Geum.ru

Курсовой проект

  • 18181. Понятия библиотечно-информационной среды
    Педагогика

    Графа "Заметки библиотекаря" - это, по существу, определенный итог руководства чтением отдельного читателя за конкретный отрезок времени и размышления, выводы о направлениях дальнейшей работы. - Записи в эту графу формуляра каждого читателя необходимо производить, предварительно проанализировав общие сведения о читателе, соотнеся их с данными о мотивах выбора литературы ("Спрос", "Причина спроса"), о содержании и разносторонности чтения (выдача за определенный отрезок времени), о критериях оценки различных видов и жанров литературы ("Отношение к прочитанному"). Сюда же нужно записывать сведения о влиянии (или его отсутствии) семьи, школы, сверстников на чтение данного читателя, об его участии (или неучастии) в различных массовых мероприятиях библиотеки, о содержании выбора литературы из других источников (домашняя библиотека, школьная, библиотеки друзей, сверстников и др.).

  • 18182. Понятия и виды ценных бумаг
    Экономика

    Существует возможность выпуска ценных бумаг в бездокументарной форме. Это означает лишь то, что фиксация прав производится не при помощи составления документа (запись информации на бумажном носителе посредством наложения грифа), а с помощью средств электронно-вычислительной техники (запись информации на электромагнитном, оптическом, полупроводниковом носителях, требующая специальных технических устройств для ее записи и прочтения). Утрата информации, находящейся не на бумажном носителе, равно как и самого носителя, возможна, и ее восстановление представляет собой отдельную проблему. Эта проблема как техническая, так и юридическая, она тесно связана с уровнем современных технологий и их новизной. Для передачи прав при указанном способе их фиксации требуется обязательное обращение к лицу, которое произвело их фиксацию. Эти обстоятельства приводят к тому, что на практике в бездокументарной форме выпускаются ценные бумаги либо составляющим предмет массовых эмиссий (акции, облигации и иные), либо обращающиеся на ограниченных «площадках - в рамках определенных компьютерных сетей (инструмент игры на бирже опцион или государственные краткосрочные облигации ГКО), которые при выпуске на бумажном носителе приняли бы вид именных по форме ценных бумаг. Действительно, трудно себе представить бездокументарный вексель или чек, коносамент, банковскую книжку на предъявителя и т.д. С развитием фондового рынка, неизбежным началом широкого выпуска облигаций на предъявителя и разрешением выпуска акций на предъявителя ценных бумаг в виде бумажных документов станет больше, поскольку это более простой и дешевый способ, чем развитие сети депозитариев по все России, связанных современными средствами коммуникации. В дальнейшем речь пойдет об утрате ценной бумаги, выпущенной на бумажном носителе.

  • 18183. Понятия и классификации музеев на примере наиболее известных музеев Франции
    Культура и искусство

     

    1. Абеляшева, Г.В. Фонтенбло. Во-ле-Виконт. Версаль / Г.В. Абеляшева. М.: Искусство, 1995. 226 с.
    2. Аксёнова, М. Музеи мира / М. Аксёнова, О. Елисеева, Т. Евсеева. М.: Мир энциклопедий Аванта+, 2007. 184 с.
    3. Брежнева, А.Ф. Королевский замок Фонтенбло: Альбом / А.Ф. Брежнева. М.: Астрель, 2004. 148 с.
    4. Брунов, Н. Дворцы Франции XVII и XVIII веков / Н. Брунов. Ленинград: Изд-во всесоюзной академии архитектуры, 1938. 256 с.
    5. Гоинг, Лоренс. Живопись Лувра / Лоренс Гоинг. Нью-Йорк: Стюарт, Тэбори&Чанг,1997. 432 с.
    6. Грицкевич, В.П. История музейного дела до конца XVIII века / В.П. Грицкевич; Санкт-Петербург.гос. ун-т культуры и искусств. 2-е издание, исправленное и дополненное. Спб.: Спб ГУКИ, 2004. 408 с.
    7. Грицкевич, В.П. История музейного дела конца XVIII начала XX века / В.П. Грицкевич; Санкт-Петербург.гос. ун-т культуры и искусств. 2-е издание, исправленное и дополненное. Спб.: Спб ГУКИ, 2007. 336 с.
    8. Ионина, Н.А. 100 великих музеев / автор-составитель Н.А. Ионина. М.: Вече, 1999. 508 с.
    9. Калитина, Н,Н. Музеи Парижа / Н.Н. Калитина. М.: Искусство, 1986. 238 с.
    10. Кеменов, В.С.Художественное наследие и современность. От Леонардо да Винчи до Рокуэлла Кента (Сборник статей) / В.С. Кеменов. М.: Изобразительное искусство, 1989. 320 с.
    11. Конькова, Е.А. Версаль / автор-составитель Е.А. Конькова. М.: Вече, 2002. 134 с.
    12. Лысикова, О.В. Музеи мира: учебное пособие к интегрированному курсу «Музеи мира» / О.В. Лысикова. 3-е издание. М.: Флинта: Наука, 2007. 128 с.
    13. Максаковский, В.П. Всемирное культурное наследие / В.П. Максаковский. М.: Агентство «Издательский сервис» «Логос», 2002. 258 с.
    14. Мосин И.Г. Всё о музеях мира / И.Г. Мосин. СПб.: СЗКЭО «Кристалл». М.: Оникс, 2007. 176 с.
    15. Розенблюм, Роберт. Живопись. Музей дОрсэ / Роберт Розенблюм. М.: Международная книга, 1998. 468 с.
    16. Серюльяс, Морис. Крупнейшие музеи мира. Лувр / Морис Серюльяс. Астрель, 1998. 376 с.
    17. Строгов, Мишель. ЛеПтиФюте. Путеводители XXI века, века культуры и туризма / Мишель Строгов, Доминик Озиас, Пьер-КристианБроше. М.: Авангард, 1994. 182 c.
    18. Фезер, Томас. Сокровища человечества. Памятники истории, культуры и природные заповедники под охраной ЮНЕСКО / Томас Фезер. М.: БММ АО, 1997. 164 с.
    19. Юренева, Т.Ю. Музееведение / Т.Ю. Юренева. М.: Академический проект, Трикста, 2004. 486 с.
    20. Юренева, Т.Ю. Художественные музеи Западной Европы: История и коллекции: Учебное пособие / Т.Ю. Юренева. М.: Академический проект; Трикста, 2007. 338 с.
    21. География туризма: учебник / кол. Авторов; под ред. А.Ю. Александровой. М.: КНОРУС, 2008. 592 с.
  • 18184. Понятия и элементы политической системы
    Политология
  • 18185. Понятия международного права
    Юриспруденция, право, государство

