептуальної диференціації ввели Г. Шродер та його колеги. Воно описує рівень абстрагування при сприйнятті та інтегративну складність мислення. При конкретній концептуалізації інформація сприймається в жорсткій просторово-часовій прив'язаності до джерела, вміщуються у наглядні, відносно нерухомі схеми, що може вести до її огрубілості та спотворення. На протилежному полюсі - при абстрактній концептуалізації - інформація переробляється у відповідності із широкими ієрархічними правилами зв'язку, включається в більш загальні понятійні системи і як наслідок, є більш доступною для використання. Абстрактність є необхідною умовою категоризації. За її допомогою формуються узагальнені образи дійсності, які дозволяють виділити в ній значимі для діяльності зв'язки та відношення об'єктів, відгородивши їх від інших. Діагностуються методиками на узагальнення. Таким чином, психологи виділяють різні когнітивні стилі та їх параметри, в залежності від того, як підстава лежить в основі класифікації. Дослідниками виділено та теоретично обґрунтовано шість підстав, на основі яких виділено когнітивні стилі: диференційованість поля, тип реагування, ригідність, когнітивна диференційованість, особливості побудови класифікації, концептуалізація. Найбільш теоретично обґрунтовані і набули найбільше визнання когнітивні стилі, які були виділені на основі диференційованості поля та типу реагування. При дослідженні когнітивних стилів "полезалежність поленезалежність" зарубіжні дослідники відмітили, що ступінь залежності від поля сприйняття - суттєвий момент, який визначає структуру, та направленість психічних процесів. Використання особистістю внутрішніх референтів (орієнтація на себе) свідчить про незалежність від поля оточення, впливу зовні. Ця незалежність однозначно виражається у перевазі аналізу як сприйняття, так і в мисленні; тут вона виступає як загальна характеристика відображення всіх рівнів дійсності, являє собою вміння людини розкласти той, чи інший предмет (ситуацію) на окремі частини, згідно з умовами задачі. Аналогічно розглядається полезалежність, в основі якої лежить недостатнє вичленення "Я" від "не-Я", як наслідок - використання зовнішніх референтів (орієнтація на оточення), що втілюється в "синтетичності" та синкретичності пізнавальної сфери суб'єкта Синтетичність однаково (без змін) проявляється від сприйняття до мислення; вона рівнозначна оперуванню складними, склеєними поняттями чи образами, у невмінні виділити компоненти структури пред'явленого стимулу. Полезалежність - поленезалежність звично розглядається у якості "пронизуючої" характеристики, яка пронизує усі рівні психічного розвитку. Це підтверджують кореляційні відношення між залежністю - незалежністю і самооцінкою особистості, рівнем її інтелектуального розвитку і т.д. Стійкі відмінності у переважаючих перцептивних стратегіях тягнуть за собою і відмінності у навчальній діяльності. Поленезалежні люди вчаться у цілому краще, ніж полезалежні. Особливо вірогідна перевага у випадках завдань, тісно пов'язані із сприйняттям, які базуються на наглядному уявленні матеріалу та потребуючих тонких сенсорних відмінностей. Гуднау робить висновок, що незалежні від поля індивіда включаються у процес навчання скоріше як його активні учасники, ніж глядачі. Тому в ефективності навчання незалежних від поля суб'єктів ведучу роль відіграє у них наявність внутрішньої мотивації. Навчання ж поле залежних суб'єктів є більш ефективним у ситуаціях негативного підкріплення. Особливості сприйняття, які переважають у суб'єкта є індивідуально-типовими, але одночасно з цим залежать відвіку індивіда Постулювалося збільшення поленезалежності із віком. Найбільш точні дані були отримані у лонгітюдному дослідженні двох груп, одна з яких спостерігалась із 8 до 13 років, а друга із 10 до 24 років. Було зафіксовано зростання незалежності поля 17 років. У подальшій роботі ця змінна залишалась на місці. При цьому індивідуальна ступінь полезалежності є на диво стабільною: хто сприймав полезалежно у 10 річному віці, зберігає цей тип сприйняття і в 24 роки. Дана закономірність є справедливою і для інших параметрів когнітивного стилю: їх вираженість змінюється на протязі онтогенетичного розвитку, але залишається на рідкість стабільною у кожної даної людини. При вивченні когнітивного стилю рефлексивність - імпульсивність експериментальне було показано, що ті люди, які відповідають дуже швидко, багато помиляються (імпульсивність), в той час коли ті респонденти, які використовують паузи для пошуку альтернативи, частіше праві у відповіді. Суб'єкт із вираженою імпульсивністю бажає швидкого успіху, після того, як прочитає завдання одразу дає відповідь, але майже завжди невірну. Суб'єкти, що використовують у процесі пізнання рефлексивні стратегії (надалі будемо умовно їх називати "рефлексивними") навпаки намагаються не допускати помилок. Вони довго думають над завданням, розглядаючи можливі рішення. Рефлексивні індивіди тільки після цього дають відповіді. Каган, Пірсон довели, що за час відповіді тексту прямо пов'язаний із кількістю окремих поглядів на фігури. Чим більший час відповіді, тим більше окремих поглядів на стандарт і варіант. "Рефлексивні" респонденти більш точно оцінюють стимули. Драйк довів, що рефлексивні респонденти послідовно збирають більше інформації про стимули перед відповіддю Другі дослідники підтвердили ці висновки та описали специфічні стратегії (скануючі), які використовують у своїй пізнавальній діяльності рефлексивні респонденти та респонденти із вираженою імпульсивністю (на далі імпульсивні").

Blog

Информация