    7. принцип наибольшего благоприятствования. Является важнейшим началом международного торгового общения. Хотя этот принцип зафиксирован в ряде двусторонних торговых договоров различных стран мира, он нашел отражение в таких многосторонних актах, как Гаванский устав МТО 1948 г. и Генеральное соглашение о тарифах и торговле (ГАТТ) 1947 г. Следует также отметить, что современная практика международных торговых отношений стран, относящихся к капиталистической системе, дает многочисленные примеры грубого нарушения принципов наибольшего благоприятствования и взаимной выгоды. Существование неравноправных договоров, преференциальных систем, действие в международной торговле так называемых «ножниц цен», дискриминационная политика замкнутых экономических группировок типа ЕЭС все это ущемляет интересы малых стран, ставит их в неравноправное положение и ведет к прямому ограблению империалистическими державами. Конференция потребовала от развитых стран «устранять барьеры и прочие ограничения, которые препятствуют торговле и потреблению товаров развивающихся стран»; она отметила, что социалистические страны и, в частности, Советский Союз осуществляют целый ряд мероприятий, направленных на резкое увеличение импорта сырья, полуфабрикатов и готовых изделий из развивающихся стран, в то время как развитые капиталистические страны чинят всяческие препятствия на пути расширения импорта из этих стран, и призвала оказывать содействие интеграции и расширению внутрирегиональной и межрегиональной торговли развивающихся стран как важного фактора развития международной торговли. Новой нормой является также положение, провозглашающее недопустимость неблагоприятного воздействия, которое оказывает на международную торговлю деятельность экономических группировок развитых стран. Эти требования были выдвинуты развивающимися странами в целом ряде документов, принятых на региональных конференциях в Альта-Грасиа, Аддис-Абебе, Маниле, Ниамее и Тегеране, состоявшихся до Женевской конференции ООН по торговле и развитию. Эти положения содержались и в «Принципах международных торговых отношений и торговой политики» документе, представленном на данной конференции социалистическими странами. Из анализа принципов, принятых на Женевской конференции, видно, что в основном это либо общепризнанные принципы международного права, либо положения, вытекающие из этих принципов и развивающие их. И в том, и в другом случае их юридическая обязательность для государств бесспорна, поскольку действие общепризнанных норм международного права распространяется на всю совокупность международных отношений, включая и торговые. Тот факт, что отдельные развитые капиталистические страны голосовали на конференции против некоторых из этих принципов или воздержались, ни в коей мере не освобождает их от обязанности соблюдать эти принципы, так как они относятся к общему международному праву jus cogens. Конференция, естественно, не могла, да это и не входило в ее задачу, выработать конкретные международно-правовые нормы, регулирующие все многообразие вопросов, связанных с осуществлением международной торговли. Однако, она разработала и приняла основополагающие нормы, которыми должны руководствоваться государства в международном торговом общении. «Принципы Женевы» являются тем сводом общих правил, которые должны лечь в основу международного торгового права, к разработке которого в настоящее время приступает Комиссия ООН по праву международной торговли. Подчеркивая всю важность принципов международного торгового общения, принятых в Женеве в 1964 г., нельзя не отметить и некоторых недостатков, которые имеются в документе, провозгласившем эти принципы. К числу существенных недостатков, на которые указала советская делегация при подписании Заключительного акта Конференции ООН по торговле и развитию, относятся неточность, расплывчатость формулировок некоторых принципов, вследствие чего они звучат скорее как пожелание, а не как обязательные для государств международно-правовые нормы, что, однако, не влияет на юридическую силу «Принципов Женевы» важнейшего источника международного торгового права. Необходимость дальнейшей конкретизации принципов международного права, относящихся к регулированию международной торговли в направлении заключения многосторонних договоров, конвенций, имеет большое значение для того, чтобы в международной торговле утвердился прогрессивный правопорядок. Первым шагом в этом направлении после создания ЮНКТАД явилось подписание в Нью-Йорке в июле 1965 г. Конвенции, касающейся транзитной торговли стран, не имеющих выхода к морю. Принципы, признающие право внутриконтинентальных стран на свободный доступ к морю и льготный режим транзита через другие страны при осуществлении ими этого права, зафиксированные в «Принципах Женевы», были включены в преамбулу вышеуказанной конвенции и детализированы в ее тексте.

  • 18186. Понятия формы и признаки множественности преступлений
    Юриспруденция, право, государство

    Совокупность, указанная в ч.1 ст. 17 УК РФ в науке и правоприменении называют реальной совокупностью. Реальная совокупность это совершение двух или более преступлений, предусмотренных различными статьями или частями стаей УК, если не за одно из которых лицо не было осуждено21. Например, лицо, осуществившее побег из-под стражи (за нарушение меры уголовно-процессуального пресечения), совершило кражу с незаконным проникновением в жилище, при этом ему слали, известны сведенья о том, что хозяин квартиры является офицером милиции «внедрённый» в преступную банду. Бежавший из-под стражи угрожает милиционеру, которого он обокрал, о том что, если он ему не заплатит денежную сумму в размере двести пятьдесят тысяч сот рублей, то он сообщит об том, что стало ему известно одному из участников банды. В названном примере субъект совершает несколько единичных преступления, охватываемых различным умыслом. Суд обязан квалифицировать действия преступника по следующим статьям УК РФ: ст. 313 (побег из-под стражи), п. «б» ч.2 ст.158 (кража, совершённая с незаконным проникновением в помещение), а также п. «г» ч.2 ст.163 (вымогательство, совершённая в крупном размере) со ссылкой на ст. 69.

  • 18187. Понятия, виды и признаки правовых актов управления
    Юриспруденция, право, государство

    а) наличие таких договоров ставится под сомнение, ибо договорные связи не могут возникнуть между субъектами управленческих отношений. В концептуальном плане убедительность этого возражения подтверждает достаточно распространенное применение публичных договоров в конституционном праве; производными от них могут рассматриваться некоторые договорные связи (соглашения), возникающие в управленческой сфере; б)административные договоры возможны, перспективны, уже предусматриваются нормативными правовыми актами и используются в управленческой практике. Данная точка зрения представляется конструктивной, опирающейся на большой научный и практический потенциал. Однако сущность административного договора, его признаки и разновидности до сих пор остаются актуальными научными проблемами. Мнения сторонников этой точки зрения расходятся по многим, в том числе ключевым, вопросам теории административного договора. Была предпринята необоснованная попытка решить эту проблему путем механического отнесения к административным договорам, прямо признанным законодательством гражданско-правовым договорам (например, перевозки пассажиров городским транспортом, подрядных договоров на выполнение строительных работ). Среди прочих аспектов в ранг дискуссионных возведено предложение о замене термина "договор" термином "соглашение", будто бы точнее выражающим связи между субъектами горизонтальных управленческих отношений. Однако в филологическом и, как правило, в юридическом значении указанных терминов нет принципиальных различий: договор соглашение, соглашение договор: такое соотношение между этими понятиями юридически отражено в гражданском и трудовом законодательстве; его следует признать по своему смысловому значению инвариантным, однозначным для всех отраслей права, если иное специально не оговорено в законе. Но в таком случае различие между договором и соглашением будет юридическим, условным, а признаки их формального разграничения должны быть обязательно закреплены в нормативных правовых: актах компетентных органов государственной власти. Попытка такого подхода к решению подобного вопроса отражена в ФЗ от 4 июня 1999г. "О принципах и порядке разграничения предметов ведения и полномочий между органами государственной власти и органами государственной власти субъектов РФ". В нем договор признан правовой формой разграничения предметов ведения и полномочий между указанными органами; соглашение правовой формой передачи органами исполнительной власти этих уровней друг другу осуществления части своих полномочий. Имеется немало свидетельств того, что связи договорного типа встречались ранее, немало их примеров в современной государственно-управленческой практике. Иными словами, административные договоры реальность, более того, имеются социально-экономические и государственные предпосылки для расширения использования их в управленческой деятельности.

  • 18188. Понятия, сущности, функционирования политических партий в зарубежных странах
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Федеральный закон "О политических партиях" принят Государственной Думой 21.06 01,одобрен СФ 29.06.01, подписан Президентом РФ 11.07.01 - ст.3 // Российская газета. - 2001. 14 июля.
    2. Мексиканский Федеральный закон о политических организациях и избирательном процессе, от 1977 года
    3. Конституция республики Болгария, от 13.07.1991
    4. Конституция ФРГ, от 23 мая 1949 года
    5. Конституция Японии от 03.05.1947
    6. Баглай М.В. Конституционное право Зарубежных стран. Учебник для студентов юридических вузов и факультетов.-М. Норма-Инфра-М, 2005.
    7. Бекназар-Юзбашев Т.Б. Партии в буржуазных политико-правовых учениях. М.: Форум, 1988.
    8. Дегтярев А. Основы политической теории. М., 2002
    9. В.В.Маклаков. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие/ 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Волтерс Клувер, 2003
    10. Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран. - М.: Белые львы, 2008.
    11. Страшун Б.А. "Конституционное (государственное) право зарубежных стран. - Москва, 2000 Т.1-2
  • 18189. Понятия: документ, управленческий документ
    Разное

    Список использованной литературы

    1. Андреева В.И. Делопроизводство. Изд. 6-е, перераб. и доп. М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000 - 187 с.
    2. ГОСТ Р 6.30-2003 Унифицированные системы документации. Унифицированная система организационно-распорядительной документации. Требования к оформлению документов. М.: Издательство стандартов, 2003.
    3. Документы и делопроизводство: Справочное пособие /Т.В. Кузнецова, М.Т. Лихачев, А.Л. Райхцаум, А.В. Соколов: Сост. М.Т. Лихачев. М.: Экономика, 1991 - 271 с.
    4. Кузнецова Т.В. Делопроизводство (Документационное обеспечение управления). М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1999 - 818 с.
    5. Ларин М.В. Управление документацией в организациях: проблемы истории и методологии//Делопроизводитель 2003 - №2.
    6. Марков В.Н. Справочник по делопроизводству. Санкт Петербург, "Альфа", 2002.
    7. Организация работы с документами: Учеб. /В.А. Кудряев, И.К. Корнеев, Г.Н.
    8. Санкина Л.В., Вялова Л.М., Шатина Н.В. Современные правила оформления управленческих документов. М.: УИЦ при Государственной налоговой инспекции по г. Москве, 1998 - 91с.
    9. Составление и оформление служебных документов. Практическое пособие для коммерческих фирм, общественных организаций и государственных структур./Под ред. проф. Т.В. Кузнецовой, изд. 2-е. М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-синтез», 1999 - 224с.
    10. Стенюков М.В. Документы. Делопроизводство: Практ. пособие по документационному обеспечению. 3-е изд., доп. и перераб. М.: ПРИОР, 1999 - 144с.
  • 18190. Поняття "Консорції" в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
    Экология

     

    1. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Навч. посібник. К.: Либідь, 2002. 346 с.
    2. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього природного середовища: навчальний посібник. Суми, 2002. 284 с.
    3. Гайнріх Д., Гергт М. Екологія. - К.: Знання-прес, 2001. 287 с.
    4. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". - К., 1990.
    5. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології. К.: Каравела, 2006. - 368 с.
    6. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. К.: Вища школа, 2003. 358 с.
    7. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч.посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. 416 с.
    8. Кучерявий В.П. Екологія. Львів: Світ, 2001. 500 с.
    9. Новиков Г.А. Основи общей экологии. Л., 1979. 286 с.
    10. Новиков Ю.В. Природа и человек. М.: Просвещение, 1991. 223 с.
    11. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек. - М.: ФАИР, 1998. - 320 с.
    12. Одум Ю. Экология. В 2 т. - М., 1986., Т 1. 328 с., Т.2. 376 с.
    13. Одум Ю. Экология. В 2 т. - М., 1986., Т.2. 376 с.
  • 18191. Поняття візуального в культурі
    Культура и искусство

     

    1. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М., 1974;
    2. Арнхейм Р. Кино как искусство. М., 1960;
    3. Боленков А. Медиа-арт как феномен современной культуры, // Социс, 2001. №8 С. 26-31;
    4. Вартофский М. Восприятие, репрезентация и формы деятельности на пути к исторической эпистемологии // Модели. Репрезентация и научное понимание М. , 1988;
    5. Визуальная антропология и визуальная культура: cб. ст. в 2 ч. / сост. С.Г. Колесниченко, Е.В. Александров. М.: РГБ, 2002. 132 с.;
    6. Визуальная культура ХХ века и проблемы современного образования : материалы междунар. молодеж. науч.-практ. конф. / ред.: В.В. Устюгова. Пермь : Перм. гос. пед. ун-т, 1999. 395 с.;
    7. Вирильо П. Машина зрения. М.: Наука, 2004. 140с.;
    8. Вульф К. Антропология: История, культура, философия. Спб, 2008;
    9. Генис А. Гипертекст - машина реальности // Иностранная литература. 1994. № 5;
    10. Генис А. Глаз и Слово // Иностранная литература. 1995. № 4;
    11. Дроздов А. Ю. «Агрессивное телевидение»: социально-психологический анализ феномена // Социс. 2001. №8;
    12. Енциклопедія постмодернізму. За ред..Ч.Е.Вінквіста та В.Е.Тейлора. Пер. з англ. В.Шовкун.Наук. ред.О.Шевченко.К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2003;
    13. Ерасов Б.С. Социальная культурология.//Б.С.Ерасов. М., 2000;
    14. Захаров А.В. Традиционная культура в современном обществе// социологические исследования.2004.№ 7;
    15. Кассирер Э. Идея и образ.// Избранное. Опыт о человеке. М.,1998;
    16. Керлот Х.Э. Словарь символов - М., 1994
    17. Колосов А. В. Визуальная культура: опыт социальной реконструкции. Монография. М.: Прометей, 2004;
    18. Костина А.В. Народная, элитарная и массовая культура в современном социокультурном пространстве: структурно-типологический подход// Обсерватория культуры.2006. № 5- с.99-100;
    19. Коул М. Культурно-историческая психология: Наука будущего М.,1997;
    20. Лакан Ж. Телевидение. М., 2000;
    21. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. М., 1992;
    22. Лотман Ю, Цивьян Ю. Диалог с экраном. Таллинн: «Александра», 1994;
    23. Максимова С. В. Творчество: созидание или деструкция? Монография. М.: Академический проект, 2006;
    24. Мерло-Понті М. Око і дух. М., 1992;
    25. Полуэхтова И. Штрихи к портрету // Искусство кино, 1997. № 1;
    26. Принцип визуализации в истории культуры. Сборник материалов научно-теоретического семонара посвященного памяти Андрея Такровского. Под общ. ред. И.Ю.Добродеева. Шуя, 2007;
    27. ПушонковаО.А. Візуальне сприйняття: нове мистецтво і нова наука// Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Запоріжжя: ЗДІА, 2003. Випуск14. С. 138 146;
    28. ПушонковаО.А. Естетика фрагмента у візуально-культурних парадигмах ХХ століття// Вісник Черкаського університету. Серія: філософія. Черкаси, 2003. Випуск51. С.108117;
    29. ПушонковаО.А. Криза репрезентації у візуальних мистецтвах у контексті теоретичної спадщини І.Канта// Вісник Черкаського університету. Серія: філософія. Черкаси, 2004. Випуск 56. С. 8088;
    30. ПушонковаО.А. Візуальне мислення у контексті культурно-історичного підходу// Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків: ХДАДМ, 2003. №1. С. 3 10;
    31. Розин В. М. Визуальная культура и восприятие. Как человек видит и понимает мир. М.: КомКнига, 2006;
    32. Соколов Н. Н. Общество и телекоммуникационная инфраструктура - технократический подход. Сборник статей «Телекоммуникации и новые информационные технологии», Международная Академия Информатизации. М., 1998;
    33. Турчин В. Образ двадцатого...В прошлом и настоящем. М.: Прогресс-Традиция, 2003. 648 c.;
    34. Усманова А. Визуальный поворот и гендерная история // Гендерные исследования, 2000. № 4. С. 149-176;
    35. Усманова А. Репрезентация как присвоение: к проблеме существования Другого в дискурсе // Топос, 2001. №4. С. 50-66;
    36. Хайдеггер М. Время картины мира // Время и бытие. М., 1993;
    37. Эстетика: Словарь / Под общ. ред. А.А. Беляева и др. М., 1989;
  • 18192. Поняття доходу підприємства, сфера його практичного застосування та обчислення
    Экономика

     

    1. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. Для сам ост. Вивчення дисципліна. 2-ге вид., випр. і доп./ Азаренкова Г.М. Журавель Т.М., Михайленко Р.М. К.: Знання-Прес, 2006. 287 с.
    2. Аналіз прибутків підприємств.//В кн.: Мельник В.М. Основи економічного аналізу./ Мельник Віктор Михайлович К.: Знання, 2008. с. 96-104.
    3. Аналіз прибутковості та рентабельності.//В кн..: Андрєєва Г.І. Економічний аналіз./Андрєєва Галина Ігорівна К.: Знання. 2008.-с.194-211.
    4. Аналіз прибутковості та рентабельності.//В кн.: Економічна статистика./За ред. Моторина Р.В./Моторина Романа Володимировича. К., 2005.-с.314-320.
    5. Аналіз рентабельності діяльності підприємств.//В кн.: Мельник В.М.Основи економічного аналізу./ Мельник Віктор Михайлович. К., 2008.- с.104-110.
    6. Аналіз рентабельності.//В кн.: Каразін В.А., Савицька О.М. Економічний аналіз. практикум. К.: Знання, 2007.- с.174-175.
    7. Березін О.В. Економіка підприємства: Навч.посіб./ О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. К.: Знання, 2009. 390 с. (Вища освіта ХХІ століття).
    8. Білик М. Оцінка та вибір фінансово-економічних моделей прогнозування прибутку підприємства. //Форм-ня ринк. відн. в Укр.. 2008. - №5. с.7-10.
    9. Болюх М.А. Економічний аналіз: Навч.посібник/ М.А.Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.:КНЕУ, 2003. - 556 с.
    10. Глазунов М. Финансовый анализ в управлении доходами предприятия.//Финансы. 2005.- №3. -с. 54-57.
    11. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності.//Бух. облік та аудит. 2009.- №8. с.43-55.
    12. Грачова Р. Доходи, витрати та фінансові результати. Бух. облік Нова бухгалтерія//Спец. дод. до тижня. «Дт-Кт». 2004. - №25. с.130.
    13. Грещак М.Г. заг. Ред.. С.Ф. По кропивного. Вид. 2-ге, перероб. Та доп./ М.Г. Грещак, В.М. Колот, та ін. К.: КНЕУ, 2001 528 с.
    14. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. 3-тє вид., стер./ Гриньова В.М., Коюда В.О К.: Знання-Прес, 2006. 423 с. (Вища освіта ХХІ століття).
    15. Дерій В. Проблеми обліку витрат і доходів підприємства та перспективи їх вирішення в Україні//Бух. облік і аудит. 2008.-№4.-с.7-11.
    16. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р №996 XIV.
    17. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про підприємництво” від 22 лютого 2000р.
    18. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991р.
    19. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р.
    20. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992р.
    21. Зінченко О. Показники і критерії якості прибутку підприємства та етапи його використання//Акт. Пробл. ЕК-ки. 2009.-№7. с.106-111.
    22. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник.- 2- ге вид., перероб. і доп./ Коваленко Л.О., Ремньова Л.М - К.: Знання, 2005-485 с.
    23. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник.- 3-тє вид., випр. і доп./ Коваленко Л.О., Ремньова Л.М К.: Знання, 2008. 483 с. (Вища освіта ХХІ століття).
    24. Короткевич О. Рентабельність господарської діяльності підприємств: структура, рівень, динаміка.//Еко-ка і прогнозування. 2008.-№3 с.61-69.
    25. Кривицька О. Планування прибутку підприємства при визначені стратегії його розвитку//Фінанси України. 2005.- №3. с.138-136.
    26. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. 2-ге видання, перероблене і доповнене./ Володимир Васильович Кулішов. Львів: «Магнолія плюс», 2006. 208 с.
    27. Кулішов В.В. Основи економічних знань. Підручник для студентів вищих закладів освіти./Володимир Васильович Кулішов. Львів: «Магнолія Плюс»; видавець СПД ФО «В.М. Піча» 2005. 516 с.
    28. Кучерова С.О. Сутність прибутку та методика визначення фінансового результату діяльності підприємств.// Економіка АПК. 2005.-№5. с. 78-85.
    29. Лазаришина В. Аналіз фінансових результатів.//Все про бух. облік. 2008.-№20. с.14-16.
    30. Наказ Міністерства фінансів України “Затвердження методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки” від 14 лютого 2006 р. №170.
    31. Наказ Міністерства фінансів України “Питання складання фінансової звітності” від 24 лютого 2000р. №37.
    32. Олексюк О. Прибутковість в управлінні результативністю діяльності сучасних компаній//ФінансиУкраїни. 2006. - №12. с,101-111.
    33. Партін Г.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб./ Партін Г.О., Загородній А.Г. Львів: ЛБІ НБУ, 2003. 265 с.
    34. Петрович Й.М. Економіка виробничого підприємства: Навч. посіб.: За ред. Й.М. Петровича. 2-ге вид., пероб. і доп./Й.М. Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устінова та ін. К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. 405 с. (Вища освіта ХХІ століття).
    35. Петрович Й.М. Економіка підприємства: Підручник/ за загальною редакцією Й.М. Петровича/ Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В та ін. Львів: «Магнолія плюс», видавець В.П. Піча. 2004. 680 с.
    36. Петруха С. Фінансово господарські показники роботи харчової промисловості України: аналіз фінансових результатів//Економіст. 2006. - №11. с.44-50.
    37. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник/ А.М. Поддєрьогін, М.Д. Буряк та ін.; Кер. Кол. Авт. І наук. Ред.. проф.. А.М. Поддєрьогін. 6-те вид., перероб. Та допов. К.: КНЕУ, 2006. 552 с.
    38. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник/ Сергій Федорович Покропивний.Вид. 2-ге, перероб. та доп.К.: КНЕУ.2001.-528 с.
    39. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87
    40. Поляков К.Ф. Економіка підприємств: Підручник/ Поляков Костянтин Федорович. К.: Епіцентр. 2001.-301с.
    41. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р №419 “Про складання фінансової звітності”.
    42. Пурило А. Показники і критерії оцінки якості прибутку на стадії його формування в системі менеджменту підприємства.//Ф.У. 2008.-№10.- с.106-115.
    43. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е узд., перераб. и доп./ Савицька Галина Васильєва. Минск: ООО «Новое издание», 2000. 688 с.
    44. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб./Савицька Галина Васильєва. К.: Знання, 2004. 654 с.
    45. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво: Навч. посіб./Сизоненко Володимир Олександрович. К.: Знання-Прес, 2008. 440 с.
    46. Слав`юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посіб. Вид. 2-ге, допов. і переробл./ Слав`юк Руслан Анатольевич. - Луцьк: Ред. вид. відд. «Вежа» Волин. Держ. Ун-ту ім.. Лесі Українки, 2001. 456 с.
    47. Факторний аналіз рентабельності продукції.//Вісник КЕІ КНЕУ. 2006.-№6.-С.57-58.
    48. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник./ Філімоненко Олександр Сергійович.- К.: Кондор, 2005.- 400 с.
    49. Фінансовий аналіз.// В кн..: Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності субєктів господарювання. К.: Знання, 2008. с.341-577.
    50. Хмельницька Н. Види витрат та їх вплив на формування прибутку.//Фин. рынки и ценные бумаги. 2008.-№5.-с. 16-18.
    51. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид./Шваб Лариса Іванівна. К.: Каравела, 2005. 568 с.
    52. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник./Шелудько Віктор Миколайович. К.: Знання, 2006. 439 с. (Вища освіта ХХІ століття).
    53. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навч. посіб./ Олег Олександрович.-Київ “Кондор”,2005.-100-108 с.
    54. Ширягіна О. Методика аналізу фінансових результатів підприємства.// Форм-ня ринк. відн. в Укр. 2005.- №5. с.60-65.
    55. Ширягіна О. Удосконалення методики прогнозування прибутку підприємств.// Форм-ня ринк. відн. в Укр. 2006.- №6. с.12-16.
    56. www.ebk.ua електронна бібліотека Князева
    57. www.nbuv.gov.ua національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
    58. www.smida.gov.ua система розкриття інформації на фондовому ринку
    59. www.wikipedia.org.ua Вікіпедія вільна енциклопедія
    60. www.zakon.nau.ua нормативно-правові документи
  • 18193. Поняття злочину
    Юриспруденция, право, государство

    Перший й основний осередок соціального буття людини - родина. У цьому осередку - сила й слабість держави. Благополуччя й соціально корисна діяльність родини в значній мірі залежить від економічних, матеріальних умов. Забезпеченість або незабезпеченість родини, особливе положення розділу її - чоловіка, визначає в більшості випадків моральну й соціальну ситуацію в ній. У той же час клімат у родині визначають не тільки матеріальні умови, але й ступінь соціальної вихованості її членів, моральні установки. Не секрет, що чимало конфліктів і злочинів відбувається й відбувається там, де процвітають склоки, наклеп, анонімки, підсиджування, кар'єризм, що в значній частині випадків є не що інше, як вираження психологічної несумісності людей. У недалекому минулому в радянській кримінології як позитивний фактор відзначалося, наприклад, те, що, на відміну від більшості країн Заходу, де вбивства відбуваються в значній частині в результаті дій терористів, гангстерів, на вулицях й у громадських місцях, із застосуванням вогнепальної зброї й т.д. , у нашій країні переважна більшість убивств - результат побутових конфліктів (чоловік - дружину, дружина - чоловіка, коханець - співмешканку й т. п.). Навряд чи, однак, це можна вважати більшим досягненням, тому що те, що називається побутом, є не що інше, як деморалізація мікросоціальних відносин, показник існуючі в суспільстві неповаги людей друг до друга, у тому числі людей близьких, соціальної невихованості й низкою культури населення. А якщо до цього додати широкі масштаби з - злочину досить специфічного й найбільше властивій нашій країні, у комплексі причин якого нерідко лежать ті ж "побутові" мотиви або ворожість (зворотний бік психологічної несумісності) людей друг до друга ("Мені не сподобалося, як він на мене подивився!"), те стає очевидним, що подібна ситуація в якості кримінологічно позитивної оцінюватися не може. Але тепер з'явився й тероризм. Міжособистісні конфлікти, що виникають на ґрунті незадовільного соціального буття людини й відносин, що складаються внаслідок цього, небезпечні тим, що виникають або зненацька, але як результат "нагромадження" невдоволення протягом тривалого періоду часу й тому важко розпізнавані й тим більше попереджуємі, або починаються практично з перших днів спільного життя й з кожним наступним днем (періодом) стають усе більше нестерпними, приводячи, в остаточному підсумку, до вибуху, злочину. В останньому випадку втручання громадськості або правоохоронних органів нерідко не запобігає сумних наслідків, але навіть прискорює їхнє настання (що, звичайно, не означає, що в подібних ситуаціях у них не слід втручатися, - тут дорівнює може бути успіх або сумний результат). Сугубо особистісне сприйняття людиною соціального життя, як на макро-, так і на мікрорівнях, створює додаткові труднощі для з'ясування впливу соціальних умов на поводження його, у тому числі злочинне. Те, що ми називаємо стресами (і що зовсім не завжди означає наявності психічної хвороби), виникає, як правило, саме на ґрунті незадоволеності соціальним буттям. Очевидно одне: мікросоціальні й міжособистісні конфлікти є вираження негативного плину соціального життя людей, і саме в ній й у цих конфліктах кореняться причини значного відсотка злочинності в загальній її масі. Треба мати на увазі, що соціальні конфлікти досить різноманітні й переважна більшість їх може виявлятися в процесі практичної діяльності як суспільством і його соціальними осередками на різному рівні, так і правоохоронними органами, у першу чергу міліцією й наслідком. Однак заходу попередження злочинів у подібних випадках повинні по перевазі носити загальсоціальний характер.

  • 18194. Поняття і функції податків і зборів
    Экономика

    Положення податкового законодавства повинні однаково поширюватись на всі категорії платників податків незалежно від їх приналежності до тієї чи іншої галузі промисловості або сфери діяльності. Стимулювання підприємницької діяльності шляхом застосування податкових пільг та надання їх певним категоріям, окремим підприємствам чи фінансовим групам поза системи загальнодержавних пріоритетів недоцільне і сприяє розвитку тіньової економіки та створює основи для корупції. Тому одним із завдань реформування податкової системи є скасування безпідставних та невиправданих пільг з оподаткування. Такий підхід дасть змогу досягти розширення бази оподаткування і підвищення ділової активності субєктів господарювання, адже всі вони будуть працювати в рівних конкурентних умовах. Наслідком скасування пільг буде значне збільшення податкових надходжень до бюджету. Однак, вважається за доцільне залишення деяких пільг і введення системи заохочення стабільно працюючих підприємств, а також стимулювання приросту кількості працівників та їх офіційного прийняття на роботу.

  • 18195. Поняття моральної норми та причини відхилення від них
    Социология
  • 18196. Поняття національного доходу та його використання
    Разное

    Показникимлрд. дол.Валовий і національний продукт231,6Мінус знос капітальних благ 13,3Чистий національний продукт218,3Чистий національний продукт і національний доход (по факторальних витратах) Чистий національний продукт218,3Плюс субсидії і мінус поточні прибутки державних підприємств(-0,1)Мінус непрямі податки, стягнені з приватних підприємств 18,5Мінус трансферні виплати приватних підприємств* (включаючи безнадійні борги споживачів, невідшкодовані розкрадання, грошові премії і пожертвування, видані корпораціями некомерційним організаціям) 0,6Мінус виправлення на розбіжності статистичних даних (-3,4)Національний доход (по факторальних витратах) 202,5Національний доход (по факторальних витратах) і особистий доход Національний доход (по факторальних витратах) 202,5Мінус: нерозподілені прибутки корпорацій 6,1податок на прибутку корпорацій 11,7внески у фонд соціального страхування 5,6Плюс: чисті відсотки, виплачені державою4,4державні трансфертні виплати 11,1трансфертні виплати приватних підприємств 0,6Особистий доход 195,2Особистий доход і чистий особистий доходОсобистий доход 195,2Мінус податки з особистих доходів 21,6Чистий особистий доход 173,6Національний доход (по факторальних витратах) 202,5Мінус: нерозподілені прибутки корпорацій**6,1податок на прибутку корпорацій 11,7внески у фонд соціального страхування5,6Плюс: чисті відсотки, виплачені державою4,4державні трансфертні виплати 11,1трансферні виплати приватних підприємств 0,6Особистий доход 195,2Особистий доход і чистий особистий доход Особистий доход 195,2Мінус податки з особистих доходів 21,6Чистий особистий доход 173,6

  • 18197. Поняття права інтелектуальної власності
    Юриспруденция, право, государство

    Складовою духовності або однією з її передумов є культура, зміст якої також формується духовністю. Культура завжди посідала високий щабель у соціальному розвитку суспільства. Проте у другій половині XX ст. її роль і значення істотно зросли. Зміст культури визначається духовністю суспільства, але й культура певною мірою визначає рівень духовності. Академік В. Семиноженко стверджує, що у світі вже відбулася гуманітарно-інноваційна революція. Автор звернув увагу на те, що окремі духовні цінності надбання культури набувають усе більшого значення товару, об'єкта цивільного обігу. Гуманітарний капітал не просто здатний, а вже приносить вагомі прибутки тим, хто вміло використовує надбання культури. Усе більше визнаються гуманітарні та інформаційні технології. Зростає ціна на ринку не лише на нове, найдосконаліше обладнання і технології, а здебільшого на нові концепції, ідеї та способи їх реалізації, тобто зростає ціна на патенти та науково-технічні досягнення. Зазначені чинники ще раз підтверджують пріоритетність науки як індикатора, джерела і двигуна соціально-економічного прогресу. Тобто в сучасних умовах уже ні в кого не виникає будь-якого сумніву щодо доцільності та економічної вигідності інтелектуальної діяльності в цілому. Стрімко зростає роль і значення тієї частини інтелектуальної діяльності, яка охоплюється поняттями наука, культура, мистецтво. Пріоритетність науки уже безспірна. Водночас зростає економічне значення надбань культури та мистецтва. Вони не лише формують духовний світ людини, а й стають вигідною сферою капіталовкладень та джерелом одержання прибутків. Надбання культури і мистецтва дуже швидко трансформуються у вигідний капіталомісткий, технологічно насичений ринок. Дуже вигідними стали кіноіндустрія, телебачення, книговидавництво, шоу-бізнес тощо. Споживання гуманітарної продукції стало масовим, зростають масштаби гуманітарних послуг. Сукупність цих ринків створює потужний сектор економіки, новий за своїм характером, який розв'язує низку істотних проблем: стає вигідним джерелом прибутків, певною мірою розв'язує проблему зайнятості та доходів населення і є одним із головних чинників позитивної динаміки економічного зростання'.

  • 18198. Поняття принципу поділу державної влади
    Юриспруденция, право, государство

    По-друге правовий режим це не тільки правова форма, ця категорія відображає комплекс правових засобів, що характеризують особливе сполучення взаємодіючих між собою способів правового регулювання, які формують специфічну спрямованість усього правового впливу. В межах кожного правового режиму задіяні усі способи правового регулювання, але у кожному з них один із способів займає домінуюче становище та формує специфічну спрямованість правового регулювання. Правовий режим з цієї точки зору об єднає правовий інструментарій, за допомогою якого забезпечується досягнення поставлених правом цілей. Отже, правовий режим охоплює сукупність правових засобів які забезпечує його функціональність та дієвість. Правовий режим можна розглядати як певного роду "укріплений блок" в загальному арсеналі правового інструментарію, що сполучає в єдину конструкцію певний комплекс правових засобів. У свою чергу, під правовим засобом розуміють певний інструментарій, за допомогою якого здійснюється юридична діяльність, досягаються та задовольняються інтереси у сфері права. Категорія "правовий засіб" необхідна для досягнення певних благ та усунення протиріч. Вона охоплює правові, організаційні, психологічні та інші явища, що мають правову форму та за допомогою яких досягаються цілі у праві, задовольняються інтереси його субєктів, а також забезпечується правопорядок. Для кожного правового режиму притаманний свій комплекс правових засобів, що відображають ступінь жорстокості правового регулювання, наявність правових обмежень або пільг, допустимий рівень активності субєктів права, межі їх правової самостійності тощо. Наприклад, для надзвичайних адміністративно-правових режимів характерним є застосування великої кількості екстрених заходів різноманітного походження, що в сукупності складають зміст юридичної процедури спеціальної операції. Саме різноманітність походження заходів обумовлює їх правове оформлення у межах спеціальної операції, яка в цьому випадку виступає комплексним правовим засобом, що складає зміст відповідного надзвичайного-адміністративного адміністративно-правового режиму.

  • 18199. Поняття проблеми та перспективи розвитку середніх міст України
    Туризм

    %20%d1%80%d0%be%d0%ba%d1%83,%20%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%83%20%d0%bf%d0%be%d1%87%d0%b0%d0%b2%d1%81%d1%8f%20%d0%bd%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%83%d0%bf%2030-%d1%82%d0%b8%d1%81%d1%8f%d1%87%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%bf%d1%83%d1%81%d1%83%20%d1%80%d0%be%d1%81%d1%96%d0%b9%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%d0%bd%20%d0%bf%d1%96%d0%b4%20%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f%d0%bc%20%d0%92.%d0%90%d0%bd%d1%82%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%9e%d0%b2%d1%81%d1%96%d1%94%d0%bd%d0%ba%d0%b0%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2-%D0%9E%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87>.%20%d0%9f%d1%96%d1%81%d0%bb%d1%8f%20%d0%b2%d0%b7%d1%8f%d1%82%d1%82%d1%8f%20%d0%a5%d0%b0%d1%80%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%b0,%20%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b0%d1%80%d0%bc%d1%96%d0%b9%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96%20%d0%b7%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%bd%d0%b8%20%d0%bf%d1%96%d0%b4%20%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%be%d1%8e%20%d0%9e.%d0%84%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%20<http://www.hronos.km.ru/biograf/egorov.html>%20%d1%96%20%d0%9c.%d0%a0%d1%83%d0%b4%d0%bd%d1%94%d0%b2%d0%b0%20%d0%b2%d0%b7%d1%8f%d0%bb%d0%b8%20%d0%bd%d0%b0%d0%bf%d1%80%d1%8f%d0%bc%d0%be%d0%ba%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%9f%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b4%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4>.%2014%20%d0%b3%d1%80%d1%83%d0%b4%d0%bd%d1%8f%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F>%20%d0%b2%d0%be%d0%bd%d0%b8%20%d0%bd%d0%b0%d0%b1%d0%bb%d0%b8%d0%b7%d0%b8%d0%bb%d0%b8%d1%81%d1%8f%20%d0%b4%d0%be%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97%20%d0%9b%d0%be%d0%b7%d0%be%d0%b2%d0%b0.%20%d0%90%d0%bb%d0%b5%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%bf%d1%96%d0%b4%d1%81%d1%82%d1%83%d0%bf%d0%b0%d1%85%20%d0%b4%d0%be%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97%20%d1%97%d1%85%20%d0%b7%d1%83%d1%81%d1%82%d1%80%d1%96%d0%b2%20%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%b9%20%d1%81%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%b8%d0%b2%20%d0%bd%d0%b5%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%b7%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%bd%d1%96%d0%b2%20%d0%9b%d0%be%d0%b7%d1%96%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%93%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%ba%d1%83%d1%80%d0%b5%d0%bd%d1%8f%20%d1%96%20%d0%9f%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b4%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%92%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%ba%d0%be%d0%b7%d0%b0%d1%86%d1%82%d0%b2%d0%b0.%20%d0%9f%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8%20%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d1%87%d0%bd%d1%83%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b2%d0%b0%d0%b3%d1%83%20%d0%b2%20%d1%87%d0%b8%d1%81%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%96%20%d0%b9%20%d0%be%d0%b7%d0%b1%d1%80%d0%be%d1%94%d0%bd%d0%bd%d1%96%20%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%be%d0%bd%d1%96%20%d0%b7%d0%bc%d0%be%d0%b3%d0%bb%d0%b8%20%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b3%d1%80%d0%be%d0%bc%d0%b8%d1%82%d0%b8%20%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d1%86%d1%96%d0%b2%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97%20%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%b5%20%d0%bd%d0%b0%203-%d0%b9%20%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%8c%20%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%bd%d0%b8%d1%85%20%d0%b1%d0%be%d1%97%d0%b2.%20%d0%92%d0%b8%d0%b1%d0%b8%d1%82%d1%96%20%d0%b7%d1%96%20%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97%20%d1%80%d0%b5%d1%88%d1%82%d0%ba%d0%b8%20%d0%b3%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d0%ba%d1%96%d0%b2%20%d1%96%20%d0%ba%d0%be%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d1%96%d0%b2%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b6%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d0%b8%20%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d1%8f%d1%82%d0%b8%d1%81%d1%8c%20%d1%96%20%d0%b7%d0%b0%d1%82%d1%80%d0%b8%d0%bc%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f%20%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%ba%d1%96%d0%b2%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%bf%d1%96%d0%b2%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%8c.%20%d0%9e%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%96%d0%b9%20%d0%b1%d1%96%d0%b9%20%d0%b2%d0%be%d1%97%d0%bd%d1%96%d0%b2%20%d0%a3%d0%9d%d0%a0%20%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%b1%d1%83%d0%b2%d1%81%d1%8f%2017%20%d0%b3%d1%80%d1%83%d0%b4%d0%bd%d1%8f%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F>%201917%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/1917>%20%d1%80%d0%be%d0%ba%d1%83%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%86%d1%96%20%d1%81%d1%83%d1%87%d0%b0%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%ba%d1%83%20%d0%9f%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%be%d0%b3%d0%b8%20%d1%96%20%d1%82%d1%80%d0%b8%d0%b2%d0%b0%d0%b2%20%d0%ba%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d0%b0%20%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8%d0%bd.%20%d0%97%d0%b0%20%d1%81%d0%bf%d0%be%d0%b3%d0%b0%d0%b4%d0%b0%d0%bc%d0%b8,%20%d1%82%d0%be%d0%b4%d1%96%20%d0%bd%d1%96%d1%85%d1%82%d0%be%20%d0%b7%20%d0%b3%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d0%ba%d1%96%d0%b2%20%d1%96%20%d0%ba%d0%be%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d1%96%d0%b2%20%d0%bd%d0%b5%20%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%b8%d0%b2%d1%81%d1%8f%20%d0%b6%d0%b8%d0%b2%d0%b8%d0%bc.%20%d0%91%d0%bb%d0%b8%d0%b7%d1%8c%d0%ba%d0%be%2010%20%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%b2%d0%be%d1%97%d0%bd%d1%96%d0%b2%20%d0%b1%d1%83%d0%bb%d0%b8%20%d0%bf%d0%be%d1%85%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d1%96%20%d0%b2%20%d1%88%d0%b0%d0%bd%d1%86%d1%8f%d1%85%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%86%d1%96%20%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8c%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%b1%d0%be%d1%8e.">У грудні 1917 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1917> року, коли на Україну почався наступ 30-тисячного корпусу російських більшовицьких частин під командуванням В.Антонова-Овсієнка <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2-%D0%9E%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87>. Після взяття Харкова, червоноармійські загони під командою О.Єгорова <http://www.hronos.km.ru/biograf/egorov.html> і М.Руднєва взяли напрямок на Павлоград <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4>. 14 грудня <http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F> вони наблизилися до станції Лозова. Але на підступах до станції їх зустрів запеклий спротив невеликих загонів Лозівського Гайдамацького куреня і Павлоградського Вільного козацтва. Попри значну перевагу в чисельності й озброєнні червоні змогли розгромити оборонців станції лише на 3-й день безперервних боїв. Вибиті зі станції рештки гайдамаків і козаків продовжували оборонятись і затримували просування більшовиків на південь. Останній бій воїнів УНР відбувся 17 грудня <http://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F> 1917 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1917> року на місці сучасного парку Перемоги і тривав кілька годин. За спогадами, тоді ніхто з гайдамаків і козаків не лишився живим. Близько 10 українських воїнів були поховані в шанцях на місці останнього бою.

  • 18200. Поняття сторін у цивільному процесі та їх процесуальні права і обов’язки
    Юриспруденция, право, государство

    Від пасивної співучасті необхідно відрізняти інші випадки множинності осіб на боці відповідача. Особливий характер має участь у цивільному процесі додаткового відповідача. Згідно з частиною 2 ст. 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Тому до справи, в якій неповнолітня особа виступає як відповідач, як додаткових відповідачів суд притягає його батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

    1. За ступенем обов'язковості, а отже, і за змістом, співучасть може бути обов'язковою і факультативною. Обов'язкова співучасть можлива в тому разі, якщо характер спірних матеріальних правовідносин такий, що питання про права і обов'язки одного із суб'єктів неможливо вирішити без притягнення до справи інших суб'єктів цього відношення. При факультативній співучасті немає обов'язкової множинності суб'єктів. Так, суд може винести рішення про стягнення аліментів стосовно тих дітей, на котрих як на відповідачів укажуть непрацездатні батьки, що потребують допомоги (ст. 205 СК).
    2. Особливості процесуального становища співучасників полягають у наступному: